Орхідея пафіопеділум (лат. Paphiopedilum), або пафіопеділюм, або Венерин черевичок – рід трав'янистих багаторічних рослин родини Орхідних, які ростуть на Калімантані, Суматрі, Філіппінах, у Новій Гвінеї, Малайзії, Китаї, Таїланді, Індії та Непалі. Наукову назву роду утворено від топоніма міфічної батьківщини богині Венери – Пафоса та слова, що означає в перекладі «сандалія» або «черевичок». Тобто буквально «пафіопеділум» перекладається як «черевичок із Пафосу»: квітка рослини нагадує формою жіночу туфельку.
Першу орхідею пафіопеділум виявив Натаніель Валліх у 1816 році, а в 1820 рослина уперше зацвіла в культурі – у Ліверпульському ботанічному саду. До початку XXI століття описано близько 70 видів цього роду, і деякі з них є популярними кімнатними рослинами. Окрім видових, у культурі вирощують також безліч сортових орхідей, а також природних і штучних гібридів пафіопеділума – грексів.
Пандан, або панданус (лат. Pandanus) – рід деревовидних рослин родини Панданові, що охоплює близько 750 видів, що виростають здебільшого в тропічному кліматі Східної півкулі. На острові Мадагаскар зростає близько 90 видів роду, зустрічаються пандануси на Гаваях, уздовж узбережжя Західної Індії, на сході Північної Індії, в низинах Непалу, в Західній Африці, В'єтнамі та від Австралії до Полінезії. Пандануси пристосовуються до різних умов: ростуть вони на морському узбережжі, на берегах річок, на болотах, а також у гірських і високогірних лісах, на схилах вулканів і на коралових рифах.
Легенда про папороть, яка цвіте в ніч на Івана Купала, у нас має сімейне втілення. Мій дід колись у молодості ходив саме опівночі з 6 на 7 липня в ліс, щоб побачити, як цвіте папороть. І він стверджував, що тільки нечиста сила не дозволила йому це побачити: піднявся вітер, казна-звідки з'явилися коні, встали на диби. Дід злякався і втік з того місця.
Квіти пасифлора (лат. Passiflora), або страстоцвіт, або годиннички, або мучениця, або «кавалерська зірка», належать до роду родини Страстоцвіті, що налічує від чотирьохсот до п'ятисот видів, котрі зростають здебільшого в тропіках Америки (у Бразилії і Перу), Азії, Австралії та в Середземномор'ї. Один вид пасифлори росте на Мадагаскарі. Назва «пасифлора» утворена від двох латинських слів: «passio» – страждання і «flos» – квітка, а дали її рослині перші місіонери, що приїхали до Південної Америки, яким квітка видалася символом страждань Христа. Та й назва «страстоцвіт» говорить про те саме:
Паслін (лат. Solanum) є представником рослин родини Пасльонових. Рід у природних умовах росте переважно в помірних і тропічних поясах Південноамериканського континенту. До складу роду входить понад 1700 видів рослин.
Пахістахіс (лат. Pachystachys) – рід вічнозелених квіткових рослин родини Акантові, в який входить близько 12 видів, що виростають у субтропічних і тропічних районах Америки та Східної Індії. У кімнатному квітникарстві вид пахистахис жовтий відомий ще з XIX століття, але він, як і раніше, не дуже частий гість на наших підвіконнях. У перекладі слово «пахистахис» означає «густий колос» або «товста колючка»: суцвіттям цих рослин є щільний колос. У нас пахистахис називають «золотою свічкою» або «золотою креветкою».
Пахіподіум (лат. Pachypodium) – рід деревовидних рослин родини Кутрові, або Барвінкові, які виростають у посушливих районах Мадагаскару, Африки й Австралії. У роду 23 види. У перекладі з грецької «пахіподіум» означає «товста нога»: у рослини об'ємний, м'ясистий і колючий стовбур. У природі пахіподіум може сягати у висоту восьми, а в діаметрі – півтора метра, але в домашніх умовах це дерево вище метра не росте.
Пахіра (лат. Pachira) – рослина, що включає 24 види і належить до родини Мальвові (в інших джерелах рослину відносять до родини Баобабових). Плоди деяких видів їстівні.
Рослина педілантус (лат. Pedilanthus) належить до декоративних квітучих чагарників і невеликих дерев роду Молочай родини Молочайні. Батьківщина рослини – тропіки та субтропіки Південної, Північної і Центральної Америки. Через зиґзаґоподібну форму стебла аборигени називали квітку педілантус «хребтом диявола», а європейці – «сходами Якова». Наукова назва походить від грецьких слів, що означають у перекладі «туфля» і «квітка»: суцвіття педілантуса нагадують формою черевичок. Усього відомо 15 видів рослини, деякі з них вирощуються в кімнатній культурі.
Пейрескія (лат. Pereskia) – рід кактусів із Центральної і Південної Америки, представники якого вперше були описані в 1703 році Шарлем Плюм'є. Назву рід отримав на честь французького науковця Ніколя-Клода де Пейреска. Спочатку ці рослини були віднесені Карлом Ліннеєм до роду Кактус, але в 1754 році Філіп Міллер виділив їх у самостійний рід. На сьогодні налічується 18 видів пейрескії, представлених як кущовидними, так і деревовидними формами. Деякі кактуси-пейрескії з успіхом вирощують у кімнатній культурі.
Пеларгонія (лат. Pelargonium) – рослина родини Геранієвих. У природі налічується до 350 видів рослин, зазвичай це трав'янисті багаторічники, але є і сукулентні рослини, і кущі.
Я побачила її в оранжереї однієї з місцевих агрофірм і відразу в неї закохалася. Правда, чомусь не відразу зрозуміла, що це герань. Всі її особливі прикмети були далекі від традиційних для цієї квітки морфологічних ознак. А все тому, що це була не звичайна Герань, а Пеларгонія королівська.
Пеперомія (лат. Peperomia) – представник рослин із родини Перцеві. Наразі відомо понад 1000 видів пеперомій, які в природних умовах ростуть у тропічних зонах Америки. Назва рослини складається з двох слів: peperi (грец.) – перець і homois (грец.) – подібний.
Понад 400 видів роду пілея (лат. Pilea) налічується в родині Кропив'яні (Urticaceae). Зустрічаються як однорічні, так і багаторічні види. Рослини трав'янисті або напівчагарники. Ростуть у тропічних поясах усієї Землі, крім Австралії.
Плектрантус (лат. Plectranthus), він же домашня або кімнатна м’ята – рід родини Глухокропивові, або Губоцвіті, який об'єднує в собі за різними даними від 250 до 325 видів. Латинська назва роду утворена від грецьких слів, що означають у перекладі «півняча острога» і «квітка». У природі плектрантуси поширені в субтропіках і тропіках Південної півкулі: на Мадагаскарі, деяких островах Тихого океану, в Австралії, Індонезії й у районах, прилеглих до Сахари. Плектрантуси використовуються як лікарські, декоративні й ароматичні рослини, а їхнє листя є харчовими прянощами. Деякі представники роду плектрантус вирощуються в кімнатній культурі.
Плюмерія (лат. Plumeria) – рід, що входить до родини Кутрових і нараховує близько 65 видів рослин. Названо рід було на честь Шарля Плюмера – відомого французького ботаніка XVII століття. У природних умовах рослина живе на півночі Південної Америки.
Рослина плющ (лат. Hedera) роду родини Аралієві є в'юнким вічнозеленим чагарником, що досягає у природі тридцятиметрової висоти. Відомо близько п'ятнадцяти видів плюща, які ростуть у субтропіках Європи, Азії, Африки та обох Америк переважно в тінистих вологих лісах. Квітка плющ відома людству з незапам'ятних часів: у стародавніх греків вона була емблемою веселощів і кохання, рослиною самого Вакха – поети на урочистостях і бенкетах надягали вінки з плюща. Популярний був плющ вічнозелений і як лікарська рослина. Сучасні дизайнери активно використовують плющ і у флористиці, і в дизайні приміщень та садів. У кімнатній культурі в'юнкий плющ теж популярний, оскільки з доглядом за рослиною впорається і початківець-квітникар, і навіть дитина.
Полісциас (лат. Polyscias) – рід рослин родини Аралієвих, які ростуть на островах Тихого й Індійського океанів і в південно-східній Азії. Усього в роду понад 100 видів, багато полісциасів вирощуються в кімнатній культурі. Близькими родичами полісциаса є фатсія, плющі та їхні гібриди ореопанакси, тревезії та тетрапанакси.
Примула (лат. Primula) – рід, що належить до родини Первоцвітних і налічує понад 500 видів рослин. Примули ростуть в Альпах і по всьому іншому світу в помірних поясах. Назву свою рослина отримала завдяки ранньому цвітінню – практично відразу після того, як зійде сніг.
Молочай прекрасний (лат. Euphorbia pulcherrima), або пуансетія (лат. Poinsettia) – рослина роду Молочай родини Молочайні, в природі росте у тропіках Мексики і Центральної Америки. Рослина пуансетія – це вічнозелений чагарник, що досягає в місцях існування чотириметрової висоти, в культурі ж пуансетія є кущиком заввишки 30-50 см. Листя в нього темно-зеленого кольору, еліпсоподібне, черешкове, з зубчастими краями, 10-15 см завдовжки. Квітки жовтуваті, дрібні, зібрані в розеткоподібні суцвіття, але навколо них утворюються яскраво-червоні приквітки, які необізнані люди вважають квітами. Селекціонери вже вивели сорти пуансетії з рожевими, білими, жовтими і навіть двоколірними приквітками. Назву свою квітку пуансетія отримала на честь першого американського міністра Мексики Джоела Робертса Пойнсетта, який цікавився ботанікою і був вражений красою молочаю прекрасного. Цвітіння пуансетії припадає на Різдво, тому іноді її називають «Віфлеємська зірка» або «різдвяна зірка».