А Б В Г Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ш Щ Ю Я

Рослини на літеру К

Каланхое – опис

КаланхоеКаланхое (лат. Kalanchoe) залежно від виду можуть бути трав'янистими багаторічниками, напівчагарниками або сукулентними рослинами. Усього відомо більше 200 видів каланхое, а сам рід входить до родини Товстянкові. Природне середовище проживання – тропічні пояси Австралії, Азії та Америки.

У різних видів листя відрізняється. Зазвичай товсте, може бути сильно або слабко розсіченим, може бути сидячим, а може мати черешок. Червоні, білі, жовті або фіолетові квіти зібрано в парасолькоподібні суцвіття.

Практично всі види каланхое добре зносять вирощування в кімнатних умовах. Головне – дотримуватися рекомендацій з догляду за каланхое вдома.

Камелія – опис

КамеліяКамелія (лат. Camellia) належить до родини Чайні і включає приблизно 80 видів рослин. Росте в субтропічних і тропічних поясах Східної та Південно-Східної Азії, в Японії і Кореї, на Індокитайському півострові, на о. Ява і Філіппінських островах. До Європи вперше з Філіппін камелію привіз священик і натураліст Г.І. Камеліус, на чию честь рослина й отримала свою назву.

Камелія – невеликі вічнозелені дерева або чагарники. Просте листя має яйцевидну або еліптичну форму, шкірясте на дотик, глянсове; буває і тупим, і загостреним, росте по дві-три штуки або поодиноко. Пелюстки з великою кількістю тичинок, бувають чисто червоними, рожевими або білими, а іноді – строкаті.

Деякі види камелії цінують за декоративні якості – як за гарне листя, так і за квіти. При вирощуванні камелії в кімнатних умовах вона не тільки добре росте й цвіте, а й може приносити плоди – для цього потрібно забезпечити їй правильний догляд. Квітникарям-початківцям часто не вдається виростити домашню камелію через помилки у догляді: недостатнє освітлення, неправильну ґрунтову суміш, занадто спекотне повітря або низьку вологість. Дотримуючись правил, описаних нижче, можна виростити красиву і здорову рослину.

Клівія – опис

КлівіяКлівія (лат. Clivia) належить до родини Амарилісові і нараховує 3 види рослин. У природі поширені в ПАР.

Клівія – вічнозелений трав'янистий багаторічник. Безстебельна рослина, але листя росте так щільно, що створює несправжнє стебло. Листя мечовидної форми росте від кореня, який є чимось середнім між кореневищем і цибулиною. Квіти мають форму дзвіночка, бувають помаранчевого, рожевого і червоного кольору, зібрані в парасолеподібні суцвіття.

Цвіте домашня клівія не один рік. Цінують рослину за її квіти, але й без цвітіння вона чудово виглядає в інтер'єрі через своє гарне листя. Цвіте клівія взимку, а велика кількість сортів дозволяє прикрасити будинок квітками різних кольорів і відтінків. Рослина досить невибаглива, що дозволяє навіть квітникарям-аматорам займатися вирощуванням клівії. Для отримання великого екземпляру рослину не розмножують поділом і не прибирають паростки.

Колерія – опис

КолеріяДо родини Геснерієві входить приблизно 65 видів рослин роду колерія (лат. Kohleria). Ростуть переважно на територіях від Центральної Америки до Мексики, на о. Тринідад і в Колумбії. Цей рід отримав свою назву на честь відомого викладача в ХІХ столітті в Цюріху Майкла Колера. Колерії не особливо вимогливі до температури і вологості повітря, тому вирощувати їх простіше, ніж інші рослини родини Геснерієві.

Колерія – це напівчагарники і трав'янисті рослини, що ростуть по кілька років і мають лускатий корінь-бульбу. Листя на черешках розташоване супротивно, витягнуте в довжину і має яйцевидну форму. Поверхня листка густо вкрита ворсом, а сам листок виростає до 15 см у довжину і до 8 в ширину. В одних видів червоні прожилки на темно-зеленому листі, в інших – основна жилка світла, а сам листок темно-оливкового відтінку. Листя буває ребристим і блискучим; ворс на листі – білий або червоний. У гібридів листя може бути кольору бронзи або срібла.

Кімнатна колерія цвіте дуже рясно. Квітки ростуть по одній або по дві-три квітки, розташованих на пазушному квітконосі. Трубка віночків досягає 5 см, звужується до вічка, донизу злегка розширюється; самі віночки за формою схожі на дзвіночки. Вічко розкрите широко і має 5 тупих часток, вкритих цятками, плямками і штришками. У природі квітки колерії мають різноманітне забарвлення: червоно-помаранчеві квітки з темно-червоними плямами на жовтому вічку; рожеві квітки з темно-рожевими цятками на білому вічку; коричневі з білими цятками квітки, і рожевий малюнок на білому вічку.

Кордиліна – опис

КордилінаКордиліна (лат. Cordyline) належить до родини Драценові або Агавові (залежить від джерела) і нараховує приблизно 20 видів рослин. У природі ростуть у субтропічних і тропічних поясах по всьому світу.

Кордиліна – це чагарники або дерева. Коріння у рослини потужне, товсте, в розрізі білого кольору. Листя у різних видів буває мечоподібним, ланцетним або лінійним. Цвіте зазвичай червоними або білими квітками, іноді – ліловими.

У кімнатних умовах рослина рідко виростає більш ніж півтора метра у висоту. Через опадання нижнього листя з віком кімнатна кордиліна набуває вигляду псевдопальми. У культурі рослину вирощують заради красивого листя.

Кротон – опис

КротонКротон (лат. Codiaeum) – рослина, що належить до родини Молочайних. Науці відомо 14 видів кротонів, але в кімнатному квітникарстві вирощують переважно 1 вид, зате з великою кількістю різновидів, форм і сортів.

Кротони – трав'янисті багаторічники або вічнозелені дерева і кущі. Листя у кротона щільне, шкірясте, жилаве, черешкове, може бути загостреним або тупим, ланцетної, лінійної або яйцеподібної форми. Суцвіття пазушне, гроноподібне. Квітки дрібні. Кротон вирощують як декоративно-листяну рослину.

У кімнатному квітникарстві вирощують зазвичай тільки кротон строкатий (Codiaeum pictum), а також його численні різновиди і сорти, які відрізняються формою і кольором листя. Кротон дуже вимогливий до умов утримання і догляду, тому без терпіння і зусиль виростити квітку не вийде.

X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.