Панданус у домашніх умовах: розмноження і догляд

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Панданус у домашніх умовахПандан, або панданус (лат. Pandanus) – рід деревовидних рослин родини Панданові, що охоплює близько 750 видів, що виростають здебільшого в тропічному кліматі Східної півкулі. На острові Мадагаскар зростає близько 90 видів роду, зустрічаються пандануси на Гаваях, уздовж узбережжя Західної Індії, на сході Північної Індії, в низинах Непалу, в Західній Африці, В'єтнамі та від Австралії до Полінезії. Пандануси пристосовуються до різних умов: ростуть вони на морському узбережжі, на берегах річок, на болотах, а також у гірських і високогірних лісах, на схилах вулканів і на коралових рифах.

Домашній панданус – опис

Пандануси – деревовидні вічнозелені рослини, іноді чагарники, що сягають у природних умовах висоти 10-15, а іноді і 25 м. Зовні ці рослини схожі на ліани або пальми. Часто пандануси утворюють повітряні корені, які з часом вростають у ґрунт. Із віком нижня частина стовбура у панданусів відмирає, і рослина тримається в вертикальному положенні саме за рахунок врослих у ґрунт і здерев'янілих повітряних коренів, які називають ходульними.

Листя у панданусів лінійне, мечоподібне, слабкожолобчасте, гостропильчасте по краях, завдовжки до 4 м і завширшки до 15 см. Вони розташовуються на стовбурі в два спіральні ряди, тому панданус називають гвинтовим деревом або гвинтовою пальмою. З віком нижнє листя опадає, і на його місці залишаються рубці. Квітки у рослини дрібні, жовті, одностатеві, без оцвітини, зібрані в волоті або в качани, проте в культурі пандануси цвітуть нечасто.

Гвинтова пальма – невибаглива рослина для просторих залів і зимових садів, яка легко зносить нестачу світла й вологи, швидко росте, але вимагає багато місця, тому в умовах квартири можна утримувати тільки молоді пандануси.

Догляд за панданусом у домашніх умовах

Як доглядати за панданусом.

Рослина панданус воліє яскраве світло восени й узимку та легке притінення навесні й улітку. Найкращим місцем для нього будуть підвіконня вікон, орієнтованих на схід чи захід. Із нестачею світла кімнатний панданус може миритися недовго: дуже скоро листя пандануса, втрачаючи міцність, починає перегинатися, а ряболисті форми втрачають своє оригінальне забарвлення. При недостатньому освітленні необхідно встановити для пандануса додаткове джерело світла на відстані 60-70 см, яке має працювати не менше 8 годин на день. Щоб рослина не розвивалась однобоко, її потрібно весь час повертати до світла різними сторонами. Узимку приміщення з домашнім панданусом необхідно регулярно провітрювати, проте слід при цьому берегти рослину від протягів.

Вирощування пандануса в домашніх умовах

Квітка панданус добре почувається в звичайній кімнатній температурі – 19-25 ºС: йому не потрібна різниця між літнім і зимовим утриманням. Головне, щоби стовпчик градусника не опускався нижче позначки 12 ºС.

Панданус воліє помірну вологість повітря. Якщо ж повітря в приміщенні сухе, встановіть вазон із рослиною на піддон із вологою галькою або керамзитом. Обприскувати або мити панданус не рекомендується, тому що вода може потрапити в пазухи листя, а це викликає загнивання стебла. Листя рослини протирають від пилу вологою серветкою або мочалкою від основи до верхівки, причому проводити цю процедуру краще в рукавичках: листя пандануса оснащене колючками.

У кімнатних умовах рослина рідко утворює повітряні корені, але якщо вони з'явилися, не намагайтеся їх видаляти, краще обкладіть вологим мохом, щоб вони не пересихали, і підтримуйте мох весь час у вологому стані. Особливо це важливо в літню пору. Якщо панданус у домашніх умовах не утворює повітряних коренів, то з часом втрачає стійкість.

Полив пандануса.

Улітку пальма панданус потребує рясного зволоження, але верхній шар субстрату між поливаннями повинен просихати. Однак не можна допускати, щоб висихала вся земляна грудка пандануса. Поливають рослину водою, підігрітою до 35 ºС, а через півгодини після зволоження потрібно злити зайву воду з піддону. Поливати панданус потрібно через 2-3 дні після того, як просохне верхній шар ґрунту в горщику. Восени й узимку полив пандануса скорочують. Вода для поливу має бути відстояною і нехолодною.

Підживлення пандануса.

Упродовж весняно-літнього періоду (з березня по серпень) панданус кожні два тижні підживлюють розчином комплексного мінерального добрива для декоративно-листяних рослин. Восени й узимку панданус підживлень не потребує.

Пересадка пандануса.

Пересаджують пандануси тільки тоді, коли його коріння освоїть усю земляну грудку: молоді рослини щорічно, дорослі – один раз на 2-3 роки. Коріння у пандануса дуже тендітне, тому пересадка здійснюється методом перевалки.

Полив і підживлення пандануса в кімнатних умовах

Субстрат для пандануса готують із листової і дернової землі, піску й перегною, змішавши їх у рівних частинах. Посуд потрібен глибокий, його на третину заповнюють дренажним матеріалом. Листя пандануса перед пересадкою піднімають вгору й пов'язують, потім перевалюють рослину в новий горщик, після чого заповнюють порожнечі ґрунтосумішшю. Панданус у новому горщику має залишатися на тому ж рівні, на якому ріс у старому.

Розмноження пандануса

Розмножується панданус насінням, живцями й поділом куща.

Розмноження пандануса насінням.

Відразу після збору насіння в супліддях сіють у суміш піску та торфу або піску й листової землі в рівному співвідношенні і накривають плівкою чи склом. Утримують посіви при температурі не нижче 25 °С, регулярно провітрюючи й зволожуючи поверхню субстрату. Сходи з'являються групами через 2-4 тижні, але якщо використовувати для пророщування насіння міні-тепличку з нижнім підігрівом, насіння проростає раніше. Коли у сіянців розвинуться 2-3 справжні листки, їх розсаджують по окремих горщиках із сумішшю з дернової землі, піску й листової землі в рівних пропорціях.

Розмноження пандануса живцями.

Живці пандануса заготовляють із бічних пагонів: їхня довжина має бути не менше 20 см, оскільки короткі пагони погано утворюють коріння. Місця зрізів присипають деревним вугіллям і підсушують, а потім живці висаджують у субстрат із торфу і піску (1:1), накривають скляним ковпаком або прозорим пакетом і утримують при температурі 25-28 ºС, регулярно провітрюючи й зволожуючи ґрунт із розпилювача. Укорінення живців триває 1,5-2 місяці, але при використанні стимулятора утворення коренів і міні-теплички процес піде швидше.

Розмноження пандануса живцями і поділом

Розмноження пандануса поділом куща.

Біля основи стовбура дорослого пандануса і в пазухах його листя у великій кількості утворюються дочірні розетки. Їх відокремлюють від материнської рослини, коли вони сягнуть у довжину 20 см і набудуть власних корінців. Аби ці корені з'явилися, потрібно обкласти основи діток сфагнумом, зволожуючи його з розпилювача в міру висихання.

Зрізані розетки підсушують упродовж доби. У плоский посуд укладають шар дренажного матеріалу завтовшки 1,5-2 см, потім шар дернової землі завтовшки 6-7 см, а на нього – шар промитого піску завтовшки 3-4 см. Коріння розетки заглиблюють на 2 см у пісок, щільно його обтискають навколо дитинки, обприскують водою з розпилювача і накривають розетку скляним ковпаком або прозорим поліетиленовим пакетом. Для успішного вкорінення температура ґрунту має бути не нижче 22 °С. Укорінення відбувається за місяць-півтора. Для прискорення процесу можна застосувати фітогормони. Місяці за два розетки разом із земляною грудкою пересаджують у велику посудину, наповнену сумішшю з дернової й листової землі та піску в пропорції 2:3:1.

Хвороби і шкідники пандануса

Шкідники пандануса.

Панданус удома дуже рідко уражають шкідники, але іноді на ньому можна виявити щитівок, червців і павутинних кліщів.

Щитівки утворюють на листках рослини коричневі лускаті утворення й залишають липкі виділення. Знищують цих шкідників обробкою пандануса Актелліком і Карбофосом.

Борошнистих червців видаляють ватним тампоном або щіткою, змоченими в спирті, після чого рослину обробляють протикокцидним препаратом, наприклад, Толкоксом, Диклоксом або Кокцігардом.

Павутинні кліщі заводяться на рослині в умовах низької вологості повітря: на листках з'являються цятки (проколи), що зливаються одна з одною. Необхідно обробити панданус акарицидом (Актеллік, Актара) і збільшити вологість повітря, помістивши рослину на піддон із мокрим керамзитом.

Як виростити панданус вдома

Чому панданус жовтіє.

Рослина стійка до захворювань, але іноді у пандануса жовтіє листя. Чому це трапляється? Найчастіше причиною цього явища буває надлишок світла, полив жорсткою водою або високий уміст у ґрунті кальцію.

Від недостатнього освітлення листя пандануса дрібнішає, а ряболисті форми втрачають своє оригінальне забарвлення.

Від низької вологості повітря кінчики пандануса сохнуть і стають коричневими, але якщо ви будете тримати рослину на піддоні з мокрою галькою, цього вдасться уникнути.

Види і сорти пандануса

Панданус Вейча, або Віча (Pandanus veitchii)

– вічнозелена деревоподібна рослина родом із Південно-Східної Азії з укороченим стовбуром і повітряними коренями-підпорами, що відходять від нього. Зелені з білою облямівною смугою листки завдовжки до 1 м і завширшки 5-8 см розташовані спірально, їхні краї оброслі світлими колючками з білими кінчиками. У культурі за сприятливих умов панданус Вейча за десять років може вирости до півтора метра. Вид має ряболисту форму варієгата. У домашніх умовах панданус Вейча цвіте дуже рідко.

Панданус корисний (Pandanus utilis)

– велика рослина, що сягає в природних умовах висоти 20 м, а в культурі росте тільки до 2-3 м. Окрім того, панданус корисний розгалужується після цвітіння, а в кімнатній культурі не цвіте, тому і не розгалужується. Гвинтоподібно розташоване по стовбуру темно-зелене жорстке листя, густо всіяне по краях червоними колючками, сягає в довжину 1-1,5 м, а в ширину 5-10 см.

Панданус корисний (Pandanus utilis)

Панданус Сандера (Pandanus sanderi)

росте у вологих тропічних лісах Малайського архіпелагу. Ця рослина з коротким стовбуром і темно-зеленим листям із вузькими жовтими поздовжніми смужками й незначною кількістю колючок по краях. Довжина листя близько 80, а ширина до 5 см.

Панданус Сандера (Pandanus sanderi)

Панданус прикритий (Pandanus tectorius)

– вічнозелений розгалужений чагарник із ходульними коренями, що сягає в природних умовах 3-4 м у висоту. Листя у рослин цього виду лінійне, сильно звужене до кінців, на яких розташовуються вузькі білі колючки. Панданус прикритий у природі дає солодкі смачні плоди жовтого, червоного або помаранчевого кольору. Часто зустрічається різновид laevis із листям двометрової довжини без колючок і білими або рожевими квітками діаметром 5-10 см. У культурі ж цей вид плодів не формує, та й цвіте вкрай рідко.

Панданус прикритий (Pandanus tectorius)

Панданус – прикмети

Чи можна тримати панданус удома.

Незважаючи на заслужену популярність пандануса, іноді читачі нашого сайту запитують, чи можна тримати його в квартирі. Ходять чутки, що він поглинає позитивні емоції й перетворює їх на агресивну енергію, яка негативно впливає на неврівноважених людей, роблячи їх злісними та занадто активними. Що тут відповісти? Якщо ви вразливі й важко зносите неприємності, то можете відчувати поруч із панданусом дискомфорт. У такому разі вам краще не тримати рослину ні вдома, ні на роботі. А для людей із міцною нервовою системою, квітникарів-початківців і тих, хто часто виїжджає у відрядження, панданус є ідеальною рослиною: він гарний, невибагливий, не вимагає частого поливу й швидко росте.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Каттлея в домашніх умовах

Каттлея в домашніх умовах

Каттлея (лат. Cattleya) – рід багаторічних трав'янистих рослин родини Орхідні, споріднена з родом Laelia. Рослини роду каттлея, яких зараз існує близь...

Читати далі...
Шипшина: посадка і догляд у відкритому ґрунті, властивості

Шипшина: посадка і догляд у відкрит…

Шипшина (лат. Rosea) – рід рослин родини Розові, що має безліч культурних форм під назвою Троянда. За різними даними налічується від 400 до 500 видів ...

Читати далі...
Ожина – посадка й догляд, вирощування

Ожина – посадка й догляд, вирощуван…

Ягода ожина є підродом роду Рубус родини Розові. У нашому кліматі найчастіше вирощують ожину сизу (Rubus caesius) – російською «ежевику», і ожину кущи...

Читати далі...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити