Педілантус у домашніх умовах: догляд та розмноження

Вирощування педілантуса в домашніх умовахРослина педілантус (лат. Pedilanthus) належить до декоративних квітучих чагарників і невеликих дерев роду Молочай родини Молочайні. Батьківщина рослини – тропіки та субтропіки Південної, Північної і Центральної Америки. Через зиґзаґоподібну форму стебла аборигени називали квітку педілантус «хребтом диявола», а європейці – «сходами Якова». Наукова назва походить від грецьких слів, що означають у перекладі «туфля» і «квітка»: суцвіття педілантуса нагадують формою черевичок. Усього відомо 15 видів рослини, деякі з них вирощуються в кімнатній культурі.

Посадка й догляд за педілантусом (коротко)

  • Цвітіння: у другій половині осені.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло з затіненням у післяполуденні години, найвдаліше місце – на південно-західних і південно-східних підвіконнях.
  • Температура: навесні й улітку – 20-26 ˚C, взимку – 13-15 ˚C.
  • Полив: у період активного росту – 3 рази на тиждень, щойно просохне верхній шар ґрунту. Узимку рослину поливають тільки один раз на тиждень.
  • Вологість повітря: у сильну спеку рекомендується обприскувати квітку літеплою водою, але краще тримати її на піддоні з мокрою галькою.
  • Підживлення: із квітня по вересень один раз на 3-4 тижні комплексними мінеральними розчинами зі зниженим умістом азоту. Можна підживлювати добривом для сукулентів і кактусів або слабким розчином коров'яку.
  • Період спокою: приблизно з січня по березень.
  • Пересадка: навесні, тільки в разі крайньої необхідності.
  • Обрізування: регулярне, після періоду спокою, з метою стримування зростання і підтримки декоративності на високому рівні.
  • Розмноження: насінням і живцями.
  • Шкідники: борошнисті червці, білокрилки, попелиці та павутинний кліщ.
  • Хвороби: стеблова та коренева гнилі.
Детально про вирощування педілантуса читайте нижче

Квітка педілантус – опис

У природі представники роду Педілантус – невеликі дерева заввишки до 3 м або рясно розгалужені чагарники. Стебла у них циліндричні, забарвлені в тьмяно-сірий або темно-зелений колір. У педілантусів, що зростають у культурі, діаметр стебла може сягати 2 см, а у висоту вони виростають до 2 м. Листя у педілантуса яйцеподібне й хвилясте, з загостреними кінцями, зелене з восковим нальотом, короткочерешкове або сидяче, завширшки до 3 і завдовжки до 10 см. Листові пластини деяких видів укриті опушенням. У період спокою рослина може виявитися зовсім без листя. Дрібні червоні або рожеві квітки, схожі на черевички або пташині головки, з двома яскраво-червоними загостреними приквітками зібрані в щільні верхівкові парасольки завдовжки до 3 см.

Догляд за педілантусом у домашніх умовах

Умови утримання педілантуса.

Кімнатний педілантус невибагливий, до складу ґрунту невимогливий: він може рости в будь-якому ґрунті, аби в горщику був шар дренажу – шматочки пінопласту, камінчики чи жорсткий пісок. Ви можете приготувати субстрат для педілантуса самостійно: ретельно змішайте рівні частини листової землі, піску й дернової землі, прогрійте цю суміш 15 хвилин на водяній лазні.

Необхідно стежити, аби дренажні отвори в горщику не забивалися, а якщо це сталося, очистіть їх спицею або зубочисткою: коріння педілантуса не терпить застійної води.

Догляд за педілантусом в домашніх умовах

Що стосується місця розташування, то рослині потрібно багато світла, однак тривалий контакт із прямими сонячними променями для педілантуса згубний, і тому найкраще місце для рослини – підвіконня вікон, що виходять на південний захід або південний схід. Якщо ви тримаєте педілантус на південному підвіконні, затініть його легкою фіранкою.

Пізню весну й літо педілантус вважає за краще проводити на свіжому повітрі – на веранді, терасі, балконі або лоджії. Оптимальна температура для рослини в цю пору року 20-26 ºC. Узимку температуру потрібно знизити до 13-15 ºC, інакше стебло рослини стане витягуватися, листя опаде, і цвітіння педілантуса в наступному сезоні може не відбутися. Однак майте на увазі, що для цієї рослини незначний падолист і деяке уповільнення зростання в зимовий час явище звичайне.

Педілантус боїться холодних протягів і різких перепадів температур.

Полив педілантуса.

У жарку пору року педілантус поливають рясно, приблизно 3 рази на тиждень, тільки-но просохне верхній шар ґрунту. У зимовий час полив здійснюють за тим же принципом, просто ґрунт у цю пору висихає повільніше, тому і поливають рослину не частіше ніж один раз на тиждень. Якщо листя педілантуса почне опускатися, значить, пора зволожити ґрунт у горщику. Для поливу використовують відстояну або очищену воду кімнатної температури або трохи теплішу.

Обприскувати квітку потрібно тільки в затяжну спеку, але краще помістити її на піддон із мокрою галькою.

Підживлення педілантуса.

У період активного росту, тобто з квітня по кінець вересня, педілантус підживлюють один раз на три-чотири тижні. Узимку рослина підживлень не потребує. Добриво для педілантуса має містити якнайменше азоту, оскільки цей елемент рослині не корисний. Добре відгукується педілантус на органічні добрива, наприклад, на коров'як, але цілком підійде й збалансований комплекс мінеральних добрив для кактусів і сукулентів.

Пересадка педілантуса.

Пересаджують педілантус тільки в разі крайньої необхідності, коли коріння рослини повністю освоїть земляну грудку й покажеться з дренажних отворів. Здійснюють пересадку навесні, до того, як на педілантусі почне розвиватися нове листя. Рослині не потрібен просторий горщик, досить узяти посудину діаметром на 2-3 см більше, ніж попередня. Не намагайтеся очистити кореневу систему від старого субстрату повністю, просто огляньте коріння і видаліть підгнилі ділянки, захопивши 2 см здорової тканини. Зрізи обробіть товченим деревним або активованим вугіллям. Працюйте стерильним інструментом і в рукавичках, інакше ви можете отримати опіки.

Як вирощувати педілантус в домашніх умовах

Горщик на чверть заповнюють дренажним матеріалом, а ґрунт використовують того ж складу, що і при первинній посадці: листова земля, пісок і дернова земля в рівних частинах. Після пересадки полийте рослину й попервах помістіть її в притінок.

Якщо педілантус довго росте в горщику, але ознак того, що йому тісно, ви не виявляєте, можна просто замінити верхній шар старого субстрату свіжим. Роблять це і в разі, коли на поверхні ґрунту з'являється біла або жовтувата кірка.

Обрізування педілантуса.

Щоби стримувати зростання педілантуса і надати йому максимально привабливого вигляду, рослину регулярно обрізають. Коли і як обрізати педілантус? Робити це краще навесні, після періоду спокою і перед початком активного зростання, в сухому приміщенні з гарною вентиляцією при температурі 13-15 ºC: пагони обрізають стерильним інструментом на третину, залишаючи на кожному не менше 2-3 бруньок. Зрізи обробляють вугіллям або сіркою. Обрізування педілантуса сприяє кращому розгалуженню його пагонів.

Розмноження педілантуса

Розмноження педілантуса насінням.

Розмножується педілантус у весняно-літній період насіннєвим способом і живцюванням, причому здійснити вегетативне розмноження набагато простіше, оскільки в домашніх умовах насіння у педілантуса зав'язується дуже рідко. Якщо ж вам вдалося зібрати або придбати посівний матеріал, посів здійснюють у плоскі посудини, заповнені вологою піщано-торф'яною сумішшю, на глибину до 1,5 см, після чого миски накривають плівкою або склом і утримують при температурі 22-25 ºC. Догляд за посівами полягає в регулярному провітрюванні і зволоженні субстрату в міру необхідності. Сходи з'являться не раніше, ніж за 2 тижні, але щойно насіння проросте, покриття можна зняти. Сіянці продовжують вирощувати в теплому й вологому середовищі. У стадії розвитку у молодих рослин чотирьох справжніх листків їх розсаджують по окремих горщиках, заповненим ґрунтом для дорослого педілантуса.

Розмноження педілантуса живцями.

Процедура вкорінення живців здійснюється набагато швидше і простіше, ніж пророщування насіння. Потрібно нарізати з дорослої рослини верхівкові живці завдовжки 8-10 см, звільнити їхню нижню частину від листя, підсушити їх день-два, висадити у вологий пісок під нахилом і накрити кожен живець скляною банкою або пластиковою пляшкою з обрізаною шийкою. Укорінення має відбуватися при температурі 22-25 ºC. З живців час від часу знімають покриття для провітрювання і запобігання загниванню. Пісок під час вкорінення має бути злегка вологим. Процес утворення коренів вважається успішно завершеним, коли на живцях почне з'являтися нове листя. Щойно це відбудеться, банки і пляшки прибирають, а коли молоді педілантуси зміцніють, їх розсаджують по окремих горщиках. Надалі за живцями доглядають, як за дорослими рослинами.

Пересадка і розмноження педілантуса в кімнатних умовах

Укорінювати живці можна не тільки в піску, а й у воді: зрізані верхівкові живці поміщають у склянку з теплою водою і тримають під розсіяним світлом. Воду в склянці слід міняти щодня, а тільки-но на живцях відросте коріння, їх розсаджують по горщиках.

Живцювання слід проводити в рукавичках, оскільки молочний сік педілантуса отруйний. Ніж для нарізки живців має бути гострим і стерильним.

Хвороби і шкідники педілантуса

Хвороби педілантуса.

Від надмірного зволоження педілантус можуть уразити грибкові хвороби, які проявляються бурими плямами на листках і почорнінням стебел. Щойно ви виявите ці ознаки, негайно замініть ґрунт у горщику, попередньо обробивши свіжий субстрат Фітоспоріном-М або Топазом і видаливши у педілантуса підгнилі корені. Необхідно також переглянути режим поливу. Якщо ж хвороба настільки пошкодила рослину, що її вже не врятувати, постарайтеся хоча б укоренити живці.

Шкідники педілантуса.

Зі шкідників педілантус може потерпіти від борошняних червців, білокрилок, попелиць і павутинних кліщів. При виявленні комах слід удатися до допомоги інсектицидних препаратів, а членистоногих (павутинних кліщів) знищують акарицидами – Актелліком, Актарою або Карбофосом, які ефективні й проти комах.

Умови вирощування педілантуса в квартирі

Слід мати на увазі, що шкідники, як і хвороби, уражають тільки ослаблені неправильним доглядом рослини, а здорові педілантуси до них стійкі.

Інші проблеми вирощування педілантуса.

Якщо взимку ви виявили, що стебло педілантуса стало витягуватися, значить, йому дуже жарко та темно, а якщо рослина помітно спізнюється з цвітінням, це, як правило, свідчить про те, що ви не створили для неї необхідних умов у період спокою.

Сухі коричневі кінчики листя педілантуса – ознака низької вологості повітря, дуже темне листя – симптом надлишку азоту в ґрунті, а надто світле – недостатнього освітлення.

Види і сорти педілантуса

У кімнатній культурі вирощують декілька видів і декоративних форм педілантуса.

Педілантус тітімалоїдний (Pedilanthus tithymaloides)

– та сама рослина, яку називають «сходами Якова» або «хребтом диявола»: щільний м'ясистий пагін рослини згинається в протилежні сторони під кутом, а на згинах, як сходинки, ростуть листки. У висоту ця кімнатна рослина може сягати 2 м, однак бічних пагонів вона утворює мало. Листя у педілантуса тітімалоїдного подовжене, гладке, з хвилястими краями і гострим кінчиком, завдовжки до 7 см. Характерною особливістю педілантуса є його здатність змінювати забарвлення листя під впливом зовнішніх чинників: облямівка на листках рослини може бути білою або рожевою, а вони самі можуть із зелених ставати оливковими, зберігаючи в центрі листової пластини світлі цятки. Суцвіття у рослин цього виду червоні або рожеві. Сік із квіток, що має антимікробні властивості, використовують для виготовлення лікарських препаратів. А молочний сік листя настільки отруйний, що може викликати подразнення слизової оболонки й алергічну реакцію.

Педілантус тітімалоїдний (Pedilanthus tithymaloides)

На півдні педілантус тітімалоїдний вирощують не тільки в кімнатній, а й у садовій культурі, використовуючи його для створення живоплоту. Рослина добре зносить обрізування і швидко після нього відновлюється.

Педілантус Фінка (Pedilanthus finkii)

– вологолюбний представник роду, який називають ряболистим, оскільки у яскраво-зеленого листя рослини темна середина. Згодом листя рослини світлішає, зберігаючи зелень тільки в центрі пластини, краї ж поступово стають світло-рожевими. Формою глянцеві листки педілантуса Фінка нагадують зиґзаґ. Розвивається рослина як чагарник, але нижня частина стебел трохи галузиться, а бічні гілки та крона формуються на вершині пагонів. Вирощують цей вид педілантуса в легкому субстраті.

Педілантус великоплідний (Pedilanthus macrocarpus)

зовні не дуже привабливий: його практично голі м'ясисті зелені пагони з сірим відтінком ростуть пучками, утворюючи густий чагарник. У розрізі вони зазвичай округлі, але іноді сплощені. Як у будь-якого сукулента, пагони педілантуса великоплідного поглинають вологу й створюють її запас, що дозволяє рослині переживати затяжну посуху. Дрібні листки, що нагадують формою луски, майже не помітні, а ось квіти у цього виду, навпаки, яскраві й оригінальні: рожеві, червоні або помаранчеві, з блискучими пелюстками, вони зібрані в суцвіття-туфельки, які формуються невеликими групами на верхівках пагонів.

Педілантус великоплідний (Pedilanthus macrocarpus)

Педілантус шпорцевий (Pedilanthus calcaratus)

– вічнозелена велика рослина, що сягає триметрової висоти. У неї широка крона, темно-зелені, майже чорні пагони й блискучі зелені витягнуті широкоовальні листочки завдовжки до 6 см зі злегка хвилястими краями.

Педілантус коалкоманенський (Pedilanthus coalcomanensis)

– один із найкрасивіших видів родом із гірських районів Мексики. Це рослина здатна стійко зносити різку зміну погоди, реагуючи на неї лише скиданням листя. Головна його принада – унікальні суцвіття: вони значно більші, ніж у інших педілантусів, рожевого кольору з персиковим відтінком. Цю рослину можна формувати і як деревце, і як розлогий кущ.

Педілантус коалкоманенський (Pedilanthus coalcomanensis)

Педілантус нана (Pedilanthus nana)

– ця декоративна кущиста форма з товстим стеблом і овальним, густо розташованим на стеблі листям із загостреним кінцем потребує підвищеної вологості. У природі нана зростає серед високих кущів і дерев, які забезпечують їй захист від сонця й спеки. Цьому виду потрібен пухкий ґрунт, тому в природі він не росте поблизу стежок, по яких ходять люди та звірі.

Педілантус – прикмети і забобони

Чи можна тримати педілантус удома.

Популярність педілантуса зробила його героєм міфів і забобонів. Кажуть, наприклад, що якщо вам подарували цю рослину, значить, у вашому житті настають зміни – перестановка, ремонт або переїзд. Якщо ж вам живець педілантуса дістався не зовсім праведним шляхом (багато хто просто відщипує пагони від декоруючих громадські місця рослин), то вас очікує зміна роду діяльності. Педілантус, придбаний для прикраси офісного приміщення, додасть приємної різноманітності у вашу професійну рутину.

А ось із ряболистими рослинами радять бути обережними: їх називають чоловікогонами, і якщо ви забобонні, не тримайте вдома варієгатні види і сорти педілантуса, віддайте перевагу рослинам однотонного забарвлення. З іншого боку, користь і шкода від педілантуса для дому в наш час не визначаються одними лише страхами і забобонами. Є й інші критерії.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.