Абелія – опис
До роду абелія (лат. Abelia) входить більше 30 видів рослин. Названо рід було на честь відомого лікаря К. Абеля, який працював в ХІХ столітті в Китаї.
Абелія – стійка рослина. Залежно від виду бувають як вічнозелені, так і листопадні чагарники або невисокі деревця. Листя у абелії розташовується супротивно на коротких черешках, квітки запашні – лійкоподібні або схожі на дзвіночки, кріпляться на верхівці рослини на пазушних квітконосах. Плоди невеликі, мають тільки одну насінинку, шкірясті на дотик. У природі абелія виростає заввишки до 4 м.
Найчастіше цей рід вирощують або в оранжереях, або у великих просторих кімнатах. Вид абелія корейська (Abelia coreana) спокійно вирощують у середній смузі Росії.
Абутилон (лат. Abutilon) – «той, що дає тінь», або просто кімнатний клен, отримав свою назву за схожість його листя з листям клена. Ще його називають «канатником», тому що в Індії волокниста маса абутилона використовується для виготовлення мішковини і канатів. Abutilon Mill (рід абутилон) налічує близько 100 видів чагарників родини Мальвових у тропічних і субтропічних поясах Землі.
Мало хто знає, що з кісточки авокадо можна виростити дерево в домашніх умовах, а при певному везінні воно може навіть зацвісти та дати плоди. Авокадо – невибаглива рослина, і кожен має можливість виростити його без особливих зусиль.
Рід агапантус (лат. Agapanthus) налічує п'ять видів і входить до родини або Цибулеві, або Лілійні (залежно від джерела). Ця трав'яниста багаторічна рослина живе біля морського узбережжя на сухих схилах Капської провінції в Південній Африці.
Аглаонема (лат. Aglaonema) належить до родини Ароїдні та налічує 20-50 видів. Мешкає рід у дощових лісах тропічної частини Нової Гвінеї, Малайського архіпелагу і в Південно-Східній Азії вздовж річкових берегів на рівнинах і в нижній смузі лісів.
Аденіум (лат. Adenium) належить до родині Кутрових. Рід налічує приблизно п'ять видів рослин. Мешкає цей сукулент у Південній і Центральній Африці.
Рослина адіантум (лат. Adiantum), або адіант – рід папоротей монотипної родини Птерисові, що налічує близько двохсот видів. Назва рослини складається із заперечливої частки «a» (не-, без-), друга частина слова в перекладі із грецької означає «зволожувати», «змочувати». Склавши значення цих слів, можна трактувати назву «адіантум» як «рослина, що не промокає» – і справді, листя рослини має властивість відштовхувати вологу, залишаючись сухим. Квітка адіантум росте переважно у тропіках – у Східній Азії і південноамериканських Андах, полюбляючи поживні вологі ґрунти, характерні для скель поблизу джерел і водоспадів. Відомий адіантум ще з часів Плінія Старшого, автора «Природної історії», який згадував рослину у своїх працях. У культурі це одна із найпопулярніших декоративних папоротей, яка вирощується як в оранжереях, так і в якості кімнатної рослини. Окрім високих декоративних якостей, адіантум має цілющі властивості, про які ми теж розповімо.
Азалія – справжня красуня, примхлива та вимоглива. Як приручити цю квітку та змусити азалію цвісти, розкаже ця стаття. Отже, особливості догляду за азаліями в кілька банальних запитаннях та відповідях спеціалістів.
Азалія (лат. Azalea) – загальна назва деяких гарноквітучих видів роду Рододендрон, які раніше виділяли в окремий рід родини Вересові. Власне, це ті ж рододендрони, тільки кімнатні. У природі налічується близько 350 представників азалії, але в кімнатній культурі вирощують тільки два види.
Азалія – одна з найкрасивіших кімнатних квіток, найпоетичніші серед квітникарів порівнюють квіти азалії з пачками балерин. Практично увесь рік різні сорти рододендронів (азалій) радують своїх власників ніжним і водночас яскравим цвітом. Але дуже часто отримавши азалію в подарунок, ми не встигаємо навіть налюбуватися красунею, як вона гине... 
Асістасія (лат. Asystasia), або азістазія – рід квіткових рослин родини Акантові, який налічує за різними джерелами від 20 до 70 видів, що виростають у Південній Африці й Океанії, а також у районах із тропічним кліматом Азії. У культурі зустрічається тільки два представники роду.
Аїр (лат. Acorus) належить до родини Аїрні і – залежно від джерела – налічує від 2 до 6 видів. Звичне середовище існування – уздовж річкових берегів і на берегах інших водойм із мулистим ґрунтом на Кавказі, в Середній Азії і Сибіру, в Європейській Росії.
Аїхризон (лат. Aichryson), або дерево кохання, належить до роду сукулентних рослин родини Товстолисті, що ростуть у тріщинах скель на Азорських і Канарських островах, на Мадейрі, в Марокко та Португалії. У роді п'ятнадцять видів, представлених трав'янистими однорічниками і багаторічниками, а також напівчагарниками. Назва «аїхризон» утворена з двох грецьких слів: ai – «завжди» і chrysos – «золотий». Рослина аїхризон дуже схожа на грошове дерево.
Алламанда (лат. Allamanda) належить до родини Кутрові і налічує до 15 видів рослин. Живуть ці вічнозелені ліани та чагарники в тропічних зонах Америки.
Алое (лат. Aloe) налічує до 260 видів трав'янистих багаторічників, що входять до родини Ксантореєві. Природне середовище проживання – Африка, причому посушливі зони. Та для алое це не проблема – воно чудово зносить нестачу вологи.
У кожної доброї господині повинен стояти на підвіконні горщик зі столітником. Про всяк випадок: опік, поріз, подряпина... Та хіба мало що може трапитися з домочадцями! А алое – ціла аптека, від різних бід допомагає. Не дарма одна з народних назв столітника – ранник, тобто цілитель ран. Переваги алое, які зробили його популярним цілющим і косметичним засобом три тисячі років тому, не втратили своїх чудових якостей і в наші дні. Чим же так цінний столітник?
Алоказія (лат. Alocasia) є родом, що входить до родини Ароїдних і включає близько 70 видів. У природі зустрічається в тропічних районах Азії. Рослину вирощують як декоративно-листяну, оскільки в культурі зацвіте хіба що в оранжерейних умовах.