Кімнатні рослини на А

Абелія – опис

До роду абелія (лат. Abelia) входить більше 30 видів рослин. Названо рід було на честь відомого лікаря К. Абеля, який працював в ХІХ столітті в Китаї.

Абелія – стійка рослина. Залежно від виду бувають як вічнозелені, так і листопадні чагарники або невисокі деревця. Листя у абелії розташовується супротивно на коротких черешках, квітки запашні – лійкоподібні або схожі на дзвіночки, кріпляться на верхівці рослини на пазушних квітконосах. Плоди невеликі, мають тільки одну насінинку, шкірясті на дотик. У природі абелія виростає заввишки до 4 м.

Найчастіше цей рід вирощують або в оранжереях, або у великих просторих кімнатах. Вид абелія корейська (Abelia coreana) спокійно вирощують у середній смузі Росії.

Продовжити читання  

Абутилон – опис

Абутилон (лат. Abutilon) – «той, що дає тінь», або просто кімнатний клен, отримав свою назву за схожість його листя з листям клена. Ще його називають «канатником», тому що в Індії волокниста маса абутилона використовується для виготовлення мішковини і канатів. Abutilon Mill (рід абутилон) налічує близько 100 видів чагарників родини Мальвових у тропічних і субтропічних поясах Землі.

Чагарник густо розгалужений, має великі 3-5-лопатеві листки завдовжки до 10 см, які своїми витонченими вирізами справді схожі на листя клена, дзвоновидні квіти іноді одинарні, іноді зібрані в суцвіття по кілька разом.

Існують сорти садові, а також сорти зі строкатим листям, із квітками червоного чи жовтого кольору, з безліччю тичинок. Гібридні сорти цвітуть довше, мають багатшу палітру кольорів і різноманіття форм квіток та листя. Використовують абутилон найчастіше для оздоблення великих приміщень і зимових садів. За бажання можна підібрати різні види цього чагарнику так, щоб домогтися безперервного цвітіння цілий рік. З абутилоном цікаво експериментувати: можна прищеплювати ряболисті сорти до видів зі звичайним зеленим листям.

Продовжити читання  

Агапантус – опис

Рід агапантус (лат. Agapanthus) налічує п'ять видів і входить до родини або Цибулеві, або Лілійні (залежно від джерела). Ця трав'яниста багаторічна рослина живе біля морського узбережжя на сухих схилах Капської провінції в Південній Африці.

Коріння рослини м'ясисте, товсте, а кореневище – повзуче і коротке. Листя росте в розетках біля кореня, має лінійну форму, довге і схоже на ремені. Коли Агапантус зацвітає, з листової розетки виростає довгий і досить товстий квітконос, на верхівці якого зібрано квітки яскраво-блакитного, білого або лілово-синього кольору. Воронкоподібні квітки розташовуються на парасолеподібному суцвітті. Цвісти агапантус може протягом 2 місяців, тому що квітки розкриваються не всі одразу, а по черзі. Дорослі, добре сформовані рослини можуть мати до 150 квіток.

Як кімнатну рослину найчастіше вирощують агапантус східний (Agapanthus umbellatus). Квітки у цього виду блакитні, а листя – жолобчасте і стрічкоподібне. Схрещуються агапантуси дуже легко. При вільному запиленні можуть утворюватися гібриди, тому іноді досить складно визначити вид.

Продовжити читання  

Аглаонема – опис

Аглаонема (лат. Aglaonema) належить до родини Ароїдні та налічує 20-50 видів. Мешкає рід у дощових лісах тропічної частини Нової Гвінеї, Малайського архіпелагу і в Південно-Східній Азії вздовж річкових берегів на рівнинах і в нижній смузі лісів.

Аглаонема – трав'яниста вічнозелена рослина. Стебло м'ясисте, пряме і коротке, у деяких видів стовбур гілкується в основі. Стебло наявне лише у дорослих екземплярів, воно формується за рахунок опадання нижніх листків. Колір листя залежить від сорту та виду аглаонеми. Листя на дотик шкірясте, щільне, буває ланцетної або яйцевидної форми, кріпиться до стовбура на коротких або довгих черешках. Край листа цілісний, а сам листок візерунчастий зі вдавленою середньою жилкою згори листка і з опуклою на споді.

Качан із покривалом біло-зеленого кольору є суцвіттям, що виростають по 1-3 штуки з листових пазух на верхівці аглаонеми. Качани бувають двох видів: циліндричні тонкі (діаметр – 0,5 см, довжина – до 6 см), булавоподібні товсті (діаметр – 1 см, довжина – до 4 см) – залежить від виду аглаонеми. Період визрівання плодів – від 6 до 8 місяців: соковиті ягоди, які містять тільки одну насінину, білого або яскраво-помаранчевого кольору. 

Продовжити читання  

Аденіум – опис

Аденіум (лат. Adenium) належить до родині Кутрових. Рід налічує приблизно п'ять видів рослин. Мешкає цей сукулент у Південній і Центральній Африці.

Аденіум – чагарники або маленькі деревця, в кімнатних умовах виростають до 35 см у висоту. Стовбур товстий. Листя оксамитувате і блискуче. Квітки досить великі, темно-малинові і білі.

У народі аденіум отримав багато назв. Найпоширеніша – Троянда пустель, через схожість квіток із квітками троянди.

Продовжити читання  

Рослина адіантум (лат. Adiantum), або адіант – рід папоротей монотипної родини Птерисові, що налічує близько двохсот видів. Назва рослини складається із заперечливої частки «a» (не-, без-), друга частина слова в перекладі із грецької означає «зволожувати», «змочувати». Склавши значення цих слів, можна трактувати назву «адіантум» як «рослина, що не промокає» – і справді, листя рослини має властивість відштовхувати вологу, залишаючись сухим. Квітка адіантум росте переважно у тропіках – у Східній Азії і південноамериканських Андах, полюбляючи поживні вологі ґрунти, характерні для скель поблизу джерел і водоспадів. Відомий адіантум ще з часів Плінія Старшого, автора «Природної історії», який згадував рослину у своїх працях. У культурі це одна із найпопулярніших декоративних папоротей, яка вирощується як в оранжереях, так і в якості кімнатної рослини. Окрім високих декоративних якостей, адіантум має цілющі властивості, про які ми теж розповімо.

Продовжити читання  

Азалія – справжня красуня, примхлива та вимоглива. Як приручити цю квітку та змусити азалію цвісти, розкаже ця стаття. Отже, особливості догляду за азаліями в кілька банальних запитаннях та відповідях спеціалістів.

Продовжити читання  

Азалія (лат. Azalea) – загальна назва деяких гарноквітучих видів роду Рододендрон, які раніше виділяли в окремий рід родини Вересові. Власне, це ті ж рододендрони, тільки кімнатні. У природі налічується близько 350 представників азалії, але в кімнатній культурі вирощують тільки два види.

Родом азалії з Китаю і Японії, але сьогодні їх можна зустріти і в Європі, і в Північній Америці. Родова назва «рододендрон» складається з двох грецьких слів, які перекладаються як «троянда» і «дерево», тобто «трояндове дерево». А «azalea» в перекладі означає «сухий»: у природі азалія є маленьким сухим чагарником. У культурі азалія з'явилася в XVII столітті, а вже до 1820 року було виведено перші сорти рослини, яких на початок минулого століття налічувалося вже понад тисячу.

Продовжити читання  

Азалія – одна з найкрасивіших кімнатних квіток, найпоетичніші серед квітникарів порівнюють квіти азалії з пачками балерин. Практично увесь рік різні сорти рододендронів (азалій) радують своїх власників ніжним і водночас яскравим цвітом. Але дуже часто отримавши азалію в подарунок, ми не встигаємо навіть налюбуватися красунею, як вона гине... Чому? Як цього уникнути? Розкажу вам по секрету.

Продовжити читання  

Асістасія (лат. Asystasia), або азістазія – рід квіткових рослин родини Акантові, який налічує за різними джерелами від 20 до 70 видів, що виростають у Південній Африці й Океанії, а також у районах із тропічним кліматом Азії. У культурі зустрічається тільки два представники роду.

Продовжити читання  

Аїр – опис

Аїр (лат. Acorus) належить до родини Аїрні і – залежно від джерела – налічує від 2 до 6 видів. Звичне середовище існування – уздовж річкових берегів і на берегах інших водойм із мулистим ґрунтом на Кавказі, в Середній Азії і Сибіру, в Європейській Росії.

Аїр – кореневищна трава, що росте багато років. Має довге мечоподібне листя яскраво-зеленого кольору, зібране на кшталт віяла. Корінь аїру – повзучий і гіллястий. У аїру квітки маленькі, зібрані в качан без покривала жовто-зеленого кольору. Оскільки плоди дозрівають рідко, рослина розмножується корінням.

Корінь аїру застосовують у парфумерії, оскільки він має дуже приємний аромат. Варто зазначити, що ця рослина застосовується і в медицині. У кімнатних умовах вирощують рослину рідко, але кілька видів добре приживаються і розвиваються в горщиках. Найчастіше його використовують для складання композицій у тераріумах.

Продовжити читання  

Аїхризон (лат. Aichryson), або дерево кохання, належить до роду сукулентних рослин родини Товстолисті, що ростуть у тріщинах скель на Азорських і Канарських островах, на Мадейрі, в Марокко та Португалії. У роді п'ятнадцять видів, представлених трав'янистими однорічниками і багаторічниками, а також напівчагарниками. Назва «аїхризон» утворена з двох грецьких слів: ai – «завжди» і chrysos – «золотий». Рослина аїхризон дуже схожа на грошове дерево.

Продовжити читання  

Алламанда – опис

Алламанда (лат. Allamanda) належить до родини Кутрові і налічує до 15 видів рослин. Живуть ці вічнозелені ліани та чагарники в тропічних зонах Америки.

У кімнатних умовах її вирощувати досить складно, тому що алламанда дуже вимоглива до догляду: вологість повітря, температура і світло.

Рослина потребує регулярного обрізування. Якщо алламанда росте в горщику, то їй потрібна опора. Дуже бажана щорічна пересадка.

Продовжити читання  

Алое – опис

Алое (лат. Aloe) налічує до 260 видів трав'янистих багаторічників, що входять до родини Ксантореєві. Природне середовище проживання – Африка, причому посушливі зони. Та для алое це не проблема – воно чудово зносить нестачу вологи.

Листя алое зазвичай м'ясисте, росте від кореня, зібране в розетку. Є види з колючками на листках, є без колючок. Листя деяких видів вкрите восковим нальотом. Цвіте алое квітками жовтих, червоних або помаранчевих відтінків. Квітки залежно від виду зібрані у волотисті або гроноподібні суцвіття і зазвичай мають трубчасту форму або форму дзвоника.

Деякі види алое використовують у медицині. Сік застосовують при лікуванні опіків і гнійників. Сік алое має омолоджуючий і відновлювальний ефект для шкіри. З листя отримують речовину, яка має ефект проносного. У кімнатному квітникарстві вирощують велику кількість видів і різновидів.

Продовжити читання  

У кожної доброї господині повинен стояти на підвіконні горщик зі столітником. Про всяк випадок: опік, поріз, подряпина... Та хіба мало що може трапитися з домочадцями! А алое – ціла аптека, від різних бід допомагає. Не дарма одна з народних назв столітника – ранник, тобто цілитель ран. Переваги алое, які зробили його популярним цілющим і косметичним засобом три тисячі років тому, не втратили своїх чудових якостей і в наші дні. Чим же так цінний столітник?

Продовжити читання  

Алоказія – опис

Алоказія (лат. Alocasia) є родом, що входить до родини Ароїдних і включає близько 70 видів. У природі зустрічається в тропічних районах Азії. Рослину вирощують як декоративно-листяну, оскільки в культурі зацвіте хіба що в оранжерейних умовах.

Алоказії – рослини вічнозелені, залежно від виду можуть бути безстебельні або ж із чітко вираженим стеблом. У висоту досягають 2 м, хоча деякі види вище 30-40 см не виростають. Листя черешкове, загострено-серцеподібне або стрілоподібне, шкірясте і досить щільне, в довжину може бути до метра, але теж залежить від виду алоказії.

Квітка алоказія добре вписується в квіткові композиції, і так само добре виглядають при розташуванні окремо. Догляд за ними не складний, тому алоказії все частіше можна зустріти в квартирах і офісах.

Продовжити читання  

З усіх домашніх квітів я найбільше люблю рослини з великим, соковитим листям оригінальних забарвлень. На відміну від багатьох жінок, я ціную в рослинах не так квіти, як саме листя.

Коли я побачила алоказію, зрозуміла відразу – я точно любитиму цю рослину. І купуючи її, я сподівалася, що й вона мене полюбить, якщо відчує мою симпатію і турботу. Тому відразу після купівлі алоказії я занурилася у вивчення правил догляду за нею, а потім, уже в процесі формування наших стосунків, у ці правила вносилися корективи.

Продовжити читання  

У наших широтах період цвітіння амариліса настає в серпні-вересні. Після цвітіння в амариліса природним способом усихає листя. Для того, щоб це сталося швидше, потрібно поступово скорочувати частоту поливань. Квітконос перед приходом періоду спокою необхідно зрізати. Після періоду спокою в амарилісів і гіппеаструмів починають знову відростати листки, і відбувається закладка квітконосу і бутонів.

Продовжити читання  

Амариліси і споріднені їм гіппеаструми – багаторічні цибулинні квіти, тому їх можна вирощувати на одному місці без пересадки 3-4 роки. Але чимало квітникарів вважають за краще витягувати цибулини амариліса з ґрунту щоосені.

Якщо клімат дозволяє, квітникарі вирощують амариліси у відкритому ґрунті, залишаючи цибулини на зиму в землі. Якщо ж зимові температури у ваших краях опускаються нижче -5°C, то в ґрунті цибулина амариліса може загинути. Та й при несильних заморозках місце посадки амариліса потрібно дуже добре вкривати, тому висаджування гіппеаструмів і амарилісів у відкритий ґрунт рекомендується тільки на літо, а отже, восени їх потрібно викопувати.

Доглядати за амарилісом і гіппеаструмом просто, головне – правильно організувати поливання, оскільки цибулина дуже чутлива до перезволоження і може загинути в разі застою вологи у ґрунті.

Продовжити читання  

Антуріум – опис

Антуріум (лат. Anthurium) – рід переважно епіфітних рослин із родини Ароїдні. Зустрічаються також трав'янисті рослини, ліани і напівепіфіти – залежить від виду. У природі антуріуми ростуть переважно на Північно- і Південноамериканському континентах у тропічних та субтропічних поясах.

Антуріум (грец. «anthos» – квітка і «oura» – хвіст) отримав свою назву через будову квітки: качан із листком-покривалом. Квітки бувають синього, білого, червоного та інших кольорів. Листя в антуріуму шкірясте, буває цільне або розсічене, маленьке чи велике, однотонне або з малюнком – все це залежить від виду і сорту антуріуму.

Антуріум належить до найпопулярніших представників родини. Вирощують не лише кімнатний антуріум, а й садовий, а також спеціально на зріз. У культурі вирощують понад 100 гібридів, які висаджують у садах, квартирах або використовують при складанні букетів. Домашній антуріум вирощують як заради красивого листя, так і задля квітів.

Продовжити читання