Пахістахіс (лат. Pachystachys) – рід вічнозелених квіткових рослин родини Акантові, в який входить близько 12 видів, що виростають у субтропічних і тропічних районах Америки та Східної Індії.

У кімнатному квітникарстві вид пахистахис жовтий відомий ще з XIX століття, але він, як і раніше, не дуже частий гість на наших підвіконнях. У перекладі слово «пахистахис» означає «густий колос» або «товста колючка»: суцвіттям цих рослин є щільний колос. У нас пахистахис називають «золотою свічкою» або «золотою креветкою».

Квітка пахистахис – опис

Пахистахис жовтий – вічнозелений напівчагарник заввишки від 90 до 20 см із темно-зеленим овальним, злегка зморщеним і загостреним на кінцях листям завдовжки до 10 см. Білі трубчасті двогубі квітки пахистахиса завдовжки до 5 см із жовтим приквітковим листям зібрані в колосовидні суцвіття завдовжки до 10 см. Увесь час, поки триває цвітіння, приквітки зберігають свіжий вигляд і привабливість.

Догляд за пахистахисом у домашніх умовах

Як доглядати за пахистахисом

Кімнатна квітка пахистахис – рослина тепло- і світлолюбна, їй для нормального росту та розвитку потрібне яскраве розсіяне світло, тому найкраще місце для квітки в квартирі – північно-східні вікна. На південних підвіконнях слід затінювати пахистахис від прямих променів бодай у полуденний час, коли сонце особливо пекуче.

У природних умовах зростання нижній температурний поріг для пахистахиса 10 ˚C, але довге перебування в такій температурі призводить до втрати листя, тому в домашніх умовах період спокою має перебігати при температурі не нижче 16 ˚C. Улітку ж рослина пахистахис нормально зносить природну для наших широт температуру. Канікули на свіжому повітрі – на терасі, в саду або на балконі – підуть рослині на користь, але тільки в тому разі, якщо ви організуєте їй захист від опадів, вітру та протягів.

Полив і підживлення пахистахиса.

Полив пахистахиса в період вегетації знадобиться регулярний і рясний (залежно від температури повітря 1 раз на 3-7 днів), а в період спокою – помірний до мізерного, якщо пахистахис проводить зиму в умовах низької температури повітря. Якщо ж у вас немає можливості помістити рослину на зиму в прохолодне приміщення, то поливайте її, як зазвичай. Про те, що пора полити рослину, вам підкаже листя пахистахиса, яке від спраги опускається і повисає. Однак краще не чекати таких натяків, а поливати ґрунт у горщику, щойно висохне його верхній шар. Воду для зволоження субстрату використовують талу, пропущену через фільтр або відстояну впродовж доби. Температура води для поливу має бути на 1-2 градуси тепліша, ніж у кімнаті.

Догляд за пахистахисом у домашніх умовах передбачає внесення добрив. Підживлюють пахистахис у період активного росту 2 рази на місяць комплексним мінеральним добривом, яке вносять у вигляді розчину в заздалегідь зволожений субстрат. Можна удобрювати пахистахис і органікою, наприклад, розчином коров'яку або курячого посліду, який продається в спеціалізованих магазинах у готовому до вживання вигляді. Якщо взимку пахистахис не відпочиває, підживлюйте його мінеральним комплексом один раз на 1-1,5 місяця.

Пересадка пахистахиса

Молоді пахистахиси пересаджують щорічно навесні, поки не почалося цвітіння. Дорослим рослинам змінюють горщик не частіше одного разу на три роки. Для пахистахиса потрібна земляна суміш із рівних частин торфу, листової землі, перегною, дернової землі та ріні. Ґрунт за два тижні до пересадки потрібно знезаразити, прогрівши в духовці або проливши міцним розчином перманганату калію. На дно нового горщика потрібно спочатку вкласти шар дренажного матеріалу, а квітку перед пересадкою слід обрізати. Підготовлений до пересадки пахистахис перевалюють зі старого горщика в новий, після чого заповнюють порожнини ґрунтовою сумішшю, ущільнюють субстрат і поливають його. Кілька днів після пересадки рослину потрібно захищати від сонця.

Обрізування пахистахиса

Стрижуть квітку регулярно, інакше через оголення пагонів у нижній частині вона стане непривабливою. Коли і як обрізати пахистахис? Пагони рослини в кінці періоду спокою зрізають, залишаючи від них лише 10-15 см. Обрізування можна використовувати в якості живців для розмноження.

Цвітіння пахистахиса

Цвіте пахистахис із лютого по жовтень. Можна, звичайно, змусити його цвісти й узимку, але для цього знадобиться додаткове освітлення. Цікаве колосся пахистахиса нагадує суцвіття афеляндри, що і не дивно, тільки у пахистахиса воно сильніше витягнуте. Приваблюють у суцвітті жовті приквітки, що не в’януть кілька тижнів. А самі квітки – губчасті, світлі, майже білі – опадають дуже швидко, через 3-4 доби.

Проблеми з цвітінням можуть виникнути тільки в тому разі, якщо рослині бракує світла. Старі, витягнуті й облисілі в нижній частині пагонів пахистахиси утворюють малу кількість суцвіть, а формуються квітки лише на молодих пагонах, тому, якщо хочете отримати більше суцвіть, змушуйте рослину галузитися. Починається цвітіння пахистахиса в ранньому віці: в деяких випадках живці зацвітали вже через кілька місяців після вкорінення. Від зів'ялих суцвіть пахистахиса відгалужуються нові, тому цвітіння може тривати досить довго. І все ж відцвілі колоски в профілактичних і гігієнічних цілях бажано видаляти.

Кімнатний пахистахис – розмноження

Найчастіше для розмноження пахистахиса використовують вегетативний спосіб – живцювання. Як ми вже писали, як живці можна використовувати обрізані під час весняної стрижки пагони. Як розмножити пахистахис? Вам знадобляться верхівкові живці з двома міжвузлями та двома парами листя. Для вкорінення, яке найуспішніше проходить при температурі 22 ˚C, живці поміщають зрізом у посудину з водою. У процесі відростання коренів із живців може впасти листя, і щоб цього не сталося, листові пластини слід укоротити наполовину. Однак якщо і в цьому разі листя опаде, не впадайте у відчай: після висадки в ґрунт на верхівці живця з’явиться нове листя.

Укореняють живці також у пухкому субстраті з рівних частин листової землі, перегною, торфу, дернової землі та перліту. Ґрунтовою сумішшю наповнюють обрізану зверху пластикову пляшку, а зріз висаджуваного живця перед посадкою в пляшку з субстратом обробляють Корневіном. Для створення парникового ефекту верх пляшки з живцем накривають плівкою, яку час від часу знімають, щоб живець міг дихати. А можна надіти на нижню частину пляшки, в яку висаджено живець, її верхню частину й закріпити її скотчем, а для провітрювання просто відкручувати та знімати кришку. Тримають живці під яскравим розсіяним світлом. Проблем з окоріненням пахистахиса зазвичай не виникає: коріння відростає навіть у живців, які втратили листя. Коли живці набудуть кореневу систему, висадіть їх у кількості 3-4 штук у невисокий і широкий горщик: у вигляді кущика пахистахис виглядає набагато привабливіше. І не забувайте час від часу прищипувати верхівки стебел.

Шкідники та хвороби пахистахиса

Хвороби пахистахиса та їх лікування

При вирощуванні пахистахиса у важкому ґрунті рясний і частий полив може привести до застою води в коренях і ураження рослини кореневою гниллю. Огляньте кореневу систему пахистахиса, і, якщо вона не зовсім згнила, видаліть уражені ділянки, потримайте коріння в розчині фунгіциду та висадіть рослину в свіжий, більш відповідний за складом субстрат. Однак урятувати рослину від цього грибкового захворювання можна не завжди, навіть якщо ви скоротите полив і попервах для зволоження субстрату використовуватимете розчин фунгіцидного препарату. Щоб не розвивалася коренева гниль, стежте за станом субстрату в горщику: він має бути пухким і легким. І обов'язково зливайте воду, що витекла в піддон після поливання. Якщо ви тримаєте горщик із пахистахисом на піддоні з мокрою галькою, встановіть його таким чином, щоб зливні отвори горщика не були занурені в воду. Вода має насичувати субстрат вологою, а не застоюватися в ньому.

Усі інші неприємності виникають у пахистахиса від неправильного догляду або в результаті недотримання я умов його вирощування. Наприклад, якщо у квітки опало листя, це свідчення того, що ви її недостатньо поливали або тримали на протязі. Скручене листя і сухі кінчики – ознака надто низької вологості повітря в приміщенні. Сильно витягнуті стебла, відсутність цвітіння і дрібне листя говорять про те, що пахистахис потерпає від нестачі світла. Повільний розвиток і затримка в зростанні означають, що пора змінити в горщику субстрат, а пагони, що оголилися в нижній частині, натякають, що пахистахису потрібне омолодження – коротке обрізування.

Шкідники пахистахиса та боротьба з ними

Найчастіше вражають кімнатний пахистахис борошнисті червці, щитівки та павутинні кліщі. Усі вони харчуються клітинним соком рослини. Якщо ви помітили в пазухах листків білі ватоподібні грудки або дрібні жовті цятки на листових пластинах, негайно вживайте заходів. Щитівок і червців потрібно зняти з рослини ватною паличкою, змоченою в спирті. Кліщів виявити не так легко через їхні дрібні розміри, але ознаками їхньої присутності, крім точкових прокусів на листках, є тонке павутиння. Вимийте пахистахис під душем, захистивши субстрат від потрапляння в нього мильної води, потім дайте рослині висохнути та проведіть обробку по листю Актелліком або Фітовермом. Обприскувати пахистахис краще на відкритому повітрі.

Зрідка пахистахис окупують білокрилки та трипси, які теж харчуються клітинним соком. Заходи боротьби з цими шкідниками ті ж, що з кліщами, щитівками та червцями.

Види та сорти пахистахиса

Опис найбільш часто вирощуваного в домашніх умовах пахистахиса жовтого (Pachystachys lutea) ми наводили на початку статті, але іноді в кімнатній і оранжерейній культурі можна зустріти ще два види:

Пахистахис червоний (Pachystachys coccinea)

– переважно оранжерейна рослина, оскільки в висоту цей вид сягає 2 м. Його яскраво-зелені, іноді вкриті бордовими розводами листя завдовжки до 40 см розташовані на коротких черешках. Приквітки теж зелені, а витягнуті перші трубчасті червоні квітки схожі на пір'я, якими колись прикрашали капелюхи. Через квіток цей вид називають «гвардієць кардинала»;

Пахистахис колосковий (Pachystachys spicata)

– вид, який вирощується переважно в ботанічних садах і є рідкісним представником роду в домашніх колекціях. У нього темно-зелене листя до 25 см у довжину та яскраво-червоні квітки, зібрані на шишкоподібних приквітках. Деякі фахівці вважають пахистахис колосковий не самостійним видом, а різновидом пахистахиса червоного, проте досі ясності в цьому питанні немає.

Пахистахис – прикмети та забобони

Пахистахису приписують магічні властивості: він, мовляв, наповнює будинок життєвою силою, благотворно впливає на нервову систему людини, тобто заспокійливо діє на гіперактивних людей і в той же час активізує пасивних домочадців. Жовте забарвлення приквіткових листків пахистахиса позитивно впливає на взаємини подружжя, сприяючи згладжуванню конфліктів і виробленню компромісних рішень.

Із пахистахисом пов'язані й деякі прикмети. Наприклад, якщо при нормальному догляді у рослини раптом стали опадати суцвіття і сохнути листя, це передвіщає неприємності з родичами або у родичів. А ось несподівано яскраве забарвлення приквіткового листя – ознака, що наближається приємна подія. Піднесений у подарунок пахистахис – побажання щастя в особистому житті, яке, як стверджують, завжди збувається.

• Пафіопеділум: догляд, розмноження і види
• Пахіподіум: вирощування вдома, види і сорти