Садові рослини

Кожен садівник прагне отримати максимально великий і якісний урожай, використовуючи для цього будь-яку можливість: старанно готує ґрунт для посіву, вносить у нього добрива, вишукує в садових павільйонах і на інтернет-сайтах насіння найурожайніших і найстійкіших до несприятливих факторів сортів, тремтить над кожним сіянцем, поливає, розпушує, труїть жуків і збирає гусениць... Сьогодні ми пропонуємо вам обговорити ще один агротехнічний прийом, який сприяє збільшенню кількості і підвищує якість дозріваючих плодів.

Продовжити читання  

Милі й водночас яскраві та ефектні квітки петунії ваблять погляд. Ця квіткова рослина здавна користується великою популярністю у садівників, і з кожним роком, і з кожним новим сортом вона набуває дедалі більшу кількість шанувальників. Петунії представлені найширшою гамою барв і кольорів, а їхнє рясне цвітіння може тривати дуже довго. Одна біда: без досвіду та вправності не завжди виходить виростити з насіння міцну розсаду петунії. Дуже часто проблеми виникають уже після посіву: проростає тільки незначна кількість посіяного насіння. Ми дамо вам кілька порад, щоб ви змогли уникнути помилок при вирощуванні сіянців петунії.

Продовжити читання  

На садовій ділянці можна вирощувати ліани, які чудово підійдуть для оформлення живоплотів. У цій статті ми розповімо про декілька колоритних видів витких рослин, які неважко виростити в наших садах.

Продовжити читання  

Рослина агератум (лат. Ageratum) належить до роду родини Айстрові. Представники його зустрічаються переважно в Північній і Центральній Америці, а також у Східній Індії. Назва рослини походить від латинського ageratos, що означає «нестаріючий», і справді – агератум дуже довго зберігає свіжість у зрізці. В Європі агератум набув поширення в XIX столітті. Вирощують його в садах заради пухнастих квіток, схожих на помпончики, зібрані в щільні суцвіття найчастіше блакитної палітри відтінків, до того ж він зовсім невибагливий у догляді. Налічує агератум близько 60 видів.

Продовжити читання  

Азаріна (лат. Asarina), або маурандія (лат. Maurandia) – кучерява багаторічна квіткова рослина родини Подорожникові, але деякі джерела відносять азаріну до родини Ранникові. У роду близько 15 видів. Походить рослина з Мексики, Каліфорнії й середньої частини США, проте, починаючи з XVII століття, популярність азаріни зросла настільки, що вона поширилася по всіх континентах. В умовах середньої смуги багаторічна ліана азаріна вирощується як однорічник. Використовують її насамперед для вертикального озеленення.

Продовжити читання  

Хеномелес японський (лат. Chaenomeles japonica), або айва японська – вид квіткових дводольних рослин роду Хеномелес родини Розові. Батьківщиною виду є Японія, хоча рослина широко вирощується також у Китаї та Європі. Родова назва дослівно перекладається з грецької як «розколоти яблуко».

Продовжити читання  

Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.

Айстра (лат. Aster) – це рід однорічних і багаторічних трав'янистих рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, що налічує за різними думками від 200 до 500 видів, більша частина яких росте в Північній і Центральній Америці. В Європу квітка айстра потрапила в XVII ст., потайки завезена з Китаю французьким ченцем. У перекладі з латини «айстра» означає «зірка». Є китайська легенда про те, як два ченці, намагаючись дійти до зірок, піднімалися по найвищій горі Алтаю багато днів, але коли вони досягли вершини, то зірки над ними були так само далекі і так само недоступні. Тоді ченці, розчаровані, без їжі і води, провівши багато важких днів у дорозі, повернулися до підніжжя гори і побачили чудовий луг із прекрасними квітами. «Подивися, – сказав один чернець, – ми шукали зірки в небі, а вони живуть на землі!» Ченці викопали кілька квіток, принесли їх у свій монастир, стали вирощувати їх і дали їм зіркове ім'я «айстри». З тих давніх часів у Китаї айстри стали символом краси, елегантності, скромності і чарівності. Айстра – квітка народжених під знаком Діви, символ мрії про незвідане, подарунок бога людині, її оберіг, її дороговказ...

Продовжити читання  

Аконіт (лат. Aconitum), або тоя – належить до роду трав'янистих багаторічників родини Жовтецеві, представники якої ростуть переважно в Північній Америці, Азії та Європі. Нині описано понад 300 рослин роду. Культивують аконіт у декоративних і лікарських цілях. Про історію і властивості тої, про те, як її вирощувати та як доглядати за нею, ви дізнаєтеся з цієї статті.

Продовжити читання  

Рослина алісум (лат. Alyssum), або бурячок, або лобулярія морська, належить до родини Капустяні (раніше – Хрестоцвіті) і включає в себе близько 100 видів рослин, які ростуть у Північній Африці, Азії і Європі. Слово «алісум» – латинізація грецького слова «алісон»: «a» означає «без» – заперечення, «lyssa» у перекладі означає «собачий сказ». Тобто, вочевидь, у давнину квіти алісум якимось чином використовували при лікуванні сказу. У садовій культурі квітка алісум стала відомою не так давно, але популярність її зростає з кожним роком, і причиною цього, крім невибагливості і простоти у догляді, є сильний медовий аромат цієї рослини.

Продовжити читання  

Альстремерія (лат. Alstroemeria), або альстромерія – рід кореневищних бульбових південноамериканських трав'янистих рослин родини Альстремерієві, що вирізняються дуже гарними квітками, званих також перуанськими ліліями або ліліями інків. І рід, і родина отримали назву на честь учня Карла Ліннея, барона Класа Альстрема – шведського ботаніка, мецената та промисловця вісімнадцятого століття, який привіз Ліннею насіння двох видів альстремерії. У рід, ареал якого охоплює всю Південну Америку, входить за різними відомостями від п'ятдесяти до понад ста видів, багато з яких широко вирощуються як декоративно-квітучі садові рослини, зокрема на зріз.

Продовжити читання  

Рослина амарант (лат. Amaranthus), або щириця належить до роду родини Амарантові, у дикій природі дуже поширеного в Америці, Індії та Китаї. Родом амарант із Південної Америки, там досі в дикій природі зростає велика частина його видів, яких сьогодні налічується близько сотні. Вісім тисяч років тому амарант став, поряд із кукурудзою та бобами, однією з основних зернових культур народів, що населяли територію сучасної Мексики і Південної Америки – інків та ацтеків. Деякі види амаранту, наприклад, амарант хвостатий і амарант волотистий, вирощуються як зернові культури й донині, але є види, які вважаються бур'янами – наприклад, трава амарант блакитний або амарант загнутий. У країнах Східної Азії амарант триколірний вирощують як овочеву культуру, хоча цей же вид, як і амаранти хвостатий і печальний, часто використовують як декоративні рослини. До Європи квітка амарант потрапила завдяки іспанським морякам як прикраса для клумб, а з XVIII сторіччя вона стала вирощуватися як кормова або круп'яна культура. У перекладі з грецької слово «амарант» означає «нев'януча квітка». У нас амарант найчастіше називають щирицею, а ще оксамитником, красою або лисичими хвостами.

Продовжити читання  

Амариліси і споріднені їм гіппеаструми – багаторічні цибулинні квіти, тому їх можна вирощувати на одному місці без пересадки 3-4 роки. Але чимало квітникарів вважають за краще витягувати цибулини амариліса з ґрунту щоосені.

Якщо клімат дозволяє, квітникарі вирощують амариліси у відкритому ґрунті, залишаючи цибулини на зиму в землі. Якщо ж зимові температури у ваших краях опускаються нижче -5°C, то в ґрунті цибулина амариліса може загинути. Та й при несильних заморозках місце посадки амариліса потрібно дуже добре вкривати, тому висаджування гіппеаструмів і амарилісів у відкритий ґрунт рекомендується тільки на літо, а отже, восени їх потрібно викопувати.

Доглядати за амарилісом і гіппеаструмом просто, головне – правильно організувати поливання, оскільки цибулина дуже чутлива до перезволоження і може загинути в разі застою вологи у ґрунті.

Продовжити читання  

Амброзія (лат. Ambrosia) – рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин родини Айстрові, що включає 50 видів, які ростуть здебільшого в Північній Америці. В Євразії квітка амброзія з'явилася наприкінці XVIII століття: в 1873 році його завезли з Америки разом із насінням конюшини. У 1914 році амброзію культурно вирощували в Україні в станиці Кудашівка як замінник хіни, а після революції її на колесах студебеккерів рознесли по всій країні. Рослина амброзія є карантинним бур'яном. Наукова назва роду походить від міфологічної назви їжі богів, що дає безсмертя і молодість. Амброзією називалася і запашна мазь, якою нібито натиралися боги.

Продовжити читання  

Кожна людина має своє уявлення про те, яким повинен бути сад. Бували випадки, коли замовники відкидали прекрасні проекти найдорожчих ландшафтних дизайнерів заради простого пейзажу з буйно розрослими кущами і ніби безладно зростаючими квітами. Інші люблять ідеальний порядок і строгість форм, треті колекціонують усілякі види і забарвлення. Сьогодні існує така кількість однорічних садових рослин, що визначитися з вибором іноді важко навіть досвідченим садівникам. Окреме, привілейоване місце серед цього розмаїття займають ампельні рослини – еліта садового квітництва.

Продовжити читання  

Назва «анемона» з грецької дослівно перекладається як «дочка вітрів», оскільки квіти анемони (лат. Anemone), або вітряниця реагують тремтінням пелюсток навіть на найслабший вітерець. Відноситься квітка до родини жовтецевих і є багаторічною трав'янистою рослиною. Зустрічається в районах помірного клімату на рівнинах і в гірських областях земної кулі. Налічує близько 160 видів, котрі цвітуть у різний час і дуже по-різному, що збиває з пантелику навіть досвідчених квітникарів. Про те, як вирощувати анемони, йтиметься в цій статті.

Продовжити читання  

Рослина арабіс, або різуха (лат. Arabis), належить до роду трав'янистих багаторічників родини Капустяні, або Хрестоцвіті, який налічує понад 100 видів. У природі квітка арабіс зустрічається в горах тропічної Африки й у районах із помірним кліматом північної півкулі. Походження латинської назви арабіса достеменно не відомо, а різухою арабіс називають через жорсткі волосинки опушення, якими можна поранити руки. У культурі рослина вже понад двісті років. У ландшафтному дизайні арабіс використовують у міксбордерах і клумбах, для прикраси бордюрів, рабаток і альпійських гірок. У нашій статті ми розповімо вам, як здійснюється посадка та догляд за різухою у відкритому ґрунті.

Продовжити читання  

Аралія (лат. Aralia) – рід квіткових рослин родини Аралієвих, ареал яких охоплює субтропіки, тропіки та частково райони з помірним кліматом Азії, Австралії, Північної та Центральної Америки. Рід налічує близько 70 видів, але в культурі вирощується переважно декоративна, лікарська й медоносна рослина аралія маньчжурська.

Продовжити читання  

Арктотіс (лат. Arctotis) – рід квіткових рослин родини Айстрові, в який входить близько 70 видів. Зо три десятки 30 із них виростає на африканському континенті на південь від Зімбабве й Анголи, певна кількість видів є ендеміками Капської області, а деякі зустрічаються і в Південній Америці. З грецької мови назву роду можна перекласти як «ведмеже вухо»: рослина вирізняється густим опушенням. Історія культурних видів налічує понад 100 років.

Продовжити читання  

Квіти армерія (лат. Armeria) утворюють рід трав'янистих квіткових багаторічних рослин родини Кермекові, що налічує в природі більше дев'яноста видів. Назва «армерія» може походити від об'єднання двох кельтських слів: «ar», що означає «поблизу, неподалік», і «mor» – «море». Справедливість такого припущення підтверджує один із поширених видів армерії, що віддає перевагу зростанню в приморських дюнах. Але існує також думка, що «армерія» походить від слова «armoires» – так у давньофранцузькій мові називалася гвоздика бородата, з якою мають схожість деякі види армерії. У природних умовах квітка армерія зустрічається у Східній Європі, в Середземномор'ї, Монголії, Америці та Сибіру.

Продовжити читання  

Астільба (лат. Astilbe), або Астильба – представник роду трав'янистих багаторічників родини Ломикаменеві, що об'єднує за різними свідченнями від 18 до 40 видів. «А» – без, «стільбе» – блиск, тобто лорд Гамільтон, ботанік із Шотландії, котрий дав ім'я рослині, мав на увазі, що в астільби листя матове, тьмяне, без блиску. Родом астільба зі Східної Азії, Північної Америки та Японських островів. Росте в широколистяних лісах, на берегах струмків, у місцях, де влітку волого. В Європу з Японії астільбу наприкінці XVIII або на початку ХІХ століття привезли мисливці за дивовижними рослинами Карл Тунберг і фон Зібольд, і відтоді вона є фаворитом усіх тіньових садів.

Продовжити читання