Бобові (Метеликові)

Цю родину також називають Метеликові. Об'єднує вона майже двадцять тисяч трав'янистих рослин. Усередині родини три підродини, кілька триб і підтриб та понад дев'ятсот родів.

Характерною відмінністю бобових від інших рослин є їхня здатність зв'язувати атмосферний азот, тому багато представників цієї рослинної спільноти вирощують для рекультивації і сидерації земель.

Листя у метеликових зазвичай складне – трійчасте, пальчасте чи перисте, хоча є бобові і з простим листям. Симетричні не радіально, а двосторонньо квітки метеликових складаються з п'яти пелюсток, десяти тичинок, однієї маточки та п'яти чашолистків. Плід біб (не стручок), у якому зріє насіння. На відміну від стручка, у боба нема мембрани між стулками, і насіння в ньому розташоване саме на стулках, а не на перегородці, як у стручку.

Бобові культури, призначені в їжу (квасоля, горох, боби, нут, сочевиця, арахіс, соя), вирощують у промислових масштабах, як і кормові – вику, люцерну, люпин і конюшину. Є серед метеликових і декоративні культури – акація, мімоза, гліцинія, робінія.

Арахіс: посадка і вирощування, збирання та зберігання

Рослина арахісАрахіс культурний (лат. Arachis hypogaea), або арахіс підземний, або земляний горіх – затребувана земляна культура, яка належить до роду Арахіс родини Бобові. З погляду ботаніки горіх арахіс є не горіхом, а бобовою травою. На батьківщині, в Південній Америці, арахіс мав цінність уже в ті часи, коли материк ще не було відкрито Колумбом. До Європи арахіс потрапив завдяки іспанським конкістадорам, а пізніше португальці завезли цю культуру до Африки, де поживні властивості арахісу і його здатність рости на мізерних ґрунтах було належно поціновано. А через деякий час работорговці завезли арахіс і в Північну Америку. У 30-х роках XVI століття португальські моряки завезли арахіс в Макао й Індію, а іспанські – на Філіппіни. Потім культура потрапила в Китай і стала для місцевого населення порятунком від голоду. На початку XIX століття в Південній Кароліні почалося промислове вирощування арахісу, і ця культура годувала обидві армії під час війни Півночі з Півднем. Оскільки арахіс вважався їжею бідняків, фермери не прагнули вирощувати цю культуру, але в 1903 році американський агрохімік Джордж Вашингтон Карвер винайшов понад 300 продуктів з арахісу – напої, косметику, ліки, барвники, друкарську фарбу, господарське мило і навіть засіб для знищення комах... А оскільки в ті роки довгоносик масово знищував урожаї бавовни, Карвер зумів умовити фермерів чергувати вирощування виснажливої для ґрунту бавовни з культивуванням арахісу. У результаті арахіс став основною товарною культурою південних штатів, а в місті Дотане, штат Алабама, вдячні американці встановили пам'ятник Карверу.

Сьогодні арахіс в Україні, на Закавказзі та інших регіонах колишнього СРСР з теплим кліматом вирощується в промислових масштабах.

Продовжити читання  

Вігна: боби, які можуть здивувати

Растение вингаВігна (Vigna), вона ж спаржева квасоля, або коров'ячий горох – однорічна трав'яниста квіткова рослина родини Бобові. Квасолею ця рослина не є, але перебуває з нею в близькій спорідненості. Найбільшого поширення набула вігна в тропічній Африці, звідки рослина й походить. Згодом вігну стали розводити в Азії, а пізніше й по всьому світу, але в промислових масштабах її культивують у Мексиці, Колумбії, Китаї, Японії та у відносно невеликих кількостях у США. Окремі підвиди вігни підходять для вирощування в середній смузі Росії.

Продовжити читання  

Гліцинія: посадка й догляд, вирощування з насіння

Квітка гліциніяКвіти гліцинія (від грец. Glicinia – «солодкий»), або вістерія (лат. Wisteria), належать до роду деревоподібних в'юнких рослин родини Бобові, які ростуть у субтропічних районах і привертають увагу своїми запашними, звисаючими ліловими суцвіттями. Латинську назву «вістерія» квітка гліцинія одержала на честь професора анатомії університету Пенсільванії Каспара Вістара. Відомо 9 видів роду гліцинія, але як садові культури вирощуються тільки гліцинія китайська і гліцинія японська, або рясноквітуча.

Продовжити читання  

Горох: посадка і догляд у відкритому ґрунті, збирання і зберігання

Рослина горохРослина горох (лат. Pisum) належить до роду трав'янистих рослин родини Бобові. Батьківщина гороху – Південно-Західна Азія, де його культивували з прадавніх часів. Зелений горох містить каротин (провітамін А), вітамін C, PP, вітаміни групи B, а також солі марганцю, фосфору, калію і заліза. Овоч горох є джерелом лізину, однією з найбільш дефіцитних амінокислот. У сучасній культурі вирощується три різновиди гороху: кормовий, зерновий та овочевий – однорічна самозапильна рослина, здатна швидко розвиватися. Горох затребуваний не лише як джерело рослинного білку та інших корисних речовин, а й як сидерат – найкращий попередник для будь-якої іншої городньої культури.

Продовжити читання  

Запашний горошок: вирощування з насіння, посадка і догляд

Квітка запашний горошокРослина запашний горошок (лат. Lathyrus odoratus) належить до роду Чина родини Бобові. Наукова назва рослини складається з двох слів, перше з яких перекладається як «дуже привабливий», а друге як «запашний». Деякі ботаніки стверджують, що ця квіткова трав'яниста рослина родом зі Східного Середземномор'я – її ареал поширюється від Сицилії на схід до острова Крит. Інші науковці вважають, що на Сицилію запашний горошок завезли конкістадори з Еквадору й Перу. У культурі рослина вирощується з XVIII століття: в 1699 році, прогулюючись під стінами монастиря, сицилійський монах Франциско Купані виявив квітку з незвичайно приємним запахом, зібрав з неї насіння і відправив його до Англії своєму другу, шкільному вчителеві. А в Англії, завдяки роботі селекціонерів, запашний горошок з часом став королем ампелів. Перші п'ять сортів рослини з'явились у 1800 році. Сьогодні налічується понад 1000 сортів запашного горошку. Приваблюють садівників яскраві квіти та приємний запах, через який рослина й отримала свою назву. Запашний горошок найчастіше використовують для вертикального озеленення альтанок, балконів і терас. Багаторічний запашний горошок у середній смузі вирощується зазвичай в однорічній культурі.

Продовжити читання  

Квасоля: посадка і догляд у відкритому ґрунті, збирання і зберігання

Рослина квасоляРослина квасоля (лат. Phaseolus) належить до типового роду родини Бобові, що налічує близько 90 видів, котрі ростуть у теплих районах обох півкуль. З грецької phaseolus перекладається як «човен», мабуть, тому, що боби квасолі обрисами нагадують човен. Іспанський чернець-францисканець і місіонер Бернардіно де Саагун, що жив і працював у Мексиці в XVI ст., у своєму опусі «Загальна історія справ Нової Іспанії» описував свідчення ацтеків про властивості квасолі і різноманітність її видів, оскільки батьківщиною цієї рослини є якраз Латинська Америка. До України квасоля потрапила лише в XVIІІ ст. Квасолю вирощували спочатку як декоративну рослину, і сьогодні в садовому квітникарстві затребувана квасоля багатоквіткова, або вогненно-червона (Phaseolus coccineus), з привабливими вогняними квітками, яку найчастіше називають турецькими бобами. З культивованих сьогодні видів квасолі найбільш поширена квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris) з усім різноманіттям її сортів і різновидів, які вирощують заради плодів і насіння. Квасоля входить до топ-10 найбільш корисних овочів, а її невибагливість робить вирощування квасолі у відкритому ґрунті доступним навіть городникові-початківцю. А проте посадка квасолі в ґрунт, удобрення квасолі, збір урожаю квасолі мають свої особливості, і їх потрібно знати.

Продовжити читання  

Конюшина лучна: властивості та протипокази, вирощування

Трава конюшина лучна – вирощування в садуКонюшина лучна (лат. Trifolium pratense), або конюшина червона, або трилисник, або кашка, є видом роду конюшина родини Бобові, що виростають на території Європи, Західної й Середньої Азії, а також Північної Африки. Родова назва перекладається як «трилисник». Легенда розповідає, що покровитель Ірландії святий Патрік зумів за допомогою листка конюшини вигнати змій із країни в море. Відтоді в Ірландії немає змій, а трилисник конюшини є символом цієї країни.

Продовжити читання  

Люпин: посадка й догляд, вирощування з насіння

Квітка люпинЛюпин (лат. Lupinus) – рід родини Бобові, представлений як однорічними, так і багаторічними трав'янистими рослинами, чагарниками, напівчагарниками і напівчагарничками. У перекладі з латини «Lupus» означає «вовк», а саму рослину в народі називають іноді «вовчі боби». У природі квіти люпин поширені у двох регіонах: у середземноморсько-африканському зростає 11 однорічних і 1 багаторічний вид люпину, а в західній півкулі, на території від Патагонії до Аляски і від Атлантичного до Тихого океану, росте близько 200 видів. Окультуреними ж з американських видів є лише люпин мінливий, розведенням якого займалися ще інки, і люпин багатолистий. Рослина люпин вирізняється посухостійкістю, тому деякі його види ростуть у пустелях Аризони, Каліфорнії, Техасу, Перу та Чилі, і навіть у Сахарі. У 1911 році англійський селекціонер Джордж Рассел створив високодекоративні види люпину, які отримали назву «гібриди Рассела» і відтоді є найпопулярнішою прикрасою садів і квітників.

Продовжити читання  

Як боротися зі шкідниками квасолі

Шкідники квасолі і боротьба з нимиЧтобы защитить фасоль от вредителей, важно знать, как и когда нужно с ними бороться. Ведь иногда даже самые сильные меры могут не оказать нужного действия, в то время как при других обстоятельствах или в другой период времени решить вопрос могут профилактические мероприятия. Но еще важней уметь определять, какое именно насекомое паразитирует на фасоли. О том, какие вредители представляют опасность для этой бобовой культуры, мы и поговорим.

Продовжити читання  

Cookies допомагають нам поліпшити наш веб-сайт і підбирати інформацію, яка підходить саме вам. Використовуючи цей веб-сайт, ви погоджуєтеся з тим, що ми використовуємо cookies. Якщо ви не згодні – залиште цей веб-сайт.
Детальніше Приймаю