Рокитник: вирощування і догляд у відкритому ґрунті

Рослина рокитник – вирощування в садуРокитник (лат. Cytisus), або жарновець або саротамнус (лат. Cytisus) – рід листопадних і вічнозелених дерев та чагарників родини Бобові, які ростуть на супіщаних і піщаних ґрунтах Європи, Західної Азії та Північної Америки. За різними даними рід налічує від 30 до 70 видів. Наукова назва рокитника походить від топоніма острова, де його вперше було знайдено. У садовій культурі вирощуються близько 15 видів роду. Багато з них використовують у ландшафтному дизайні, декоруванні, а деякі – для зміцнення піщаних укосів.

Посадка й догляд за рокитником (коротко)

  • Цвітіння: упродовж місяця з квітня-травня по травень-червень.
  • Посадка: висадка саджанців у сад – із квітня по травень.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкий, дренований, супіщаний, нейтральної або слабкокислої реакції.
  • Полив: рясний у міру висихання верхнього шару ґрунту.
  • Підживлення: з початку активного росту – азотними добривами, з середини літа – калійно-фосфорними.
  • Обрізування: після цвітіння гілки обрізають до сильного бічного відгалуження, не зачіпаючи здерев'янілу частину.
  • Розмноження: насінням, зеленими живцями та відсадками.
  • Шкідники: молі-пістрянки, п'ядуни.
  • Хвороби: чорна плямистість і борошниста роса.
Детально про вирощування рокитника читайте нижче

Рослина рокитник – опис

Чагарник рокитник висаджують у відкритий ґрунт саджанцями з настанням весни. Місце для рослини має бути сонячним і захищеним від вітру, а ґрунт на ділянці – слабкокислим (pH6,5-7,5), добре дренованим, легким і бажано супіщаним. Не можна висаджувати рокитник поблизу водойм із рибою, оскільки рослина містить отруйні речовини. Для заповнення посадкового котловану потрібно заздалегідь приготувати ґрунтову суміш, що складається з однієї частини дернової землі, двох частин піску й однієї частини перегною. У приготовлену ґрунтосуміш уносять повне мінеральне добриво, наприклад, Кеміру-Універсал, із розрахунку 120 г на 1 м². Перед посадкою поживну земляну суміш ретельно перемішують.

Посадка рокитника у відкритий ґрунт

Коли садити рокитник у ґрунт.

Чагарник рокитник висаджують у відкритий ґрунт саджанцями з настанням весни. Місце для рослини має бути сонячним і захищеним від вітру, а ґрунт на ділянці – слабкокислим (pH6,5-7,5), добре дренованим, легким і бажано супіщаним. Не можна висаджувати рокитник поблизу водойм із рибою, оскільки рослина містить отруйні речовини. Для заповнення посадкового котловану потрібно заздалегідь приготувати ґрунтову суміш, що складається з однієї частини дернової землі, двох частин піску й однієї частини перегною. У приготовлену ґрунтосуміш уносять повне мінеральне добриво, наприклад, Кеміру-Універсал, із розрахунку 120 г на 1 м². Перед посадкою поживну земляну суміш ретельно перемішують.

Посадка і догляд за рокитником у відкритому ґрунтіНа фото: Як цвіте рокитник в саду

Як посадити рокитник.

Якщо ви висаджуєте кілька кущів, то витримуйте між ними відстань не менше 30 см. Яму викопують за обсягом удвічі більшу, ніж коренева грудка саджанця. Якщо ґрунт на ділянці важкий, покладіть на дно котловану шар дренажного матеріалу завтовшки 20 см, але якщо ви будете вирощувати рокитник у піщаному ґрунті, то товщина дренажного шару може бути вдвічі меншою.

Саджанець розташовують по центру ями й поступово заповнюють вільний простір живильною ґрунтосумішшю, злегка її в процесі втрамбовуючи. Кореневу шийку саджанця залишають на рівні поверхні. Після посадки пристовбурне коло рясно поливають, а коли вода вбереться, його мульчують шаром органічного матеріалу завтовшки 3-5 см.

Догляд за рокитником у саду

Як доглядати за рокитником.

Посадка рокитника та догляд за ним у відкритому ґрунті не складніші, ніж культивування будь-якого іншого садового чагарнику. Вирощування рокитника вимагає проведення звичних для будь-якого садівника процедур і заходів: поливу, розпушування ґрунту навколо куща, прополювання і мульчування прикореневого кола, підживлень, обрізування та підготовки до зимівлі. Дбайливий садівник, окрім виконання описаних пунктів, не забуде й про профілактичні обробки рокитника від хвороб і шкідників.

Полив і підживлення рокитника.

Полив рокитника здійснюють у міру висихання верхнього ґрунтового шару, причому зволожують пристовбурні кола рослини рясно. Гібридні рокитники більш вимогливі до вологості ґрунту, ніж видові, але оскільки ця культура загалом відрізняється посухостійкістю, то в сезон із нормальною кількістю опадів чагарник можна буде не поливати, проте в посушливе літо його зволоження має бути регулярним. Із настанням осені полив поступово скорочують. Рокитник негативно реагує на вапно у воді, тому перед поливанням воду слід відстоювати.

Після поливання або дощу бажано розпушувати ґрунт у пристовбурних колах кожного куща на глибину 8-12 см, одночасно видаляючи бур'ян.

Що стосується підживлень, то навесні рокитник потребує азоту, а з середини літа – калію і фосфору. Виходячи з цього й підбирайте для нього добрива: навесні вносьте під кущі сечовину з розрахунку 30 г на 10 л води, а перед цвітінням для підживлення в тій же кількості води розчиніть 30 г сірчанокислого калію і 60 г суперфосфату. Якщо вам здасться, що рокитник розвивається недостатньо швидко, проведіть третє підживлення, розсипавши під кожним кущем по 300 г золи.

Вирощування рокитника: посадка і догляд в садуНа фото: Вирощування рокитника в саду

Пересадка рокитника.

Пересадка рокитника з одного місця на інше здійснюється в тому ж порядку, що і первинна посадка: спершу потрібно викопати котлован об'ємом приблизно вдвічі більше за кореневу систему пересаджуваного куща, потім укласти на дно дренаж; родючий ґрунт, приготований для заповнення посадкової ями, слід змішати з добривами, і тільки після цього призначений для пересадки кущ викопують, переміщують його до місця нової посадки, опускають кореневу грудку в яму й завершують посадку так, як було описано у відповідному розділі.

Розмноження рокитника.

Розмножується рокитник насінням, відсадками та зеленими живцями. Насіння рокитника збирають із дозрілих бобів у серпні-вересні й висівають їх на глибину 5-6 мм у субстрат, складений із піску та торфу в рівних частинах, після чого посіви накривають плівкою. Пророщують насіння при температурі 19-21 ºC в затінку, час від часу обприскуючи й провітрюючи. У стадії розвитку 1-2 справжніх листків сіянці пікірують у субстрат, що складається з двох частин дернової землі, однієї частини піску й однієї частини перегною і розкладений по горщиках діаметром 7 см. Навесні сіянці пересаджують у великі горщики – діаметром 11 см – і прищипують для посилення розгалуження. У відкритий ґрунт молоді рокитники заввишки 30-55 см висаджують на третій рік.

Умови для рокитника на клумбіНа фото: Як цвіте кущ рокитника

Для живцювання потрібно влітку нарізати з дорослої рослини напівздеревілі пагони з 2-3 листками, вкоротити листові пластини наполовину й висадити живці в суміш торфу з піском під прозорий ковпак. Окорінення відбувається при температурі 18-20 ºC, при цьому живці регулярно провітрюють, а субстрат обприскують із розпилювача. Через один або півтора місяці живці корінням розсаджують по горщиках діаметром 8-9 см і підрощують до дворічного віку, після чого пересаджують на постійне місце.

Для розмноження рокитника відсадками навесні вибирають на кущі найнижчі гілки, укладають їх у пророблені в землі борозенки, пришпилюють і засипають ґрунтом. Упродовж сезону відсадки поливають і підживлюють одночасно з материнським кущем, на зиму їх добре вкривають від морозів, а навесні відокремлюють і відкидають.

Рокитник узимку.

Після цвітіння гілки верболозу обрізають до сильних бічних розгалужень, при цьому дуже важливо, щоб не була пошкоджена здеревіла частина. Із настанням холодів молоді рослини, що не досягли трирічного віку, потрібно на зиму вкривати, оскільки зимостійкість рокитника проявляється тільки в зрілому віці. Кущ високо підгортають сухою землею або торфом, потім гілки рослини обережно стягують, пов'язують, поступово пригинають до землі й закріплюють у такому положенні. Зверху кущі засипають сухим листям, ялиновими лапами або нетканим покривним матеріалом, краї якого притискають до землі камінням.

Дорослі рослини переносять зиму без укриття.

Шкідники і хвороби рокитника

До хвороб і шкідників рокитники загалом стійкі, але їх може вражати міль-пістрянка і п'ядаки. При перших ознаках окупації рослини міллю слід провести її обробку розчином Хлорофосу. Проти п'ядака чагарник обробляють бактеріальними інсектицидами.

Із хвороб найнебезпечніша для рокитника чорна плямистість і борошниста роса, що вкриває його листя і стебла білуватим неохайним нальотом. Від борошнистої роси рокитник обприскують напровесні, до початку сокоруху, п'ятивідсотковим розчином мідного купоросу, а влітку в профілактичних цілях і для знищення інфекції кущі по черзі обробляють колоїдною сіркою, розчином Фундазолу та мідно-мильною рідиною. Збудники чорної плямистості знищуються напровесні розчином мідного або залізного купоросу, а влітку впоратись із захворюванням можуть допомогти такі препарати, як хлорокис міді, Фундазол, Каптан, бордоська рідина або будь-який інший фунгіцид подібної дії. Розчин для обробки чагарнику по листю готують відповідно до інструкції.

Види і сорти рокитника

У садовій культурі рокитник зустрічається часто, однак деякі його види особливо популярні.

Рокитник віниковий (Cytisus scoparius)

– рослина родом із Південної і Центральної Європи. У висоту кущ сягає 3 м, його тонкі зелені пагони в молодому віці опушені; листя черешкове, чергове, трійчасте. Частки листя тупі, овальні або довгасто-ланцетні, цілокраї. Верхні листки часто складаються з одного листочка. Неправильні світло-жовті квітки, що формуються поодиноко або парами в пазухах листків, розташовуються на опушеній квітконіжці. Плід рослини – приплюснутий довгий і вузький біб із насінням. У культурі рослина дуже давно. У неї багато декоративних форм, які, на жаль, можна вирощувати тільки в регіонах із теплими зимами:

  • Burkwoodii – рокитник із червоно-густочервоними квітками з жовтою облямівкою;
  • Killiney Red – рослина з яскраво-червоними квітками;
  • Andreanus Splendens – чагарник із квітками, забарвленими в жовтий і червоний кольори.
Рокитник віниковий (Cytisus scoparius)На фото: Рокитник віниковий (Cytisus scoparius)

Рокитник сланкий (Cytisus decumbens)

у дикій природі зустрічається на півдні Європи: він спустився зі світлих соснових лісів далматських гір. Це розпростертий чагарник заввишки до 20 і діаметром до 80 см. У нього зелені опушені п'ятиреберні пагони, які дуже легко вкорінюються, і довгасто-ланцетне темно-зелене, опушене знизу листя завдовжки до 2 см. Жовті квіти завдовжки до півтора сантиметрів розташовуються по одному або кілька в пазухах листків. У культурі вид із 1775 року. Рокитник сланкий відзначається зимостійкістю, але в дуже сильні холоди може підмерзати.

Рокитник сланкий (Cytisus decumbens)На фото: Рокитник сланкий (Cytisus decumbens)

Рокитник ранній (Cytisus praecox)

– невибаглива рослина заввишки до півтора метра із розлогими дугоподібними тонкими гілками, що формують густу крону; листя вузьке, ланцетне, світло-зелене, завдовжки до 2 см; коренева система поверхнева. Яскраво-жовті квітки, що рясно вкривають кущ, мають різкий запах. Цей вид морозостійкий. Найвідоміші сорти:

  • Олголд – рокитник із яскравими жовтими квітками, що розкриваються до появи листя;
  • Рокитник Боскоп Рубі – чагарник заввишки до 2 м із довгасто-ланцетними листками й рубіновими з зовнішньої сторони квітками, забарвленими зсередини в рожевувато-ліловий відтінок.
Рокитник ранній (Cytisus praecox)На фото: Рокитник ранній (Cytisus praecox)

Рокитник скупчений (Cytisus aggregatus)

– цікавий карликовий вид зі Східної Європи. У висоту він сягає від 30 до 50 см, у діаметрі ж кущ близько 80 см. Цвіте і плодоносить рослина з трирічного віку. Квітки у неї яскравого жовтого кольору. Морозостійкість гарна, але іноді можуть обмерзати кінці пагонів.

Рокитник сидячолистий (Cytisus sessilifolius)

– рослина з Західної Європи заввишки до півтора метра із трійчастим листям і яскраво-жовтими квітками завдовжки до 1,5 см, що формуються на вкорочених квітконосах. Зимостійкість у цього виду низька: вище снігового покриву пагони обмерзають, тому з настанням холодів рослина потребує укриття.

Рокитник сидячолистий (Cytisus sessilifolius)На фото: Рокитник сидячолистий (Cytisus sessilifolius)

Рокитник чорніючий (Cytisus nigricans = Lembotropis nigricans)

виростає в Білорусі, Україні, європейській частині Росії і в Західній Європі. Рослина отримала таку назву, тому що при сушінні її листя чорніє. Зростає чагарник заввишки до 1 м, його пагони вкривають короткі притиснуті волосинки. Золотисто-жовті квіти формуються по 15-30 штук у вертикальне колосоподібне суцвіття на кінцях пагонів. Рокитник чорніючий дуже привабливий у період цвітіння.

Рокитник чорніючий (Cytisus nigricans = Lembotropis nigricans)На фото: Рокитник чорніючий (Cytisus nigricans = Lembotropis nigricans)

Рокитник Цингера (Cytisus zingerii)

мешкає в змішаних лісах у верхів'ях Дніпра. У висоту він сягає 1 м, на молодих пагонах – золотисте опушення і світло-зелене трійчасте листя, а в період цвітіння, коли з кожної пазухи з'являються жовті квіти, пагони стають схожими на золотисті колоски. На жаль, у культурі цей вид поки зустрічається нечасто.

Відомі садівникам також рокитник довгастий (або видовжений), виступаючеквітковий (або краєквітковий, або плаваючоквітковий) і к’юський.

Рокитниками називають також представників спорідненого роду Зіновать (Chamaecytisus), які часто можна зустріти в садах.

Зіновать руська (Chamaecytisus ruthenicus = Cytisus ruthenicus),

або рокитник руський – листопадний чагарник заввишки до півтора метра з укритими сірою корою вигнутими гілками. Пагони рослини опушені шовковистим ворсом; листя трійчасте, складається з ланцетно-еліптичних листочків завдовжки до 2 см із колючкою на вершині. Зверху листя сірувато-зелене, знизу вкрите густим опушенням. Квітки у рокитника руського жовті, завдовжки до 3 см, вони формуються в пазухах листків по 3-5 штук і цвітуть близько чотирьох тижнів. Вид вирізняється невибагливістю у догляді й посухостійкістю.

Зіновать руська (Chamaecytisus ruthenicus = Cytisus ruthenicus)На фото: Зіновать руська (Chamaecytisus ruthenicus = Cytisus ruthenicus)

Рокитник пурпуровий (Chamaecytisus purpureus = Cytisus purpureus)

спустився з гір Центральної і Південної Європи. Це сланка рослина заввишки до 60 см із розлогою кроною і гілками, що тягнуться вгору, густо вкритими трійчастим листям з широкоеліптичними частками. Вирізняється вид швидким зростанням. Узимку він сильно обмерзає, але добре відновлюється. У рокитника пурпурового є високодекоративний різновид:

  • Атропурпуреа – розлогий чагарник із пурпурово-рожевими квітками. Користується популярністю також гібридний рокитник Золотий дощ, який називають також рокитником Адама.

Затребувані й такі сорти рокитника пурпурового:

  • рокитник Альбус – чагарник заввишки до 45 см із білими квітками. Сорт виведено в 1838 році;
  • Розеус – рослина з рожевими квітками;
  • Альбокарнеус – сорт із блідо-рожевими квітками;
  • Амзатикус – рокитник із пурпурово-блакитними квітками;
  • Елогантус – сорт зі звисаючими пагонами й фіолетово-червоними квітками;
  • Плена – рокитник із махровими квітками;
  • Депресса – карликовий сорт заввишки до 20 см із дуже дрібним листям і плодами.
Рокитник пурпуровий (Chamaecytisus purpureus = Cytisus purpureus)На фото: Рокитник пурпуровий (Chamaecytisus purpureus = Cytisus purpureus)

Рокитник регенсбурзький (Chamaecytisus ratisbonensis = Cytisus ratisbonensis)

в природі зустрічається в басейні Дніпра. Це розпростерта рослина заввишки до 30 см із трійчастим листям і сріблястими від опушення пагонами. Квітки у рокитника регенсбурзького яскраво-жовті. Популярністю користується садова форма виду:

  • Біфлорус – рослина зі сріблясто-опушеним у молодому віці листям. Загалом вид стійкий і до посухи, і до морозів, тому зустрічається в садах від середньої смуги аж до Новосибірська. У культуру вид введено в 1800 році.
Рокитник регенсбурзький (Chamaecytisus ratisbonensis = Cytisus ratisbonensis)На фото: Рокитник регенсбурзький (Chamaecytisus ratisbonensis = Cytisus ratisbonensis)

Окрім описаних видів, популярні такі рокитники роду Зіновать: Рошаля, подільський, лежачий, голий подовжений і Блоцького. А рослина, знайома читачам як золотий рокитник, якраз до рокитників не належить: це бобівник анагіровидний, або анагіролистий, або Золотий дощ – вид роду Бобівник.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.