Абелія (Abelia): догляд, фото, види
Ботанічний опис
До роду абелія (лат. Abelia) входить більше 30 видів рослин. Названо рід було на честь відомого лікаря К. Абеля, який працював в ХІХ столітті в Китаї. Рослину відносять до родини Жимолостевих рослин.
Абелія – стійка рослина. Залежно від виду бувають як вічнозелені, так і листопадні чагарники або невисокі деревця. Листя у абелії розташовується супротивно на коротких черешках, квітки запашні – лійкоподібні або схожі на дзвіночки, кріпляться на верхівці рослини на пазушних квітконосах. Плоди невеликі, мають тільки одну насінинку, шкірясті на дотик. У природі абелія виростає заввишки до 4 м.
Найчастіше цей рід вирощують або в оранжереях, або у великих просторих кімнатах. Вид абелія корейська (Abelia coreana) спокійно вирощують у середній смузі Росії.
Стисло про вирощування
- Цвітіння: із кінця травня або з початку червня до осені.
- Освітлення: яскраве розсіяне світло із затіненням від прямих сонячних променів або притінок.
- Температура: у період вегетації – звичайна для житлового приміщення, узимку – 10-15 ºC.
- Полив: із весни до осені – рясний, узимку менш інтенсивний.
- Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень.
- Підживлення: у сезон вегетації – двічі на місяць комплексним мінеральним добривом або органічними розчинами.
- Період спокою: із жовтня до березня.
- Пересадка: у молодому віці – двічі за сезон, у зрілому – один раз на 2-3 роки навесні, до початку активного росту.
- Субстрат: із рівних частин листової й дернової землі, торфу, перегною та піску.
- Розмноження: насінням і живцями.
- Шкідники: трипси, попелиці, павутинний кліщ, борошнисті червці та щитівки.
- Хвороби: при перезволоженні ґрунту – коренева гниль.
Догляд за абелією в домашніх умовах
Освітлення
Абелії потрібне яскраве освітлення, але без потрапляння на рослину прямих променів сонця. Оптимальне положення рослини – вікна на заході і сході.
Температура
Для вирощування абелії в домашніх умовах температура взимку повинна бути не нижче 10 °C, але бажано і не вище 15. Якщо температура опуститься нижче припустимого значення, абелія може скинути листя.
Полив абелії
Рясний полив необхідний з весни до осені. Водночас можна обприскувати рослину. Взимку полив скорочують, уважно стежачи за тим, щоб ґрунт не пересихав.
Підживлення
Навесні, влітку і восени абелію необхідно підживлювати двічі на місяць органічними та мінеральними добривами, придатними для кімнатних рослин Концентрація – звичайна.
Обрізування
Домашня абелія росте досить швидко і за весняно-літній період може вирости майже вдвічі. Щоб створити пишну крону, рослину потрібно обрізувати, бажано під кінець зими. Пагони обрізують на половину. Якщо не проводити обрізування, то рослину можна вирощувати як ампельну.
Пересадка абелії
Оскільки рослина абелія росте досить швидко, молоді рослини потрібно перевалювати 2 рази за літо. Якщо рослини ростуть у діжках, то пересаджувати їх слід не рідше ніж раз на 2-3 роки. Пересаджують у ґрунтову суміш із рівних частин перегною, піску, торфу, листової і дернової землі.
Вирощування з насіння
При розмноженні насінням посів здійснюють у січні. Абелія дуже швидко сходить і зацвісти може в цей же рік.
Розмноження абелії живцями
Розмножують абелію в домашніх умовах пагонами, що залишилися після обрізування рослини, або стебловими живцями з верхівки куща. Для швидшого вкорінення живців їх потрібно помістити в суміш із торфу, піску та перліту, а температуру тримати на рівні 25 °С. Рослини, що проросли з живців, можуть дати квіти в цей же рік.
Хвороби і шкідники абелії
Шкідники абелії. Основні шкідники, які вражають абелію: попелиці, трипси, павутинний кліщ, щитівка, борошнистий червець.
Види
Абелія китайська / Abelia chinensis
Батьківщина цього чагарника – Китай. Цей вид виростає у висоту до 2 м, пагони – пониклі. Листя темно-зеленого кольору, овально-загостреної форми. Квітки білого кольору з червоними штрихами, мають форму дзвоника. Цвіте тривалий період.
Абелія великоквіткова / Abelia x grandiflora
Цей вид вийшов після схрещування абелії китайської (Abelia chinensis) і абелії одноквіткової (Abelia uniflora). Виростає цей напіввічнозелений кущ до 1,8 м заввишки. При вирощуванні в кімнатних умовах рослина має менші розміри (до 1 м), довгі й тонкі пагони никнуть, молоді пагони мають рожевий відтінок. Листя на пагонах розташоване супротивно, блискучого темно-зеленого кольору, має довгасту форму, невеликого розміру, загострене на вершині. Великі зрощені квітки білого кольору приємно пахнуть, мають 5 пелюсток, виходять із пазух листя, зібрані в гроновидні суцвіття. Період цвітіння абелії тривалий і рясний.
У сорту Francis Mason золоте листя, але розміри рослини менші. У сорту Edward Goucher квіти до 2 см завдовжки червоно-бузкового кольору.
Спочатку підготовляєм горщик, на дно якого спочатку насипаєм дренаж, додаємо трохи грунту, поміщаємо рослину, порожнечі заповнюємо підготовленим субстратом. Землю ущільнюємо, поливаємо, на місце осілого ґрунту додаємо ще землі.