Азалія: посадка і догляд у домашніх умовах

Азалія (лат. Azalea) – загальна назва деяких гарноквітучих видів роду Рододендрон, які раніше виділяли в окремий рід родини Вересові. Власне, це ті ж рододендрони, тільки кімнатні. У природі налічується близько 350 представників азалії, але в кімнатній культурі вирощують тільки два види.

Родом азалії з Китаю і Японії, але сьогодні їх можна зустріти і в Європі, і в Північній Америці. Родова назва «рододендрон» складається з двох грецьких слів, які перекладаються як «троянда» і «дерево», тобто «трояндове дерево». А «azalea» в перекладі означає «сухий»: у природі азалія є маленьким сухим чагарником. У культурі азалія з'явилася в XVII столітті, а вже до 1820 року було виведено перші сорти рослини, яких на початок минулого століття налічувалося вже понад тисячу.

Квітка азалія – опис

Азалії ділять на дві групи:

• листопадні рослини, зокрема невеликі дерева;
• вічнозелені рослини.

У квіток азалії п'ять тичинок, а у квіток рододендронів їх 7 і більше – ось головна різниця між азаліями та рододендронами. Кімнатна азалія є однією з найкрасивіших рослин, однак вона досить примхлива. Рослина азалія може цвісти до півроку простими, махровими або густомахровими білими, червоними, рожевими, темно-ліловими й строкатими квітками, але в середньому період цвітіння триває трохи більше двох місяців. Листя в азалії маленьке й темно-зелене.

Посадка і догляд за азалією в домашніх умовах

Азалія після купівлі

У крамницях квітка азалія з'являється, як правило, з грудня по березень, і якщо ви купили рослину або отримали її в подарунок, потрібно знати, як правильно за нею доглядати, бо домашня азалія при поганому догляді й у невідповідних умовах скидає бутони, втрачає листя й урешті-решт гине.

Як доглядати за азалією? Які умови потрібні цій рослині? Домашні азалії потерпають від високої температури й сухості повітря: для нормального розвитку їм досить 15-18 ºC, в період бутонізації температура має бути ще нижчою – від 10 до 12 ºC, а цвітіння азалії проходить при температурі не вище 20 ºC. Тому квітку потрібно буде помістити в найпрохолодніше місце, подалі від працюючих опалювальних приладів.

Шкодить азалії і яскраве сонячне світло, тому розташовують горщик із рослиною на західному або північному підвіконні. У теплу пору року (з травня по жовтень) азалію бажано тримати на свіжому повітрі – на балконі, лоджії, терасі або в саду.

Ґрунт для азалії

Азалія добре розвивається тільки в кислому ґрунті: водневий показник має бути в межах 4,0-4,5 pH. Купити субстрат для азалії – не проблема, він продається в кожній квітковій крамниці. Але ви можете зробити ґрунт і самі: змішайте пісок, мох і перегнилу хвою в співвідношенні 1:1:2. Для знезараження пролийте субстрат міцним розчином перманганату калію.

Полив азалії

Поливають азалію рясно, щодня або через день – залежно від вологості повітря в приміщенні. У сильну спеку вам, можливо, доведеться поливати рослину двічі на день, адже ґрунт у горщику має бути весь час злегка вологим. Лити холодну відстояну воду потрібно на поверхню ґрунту. Ще краще використовувати для зволоження дощову або талу воду. Винахідливі любителі азалій придумали класти на ґрунт шар снігу або шматочки льоду: в плюсовій температурі вони тануть, і холодна тала вода проникає в ґрунт. Час від часу в воду для поливу додають лимонний сік (чайна ложка на 2 л води), щоб цвітіння азалії було ще ряснішим і яскравішим. Не забувайте зливати з піддона надлишок води, інакше коріння азалії почне гнити.

Якщо ви з якоїсь причини сильно пересушили землю, в якій росте азалія, потрібно помістити горщик із рослиною на 3-4 години в посудину з водою, але так, щоб вода не переливалася в горщик. Коли земляна грудка азалії насититься вологою, горщик виймають із води, дозволяють зайвій волозі стекти з дренажних отворів і поміщають рослину на звичне місце. Регулярний полив відновлюють через 3-4 дні.

У жовтні полив поступово скорочують, але в грудні, коли почнеться цвітіння азалії, їй знову знадобиться рясне зволоження. До речі, вперше азалія зацвітає в три-чотирирічному віці.

Якщо в квартирі сухе повітря, це навряд чи сподобається екзотичній рослині: повітря в приміщенні потрібно зволожувати з дрібнодисперсного розпилювача, намагаючись, щоб вода не потрапляла на листя азалії. Можна помістити горщик із рослиною на піддон із мокрою галькою, але тільки так, щоб коріння з камінчиками не стикалися. Або розставте навколо рослини баночки з водою.

Підживлення азалії

Підживлюють азалії мінеральними добривами для квітучих рослин, переконавшись, що вони не містять хлору. Найкраще для підживлення використовувати добриво Азалія: навесні й улітку підживлення вносять один раз на тиждень, а взимку – тільки один раз на місяць. У період формування бутонів і під час цвітіння азалії знадобиться добриво з підвищеним умістом калію, наприклад, Кеміра-люкс або Уніфлор-бутон.

Обрізування азалії

Аби азалія в домашніх умовах краще кущилась і пишніше цвіла, потрібно своєчасно прищипувати й обрізати відрослі стебла. Після того, як квітуча азалія перестала формувати нові бутони, а квітки стали в'янути, потрібно видалити з кущика побуріле листя, обрізати слабкі й витягнуті пагони, а потім прибрати і всі квітки разом із квітконіжками. Якщо є необхідність пересадки азалії, дуже вдалий для цього час відразу після закінчення цвітіння.

Через місяць, у стадії розвитку 3-4 пар листя на молодих пагонах, їхні верхівки прищипують. Прищипнути кінці пагонів потрібно буде ще кілька разів, і тоді на їхніх кінцях знову з'являться бутони. Останнє прищипування здійснюють у кінці липня або на початку серпня, але в цей раз усі пагони прищипувати не обов'язково: вкорочують тільки ті, що сильно витягнулися. Обрізування (прищипування) азалії – прийом, що підвищує інтенсивність цвітіння. До речі, якщо водночас із формуванням бутонів біля них почнуть рости нові пагони, їх слід видалити.

Пересадка і розмноження азалії

Пересаджуючи азалію після цвітіння, не занурюйте кореневу шийку в ґрунт, інакше рослина загине. Намагайтеся також не пошкодити коріння азалії: не чіпайте без крайньої потреби її земляну грудку. Як пересадити азалію і не нашкодити їй при цьому? Якщо рослині став тісний горщик, просто перевалить його разом із грудкою в нову посудину, діаметр якої має бути на 2 см більшим за колишню посудину. Який ґрунт потрібен азалії, ви вже знаєте.

У домашніх умовах азалія розмножується переважно живцями. Однак справа ця довга й копітка, тому набагато простіше купити рослину в крамниці. Але якщо ви все-таки хочете зайнятися розмноженням, наріжте гострим лезом або ножем із молодих, ще не здерев'янілих пагонів рослини відрізки завдовжки 10-15 см. Нижній зріз має проходити під брунькою. Листя з нижньої частини живців потрібно видалити. Висаджують живці у вологий торф на глибину 5 см, субстрат навколо них добре обтискають і накривають кожен живець скляною банкою. Можна висадити живці в міні-парник і накрити їх прозорою кришкою. Процедура вкорінення має відбуватися при температурі 25 ºC. Два-три рази на день покриття знімають для провітрювання і, якщо це необхідно, зволоження субстрату. Укорінення триває близько півроку, після чого саджанці з розвиненими коренями висаджують у постійну посудину і створюють для них умови, як для дорослих рослин.

Можна спробувати вкоренити відсадок азалії. Зробіть на бічному пагоні під брунькою невеликий надріз (над брунькою має бути обов'язково одна пара листя), покладіть відсадок на ґрунт у горщику, зафіксуйте в такому положенні й присипте ґрунтом. Коли відсадок укорінено, його дуже обережно, щоб не пошкодити материнську рослину, відокремлюють і пересаджують у горщик.

Хвороби і шкідники азалії

Хвороби азалії найчастіше пов'язані з порушенням правил догляду та утримання: зависокою температурою в приміщенні, поганим освітленням, недостатнім або надлишковим поливом, посадкою в ґрунт невідповідного складу. Можуть бути, звичайно, й інші причини.

Про нестачу вологи в ґрунті й повітрі можуть свідчити мляві, зморщені або опадаючі листя й бутони азалії. Виправте свої помилки й запам’ятайте на майбутнє, що при підвищенні температури повітря полив має бути ряснішим і частішим, а при зниженні температури потрібно зменшувати кількість вологи. Завдає шкоди рослині й полив жорсткою водою: відстоювати водопровідну воду необхідно не менше двох діб, інакше листя починає жовтіти й опадати, а цвітіння азалії стає мізерним.

Погане світло й прямі сонячні промені теж шкодять рослині, тому постарайтеся знайти для азалії підходяще місце. Позначається на здоров'ї квітки не відповідний її потребам склад ґрунту: субстрат для азалії має бути кислим, а не нейтральної реакції, і вже тим більше не лужним.

Азалія дуже стійка до шкідників, але в умовах недостатнього поливу й сухого повітря її можуть окупувати павутинні кліщі, які роблять дрібні проколи на листках рослини та висмоктують клітинний сік. Якщо ви виявили на листі знебарвлені точки й найтоншу павутину, негайно обмийте листя азалії зусібіч слабким тютюновим розчином із додаванням рідкого миючого засобу. Не забудьте захистити ґрунт у горщику від потрапляння лугу. Через 2-3 години після обробки листя азалії потрібно добре обмити чистою холодною водою.

Ефективні проти кліщів запилення азалії порошком сірки або обробки акарицидними препаратами – Актелліком, Актарою, Карбофосом. І запилення, й обприскування потрібно проводити поза квартирою, краще на відкритому повітрі, причому стільки разів, скільки знадобиться для знищення шкідників. Інтервал між обробками – від 7 до 10 днів.

Види і сорти азалії

• рододендрон Сімпса, або азалія Сімпса, або індійська азалія – гібридна рослина з багатою історією;
• рододендрон тупий, або японська азалія.

Обидва ці види є карликовими чагарниками заввишки від 30 до 50 см. Сорти й гібриди азалії за термінами цвітіння поділяються на ранньоквітучі, цвітіння яких триває з кінця жовтня по початок січня, середньоквітучі (з січня по березень) і пізньоквітучі (з січня по початок травня). Найбільш популярними з ранньоквітучих азалій є:

• Адвентглокхен – сорт із дзвінковим простими або трохи махровими малиново-червоними квітками діаметром до 6 см;
• Дрезден 1936 – блискучі середньо-махрові квітки лососево-рожевого відтінку;
• Доберлуг – махрові темно-рожеві квітки діаметром до 7 см із білою облямівкою неправильних обрисів;
• Вайс Шаме – широколійкоподібні махрові квітки діаметром 6,5 см білого кольору з кремовим або ніжно-рожевим відтінком;
• Ері – напівмахрові карміново-рожеві квітки діаметром близько 7 см із білою облямівкою неправильної форми;
• Оранж Бовен – напівмахрові малиново-червоні квітки діаметром від 5 до 6,5 см;
• Ензетт Дагмар – блискучі махрові квітки діаметром до 7 см інтенсивно-рожевого відтінку;
• Гельмут Вогель – дуже ранній сорт азалії з махровими пурпурно-червоними квітками діаметром 7 см.

Середньоквітучі азалії представлені такими популярними сортами:

• Альберт-Елізабет – білі або ніжно-рожеві махрові квітки діаметром до 8,5 см із червоною облямівкою по краях пелюсток;
• Аполло – прості й слабкомахрові, злегка хвилясті по краях пелюсток квітки цегляно-червоного кольору діаметром 7 см;
• Авенір – напівмахрові, яскраві лососево-кармінові квітки діаметром до 8 см з інтенсивно-кармінним відтінком у складках пелюсток;
• Флорида – прості темно-червоні квітки діаметром до 6 см;
• Леопольд Астрід – махрові квітки ніжно-рожевого кольору діаметром 7 см із червоною облямівкою й гофрованими по краях пелюстками;
• Макс Шаме – махрові, з сильно гофрованими пелюстками квітки лососевого відтінку діаметром до 6,5 см із білою облямівкою по краю.

Із азалій, що зацвітають пізніше за інші сорти, популярністю користуються:

• Ніобе – махрові білі квіти діаметром до 7,5 см із зеленуватим зівом і червоними цятками по пелюстках;
• Концінна – сильнорослий сорт із простими лійкоподібними світло-бузковими квітками діаметром до 7 см із яскраво-малиновим крапом;
• Ернест Тирс – напівмахрові малиново-рожеві квітки діаметром близько 8 см;
• Коелестинум – прості інтенсивно-кармінні квітки діаметром 6 см;
• Хексе – сильнорослий сорт із махровими квітками яскравого винного відтінку;
• Професор Волтерс – прості лійкоподібні квіти яскравого світло-лососевого відтінку діаметром до 7,5 см із майже білими краями, три верхні пелюстки прикрашені в зіві малиново-червоним крапом;
• Сакунтала – білі махрові квітки діаметром до 7,5 см із зеленим крапом у зіві.

Можна розділити сорти азалії і за квітами. Наприклад, до сортів із білими квітками, крім тих, що ми вже описали, належать Мері, Хайді, Акварель, Сніжинка, Шнег, Роза Белтон. Азалії з червоними квітками: Симон, Голландія, Кнут Евен, Еклер, Ілона, Фрау Ельза Кергері. Малинові квітки у сорту Космос, бузкові – у сортів Фламенко, Віоляцеа мультифлора, Осталетт і Темперанс, а рожеві – в азалій Терра Нова, Пінк Перль, Осло, Червоненька квіточка, Лучі, Санкт-Валентин і Розалі.

• Азалія в домашніх умовах (питання – відповідь)
• Азалія: як доглядати