Азістазія: вирощування з насіння, види і сорти
Асістасія (лат. Asystasia), або азістазія – рід квіткових рослин родини Акантові, який налічує за різними джерелами від 20 до 70 видів, що виростають у Південній Африці й Океанії, а також у районах із тропічним кліматом Азії. У культурі зустрічається тільки два представники роду.
Посадка й догляд за азістазією
- Цвітіння: зазвичай навесні або на початку літа.
- Освітлення: зранку – яскраве сонячне світло, після полудня – яскраве розсіяне світло.
- Температура: у період вегетації – 20-25 ˚C , у зимовий час – 12-18 ˚C.
- Полив: у період активного росту – рясний, після висихання верхнього шару субстрату в горщику. У період спокою витрату води скорочують, але принцип поливу залишається тим самим: верхній шар субстрату між поливаннями має просихати.
- Підживлення: з березня по вересень двічі на місяць комплексними мінеральними добривами для квітучих кімнатних рослин. Із вересня підживлення поступово припиняють.
- Обрізування та прищипування: азістазію обрізують і прищипують на початку активного росту, щоби сформувати компактний кущик.
- Період спокою: у домашніх умовах яскраво не виражений, але рослина зазвичай відпочиває з жовтня по лютий.
- Пересадка: методом перевалки в міру того, як стане тісний горщик.
- Розмноження: обрізуваннями стебел і верхівковими живцями.
- Шкідники: павутинний кліщ.
- Хвороби: коренева гниль.
Квітка азістазія – опис
У наших широтах азістазія вирощується виключно як кімнатна рослина. Вона є вічнозеленим напівчагарником із прямостоячими пагонами, що сягає у висоту одного метра. Зелене листя азістазії, загострене до вершини й зазубрене по краях, кріпиться до стебел короткими черешками. Щорічно частина пагонів рослини відмирає, однак бруньки відновлення зберігаються. Згодом у рослини формується напівздеревілий стовбурик, і азістазія стає невеликим деревом зі спадними гілками.
Вирощують азістазію переважно через її квітки, що утворюють невеликі грона пазух, до 5 см у діаметрі, які нагадують великі дзвіночки з розкритими й відігнутими пелюстками білого, кремового, лілового або сіро-фіолетового кольору, прикрашеними контрастними прожилками. Гроноподібні суцвіття можуть сягати в довжину 12-20 см.
Посадка і догляд за азістазією
Умови для вирощування азістазії
Азістазія наразі ще мало вивчена, але можна упевнено сказати, що вона непогано адаптується в кімнатній культурі, а вирощування азістазії насамперед і передбачає створення для неї необхідних для нормального росту та розвитку умов. Ця теплолюбна тропічна гостя воліє яскраве розсіяне світло, але невелика кількість прямих сонячних променів їй не зашкодить.
Оптимальна температура для азістазії 20-25 ºC в літній час і 12-18 у зимовий. Бережіть рослину від протягів і надто різких перепадів температур, які призводять до того, що азістазія втрачає листя. Період спокою у рослини виражений слабо, він проходить зазвичай із вересня по лютий.
Догляд за азістазією в домашніх умовах
Під час активного росту й цвітіння азістазію потрібно поливати рясно, щойно висохне верхній шар субстрату в горщику. У період спокою полив скорочують. Для зволоження субстрату використовують відстояну воду кімнатної температури або трохи теплішу. До вологості повітря рослина байдужа й обприскування листя не потребує.
Підживлюють азістазію комплексними мінеральними добривами для квітучих кімнатних рослин. З весни, тільки-но почнеться новий вегетаційний період, підживлення вносять один-два рази на місяць, а з вересня внесення добрив поступово припиняють.
За сезон вегетації у азістазії сильно відростають пагони, і, щоб сформувати компактний кущ, її піддають обрізуванню і прищипуванню. Коли краще обрізати азістазію, вам доведеться визначати самостійно експериментальним шляхом: у кімнатній культурі ця рослина нова, тому точно невідомо, коли вона закладає квіткові бруньки. Прищипування ж потрібне для того, щоб азістазія сильніше кущилася.
Пересадка азістазії
Пересаджують азістазію в міру необхідності, коли для неї стане затісним горщик. Оскільки доросла рослина має добре розвинену кореневу систему, посуд для азістазії потрібен широкий і глибокий. Нову посудину потрібно брати в діаметрі на 2-3 см більше, ніж була стара. Оптимальний склад ґрунту для азістазії: дернова та листова земля й пісок у співвідношенні 2:2:1. На дно потрібно обов'язково укласти товстий шар дренажного матеріалу. Пересадку краще здійснювати способом перевалки.
Розмноження азістазії
Розмножують азістазію верхівковими стебловими живцями або обрізками стебел, які залишаються після стрижки рослини. Живці легко укорінюються у воді або легкому субстраті, що складається з рівних частин торфу й піску з додаванням сфагнуму. Висаджені живці поміщають у тепле місце, але ковпаком із поліетилену не накривають, а після відростання коренів живці висаджують у горщик із ґрунтосумішшю для дорослої рослини..
Шкідники і хвороби азістазії
До хвороб і шкідників азістазія стійка, але в умовах низької вологості повітря на ній можуть з'явитися павутинні кліщі – сисні павукоподібні, що харчуються клітинним соком рослин. Дізнатися про їхню присутність можна по білястих цятках на листках – місцях проколів. Урахуйте, що розмножуються кліщі з величезною швидкістю, і поява на азістазії тонкої павутини буде доказом повної окупації рослини кліщем, і боротьба з ним буде довга та важка. Щоб цього не допустити, регулярно оглядайте рослину, підтримуйте в кімнаті нормальну вологість повітря і час від часу мийте азістазію під душем, а при перших же ознаках появи непроханих гостей про всяк випадок обробіть рослину акарицидним препаратом – Актелліком, Фітовермом або Актарою.
При застої води в коренях азістазії може розвинутися гниль, тому будьте уважні й не припускайтеся таких помилок. Якщо проблема все-таки виникла, доведеться витягти рослину з горщика, видалити гнилі корені, обробити кореневу систему розчином фунгіциду, пересадити рослину в свіжий субстрат і переглянути своє ставлення до поливу.
Види і сорти азістазії
Оскільки азістазія на наших підвіконнях з'явилася не так давно, час від часу виникає плутанина в питанні, що вважати видом, а що сортом або формою того чи іншого виду. А проте нині у культурі вирощують тільки два види азістазії.
Азістазія прекрасна (Asystasia bella)
– вічнозелений напівчагарник родом із Південної Африки з яйцеподібно-довгастим, загостреним до вершини, короткочерешковим і дрібнозубчастим по краях листям і білими, рожевими або бузковими квітками з фіолетовими жилками. У цього виду є популярна форма:
- азістазія сітчаста – рослина з красивим сітчастим малюнком на листі, що практично повторює їхнє жилкування.
Азістазія ганзька (Asystasia gangetica)
або азістазія гангетіка дуже поширена в тропічній Азії і Південній Африці. Квітки у неї найчастіше білі або кремові, але бувають і лілові. Вони прикрашені темнішими, ніж тон пелюсток, прожилками. Відома дрібноквіткова форма виду, а також форма зі строкатим листям:
- азістазія варієгатна – різновид азістазії гангзької зі строкатим листям: зеленим із білими смугами й облямівкою.