Хочу поговорити з вами про грибкове захворювання оїдіум, що вражає виноград, і про те, як з ним боротися. Спори грибка імовірно зимують у бруньках на виноградних лозах. З настанням тепла з бруньок, що розпускаються, грибок вибирається назовні, розноситься вітром і осідає на вегетуючих органах винограду – на листі і ягодах.
Ягідні кущі стр. 2
Лимонник китайський (лат. Schisandra chinensis) є видом роду лимонник родини Лимонникові, зустрічається в дикій природі на узліссях та прогалинах хвойно-листяних і листяних лісів, у вузьких долинах струмків і гірських річок, на старому гарі і вирубках Кореї, Японії, Китаю та російської території Далекого Сходу. Зростає він групами, утворюючи зарості й піднімаючись у гори на висоту до 600 м над рівнем моря. У культурі лимонник китайський вирощують дуже давно: в лікарських цілях його почали культивувати щонайпізніше за 250 років до нашої ери.
Лимонник (лат. Schisandra) – рід вічнозелених і листопадних рослин родини Лимонникові, яких за різними джерелами налічується від 14 до 23 видів. Однак у культурі вирощується тільки лимонник китайський (Schisandra chinensis), або лимонне дерево, або лимонник лікувальний, який у природних умовах виростає в Китаї, Кореї, Японії, на Сахаліні, в Амурській області, в Хабаровському і Приморському краї Росії і на Курилах.
Рослина ліщина (лат. Corylus) належить до роду листопадних чагарників або дерев родини Березові. У роду близько 20 видів, що виростають у Євразії та Північній Америці й утворюють підлісок у хвойно-широколистяних лісах. Найпоширеніший у культурі вид ліщина звичайна, або лісовий горіх. Такі культурні види ліщини, як ліщину понтійську, велику та звичайну часто називають фундуком. Ліщина є однією з найдавніших культурних рослин Європи.
Рослина лохина звичайна (лат. Vaccinium uliginosum), або лохина болотна, або низькоросла – типовий вид роду Вакцініум родини Вересові. Цей листопадний чагарник зустрічається в помірних і холодних регіонах усієї Північної півкулі – в Євразії ареал виду починається в Ісландії і доходить до Середземномор'я і Монголії, в Північній Америці простягається від Аляски до Каліфорнії.
Вирощування малини в відкритому ґрунті – звичайна справа. Свіжі, соковиті ягоди, зібрані в малиннику, прекрасні на смак і дуже корисні. На жаль, не в усіх є сад для вирощування фруктових та ягідних рослин.
Ремонтантна малина – група сортів культури, які вирізняються здатністю плодоносити і на однорічних, і на дворічних пагонах. Сорти з такими характеристиками відомі в садівництві вже близько 200 років. З ремонтантної малини можна знімати один урожай на рік, а можна і два, проте якість ягід другого врожаю буде нижчою. Селекційні роботи з виведення пристосованої до клімату середньої смуги ремонтантної малини почалися в 70-х роках минулого століття, і відтоді з'явилося безліч надійних сортів, що вже встигли стати популярними.
Про те, що малина є однією з найбільш смачних і корисних садових ягід, знає кожен, і вирощується ця культура повсюдно. Але для тих, хто тільки починає займатися садівництвом, навіть найпростіша справа – посадка малини – може виявитися серйозним ускладненням. Пропонуємо вам ретельно відібраний нашими фахівцями матеріал про те, як правильно посадити малину восени і як доглядати за нею після посадки.
Рослина малина звичайна (лат. Rubus idaeus) є напівчагарником роду Рубус родини Розові. Рід представлено приблизно шістьмастами видами, багато з яких стали відомі ще у стародавньому світі: вперше дика ягода малина згадувалася в рукописах ІІІ ст. до нашої ери. Культурне вирощування малини почалося в Західній Європі в XVI ст. У природі малина найчастіше росте в лісах, по берегах річок, проте вже багато століть є однією з найбільш популярних і улюблених садових ягідних культур.
Малина звичайна (лат. Rubus idaeus) – вид роду Рубус родини Розові. Малина – це напівчагарник, а точніше сказати, чагарникова трава. Перший і найулюбленіший народний засіб захисту організму від респіраторних захворювань, ця багата на вітаміни і мікроелементи ягода, на жаль, сама не може захистити себе від численних хвороб і нашестя комах-шкідників.
Мучниця (лат. Arctostaphylos) – рід дрібних чагарників родини Вересові, пристосованих до зростання в арктичному й субарктичному кліматі. Наукова назва роду утворена від двох грецьких слів, що означають «ведмідь» і «лоза», тому мучницю інакше називають ведмежою лозою, ведмежницею, ведмежим виноградом, ведмежими вушками, а також толокнянкою. За інформацією The Plant List рід містить 75 видів, які можна зустріти на півночі Європи, в Сибіру, в Північній Америці та гірських районах Центральної Америки.
Не всі виноградарі-початківці знають, як слід готувати цю культуру до зимівлі та як правильно її вкривати. Але ж від цього залежить не тільки здоров'я й урожайність, а іноді й життя лози. Ми розповімо вам про найпоширеніші помилки, що їх припускаються садоводи-любителі при підготовці винограду до зими, щоб ви, вкриваючи свій виноградник, зуміли їх уникнути.
Виноградний кущ закладає набагато більше бруньок і суцвіть, ніж може прогодувати та розвинути, оскільки цей запас збільшує шанси рослини вижити в несприятливих природних умовах. У результаті дозрівання плодів затягується, а лоза не встигає визріти до настання зими. Тому виноградарям доводиться штучно нормувати кількість грон, щоб не перевантажувати й не виснажувати кущ.
Обліпиха (лат. Hippophae), або плоховник, належить до роду рослин родини Маслинкові, що ростуть по берегах річок і озер переважно на піску або гальці. Обліпиху можна зустріти в горах на висоті 2100 м над рівнем моря. У народній медицині обліпиху ще в Стародавній Греції використовували для лікування і людей, і коней, і хоча з часом про неї чомусь забули, останніми десятиліттями її знову стали застосовувати досить широко.
Якщо ви не доглядатимете малинник, то з часом почнете помічати, що ягід на кущах стає менше, і вони дрібнішають у розмірах. А коли малинник перетвориться на непролазні хащі, плодоношення може припинитися взагалі. І звинувачувати в цьому доведеться тільки себе: якщо малину роками не обрізувати, вона врешті-решт вироджується.
Хочу поділитися з вами інформацією про те, як сформувати обрізуванням виноградний кущ у два-чотири рукави. Розмова піде про виноград, що зимує під укриттям.
Ягода ожина є підродом роду Рубус родини Розові. У нашому кліматі найчастіше вирощують ожину сизу (Rubus caesius) – російською «ежевику», і ожину кущисту (Rubus fruticosus), яку зазвичай називають ведмежиною або ожиною-чорницею. Попри те, що ожина – близька родичка цілющої малини, в Європі ця ягода в промислових масштабах не вирощується, а ось в Америці ожина – одна з найбільш затребуваних ягідних культур.
Із настанням осені життя в саду не завмирає, а починає повільно згасати, і поки не випав сніг, у садівників багато роботи: потрібно після збору врожаю підготувати рослини до зимівлі та до початку наступного вегетаційного періоду, оскільки саме восени закладається успіх врожаю майбутнього року. Що легше сад переживе зиму, то вдячніше відгукнеться він на вашу турботу про нього. Про те, як підготувати сад до зими, ми вже писали. У цій статті підеться про осіннє обрізування плодових чагарників напередодні настання зими.
У середині осені, після збору врожаю, коли встановлюється холодна погода, садівники беруться до виконання робіт, що забезпечать малині гарну зимівлю і посприяють формуванню високого врожаю ягід у наступному сезоні. Полягають вони в обрізуванні кущів, утилізації рослинного сміття, обробітку ґрунту й унесенні в нього добрив.
Йтиметься сьогодні про пасинкування жируючого винограду: які пасинки потрібно видаляти, а які слід залишити. Коли видаляти пасинки Якщо у вашого куща спостерігається надмірна сила зростання пасинків та основних пагонів, це означає, що ваш кущ жирує.
Біла смородина (лат. Ribes niveum) – листопадний чагарник роду Смородина родини Аґрусових. У дикому вигляді вона поширена по берегах струмків і річок Євразії. Білим цей різновид порічок можна назвати з невеликою натяжкою – ягоди білої смородини можуть бути прозорими, а також кремового, жовтого або золотисто-жовтого відтінку.
Порічки червоні (лат. Ribes rubrum), або смородина червона, або смородина звичайна – листопадний чагарник родини Аґрусові. У природі порічки ростуть у лісовій зоні Євразії, утворюючи зарості на узліссях, по берегах річок і струмків. У культурі порічки ще в V столітті стали вирощувати голландці, причому не як ягідний чагарник, а як декоративну рослину. Саме тому порічки в Європі набагато популярніші за чорну смородину. У Московії червона смородина з'явилася тільки в XV столітті.
Чорна смородина (лат. Ribes nigrum) – вид монотипного роду Смородина родини Аґрусові, що є листопадним ягідним чагарником. У дикій природі чорна смородина сьогодні росте по всій території Європи, на Уралі, в Сибіру до Єнісею і Байкалу, в Казахстані, Монголії та Китаї. Поширена вона і в Північній Америці.
Смородина (лат. Ribes) – рід рослин родини Аґрусові, що включає до двохсот видів рослин, з яких близько п'ятдесяти поширені в Північній півкулі. В XI сторіччі смородина з'явилася в монастирських садах Русі, і тільки після цього перекочувала в країни Європи. Смородина – дуже популярна садова культура в нашій країні. Крім чорної і червоної смородини сьогодні культивують також білу і золотисту, але чорна смородина переважає над іншими видами і як найсмачніша ягода, і як найкорисніша.
Усім відомо, що ягоди смородини не тільки смачні, а й корисні. Смородина для людського організму – комора вітамінів, необхідних елементів і органічних кислот, і якщо ви хочете щорічно збирати високий урожай смородини, необхідно дбати про неї, причому не тільки до і під час плодоношення, а й восени, після збору врожаю. У нашій статті ми поділимося з вами інформацією про те, в якому місяці восени садити смородину, як правильно посадити смородину восени, як доглядати за смородиною восени, чи обрізати смородину восени та як правильно підготувати смородину до зимівлі.
Смородина (лат. Ribes) – рід рослин родини Аґрусові, що включає близько 150 видів, поширених у Європі, Північній Америці та Азії. Назва рослини походить від слова «смородь», що означало «сильний запах» (порівняймо із сучасним «сморід») – і справді, ягодам, листю і гілкам чорної смородини притаманні сильні своєрідні пахощі. Біла і червона представниці роду мають не такий сильний запах. Перша згадка про смородину на Русі датується ХІ ст., а літописи XVI ст. оповідають, що в той час чорна смородина у підмосковних садах уже вирощувалась у великій кількості.
Існує думка, що виноград – невибаглива рослина й не вимагає особливого догляду. Якоюсь мірою це так, особливо якщо ви вирощуєте виноград у багатому на корисні речовини ґрунті в теплому регіоні, де літня посуха є рідкістю. Однак слід пам'ятати, що виноград – пластична культура, що розвивається впродовж усього періоду свого життя. Виноградному кущеві за один сезон потрібно наростити й забезпечити живленням не тільки великий обсяг зеленої маси, а й часом не один десяток кілограмів дозріваючих ягід.
Велика різноманітність фруктів і ягід, пропонованих для вирощування в культурі, стимулює садівників до відважних експериментів. Але часто-густо навіть ті, хто не має дачних ділянок, наважуються вирощувати рослини з кісточок з'їдених фруктів або ягід. Наприклад, у багатьох у садах або на балконах росте суничник, який інакше називають суничним деревом.
Сьогодні я вирішив розповісти вам про смородину: як її розмножувати і як правильно висадити кущ смородини восени, щоб він добре прижився і давав велику ягоду.
Терен (лат. Prunus spinosa), або слива колюча, або тернослива – невеликий колючий чагарник, який належить до роду Слива підродини Мигдалеві родини Розові. Назва «терен» походить із праслов'янської мови й означає «колючка». Зростає терен у районах із помірним кліматом, у лісостепу, степу, по узліссях і на лісосіках, часто створюючи густі зарості. У Криму і на Кавказі терен можна зустріти на висоті 1200-1600 метрів над рівнем моря. У природі терен поширений у Західній Європі, Північній Африці, Середземномор'ї, Малій Азії, Західному Сибіру, Україні та європейській частині Росії.