Овоч дайкон, або японська редька, або китайська редька, або дайкон японський, є коренеплідною рослиною родини Хрестоцвіті, підвидом редьки посівної, який, на відміну від редиски і редьки, не містить гірчичних олій і має досить помірний запах. Цей різновид було отримано японцями шляхом селекції ще в давнину з рослини лоба, яка належить до азійської групи сортів редьки, що росте на території Китаю. У перекладі з японської дайкон означає «великий корінь».
Рослини на Д
Перелік рослин на літеру Д, які вирощують в домашніх умовах, в саду і на городі.
Рослина дейція (лат. Deutzia) належить до роду листопадних і вічнозелених деревних багаторічників родини Гортензієві, який налічує близько 50 видів, що зростають у дикій природі Мексики, Гімалаїв і Східної Азії. У наших садах квітка дейція з'явилася не так давно, але була гідно оцінена за тривале і гарне цвітіння. На початку XIX ст. голландські купці завезли в Європу гімалайські та японські види дейції, китайські види рослини з'явилися в Європі тільки наприкінці XIX ст.
Декабрист, різдвяник, шлюмбергера, Варварин цвіт та ракові шийки – все це назви однієї екзотичної рослини, відомої у нас в першу чергу своїм щедрим цвітінням у студену пору.
У дикій природі декабрист прикрашає тропічні ліси, причому росте прямо на деревах. Воду та поживні речовини отримує за допомогою повітряних корінців. Звертали увагу, які у квітів декабриста довгі тичинки? Це неспроста, адже цей епіфіт опилюють найкрихітніші пташки на землі – колібрі!
Дикі шлюмбергери цвітуть тільки білим або червоним, ми ж, завдяки старанням селекціонерів, можемо отримати «букет під ялинку» з рожевими, малиновими, жовтими і навіть фіолетовими бутонами!
Як змусити декабрист цвісти не лише у грудні та як не сполохати довгоочікуване цвітіння – розповімо в нашій статті.
Про красу «короля синіх кольорів» говорити не будемо, якщо ви хоча б раз бачили дельфініум, його витончено-мереживні суцвіття без сумніву запали вам у душу.
Поговоримо краще про підступи та сюрпризи, які готує квітникарю ця народно улюблена квітка.
Чи знали ви, що всі частини дельфініума отруйні? При вирощуванні і навіть найближчому милуванню квіткою ніякої небезпеки для людини та домашніх тварин немає. А ось якщо у вас є пасіка, ризикуєте отримати так званий «п'яний мед»!
Є заковика й з повторним цвітінням. Багато хто любить дельфініум за те, що у нього є і друга, осіння хвиля цвітіння, але мало хто знає, що вона дуже виснажує рослину і негативно впливає на якість основного, літнього цвітіння. Уважним квітникарям слід врахувати це.
При правильному ж догляді дельфініум може цвісти до 50 днів однієї хвилею! Як досягти цього, читайте у нашому матеріалі.
Якщо ви збираєтеся придбати дендробіум у магазині, знайте, що вам з імовірністю в 99% дістанеться гібрид.
«Справжню» орхідею дендробіум можна знайти лише у ботанічному саду або розпліднику, де ця рослина є основою для виведення нових сортів.
Найімовірніше, куплена дендробіум матиме «коріння» орхідеї Dendrobium nobile, а також інших орхідей – фаленопсіса, цимбідіума.
Добре це чи погано?
Звичайно, добре, адже квітникарям-початківцям буде легше вирощувати «приборканий» дендробіум, а досвідченим та готовим до екзотики буде ще одна нагода запланувати вилазку в найближчий орхідейний розплідник.
На сьогоднішній день відомо більше 1200 видів дендробіумів, чи є загальні рекомендації з вирощування цих орхідей – розберемося разом.
Деревій – великий рід родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 150 видів. Рослина деревій звичайний (лат. Achillea millefolium), або серпоріз, кривавник, маточник тощо є типовим видом роду деревій. Назва роду походить від імені «Ахілл»: цей міфічний герой застосовував деревій для заліковування ран. Видовий епітет («mille» – тисяча, «folium» – листок) рослина отримала через численні сегменти листка. Поширена рослина в Європі й Азії, занесено її й на інші континенти.
Дереза звичайна, або дереза берберів, або дереза варварська, або дереза китайська, або вовчі ягоди, або ягоди годжі (лат. Lycium barbarum) – дерев'яниста рослина, вид роду Дереза пасльонових культур. У Китаї ця рослина відома під назвою «нінся гоуці», що перекладається як «нінсянська дереза», а для європейців «гоучо» звучить як «годжі». У природі дерезу звичайну можна зустріти в Китаї, Тибеті, Гімалаях і Росії. На початку XXI століття годжі стали рекламувати як ліки від усіх хвороб, що мають унікальну концентрацію антиоксидантів і мікроелементів.
Дерен білий (лат. Cornus alba), або кизил білий – вид роду Дерен родини Деренові, близький родич кизилу паросткового, або шовковистого. Природний ареал рослини захоплює Монголію, Китай, Корею, а також простягається від європейської частини Росії до Далекого Сходу та Японії. Зростає дерен білий у підліску заболочених темнохвойних лісів.
Рослина дерен (лат. Cornus) належить до роду родини Деренові, представників якого в природі налічується близько п'ятдесяти. Найчастіше це листопадні деревні рослини – чагарники або дерева, але іноді це трав'янисті багаторічники або деревні зимовозелені рослини. Рід Дерен складають чотири підроди. Про походження назви «дерен» мовознавці досі сперечаються, а ось тюркське слово «кизил» (так теж часто називають дерен) означає «червоний» – мабуть, за кольором ягід найвідомішого виду дерену. Поширені рослини цього роду у Східній і Південній Європі, на Кавказі, в Малій Азії, Китаї та Японії.
Квіти дзвіночки (лат. Campanula) належать до роду трав'янистих рослин родини Дзвоникові, яка налічує понад триста видів, що ростуть у місцях із помірним кліматом – на Кавказі, в Передній і Середній Азії, у Європі, у Сибіру, а також у Північній Америці. Воліють дзвіночки степи, луки, ліси, пустельні ділянки та скелі. Багато видів цих квітів ростуть в альпійських і субальпійських поясах гір. Латинська назва так і перекладається – дзвіночок. У народі ці квіти називають сказитник, скучень, скучник, страхополох, збанята і курятина.
Дзвоники (лат. Campanula), або кампанула – рід трав'янистих рослин родини Дзвоникових, яка налічує понад 400 видів, що виростають у районах із помірним кліматом на Кавказі, у Європі, Передній і Середній Азії й подекуди в Північній Америці. Зустрічаються ці рослини в степах, лісах, на луках, а також на скельних і пустельних ділянках. Наукова назва роду утворена від слова «campana», що в перекладі означає «дзвін», відповідно «кампанула» перекладається як «дзвіночок».
Рослина диня (лат. Cucumis melo) – баштанна культура, яка належить до виду роду Огірок родини Гарбузові. Зараз важко знайти дикорослу диню, культурні форми якої було виведено з бур'янисто-польових азійських видів. Перша згадка про цю культуру зустрічається в Біблії: диню вирощували ще в Стародавньому Єгипті. Родом фрукт диня з Середньої та Малої Азії, її окультурення за кілька століть до н.е. почалося в Північній Індії та прилеглих до неї районах Середньої Азії та Ірану, після чого диня поширилася як на захід, так і на схід, до самого Китаю.
Дипладенія, або мандевіла (лат. Mandevilla) – рід квіткових в’юнких рослин родини Барвінкові, які в природі можна зустріти в Південній і Центральній Америці. Рід налічує за різними даними від 120 до 190 однорічних і багаторічних видів. У побуті садову, оранжерейну й домашню дипладенії іноді називають бразильським бальзаміном або жасмином, чилійським жасмином, мексиканським деревом кохання і болівійською трояндою. Наукову назву «мандевіла» рослинам роду дано на честь англійського дипломата та садівника-любителя Генрі Дж. Мандевіля, який служив у той час в Аргентині. «Дипладенія» дослівно перекладається з грецької мови як «має подвійні залозки (нектарники)».
З ароїдних рослин дифенбахія – одна з найпоширеніших в кімнатній культурі, незважаючи не її жахливе минуле: стебла рослини використовували для покарання рабів на плантаціях в південних штатах Америки.
Сік рослини сильно подразнює шкіру і слизові тканини, а при потраплянні в рот часто викликає втрату мови. За це стебла дифенбахії в ті жахливі часи називали "німими різками".
Сьогодні існує безліч сортів цієї рослини з приголомшливо гарним листям. Серед них є як кущові, так і зростаючі в одне стебло.
Прочитайте нашу статтю, і ви дізнаєтеся, що вирощувати в квартирі дифенбахію – це просто і приємно.
Діасція (лат. Diascia) – рід квіткових рослин родини Ранникові, що налічує 68 видів напівлистопадних і вічнозелених однорічних і столонних багаторічних рослин, що походять здебільшого з гірських районів Південної Африки і набули значного поширення в європейському садівництві. На посушливих рівнинах ростуть зазвичай однорічні представники роду, а в горах – багаторічники.
Дівочий виноград, або дикий виноград (лат. Parthenocissus) – рід рослин родини Виноградові, який налічує близько 10 видів, що зростають у дикому вигляді в Азії й Північній Америці. Латинська назва походить від грецьких слів, що означають «незайманий» і «плющ», і пов'язана зі здатністю рослини утворювати плоди без запилення. Три види цього роду вирощуються як декоративні рослини.
Дізіготека (лат. Dizygotheca) входить до родини Аралієві і налічує близько 17 видів рослин. Дізіготека – це вічнозелені чагарники або невеликі дерева, родом із Полінезії або Нової Каледонії.
Діхондра (лат. Dichondra) – рід трав'янистих вічнозелених багаторічників родини Берізкові, представники якого є родичами таких рослин: іпомея, плетуха і берізка. Назва «діхондра» складається з двох грецьких слів, які в перекладі означають «два зерна» – це через те, що плоди рослини виглядають як двокамерна капсула. У роду 10 видів, які в природі ростуть у вологих місцях тропіків і субтропіків Австралії, Нової Зеландії, Східної Азії та Америки.
Квітка діцентра (лат. Dicentra) належить до роду трав'янистих однорічників і багаторічників підродини Руткові родини Макові, відомого оригінальною формою своїх квіток-сердечок. Через них французи називають рослину діцентра сердечком Жанетти: старовинна легенда розповідає, що прекрасні квіти виросли на тому місці, де розбилося бідолашне серце Жанетти, коли дівчина побачила, як її рятівник, юнак, який вивіз її з лісу, коли вона заблукала, іде під вінець з іншою дівчиною. Англійці називають діцентру «дама в ванні».
Догляд за драценою багато в чому залежить від її виду: деякі різновиди цієї екзотичної квітки ростуть (а іноді навіть зацвітають!) навіть при мінімальному догляді, інші ж стають справжнім викликом для квітникаря- початківця.
Драцена росте повільно, але впевнено: в сприятливих умовах псевдопальма виростає до 1,5-2 м! Звичайно, на це підуть роки, зате у вас з'явиться справжнє родинне дерево, яке пам'ятатимуть різні покоління сімейства – така собі зелена реліквія!
А ще кажуть, що якщо вдасться укоренити драцену, зрізану на повний місяць, вона принесе повний дім щастя та любові! Особливо ліричні натури навіть використовують драцену, щоб перевірити почуття своєї половинки: чим швидше йде в ріст подарована драцена, тим сильніша нібито любов дарувальника.
Романтичне повір'я, але все ж краще озброїтися порадами професіоналів з вирощування драконового дерева. На всяк випадок ;)
Дріміопсіс (лат. Drimiopsis), або ледебурія – рід квіткових рослин підродини Гіацинтові, що входить до родини Проліскових. Виростають представники роду в Східній і Південній Африці. У роду за різними джерелами від 14 до 22 видів, і два з них вирощуються в кімнатній культурі.
Дягель лікарський (Archangelica officinalis), або дудник лікарський – трав'яниста рослина, вид роду дягель родини Зонтичні. Родом ця рослина з півночі Євразії. У культурі дягель вирощують як лікарську, ароматичну та декоративну рослину. Інакше цю рослину називають дяглицею або дзенгелем, а в Європі – ангелікою або ангельською травою. У Центральну Європу дягель було завезено зі Скандинавії в XV столітті, звідти він поширився в інші регіони.