Дріміопсіс: вирощування вдома, види і сорти
Дріміопсіс (лат. Drimiopsis), або ледебурія – рід квіткових рослин підродини Гіацинтові, що входить до родини Проліскових. Виростають представники роду в Східній і Південній Африці.
У роду за різними джерелами від 14 до 22 видів, і два з них вирощуються в кімнатній культурі.
Посадка й догляд за дріміопсісом
- Цвітіння: 2-3 місяці з кінця лютого.
- Освітлення: яскраве розсіяне світло.
- Температура: в період активного росту – близько 25 ºC, взимку – в межах 16-15 ºC.
- Полив: у період активного росту – в міру висихання верхнього шару субстрату, взимку субстрату між поливаннями дозволяють висохнути на глибину 3-4 см.
- Вологість повітря: не має значення.
- Підживлення: в період вегетації – 2 рази на місяць розчином мінерального комплексного добрива для кактусів або для цибулинних.
- Період спокою: взимку.
- Пересадка: молоді рослини пересаджують щорічно, дорослі – один раз на 2-3 роки.
- Розмноження: дочірніми цибулинами, листовими живцями, рідше – насінням.
- Хвороби: коренева гниль, стаганоспороз (червоний опік).
- Шкідники: борошнисті червці, попелиця, щитівки, павутинні кліщі.
Квітка дріміопсіс – опис видів
У домашніх умовах вирощують два види дріміопсіса, які сильно відрізняються один від одного, а проте є представниками одного роду:
Дріміопсіс Кірка (Drimiopsis kirkii)
або лледебурія ботріовидна (Ledebouria botryoides) – вічнозелена цибулинна рослина родом із тропіків Східної Африки. Цибулина у неї біла, округла, листя ланцетне, звужується до основи, завдовжки до 40 і завширшки до 5 см. Зверху воно світло-зелене в темніших плямах, знизу сірувато-зелене. З березня по вересень дріміопсіс Кірка цвіте дрібними білими квітками, що розпускаються на квітконосах заввишки від 20 до 40 см.

Дріміопсіс плямистий (Drimiopsis maculata)
або ледебурія черешкова (Ledebouria petiolata) зростає на території Африки, яка простягається від Капської області до Наталя. Ця листопадна багаторічна цибулинна рослина з сердцевидно-овальним, зеленим у темних плямах листям завдовжки до 12 і завширшки до 7 см, розташованим на п'ятнадцятисантиметрових черешках. Цвіте рослина з квітня по липень дрібними білими квітками. У зимовий час дріміопсіс плямистий входить у стан спокою і скидає листя. Цей вид належить до високодекоративних рослин для теплих приміщень.

Догляд за дріміопсісом плямистим відрізняється від догляду за дріміопсісом Кірка переважно тим, що листопадній рослині потрібен період спокою, а вічнозелена ледебурія обходиться без відпочинку.
Догляд за дріміопсісом у домашніх умовах
Як вирощувати дріміопсіс удома
Для підтримки декоративності на високому рівні дріміопсісу потрібне яскраве розсіяне світло. Рослина добре зносить прямі сонячні промені, але влітку в післяполуденні години вимагає затінення.
У період активного росту оптимальна температура в приміщенні має бути приблизно 25 ˚C, але в зимовий час відпочиваючій рослині потрібна прохолода, тобто температура не вище 15 ˚C.

Щоби крона дріміопсіса розвивалася симетрично, горщик із рослиною один раз на тиждень повертають навколо осі на третину оберту.
Полив і підживлення дріміопсіса
Із весни по осінь, тобто в сезон вегетації, полив ледебурії здійснюється регулярно у міру висихання верхнього шару субстрату. Восени полив скорочують, а в зимовий час рослину, що відпочиває в прохолодному приміщенні, поливають зрідка та дуже обережно. Принцип поливу залишається тим самим: субстрат зволожують, щойно він просохне на глибину 3-4 см.
Вологість повітря для ледебурії істотної ролі не грає, тому протирання листя вологою губкою має насамперед гігієнічний характер.

У період вегетації квітку дріміопсіс підживлюють розчинами мінеральних комплексів для цибулинних рослин або для кактусів двічі на місяць. Узимку дріміопсіси підживлень не потребують.
Пересадка дріміопсіса
Молоді дріміопсіси пересаджують щорічно, дорослі – у міру розростання цибулин, але не частіше ніж один раз на два роки. Коли і як пересаджувати дріміопсіс зі старого горщика в новий? Пересадку рослини здійснюють у кінці періоду спокою, коли вона готується до нового вегетаційного сезону. Висаджують цибулини в широкі горщики, щоб їм було куди приростати дітками. Субстрат рослині потрібен пухкий, поживний, що складається, наприклад, із рівних частин перегнійної, дернової, листової землі та жорсткого піску з невеликою кількістю деревного вугілля. У новий горщик поміщають шар дренажного матеріалу, потім перевалюють на нього дріміопсіс, після чого заповнюють простір субстратом. Після пересадки рослину поливають і не удобрюють мінімум місяць.
Розмноження дріміопсіса
Виростити дріміопсіс із насіння можна, але цей непростий процес займає багато часу. Набагато простіше розмножувати рослину дітками, відокремлюючи їх під час пересадки від материнської цибулини, тим більше що молоді цибулинки буквально виштовхують материнську цибулину на поверхню, де вона вже не зможе сформувати ні суцвіть, ні листя. Місця зрізів або розломів потрібно обов'язково присипати для дезінфекції вугільним порошком, після чого дітки висаджуються в окремі посудини з субстратом для дорослої рослини.

Кімнатний дріміопсіс Кірка можна розмножувати й листовими живцями: листок рослини розрізають на відрізки завдовжки близько 6 см, потім живці висаджують у вологий пісок, накривають прозорим ковпаком і утримують у температурі близько 22 ˚C. Коли живці окореняться, їх розсаджують по окремих посудинах діаметром 7 см, наповнених пухким, вологопроникним субстратом.
Шкідники та хвороби дріміопсіса
Хвороби дріміопсіса та їх лікування
Рослина дріміопсіс до хвороб переважно стійка, проте якщо ви не будете суворо контролювати її полив, то в результаті цибулини дріміопсіса можуть уразитися патогенними грибками, що провокують розвиток кореневої гнилі або червоного опіку (стаганоспорозу). Дотримуйтеся помірності в зволоженні ґрунту, особливо якщо дріміопсіс проводить період спокою в прохолодному приміщенні. При перших же ознаках грибкового захворювання витягніть цибулину з горщика і зріжте з неї гострим стерильним інструментом усі надгнилі ділянки, захоплюючи частину здорової тканини. Потім потримайте цибулину в розчині Триходерміну або Гліокладіну і посадіть її в свіжий знезаражений субстрат.
Іноді з рослиною трапляються неприємності через недотримання умов утримання або правил догляду. Наприклад, при недостатньому освітленні листя може збліднути і втратити свій плямистий малюнок, а його черешки при цьому болісно витягуються.
Шкідники дріміопсіса та боротьба з ними
Зі шкідників небезпеку для ледебурії становлять щитівки, павутинні кліщі, попелиці та борошнисті червці.
Борошнисті червці виглядають, як брудно-білі грудки вати між лусками цибулини і на листках рослини. Ознакою присутності шкідника на дріміопсісі є субстрат, що відходить від стінок горщика, і воскоподібні утворення на листках рослини – продукт життєдіяльності шкідників. При виявленні червців видаліть їх із ледебурії ватною паличкою, змоченою в спирті, після чого протріть листя будь-якою спиртовою настоянкою, а хвилин через 20 вимийте чистою водою. Із хімпрепаратів добре справляються з червцями Танрек і Моспілан, розчинами яких дріміопсіс обробляють по листю 4-5 разів із 2-тижневим інтервалом.

Попелицю дуже важко виявити відразу через те, що вона поселяється на нижній стороні листя. Однак ця дрібна комаха розмножується неймовірними темпами, і через короткий час її присутність стає очевидною: на листках з'являються бежеві цятки – місця прокусів, а екскременти комах утворюють падь – прозорий липкий наліт, який є сприятливим середовищем для розвитку сажистого грибка. Якщо ви виявили попелицю на самому початку окупації дріміопсіса, для її знищення досить буде кілька днів поспіль обприскувати рослину вранці й увечері настоєм трав із різким запахом, але якщо тля розплодиться, доведеться обробляти ледебурію розчином Актари або Інта-Віру, приготованим відповідно до інструкції.
Щитівки виглядають, як мишасті нарости, що роздуваються, а навколо них утворюються жовто-червоні ділянки, і якщо ви придивитеся до субстрату в горщику, то виявите, що він став неприродньо чорного кольору. Зніміть дорослих комах із листя ватною паличкою, змоченою в спирті або мильному розчині, потім нанесіть на листя рослини густу мильну піну, а через годину змийте її під теплим душем. Коли рослина висохне, проведіть її обробку Метафосом або Фуфаноном, обприскайте розчином цих препаратів також поверхню субстрату, після чого «загерметизуйте» рослину та горщик на 2-3 дні, натягнувши на них пластиковий пакет.

Павутинні кліщі поселяються на рослині в умовах низької вологості. Ознаки їхньої присутності – розпливчасті жовтуваті цятки на листках, тобто місця прокусів, чорні цятки на нижньому боці листків і тонкі, напівпрозорі нитки павутини на черешках. Щоб знищити кліщів, нанесіть на листя рослини мильно-спиртовий розчин, змийте через півгодини під теплим душем і потримайте ледебурію 2-3 дні в прозорому пакеті. Або проведіть 3-4 обробки дріміопсіса та субстрату в горщику з інтервалом 2 тижні розчином Актелліка, Акаріну чи Фітоверма.
Дріміопсіс – прикмети та забобони
Ніяких протипоказів дріміопсіса, заснованих на талісманах та прикметах, ми в інформаційному просторі не виявили, тому рекомендуємо вам безбоязно вирощувати в квартирі цю оригінальну красиву рослину. Вважається, що особливо благотворно впливає квітучий дріміопсіс на людей, народжених під знаком Риби.
Література
- Дримиопсис
- Рослини родини Холодкові
- Перелік усіх видів на The Plant List
- Додаткова інформація на World Flora Online
Продовжуючи тему
Дренаж: із чого зробити, як застосовувати
Екзоти в наших оселях: як вдома збирати плоди кумквату по 2 рази на рік?