Дерен білий: вирощування в саду, опис сортів
Дерен білий (лат. Cornus alba), або кизил білий – вид роду Дерен родини Деренові, близький родич кизилу паросткового, або шовковистого. Природний ареал рослини захоплює Монголію, Китай, Корею, а також простягається від європейської частини Росії до Далекого Сходу та Японії. Зростає дерен білий у підліску заболочених темнохвойних лісів.
Родова назва рослини перекладається як «ріг». Чагарник дерен білий, як найпоширеніший у культурі вид, часто використовується в міському озелененні.
Посадка й догляд за дереном білим
- Цвітіння: рясне в першій половині літа, повторне – на початку осені.
- Посадка: навесні до початку сокоруху або в період падолисту.
- Полив: саджанці поливають 1-2 рази на тиждень, дорослі рослини – 2-3 рази на місяць в посушливу пору, витрачаючи на кожну рослину 1,5-2 відра води.
- Підживлення: при вирощуванні в родючому ґрунті можна не підживлювати, а в бідний ґрунт навесні під кожен кущ уносять 100-150 г комплексного мінерального добрива, а влітку – 5-7 кг перегною.
- Обрізування: з трирічного віку двічі на рік: у липні й у серпні. Види з яскравозабарвленою корою стрижуть напровесні один раз на декілька років.
- Розмноження: насінням, відсадками й живцями.
- Шкідники: щитівки комоподібна та попелиця.
- Хвороби: борошниста роса.
Дерен білий – опис
Дерен білий – гіллястий чагарник із прямими, голими й гнучкими гілками коралово-червоного, чорно-червоного або червоно-бурого кольору, що дугоподібно вигинаються з віком. Висота дерену білого може сягати 3 м. Листя у рослини завдовжки від 2 до 10 і завширшки від 1 до 7 см, супротивне, цілокрає, еліптичне, черешкове, опушене, з трьома-п'ятьма явними дугоподібними жилками. Верхня сторона листя темно-зелена, нижня – сизувата. Дрібні білі квітки з чотирма пелюстками зібрані в густі кінцеві щитки діаметром від 3 до 5 см. Рясне цвітіння проходить у першій половині літа, а на початку осені дерен білий зацвітає повторно. Плоди дерену білого – ягодоподібні кістянки, синюваті в незрілому вигляді та блакитно-білі, сплюснуті після дозрівання. І цвіте, і плодоносить дерен білий із дво-трирічного віку.
Дерен білий вирізняється зимостійкістю, жаростійкістю, тіньовитривалістю, добре росте на будь-яких ґрунтах і в міських умовах. Він настільки ж прекрасний, наскільки невибагливий.
Посадка дерену білого у відкритому ґрунті
Коли садити дерен білий
Посадка дерену білого і догляд за ним не вимагають ніяких спеціальних навичок. Садити дерен білий можна напровесні, до початку сокоруху, або під час падолисту. Для більшості садівників краща осіння посадка рослини, оскільки з настанням весни перезимувалі саджанці відразу ж починають рости. Якщо ж ви вирішили посадити дерен білий навесні, постарайтеся зберегти на його корінні якомога більше землі, в якій ріс саджанець, щоб захистити кореневу систему від стресу при пересадці.
Дерен білий нормально росте в притінку й навіть у затінку, тому його часто висаджують під деревами або вздовж глухих стін і парканів. Однак ряболисті форми вимагають яскравого освітлення, інакше їхнє листя втрачає своє оригінальне забарвлення.
Як посадити дерен білий
Склад ґрунту великого значення для рослини не має: дерен білий може рости й на легких пісковиках, і на кам'янистих ділянках, і в важких суглинках. Єдиною вимогою є нейтральний рівень кислотності ґрунту.
Найкращий посадковий матеріал – саджанці не старше 4 років: вони швидко приживаються і дають після обрізування багато молодих пагонів. Перед посадкою помістіть кореневу систему саджанців на кілька годин у воду, щоб коріння наситилося вологою і легше пережило адаптацію. Саджанці із закритою кореневою системою такої процедури не потребують.
Розмір посадкової ями для дерену білого має бути на чверть більшим, ніж обсяг кореневої системи рослини із земляною грудкою. Щоби дерен білий нормально ріс і розвивався в болотистому ґрунті, йому потрібно забезпечити гарний дренаж: на дно ями укладають шар битої цегли або щебеню, змішаного з піском, завтовшки близько 15 см. Якщо ж ґрунт на ділянці сухий, а ґрунтові води залягають на значній глибині, дренаж у посадкову яму годі й закладати взагалі, можна обійтися лише шаром піску.
Заповнюють простір навколо коренів сумішшю ґрунту з верхнього родючого шару з компостом і перегноєм. Після посадки поверхню утрамбовують, рясно поливають, а коли вода вбереться, пристовбурні кола саджанця мульчують органічним матеріалом. Коренева шийка має опинитися на рівні поверхні.
Догляд за дереном білим
Кущ дерен білий хоч і невибагливий, але уваги до себе все-таки вимагає. Полягає догляд за дереном у поливаннях, розпушуванні ґрунту й видаленні бур'янів у пристовбурних колах, підживленні, обрізуванні та захисті від хвороб і шкідників.
Найбільше поливання потребують молоді та щойно висаджені рослини, які необхідно поливати 1-2 рази на тиждень. Дорослий дерен поливають лише в сильну посуху. У жарку пору року цілком достатньо 2-3 поливань на місяць при витраті 1,5-2 відер води на кожну рослину. Після зволоження розпушіть ґрунт у пристовбурних колах і видаліть бур'ян.
Підживлювати дерен білий бажано, але необов'язково, тим більше, якщо він росте в родючому ґрунті. Щоб у рослини був здоровий і квітучий вигляд, можна внести навесні під кожен кущ по 100-150 г комплексного мінерального добрива, а влітку по 5-7 кг компосту або перегною.
Регулярне формуюче обрізування дерену білого здійснюється з трирічного віку, інакше незабаром почне оголятися нижня частина куща. Щоби кущ зберігав компактний вигляд, потрібно видалити на ньому кожен третій або четвертий пагін, залишивши на рослині тільки сильні й розвинені гілки. Кущі живоплоту стрижуть уперше в липні, а вдруге – в серпні, після відростання пагонів. Сорти дерену з яскраво забарвленою корою стрижуть один раз на декілька років напровесні, до початку розпускання бруньок: кущі обрізають повністю на висоті 20 см від землі. Це обрізування стимулює відростання безлічі молодих пагонів.
Що стосується формування куща, то популярними в ландшафтному дизайні формами є колона, дуга, півсфера, куб, куля та інші фігури. Можна формувати рослину в вигляді штамбового дерева, в один стовбур. А можна підтримувати природну форму крони, тим паче, що деякі різновиди дерену білого прекрасно виглядають і без формуючого обрізування. Такі рослини потребують тільки щорічного санітарного прочищення.
Дорослі кущі дерену білого рідко уражаються інфекціями та шкідниками, але молодий чагарник буває уразливий для борошнистої роси, щитівок комовидних і попелиці. Щойно навесні на листках рослини з'явиться неохайний білястий наліт, негайно видаліть уражені гілки й обробіть кущ одновідсотковою бордоською рідиною або розчином Фундазолу. А проти попелиці й щитівок слід застосувати розчин будь-якого акарицидного препарату, наприклад, Актари, Актелліка, Акаріну, Банколу або Біотліна.
Розмноження дерену білого
Розмножується дерен білий насіннєвим способом, відсадками і живцями. Прорісність насіння рослини наближається до 100 %. Дерен висівають восени, відразу після збору насіння. Можна сіяти дерен білий і навесні, оскільки його насіння зберігає прорісність до п'яти років, однак упродовж зими його потрібно стратифікувати, протримавши не менше двох місяців у холодильнику при температурі 5 ºC. Сіють дерен зі щільністю від 5 до 15 насінин на кожен м², глибина посіву – 4-5 см. Проростають сходи дуже довго, іноді на другий або третій рік. І майте на увазі, що стандартний за розмірами кущ дерену білого при насіннєвому розмноженні ви отримаєте тільки через 5-8 років.
Сортові рослини краще розмножувати швидкими і більш продуктивними вегетативними способами. Як розмножити дерен білий живцюванням? Наріжте на початку червня з сильного, здорового куща трохи здерев'янілих живців із 7-9 бруньками і висадіть їх у контейнер із відповідним ґрунтом. Укорінення краще проводити в теплиці. Догляд за живцями полягає в зволоженні ґрунту і підживленні органічними та мінеральними добривами. До початку осені ви отримаєте самостійні саджанці з добре розвиненою кореневою системою.
Найпростіший спосіб розмноження дерену білого – укорінення відсадків. Навесні нахиліть низько зростаючий гнучкий пагін рослини до землі та повністю занурте його в заздалегідь вириту канавку, залишивши над поверхнею лише верхівку. Закріпіть гілку в такому положенні й заповніть канавку живильним ґрунтом. Упродовж літа не забувайте поливати відсадок і підживлювати його добривами. На зиму відсадок краще вкрити листям або ялиновим гіллям. Пересаджувати на постійне місце саджанець можна буде наступної весни або осені.
Сорти дерену білого
Існує кілька декоративних садових форм і безліч сортів дерену білого. До садових форм належать:
- дерен білий аргентео-маргіната – рослина з червоною корою і зеленим листям із кремово-білою облямівкою. Восени листя стає карміново-червоним. Найпопулярнішим сортом цієї форми є дерен білий Елегантіссіма – чагарник заввишки до 3 м з ефектними червоними пагонами й широкою, нерівномірною кремово-білою облямівкою листя, на якому, крім облямівки, є плями та смуги кремового кольору;
- садова форма Сібіріка – низькорослі рослини з яскравими червоними пагонами й світло-зеленим листям, яке восени стає червоно-коричневим. Популярністю користується дерен білий Сібіріка Варієгата – чагарник заввишки до 2 м із широкою кремовою облямівкою листя, а також плямами й штрихами блідо-жовтого кольору. Восени зелена частина листя стає пурпуровою. Сорт схожий на Елегантіссіму, але зростає повільніше, тому підходить для невеликих садів. Затребуваний серед садівників також дерен білий Ауреа – чагарник заввишки до 2 м із ніжно-жовтим листям, червоними пагонами, кремово-білими квітками і блакитно-білими плодами;
- садова форма Керна – рослини із зеленим листям у жовті плями;
- дерен білий Шпета – садова форма, виведена близько століття тому, рослини заввишки до 2 м із коричнево-червоними пагонами й широкою нерівною золотисто-жовтою облямівкою по краю зеленого листя. Восени листя стає пурпуровим;
- дерен білий Кессельрінгі – рослини з чорно-червоними або пурпурно-чорними пагонами.
Затребувані в культурі й такі сорти дерену білого:
- Астросангвінеа – рослина з зеленим листям і малиновими пагонами, що сягає у висоту півтора метра;
- Алеманз Компакт – кущ із яскраво-зеленим листям і червоними в молодому віці пагонами;
- Ауреа Елегантіссіма – кущ заввишки до 2 м із жовто-пір'ястим листям;
- Блад Гуд – чагарник заввишки 2-3 м із червоно-кораловими пагонами й листям;
- дерен білий Гоучаулті (Гухалті, Гушолті) – рослина з криваво-червоними пагонами й злегка поникаючим зеленим листям у білих, рожевих і червоних плямах;
- Айворі Хейлоу – сорт із кулястою кроною, червоними пагонами й зеленим листям із широкою біло-кремовою облямівкою;
- Сібіріка Рубі – чагарник заввишки до 1,5 м із коралово-червоними пагонами та закругленим темно-зеленим листям, яке восени стає червоно-фіолетовим.
Дерен білий у ландшафтному дизайні
Найчастіше пластичний дерен білий, що легко зносить обрізування, використовують для створення живоплоту. Ряболисті й гарноквітучі форми дерену білого ефектні і в якості сольних рослин, і в групових композиціях. Через те, що дерен білий прекрасно почувається в перезволоженому ґрунті, його часто використовують для декорування та укріплення берегів штучних водойм, де він чудово уживається з хостами й іншими прибережними багаторічниками. Садять дерен білий і на ділянках зі складним багаторівневим рельєфом.
Оскільки дерен білий однаково добре росте як на сонячних ділянках, так і в затінку, його часто висаджують під великими деревами. Прекрасно поєднуються яскраві пагони і листя дерену й з вічнозеленими рослинами. Безперечна перевага дерену білого в тому, що він залишається привабливим упродовж усього вегетаційного сезону.