Дифенбахія в домашніх умовах

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Цветок диффенбахияРослина дифенбахія (лат. Dieffenbachia) належить до роду вічнозелених рослин родини Ароїдні, які ростуть у тропічному поясі американського континенту. Квітка дифенбахія була названа Генріхом Вільгельмом Шоттом, австрійським ботаніком, на честь старшого садівника ботанічного саду в палаці Шенбрунн у Відні Йозефа Дифенбаха. У природі налічується близько 40 видів дифенбахії. Кімнатна дифенбахія вирізняється швидким ростом – деякі види за п'ять років можуть досягти у висоту двох і більше метрів.

Прослухати статтю

Квітка дифенбахія – особливості

Для всіх дифенбахій загальною ознакою є товсте соковите стебло, що несе на собі велике, овальне листя. Лист дифенбахії – приголомшливе творіння природи, хоча і селекціонери внесли свій посильний внесок у створення безлічі сортів і гібридів з різним забарвленням листя. Точка росту дифенбахії зазвичай розташована на верхівці пагона, хоча є види, в яких сплячі точки розташовуються біля основи пагонів, і тому вони здатні кущитися. Суцвіття у представників цього роду, як і в інших ароїдних, у формі качана, але дифенбахія в домашніх умовах цвіте рідко. І не цвітіння дифенбахії цікавить квітникарів: квіти дифенбахія вбирають очі красою свого великого строкатого листя.

Рослина дифенбахія

Дифенбахія – рослина своєрідна. Познайомтеся з низкою особливостей, якими відрізняється кімнатна квітка дифенбахія:

  • – дифенбахія отруйна, тому обрізування та пересадку рослини необхідно проводити, дотримуючись заходів безпеки;
  • – росте дифенбахія дуже швидко – за сприятливих умов вона випускає новий листок щотижня, але у міру зростання її стовбур у нижній частині оголюється, рослина втрачає декоративність, і її доводиться обрізати з подальшим укоріненням;
  • – дифенбахія абсолютно не зносить різкого похолодання і протягів і дуже любить вологу;
  • – дифенбахія не терпить вапна, тому вода для поливання й обприскування повинна бути відстояною або профільтрованою. Можна використовувати дощову або кип'ячену воду.
Темно-зелена дифенбахія

Проте ці не надто привабливі властивості дифенбахії не зменшують її безперечних чеснот, найголовнішою з яких є краса та імпозантність.

Догляд за дифенбахією в домашніх умовах

Як доглядати за дифенбахією.

Дифенбахія полюбляє яскраве розсіяне світло без прямих сонячних променів, причому різновидам зі строкатим листям необхідно більше світла, ніж з однотонно зеленим, інакше його оригінальне забарвлення блідне. Найкраще місце для цієї досить великої рослини – на відстані метра-двох від яскраво освітленого вікна. Можна тримати дифенбахію і не так близько до вікна, але тоді доведеться використовувати додаткове штучне освітлення. Температура в літній час переважніше від 20 до 30 ºC, взимку – не нижче 15 ºC, і пам'ятайте: ніяких протягів, інакше дифенбахія почне втрачати листя. Поливати дифенбахію в теплу пору року потрібно рясно, але все ж ґрунт у горщику не має нагадувати рідкий бруд. У холодний період полив скорочують, але земляна грудка не повинна пересихати навіть узимку. Дифенбахії потрібна підвищена вологість повітря (65 %), тому обприскування і миття листя обов'язкове, і що частіше ви будете це робити, то краще почуватиметься дифенбахія. І для поливання, і для протирання, і для обприскування використовувати можна лише відстояну або кип'ячену воду. Іноді, правда, можна влаштувати рослині, якщо вона невелика за розміром, нехолодний душ, але при цьому вода не повинна потрапляти в ґрунт.

Дифенбахія плямиста

Догляд за дифенбахією передбачає сезонні підживлення. Удобрюють дифенбахію, як і більшість інших рослин, у весняно-літній період, вносячи рідкі мінеральні або органічні добрива, що не містять вапна, один раз на декаду в половинній від рекомендованої дозі. До речі, різновиди дифенбахії з білим листям від азоту, що міститься в комплексних добривах, втрачають цю сортову властивість, стаючи зеленуватими, тому їх органікою не підживлюють, а мінеральні добрива вносять раз на 20 днів.

Квітка дифенбахія

Як пересадити дифенбахію.

Пересадка дифенбахії проводиться в міру заповнення корінням простору горщика, іноді доводиться це робити два рази на рік, і найкращий час для цієї процедури – період з лютого по травень. Горщик вибирають на кілька сантиметрів у діаметрі більший за старий, укладають в нього пристойний шар дренажу і перевалюють у новий горщик дифенбахію із земляною грудкою, але очищеною від налиплих фрагментів старого дренажу. Потім додають необхідну кількість свіжого слабкокислого пухкого субстрату, що складається з двох частин листової землі, однієї частини торфу, однієї частини подрібненого сфагнуму і півчастини річкового піску.

Дифенбахія з білою жилкою

Як обрізати дифенбахію.

Іноді доводиться видаляти пошкоджене листя дифенбахії, яке люблять їсти коти, крім того, якщо рослина занадто швидко росте, потрібно теж вживати якихось заходів. У таких випадках і застосовується обрізування дифенбахії. В першу чергу промокніть пошкоджений листок серветкою, аби при обрізуванні отруйний сік не бризнув вам в очі, потім чистим ножем або лезом, продезінфікованими спиртом, відріжте листок або частину стовбура. Місця зрізів потрібно знову промокнути серветкою, яка вбере сік, і обробити товченим вугіллям. Обрізування потрібно проводити в рукавичках, а решту частини рослини можна використовувати для розмноження.

Квіти дифенбахія

Дифенбахії – шкода чи користь?

Якщо на слизову оболонку або шкірні покриви потрапить сік дифенбахії, він викличе печіння, почервоніння, набряк і тимчасове оніміння, як при місцевому наркозі. А якщо, не дай бог, він опиниться у шлунку, то майже напевно спричинить рясне слиновиділення, блювання і параліч голосових зв'язок, тому дифенбахія повинна стояти вдома у недоступному для дітей місці. Якщо ж неприємність сталася, слід негайно прополоскати рот великою кількістю води, прийняти активоване вугілля і про всяк випадок проконсультуватися з лікарем. На батьківщині рослини вона вважається бур'яном, її безжально знищують, стежачи, щоб залишки не потрапили в корм худобі. З неї робили отруту для гризунів і комах і використовували як різки для покарання рабів, які страждали тиждень після екзекуції. Однак кімнатні дифенбахії набагато менш отруйні, ніж їх дикорослі сестри.

Листя дифенбахії

З іншого боку дифенбахія безсумнівно приносить користь: дані НАСА свідчать, що ця рослина, поряд з фікусами і драценами, очищає повітря від таких токсинів, як формальдегід, трихлоретан, ксилен і бензол. Тому в домашніх умовах найкраще місце для дифенбахії – ваша кухня.

Розмноження дифенбахії

Розмноження дифенбахії верхівковими живцями.

Це найпростіший спосіб утилізувати стару рослину зі стовбуром, що з часом оголився. Як укоренити дифенбахію? Зрізану верхівку, промокнувши на зрізі отруйний сік, розміщують у воді, мохові, вологому піску або суміші піску з торфом для вкорінення. Головне – регулярно обприскувати живець, захистити його від прямих сонячних променів і утримувати в помірному теплі (21-24 ºC). Якщо ви вкорінюєте живець у воді, то дайте корінню відрости до 2-3 см, а потім висаджуйте його в субстрат для дифенбахій у постійний горщик.

Розмноження дифенбахії верхівковим живцем

Розмноження дифенбахії стебловими живцями.

Залишок рослини, тобто голий стовбур, що стирчить із горщика, розріжте на частини з хоча б одним вузлом посередині, залишивши в горщику тільки пеньок не вище 10 см. Живці підсушіть день-два, покладіть горизонтально на вологу суміш торфу з піском бруньками догори, накрийте плівкою і тримайте при температурі близько 25 ºC. Коли частини укореняться, пересадіть їх на постійне місце у звичайний для дифенбахії субстрат. Пеньок теж знадобиться: залиште його в горщику, продовжуйте помірно поливати, і за деякий час з верхнього вузла проклюнеться новий пагін. Зачекайте, поки на ньому з'явиться 2-3 листки, потім зріжте і висадіть у ґрунт для вкорінення. Скільки на пні залишиться вузлів, стільки нових пагонів на ньому розів’ється.

Кущ дифенбахії

Повітряні відведення.

Розмноження дифенбахії живцями – процес швидкий і досить легкий. Але як ще можна розмножити дифенбахію? Так само, як і фікус – повітряними відводами. Потрібно зробити на стеблі надріз, обкласти його вологим мохом, обернути мох темною поліетиленовою плівкою і герметично зафіксувати її скотчем, ізострічкою або ниткою вище і нижче надрізу. Коли під плівкою відросте коріння, частину стебла разом з корінням і плівкою зрізують, плівку обережно видаляють, а відводок висаджують у субстрат разом із мохом.

Дифенбахія плямиста

Насіннєве розмноження дифенбахії використовується тільки професіоналами для виведення нових сортів. Дифенбахія кущова розмножується також поділом куща.

Шкідники та хвороби дифенбахії

Комахи та захворювання.

З комах найчастіше вражають дифенбахію павутинний кліщ, щитівка, попелиця, трипси і борошнисті червці. Боротьба з ними полягає у механічному видаленні шкідників вологою губкою, змоченою в мильному розчині, з подальшим змиванням мила великою кількістю води. При сильному зараженні використовують обробку розчином актеліку або карбофосу у пропорції 15 крапель на літр води.

Квітка дифенбахія

Іноді дифенбахія хворіє на бактеріоз, що проявляється в появі на листі водянистих ділянок з чіткими межами. На жаль, ця хвороба має бактеріальну природу, вона невиліковна. Може згубити дорослу рослину і коренева гниль, що вражає гниттям спочатку підземну частину рослини, а потім і наземну. Як тільки ви помітили ділянки зі світло-сірим нальотом, негайно вживайте заходів: скоротіть полив, замініть субстрат, проведіть обробку системним фунгіцидом.

Дифенбахія жовтіє.

Дуже часто квітникарі-аматори запитують, чому в дифенбахії жовтіє листя. Почнемо з того, що якби дотримувалися всіх правил догляду за рослиною, вам не довелося б з'ясовувати, чому дифенбахія жовтіє, оскільки правильний догляд робить її невразливою для хвороб і шкідників. Але в житті всяке трапляється, тому прояснимо це питання. У першу чергу в таких випадках підозра падає на порушення температурного режиму: або в приміщенні занадто холодно, або рослина стояла на протязі. Можливою причиною є також поливання рослини занадто жорсткою водою або нестача поживних речовин у ґрунті. У дифенбахії жовтіє листя і внаслідок ураження кореневою гниллю.

Листок дифенбахії жовтіє

Дифенбахія сохне.

Часто наші читачі також запитують, чому сохне дифенбахія. Якщо сохне, жовтіє й опадає нижнє листя, то це природний процес, якому, на жаль, не запобігти, і якщо стовбур сильно оголений, значить, настав час омолодження дифенбахії шляхом живцювання. Але якщо сохне молоде листя, то винний цьому, найпевніше, недостатній полив протягом тривалого часу, холодне повітря або протяги.

Дифенбахія в'яне.

Якщо листя опущене, а субстрат сухий, значить, ви рідко поливаєте рослину, але якщо субстрат мокрий, а листя опущене, перевірте коріння на наявність гнилі. Якщо виявите гниль, очистіть коріння від землі, видаліть гнилі ділянки гострим стерильним інструментом, обробіть ранки товченим вугіллям або меленою корицею і пересадіть дифенбахію в новий ґрунт. Доведеться переглянути і режим зволоження рослини в бік скорочення кількості вологи або частоти поливу.

Дифенбахія

Види дифенбахії

Найпоширенішими в культурі видами є дифенбахія плямиста (Dieffenbachia maculata) і дифенбахія строката, або розфарбована (Dieffenbachia picta) – рослини з великим соковитим стеблом і витягнутими овальними листовими пластинами з явним жилкуванням, що досягають у ширину 12 см, а в довжину до півметра. Їх яскраво-зелене листя помережане білими плямами і смужками. Розрізняються вони між собою тим, що дифенбахія строката виростає до двох метрів у висоту, а дифенбахія плямиста не перевищує метра, зате її листя трохи більше за розміром і воно більш загострене на верхівці. Саме дифенбахія плямиста і стала основою для більшості виведених селекціонерами сортів і гібридів. Ось декілька найпопулярніших в культурі сортів дифенбахії плямистої:

Дифенбахія строката, або розфарбована / Dieffenbachia picta
  • сорт «Везувіо» – витончена рослина середнього розміру з вузьким, ніжним білим листям і зеленим крапом на білих черешках;
  • – дифенбахія «Камілла» – один з найбільш витривалих кущистих сортів, чому і здобув популярність серед любителів. Ланцетоподібні кремувато-білі листки обведені по краю світло-зеленим обідком. Молоде листя має зеленуватий відтінок;
  • – дифенбахія «Компакта» – акуратний густий кущик із зеленим листям зі світлими цятками уздовж центральної жилки.

Вид дифенбахія Леопольда (Dieffenbachia leipoldii)

– низькоросла рослина родом з Коста-Ріки з коротким і товстим стеблом, блідо-зеленими з ліловими плямами короткими черешками і темно-зеленим еліптичним листям до 35 см завдовжки з яскраво вираженою центральною жилкою білого кольору.

Дифенбахія чарівна, або приємна (Dieffenbachia amoena)

подобається любителям квітів своєю невибагливістю і прекрасною пристосованістю до домашніх умов, оскільки краще за інші види зносить сухе повітря і близькість опалювальних приладів. Крім того, її декоративні якості поза всякою критикою: висота до півтора метрів, велике темно-зелене овальне листя завдовжки до 60 см з білими смужками уздовж всіх жилок.

Дифенбахія чарівна, або приємна / Dieffenbachia amoena

Дифенбахія Сегуіна (Dieffenbachia seguina),

яку дилетанти часто плутають із дифенбахією плямистою, має більш широке – до 16 см – листя з меншою, ніж у дифенбахії плямистої, кількістю бічних жилок. Цей вид теж дав чимало сортів і гібридів, наприклад, «Тропік Сноу» – ніколи не виходить з моди цей культивар з правильним візерунком на листі, утвореним жовтими плямами, при цьому центральна жилка і краї листя залишаються темно-зеленими.

Дифенбахія Сегуіна / Dieffenbachia seguina

Дифенбахія Ерстеда (Dieffenbachia oerstedii)

– вид з однотонно зеленим листям серцеподібної або загостреної форми з чіткою світлою центральною жилкою. Довжина листя 30-35 см. Найвідоміший гібрид цього виду – «Грін Меджік», щільний кущ невеликого розміру з незвичайного кольору листям: воно темного блакитнувато-зеленого відтінку з білою центральною жилкою. Є форма з дрібними світлими цятками по листовій пластині.

Дифенбахія Ерстеда / Dieffenbachia oerstedii

Дифенбахія прекрасна (Dieffenbachia magnifica)

вид світло-зеленого кольору з білими крапками на листі та черешках.

Дифенбахія великолиста (Dieffenbachia macrophylla)

– єдиний вид з однотонно зеленим листям і жилками, форма листової пластини яйцеподібна, серединна жилка потовщена. Виростає цей вид у висоту до одного метра.

Дифенбахія Баумана (Dieffenbachia bowmannii)

– вид з найбільшим серед дифенбахій листям до 70 см завдовжки темно-зеленого кольору з дрібним світлим крапом.

Дифенбахія Баузе (Dieffenbachia bausei)

має жовтувато-зелене листя до 35 см завдовжки з мармуровим малюнком з темно-зелених і білих плям.

Дифенбахія – прикмети

Люди, що звикли шукати пояснення своїх проблем і неприємностей розташуванням планет, гороскопом і якимись містичними законами, часто запитують, чим в езотеричному сенсі загрожує поява в домі дифенбахії. З цим питанням краще звернутися до ворожки, екстрасенса або астролога, але існує кілька прикмет щодо дифенбахії, про які знає багато хто. Так от, для тих, хто цих прикмет не знає: кажуть, що дифенбахія, поряд з гібіскусом, є найсильнішим «чоловікогоном». Що в сім'ях, які вирощують в своєму будинку цю квітку, не народжуються діти, бо чоловіки втрачають здатність до зачаття. І взагалі втрачають здатність бути чоловіками. Я на багатьох прикладах могла би спростувати ці вигадки, але навряд чи люди, які вірять у прикмети, будуть мене слухати. Ще кажуть, що не можна тримати дифенбахію в спальні, бо вона, мовляв, поглинає кисень. На це я можу відповісти, що подібна маячня суперечить закону фотосинтезу і здоровому глузду. Крім того, якщо ви у всьому шукаєте поганий знак чи погану прикмету, ви цим притягуєте до себе проблеми, нещастя й інший негатив. Беріть приклад з кішок, які із задоволенням об'їдають листя дифенбахії, адже вона для них лише глистогінний засіб.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Ромашки – посадка і догляд у відкритому ґрунті

Ромашки – посадка і догляд у відкри…

Рослина ромашка (лат. Matricaria) – рід трав'янистих квіткових багаторічників родини Складноцвіті, або Айстрові, який об'єднує в собі приблизно двадця...

Читати далі...
Бульбова Бегонія – посадка

Бульбова Бегонія – посадка

Бегонії – це квіти мого дитинства. Мама завжди любила ці дивовижні за красою рослини. Я пам'ятаю, в одній з кімнат нашого будинку стояв величезний ваз...

Читати далі...
Петунія – посадка, догляд, вирощування з насіння

Петунія – посадка, догляд, вирощува…

Петунія (лат. Petunia) – рід трав'янистих багаторічників і напівчагарників родини пасльонових, які ростуть у природі в тропіках Бразилії, Аргентини, Б...

Читати далі...
 

Коментарі  

+1 # Катерина Гірна
Лілія, дякую за чудову статтю. Маю вдома велику дифенбахію, котра останнім часом захворіла: жовтіє, з'явилися коричневі плямки. Напишіть будь ласка як вилікувати. Дякую!
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата