Кімнатні рослини стр. 4

Кажуть, що цвітіння каттлеї – це справжнє свято. І не тільки тому, що це казково красиво й ароматно, а ще й тому, що його навіть найстаранніші квітникарі часто чекають роками.

Справа у тому, що зацвісти здатна тільки доросла та здорова каттлея.

Якщо ви вирощуєте квітку з часточки кореня, точно доведеться почекати. А якщо придбали вже дорослий екземпляр орхідеї, то зорієнтуватися можна за кількістю псевдобульб: якщо їх не менше чотирьох, дуже ймовірно, що ваша каттлея зацвіте вже цього року. При дотриманні важливих нюансів догляду, звичайно.

Детальніше – у нашій статті.

Рослина квасениця (лат. Oxalis) належить до роду трав'янистих однорічників і багаторічників родини Квасеницеві. У природі квіти квасениця ростуть у Південній Африці, а також у Центральній і Південній Америках і навіть у Європі. Квасениця – національний символ Ірландії, рослина святого Патрика, найбільш шанованого в країні праведника. «Oxys» латиною означає «кислий», і листя квасениці справді має кислуватий смак. У природі відомо близько 800 видів оксалісів, а у культурі деякі квасениці з'явилися у XVII столітті і відтоді вирощуються і як садові, і як кімнатні рослини.

Чи знаєте ви, що пірамідальна форма кипариса – не творіння природи, а результат роботи селекціонерів? А те, що Плутарх радив писати закони лише на кипарисових дошках, тому що їх не руйнує час?

Деревина кипариса не має шарів, її можна різати і вздовж, і впоперек, тому з неї можна виготовити навіть дрібні деталі.

Для вирощування в кімнатній культурі був виведений мініатюрний кипарис, який, тим не менш, має майже всі якості, властиві величезним лісовим деревам.

У статті на нашому сайті зібрана вся інформація, яка необхідна для вирощування цього чудового хвойника в домашніх умовах, і ми із задоволенням нею з вами поділимося.

Китайська троянда окультурена дуже давно. В Азії гібіскус використовували для ритуалів: з квітів плели вінки для молодят і готували напій, що збуджує у молодят пристрасть.

В Європі ж у рослини з'явився негативний шлейф: її називали квіткою смерті за те, що вона нібито випромінює погану енергію, що руйнує здоров'я і стосунки в родині. З гібіскусом пов'язано безліч прикмет, і всі вони не втішні для рослини.

Однак те, що китайська троянда дуже красива, не заперечують навіть забобонні люди. Так чи варто відмовляти собі в задоволенні милуватися гібіскусом через сумнівні вигадки?

У нашій статті ви знайдете вичерпну інформацію про те, як правильно доглядати за гібіскусом.

Рослина клеродендрум (лат. Clerodendrum), або клеродендрон – це листопадні чи вічнозелені дерева або чагарники родини Вербенові порядку Губоцвіті. У природі квіти клеродендрум зустрічаються здебільшого у тропіках Африки, Азії та Південної Америки. Усього відомо близько 400 видів клеродендрумів. Назва рослини перекладається як «дерево долі», його іноді називають «волькамерією» або «невинним коханням».

Красива, але невибаглива кливия – ще один яскравий представник родини Амарилісові. Вона живе і цвіте до сорока років, доставляючи радість оточуючим.

Однак тканини клівії містять отруйні алкалоїди лікорин, клівімін і кліватін, тому працювати з клівією потрібно з дотриманням всіх заходів безпеки.

Через отруйність помаранчевого соку про клівії ходять різні неприємні чутки, і деякі забобонні люди уникають тримати у себе в будинку цю ефектну рослину. Але тим не менше на популярність клівії це до сих пір не вплинуло.

На нашому сайті ви зможете дізнатися про всі тонкощі вирощування клівії і отримати відповіді на всі ваші запитання про цю рослину.

Клузія (лат. Clusia) – рід вічнозелених рослин родини Клузієві, що налічує за різними даними від 150 до 300 видів, поширених переважно в тропічних районах Південної Америки, хоча деякі з них можна зустріти і в Північній. Рід було названо на честь Карла Клузіуса (Шарля де Леклюза) – одного з найвідоміших європейських ботаніків XVI століття. Серед видів клузії є й такі, які можна вирощувати в кімнатній культурі.

До родини Геснерієві входить приблизно 65 видів рослин роду колерія (лат. Kohleria). Ростуть переважно на територіях від Центральної Америки до Мексики, на о. Тринідад і в Колумбії. Цей рід отримав свою назву на честь відомого викладача в ХІХ столітті в Цюріху Майкла Колера. Колерії не особливо вимогливі до температури і вологості повітря, тому вирощувати їх простіше, ніж інші рослини родини Геснерієві.

"Помийна рослина", "кротон бідняка" – так називають колеус сноби. Однак на відміну від примхливого кротона ця не менш яскрава квітка має дуже потужну, а головне, позитивну енергетику. Та й декоративність колеуса вище усіляких похвал.

Колеус прекрасний настільки ж, наскільки і невибагливий. Доглядати за цією рослиною просто, але вона образлива, і на вашу зневагу відразу ж відповість зниженням декоративності.

Прекрасне листя колеуса виділяє в повітря ефірне масло, ніжний аромат якого нагадує м'ятний. Крім того, листя виганяє з приміщення моль: ця рослина не терпить поганого сусідства.

У нашій статті ви знайдете багато цікавої та потрібної інформації про колеус і про догляд за ним.

Кордиліна (лат. Cordyline) належить до родини Драценові або Агавові (залежить від джерела) і нараховує приблизно 20 видів рослин. У природі ростуть у субтропічних і тропічних поясах по всьому світу.

Рослина крассула (лат. Crassula), або товстянка є представником роду сукулентних рослин родини Товстолисті (Товстянкові), який включає за різними даними від 300 до 500 видів. Понад 200 з них росте в Південній Африці, багато – в тропічній Африці і на Мадагаскарі, деякі види зустрічаються на півдні Аравійського півострова – крассули поширені в основному в Південній півкулі. Назва роду походить від слова «crassus», у перекладі означає «товстий», якою в більшості випадків є м'ясиста структура листя багатьох представників роду.

Криптокорина (лат. Cryptocoryne) – рід трав'янистих земноводних рослин родини Ароїдні, які ростуть по струмках і річках у районах Азії з субтропічним і тропічним кліматом. У культурі ці рослини вирощуються в акваріумах. Уперше рослину цього роду було описано в 1779 році, а сам рід сформувався та був описаний до 1828. Усього в роду близько 60 видів. Назва роду складається з двох грецьких коренів і перекладається як «захований качан». В Англії криптокорини називають захованими флейтами.

Кроссандра (лат. Crossandra) – рід тропічних рослин родини Акантові, поширених у вологих лісах Шрі-Ланки, Індії та Африки. Нині в роду налічують понад 50 видів. Першою в роду була окультурена кроссандра лійкоподібна, або хвилелиста. Сталося це в XIX столітті. Саме цей вид, а також його сорти та гібриди, переважно і вирощується як гарноквітуча оранжерейна та кімнатна рослина.

Кротон на підвіконні – це свято: його строкате листя з явними світлими прожилками може бути забарвлене в усі відтінки осіннього лісу.

Сік кротона отруйний, як майже у всіх представників родини Молочайні. У природі ця рослина іноді досягає у висоту двох метрів, але в домашніх умовах вона виростає невеликою.

Один з видів кротона має проносну дію і є лікарською сировиною. Масло кротона знахарі аборигенів застосовують для лікування сильних отруєнь і зміїних укусів.

У кімнатній культурі найчастіше вирощують різні сорти кротона варієгатного. На нашому сайті ви знайдете вичерпну інформацію про цю незвичайну і дуже гарну рослину.

Кушир (лат. Ceratophyllum), цератофіллум єдиний у родині Кушироквіті рід однодомних трав'янистих багаторічників, що розвиваються в товщі води прісних водойм. У роду чотири види. У природі представники цього роду поширені повсюдно – від тропіків до полярного кола, а в культурі цю рослину вирощують для озеленення садових ставків або акваріумів.

Рід лавр (лат. Laurus) входить до родини Лаврові і нараховує всього 2 види. Росте на Канарських островах і в районі Середземномор'я. До сорока видів лавра налічують у сьогоднішній англійській таксономіці.

Рослина лимон (лат. Citrus limon), або цитрина – вид роду Цитрус родини Рутові. Батьківщина лимона – Китай, Індія і тропічні тихоокеанські острови. Найімовірніше, дерево лимон є випадково виниклою в природі гібридною рослиною, яка розвивалася як окремий вид роду Цитрус і в XII столітті була введена в культуру на території Індії та Пакистану, а потім поширилася по Північній Африці, Близькому Сходу та Південній Європі. Нині лимон широко культивується в країнах із субтропічним кліматом – щорічний урожай його плодів становить приблизно 14 мільйонів тонн. Серед лідерів із вирощування лимонів такі країни: Індія, Мексика, Італія і США.

Лівістона (лат. Livistona) – рід багаторічних рослин родини Пальмові, які ростуть у природі Австралії, Океанії, Африки та південно-східної Азії. Назву рід отримав на честь лерда Лівінгстонського – Патріка Мюррея, колекціонера рослин, який був другом і учнем Ендрю Бальфура. У рід включено понад 30 видів. Деякі вирощуються в оранжереях, але є серед лівістон і кімнатні рослини.

Ліджи (лат. Litchi chinensis), або ллічі китайське – рослина родини Сапіндових, яку також називають лічжі, лісі, лайсі або китайською сливою. Існують документальні свідчення, що в Китаї це плодове дерево культивували вже в II столітті до нашої ери, нині ж його вирощують у всіх країнах Південно-Східної Азії. Хуан Гонсалес де Мендоза писав, що фрукт ліджи нагадує сливу, котра не обтяжує шлунок, і його можна поїдати в будь-яких кількостях, тому він і назвав цю культуру китайською сливою.

Літопси – “живе каміння”, як їх часто називають – відносяться до роду сукулентів родини Аїзові, яка налічує понад три десятки видів, що ростуть на піщаному та кам'янистому ґрунті спекотних африканських країн – Намібії, Ботсвани та ПАР. Формою літопси справді нагадують морські камінці висотою і шириною 2,5-5 см. З серпня по листопад на них розкриваються білі, жовті, рідше оранжеві квіти до 5 см в діаметрі.

Ломикамінь (лат. Saxifraga) – рід багаторічних рослин, до складу якого входить приблизно 370 видів. Деякі види є одно- або дворічними. Дослівний переклад з латинської – «ламати камінь». Ломикамінь проростає корінням у камені і з часом розламує його. Поширені в помірних поясах і в більш холодних місцях.

Лудізія (лат. Ludisia), або лудісія – рід наземних трав'янистих рослин родини Орхідних родом з Індонезії і південно-східної Азії, що включає тільки один поліморфний вид – лудізію різнобарвну (лат. Ludisia discolor). Ці рослини в квітникарстві відносять до особливої групи «Jewel orchids», тобто лудізія – «дорогоцінна орхідея», однак визначається її коштовність не красою квітки, а особливістю забарвлення листя. У цій групі є представники й інших підтриб.

Люфа (лат. Luffa) – рід трав'янистих ліан родини Гарбузові, ареал яких охоплює субтропіки та тропіки Азії й Африки. У роду понад 50 видів. Деякі з них популярні в культурі.

Рослина мандарин (лат. Citrus reticulata) – невелике вічнозелене дерево, вид роду Цитрус родини Рутові. Мандаринами називають і плоди цієї рослини. Походить мандарин, найпоширеніший вид роду, з Південного В'єтнаму й Китаю. Нині в дикій природі дерево мандарин не зустрінеш, у культурі ж воно вирощується в районах із субтропічним кліматом. І дедалі затребуванішим стає цей вид цитрусових у якості декоративної кімнатної рослини.

Маранта – рослина настільки ж гарна, як і незвичайна. Вона примхлива, тендітна і не має великої життєвої сили, проте ці недоліки втрачають всю свою важливість при першому ж погляді на прекрасне листя маранти.

Ця яскрава і дивовижна гостя з тропіків вимагає особливих умов і постійного догляду, і якщо ви не в змозі проявити відповідальність, вам краще від неї відмовитися.

Проте якщо ви готові регулярно піклуватися про рослину, ви щовечора зможете спостерігати, як маранта в німий молитві піднімає і складає своє листя... А з приходом дня листя опуститься, розгорнеться і в котрий раз вразить вас своєю красою.

Рослина мирт (лат. Myrtus) належить до роду вічнозелених деревних рослин родини Миртові, квіти яких містять ефірну олію. Природними ареалами мирта є Середземномор'я, Азорські острови і північ африканського континенту. Назва рослини невипадково співзвучна з грецьким словом «мирра», що означає «бальзам, рідкі пахощі», адже саме в якості культового атрибута ефірна олія мирта здавна використовується у храмах різних конфесій. Легенда розповідає, що вигнаний з Едему Адам приніс із собою на Землю квітку мирт як пам'ять про втрачений рай. З цією рослиною у різних народів пов'язано багато міфів, повір'їв, традицій, ритуалів і прикмет. Дерево мирт здавна вважається символом слави, миру і надії.

Квітка мільтонія (лат. Miltonia) належить до роду трав'янистих багаторічників родини Орхідних, уперше описаного в середині XIX століття. Свою назву рослина отримала на честь великого мецената й колекціонера орхідей віконта Едлайджена Мільтона. У дикій природі орхідея мільтонія зростає в південних і центральних районах Бразилії, на сході Парагваю та на північному сході Аргентини, вважаючи за краще тінисті вологі ліси на висоті від 200 до 1500 м над рівнем моря, причому багато видів мільтонії частіше зустрічаються на висоті від 600 до 900 м.

Мімоза (лат. Mimosa) належить до родини Мімозових і налічує залежно від джерела 300-450 видів рослин. Природна середа існування – субтропічна та тропічна Америка, Африка, Азія.

Молочайні – це численне сімейство квіткових рослин (понад 1500 видів в дикій природі). Деякі види молочаїв успішно вирощують в домашніх умовах.

Кімнатний молочай приваблює квітникарів своєю екзотичною зовнішністю, а ще – невибагливістю у догляді.

У більшості видів молочаїв квіти не надто виразні, зате цікаві форми та яскраві приквіткові листочки з лишком компенсують цей маленький недолік.

Практично єдиною рисою, яка об'єднує такий різноманітний рід молочаїв, є наявність молочного соку в стеблах. В решті ж – зовнішній вигляд, агротехнічні умови – молочаї дуже різняться.

Та все ж є деякі хитрощі догляду, дотримання яких гарантує вам успіх у вирощуванні майже будь-якого з молочаїв.

Детально – в нашому матеріалі.

Монстера здобула популярність дуже давно. Сьогодні цю велику ліану можна зустріти не тільки в квартирах, але і в офісах, торгових центрах, великих холах банків та інших організацій.

Велике темно-зелене листя монстери з химерними прорізами дуже красиве. І воно вміє плакати: якщо ви занадто захопилися поливом, рослина виведе зайву вологу через листові пластини.

Про монстеру вигадано багато всяких побрехеньок, проте до цих пір це не впливало на її популярність: доглядати за ліаною нескладно, а результат перевершує всі очікування.

На нашому сайті ви знайдете об'ємну інформацію про монстеру, яка допоможе вам самостійно виростити цю екзотичну ліану.