Клузія: вирощування вдома, види і сорти
Клузія (лат. Clusia) – рід вічнозелених рослин родини Клузієві, що налічує за різними даними від 150 до 300 видів, поширених переважно в тропічних районах Південної Америки, хоча деякі з них можна зустріти і в Північній.
Рід було названо на честь Карла Клузіуса (Шарля де Леклюза) – одного з найвідоміших європейських ботаніків XVI століття. Серед видів клузії є й такі, які можна вирощувати в кімнатній культурі.
Посадка й догляд за клузією
- Цвітіння: зазвичай навесні.
- Освітлення: потрібен дванадцятигодинний світловий день, але в післяполудневі години знадобиться затінення від прямих променів.
- Температура: в період вегетації – 22-25 ºC, в період спокою – 18-20ºC.
- Полив: помірний і нечастий – після того, як субстрат висохне на третину або на половину глибини.
- Вологість повітря: в спеку або в період, коли в приміщенні працюють опалювальні прилади, рослина потребує регулярного обприскування теплою водою.
- Підживлення: з квітня по жовтень – 2 рази на місяць розчином комплексного мінерального добрива в половинному дозуванні. У період прохолодної зимівлі підживлення не потрібні.
- Період спокою: зазвичай із пізньої осені до кінця зими.
- Пересадка: на початку весни й тільки в міру необхідності, коли рослині стане тісно в горщику.
- Розмноження: живцями або відсадками.
- Хвороби: грибкові інфекції.
- Шкідники: щитівки, борошнисті червці і павутинні кліщі.
- Властивості: сік клузії містить речовини, що подразнюють шкіру.
Рослина клузія – опис
Клузії – вічнозелені чагарники й невеликі дерева, найчастіше епіфітні. Переношуване птахами або вітром насіння клузії проростає в сплетеннях гілок рослини-господаря. Спочатку епіфіт утворює повітряні корені, що надійно прикріплюють його до кори дерева, потім поступово коріння розростається, досягаючи ґрунту і зміцнюючись у ньому. Здавлена корінням клузії рослина-господар через деякий час гине...

У клузії яскраво-зелене, гладке й голе шкірясте листя, розташоване в супротивному порядку на коротких черешках. Суцільнокраї листові пластини ланцетової або овальної форми з загостреним кінцем можуть сягати в довжину від 8 до 20, а в ширину від 5 до 8 см, але бувають і дрібнолисті форми клузії. Квітки з чотирма-дев'ятьма восковими пелюстками зеленувато-білого кольору з рожевими або жовтими плямами виділяють ледь помітний, але приємний аромат і сягають у діаметрі 5 см. Квітки розкриваються на ніч, а до ранку закриваються. Плід клузії – кругла коробочка діаметром від 5 до 8 см, вкрита світло-зеленою шкіркою. При дозріванні плоду шкірка поступово темніє, стає коричневою, плід зіркоподібно розкривається, і можна побачити у нього всередині безліч насінин у червоній м'якоті. Плоди рослини неїстівні, а сік при потраплянні на шкіру викликає подразнення.
Догляд за клузією в домашніх умовах
Як доглядати за клузією вдома
Клузії потрібен довгий світловий день (10-12 годин) і розсіяне світло: не допускайте, щоби сонячні промені падали на листя рослини з 12 до 16 години. При недостатньому освітленні міжвузля рослини витягуються, і клузія набуває хворобливого вигляду. Найкраще для рослини місце в квартирі – західне або східне підвіконня, але можна тримати її і в безпосередній близькості від добре освітлюваного вікна. Восени, взимку та напровесні, коли день стає коротшим, використовуйте для збільшення світлового дня штучні джерела світла.

Комфортна для клузії температура – 22-25 ˚C, але із завершенням сезону вегетації рослина віддає перевагу відпочинку в більш прохолодних умовах – при 20 ˚C. Приміщення, в якому росте клузія, потрібно регулярно провітрювати, але стежте за тим, щоб при цьому не утворювалося протягів.
Щоби клузія розвивалася рівномірно й формувала симетричну крону, один раз на два тижні повертайте горщик із рослиною навколо осі на 180˚.
Полив і підживлення клузії
Поливають клузію не часто і не дуже рясно: між поливаннями субстрат у горщику має просихати на третину або навіть на половину глибини, і в жодному разі не можна допускати застою води в коренях рослини. Полив здійснюють пропущеною через фільтр або відстояною впродовж двох діб водою кімнатної температури.
Як в наших квартирах доглядати за хойєю
У літню спеку й узимку, коли в приміщенні повітря висушене обігрівальними приладами, потрібно обприскувати листя клузії теплою, відстояною або відфільтрованою водою.

Вирощування клузії передбачає внесення в субстрат підживлення двічі на місяць, але тільки в період активного росту, тобто з квітня по жовтень. Як добриво використовують розчин універсального мінерального комплексу, причому в половинному від рекомендованого в інструкції дозуванні. У період спокою кімнатна рослина клузія добрив не потребує, однак якщо вона взимку і влітку перебуває в однакових умовах, у зимовий час вносьте підживлення один раз на місяць.
Як у домашніх умовах вирощувати китайську троянду
Пересадка клузії
Пересадку клузія зносить дуже болісно, тому при зміні горщика та субстрату використовують метод перевалки. Здійснюють цю процедуру, коли виявиться, що клузія повністю припинила зростання. Горщик беруть великий, не дуже глибокий, але з широким дном, заповнюють його на чверть дренажним матеріалом, обережно перевалюють на дренаж клузію з великою земляною грудкою на коренях і заповнюють простір, що залишився, свіжим субстратом, який може складатися з рівних частин листової землі, піску та садової землі або з листової землі, торфу, хвойної землі, піску й вермикуліту, взятих у рівних пропорціях.
Після пересадки клузію поливають і затінюють на певний час від прямих сонячних променів. Підживлення відновлюють не раніше, ніж через півтора місяця після зміни субстрату.
Розмноження клузії
Розмножується домашня квітка клузія вегетативно: відсадками та живцюванням. Верхівкові відрізки стебел завдовжки 15-20 см можна укоренити у вологому піщано-торф'яному субстраті, попередньо обробивши зрізи Гетероауксином або Корневіном, або просто у воді. Укорінювані живці бажано утримувати при температурі 25 ˚C, накривши прозорим ковпаком для створення підвищеної вологості повітря. Коріння у живців відростає близько місяця, і коли воно сягне в довжину 1-1,5 см, живці розсаджують по горщиках із субстратом для дорослої рослини.

Ниткоподібне повітряне коріння, що живить клузію, згодом розростається, набуваючи щільної структури, і тоді пагін із повітряним коренем можна відокремити від материнської рослини та висадити в окремий горщик. Попервах потрібно захистити відсадок від прямих сонячних променів. Надалі за ним доглядають, як за дорослою рослиною.
Шкідники та хвороби клузії
Хвороби клузії та їх лікування
Хворіє клузія рідко, але іноді у неї можуть виникати неприємності через неправильні умови утримання або помилки в догляді. Наприклад, недостатнє освітлення може призвести до того, що листя клузії почне жовтіти й опадати, а від хронічного перезволоження на листках рослини з'являється грибковий наліт, який, поширюючись, спричиняє загнивання.
Якщо ви виявили ознаки розвитку на наземних органах клузії грибкової інфекції, витягніть квітку з горщика, видаліть гострим стерильним інструментом гниючі ділянки, захопивши й трохи здорової тканини, пересадіть рослину в свіжий субстрат і перегляньте режим поливу.
Шкідники клузії та боротьба з ними
Зі шкідників клузію можуть атакувати щитівки, борошнисті червці та павутинні кліщі. Усі ці паразити роблять прокуси в листках рослини та харчуються її соком, через що клузія хиріє, а її листя й молоді пагони деформуються.
При виявленні щитівок і червців потрібно зняти їх із листя за допомогою ватної палички, змоченої в спирті або мильному розчині, після чого рослину миють із милом під душем, захистивши субстрат плівкою від потрапляння в нього води та мила. Рослині дають висохнути й обробляють по листю розчином інсектициду.

Павутинні кліщі – дуже дрібні павукоподібні, що поселяються на нижній стороні листя і плетуть найтоншу павутину. Дізнатися про їхню присутність можна по дрібних знебарвлених цятках на листках – місцях прокусів. Миття клузії під душем має налякати шкідників, які люблять посуху та спеку, але якщо кліщі встигнуть розплодитись, одним миттям проблему усунути не вдасться: доведеться вдаватися до обробки рослини акарицидними препаратами.
Види та сорти клузії
Клузія велика (Clusia major)
Або клузія рожева (Clusia rosea) не так давно з'явилася в кімнатній культурі. Ця пряморосла компактна вічнозелена рослина невимоглива до умов утримання та догляду. У висоту вона сягає 1 м. Листя у цього виду велике, цілокрає, глянцеве, шкірясте, супротивне: кожна наступна пара листя розташована по відношенню до попередньої під прямим кутом. Зростає клузія повільно й цвіте рідко, але за сприятливих умов і при гарному догляді на ній розкриваються запашні, воскові, як у магнолії, білі з рожевими плямами квітки діаметром близько 5 см із яскраво-жовтою серединою. Сорти:
- Росеа Принцес – клузія з зеленим листям і великими рожевими квітками;
- Варієгата – ряболистий сорт клузії рожевої з жовтуватою облямівкою по краях листя;
- Єллоу Верієгейтід – рослина з жовтими плямами по листю.

Клузія ланцетна (Clusia lanceolata)
Красивий вічнозелений чагарник або деревце заввишки до 3 м зі шкірястими ланцетними листками завдовжки до 7,5 см і яскравими колосоподібними квітками діаметром до 5 см із темно-червоними плямами на внутрішній стороні пелюсток.

Клузія великоквіткова (Clusia grandiflora)
Вічнозелена рослина заввишки до 10 м, яку набагато зручніше вирощувати в оранжереї, ніж у міській квартирі. Листя у рослини шкірясте, оберненояйцеподібної форми, завдовжки до 45 і завширшки до 17 см. Великі лійкоподібні квітки до 20 см у діаметрі зібрані в завитки.

Література
- Clusia rosea
- Рослини родини Clusiaceae
- Додаткова інформація на World Flora Online
- вирощування
- Посадка рослин (рос.)