Лудізія: догляд у домашніх умовах

Лудізія (лат. Ludisia), або лудісія – рід наземних трав'янистих рослин родини Орхідних родом з Індонезії і південно-східної Азії, що включає тільки один поліморфний вид – лудізію різнобарвну (лат. Ludisia discolor). Ці рослини в квітникарстві відносять до особливої групи «Jewel orchids», тобто лудізія – «дорогоцінна орхідея», однак визначається її коштовність не красою квітки, а особливістю забарвлення листя. У цій групі є представники й інших підтриб.

У природних умовах лудізія зустрічається в Китаї, Таїланді, В'єтнамі, Малайзії і на Суматрі, де вона мешкає на лісовій підстилці тропічних лісів.

Орхідея лудізія: особливості вирощування

Розмір цієї вічнозеленої сімподіальної рослини не перевищує 15 см. У неї товсті повзучі стебла, які несуть чергові або зібрані в розетки листя оксамитуватої текстури завдовжки до 7 см. Забарвлене листя по-різному: в пурпуровий, бордовий, смарагдово-зелений і навіть чорний кольори, причому часто верхня сторона листя прикрашена переливчастими сріблястими штрихами та смужками, а нижня – гладка й темнішого відтінку, ніж основний тон верхньої сторони. Дрібні й непоказні білі або жовтувато-білі перші квітки розташовані на квітконосах заввишки до 30 см у черговому порядку по 20-30 штук. Починається цвітіння в листопаді-січні й триває близько 5 тижнів.

Догляд за лудізією в домашніх умовах

Вирощування орхідеї лудізії

Лудізія – тіньолюбна рослина, але може витримувати й кілька годин ранкового або вечірнього сонця. Добре почувається рослина навіть на північних вікнах, проте взимку орхідеї буде потрібне додаткове освітлення, оскільки необхідна для лудізії довжина світлового дня – 12-14 годин. Від надміру світла лудізія опускає листя і втрачає декоративність, а від нестачі болісно витягується.

Оптимальна температура для тропічної гості – від 20 до 23 ºC, проте нічна до 17-19 º C піде їй на користь, а щоб стимулювати своєчасне цвітіння, з травня по вересень горщик із квіткою виставляють на ніч на балкон або терасу. Однак потрібно стежити за тим, щоб орхідея не перебувала на протязі.

Цвітіння лудізії може початися в жовтні -листопаді, навесні (на початку березня) або в грудні. Після активного зростання і цвітіння настає період спокою, під час якого рослина має перебувати в температурі 17-18 ºC.

Субстрат для лудізії

Утримують дорогоцінну орхідею в невеликому прозорому горщику з великими дренажними отворами, дно якого вистилають цегляною крихтою або вермикулітом, а зверху на дренаж поміщають субстрат для орхідей із квіткової крамниці або зі змішаного власноруч ґрунту для лудізії, що складається з 4 частин подрібненої соснової кори з додаванням голок, 4 частин сфагнуму, порізаного на шматочки, 1 частини деревного вугілля, 1 частини торфу і 1 частини листової землі.

Полив лудізії

Лудізія в домашніх умовах вимагає регулярного поливу впродовж усього року, тобто між поливаннями субстрату в її горщику потрібно дозволяти просихати, але не пересихати повністю. Не можна також допускати і надмірного поливу, щоб вода не застоювалась у коренях або ґрунті. Зайву воду з піддону потрібно зливати. Для зволоження використовують відстояну, відфільтровану або талу воду кімнатної температури чи на кілька градусів теплішу.

Вологість повітря навколо лудізії має бути підвищеною, і для досягнення цього можна скористатися такими прийомами:

• тримати горщик із рослиною біля акваріумів або фонтанів;
• помістити горщик з орхідеєю на піддон із мокрою галькою;
• використовувати для зволоження повітря електричний зволожувач;
• обприскувати орхідею м'якою відстояною водою (це не стосується різновидів з оксамитуватим листям);
• мити лудізію в період активного росту під душем водою температури 35 ºC, після чого рослина має повністю висохнути і тільки потім можна повернути її на постійне місце. Ця процедура заміняє орхідеї звичну тропічну зливу.

Удобрення лудізії

Вирощування лудізії передбачає внесення в субстрат підживлення в період активного росту, особливо під час цвітіння. Періодичність підгодовування – кожне третє поливання, при якому в воду додають таку кількість спеціального добрива для орхідей, щоб концентрація розчину отримувалась удвічі слабкішою, ніж вказано в інструкції до удобрення. У період спокою лудізію не підживлюють.

Пересадка лудізії

Часто пересаджувати лудізію немає необхідності. Роблять це лише тоді, коли рослині стає затісним горщик. Найкращий час для пересадки орхідеї – весна, найбільш відповідний посуд – невисокий широкий прозорий горщик, а яким має бути склад ґрунту для лудізії, ви вже знаєте. На дно горщика кладуть дренажний матеріал, потім поміщають великі шматки кори, потім шматки середньої фракції, а насамкінець дрібної. Поверхню субстрату й коріння орхідеї можна обкласти свіжим сфагнумом.

Розмноження лудізії

У домашніх умовах цей вид орхідеї розмножують поділом куща, стебловими сегментами й верхівковими живцями. Виконати поділ куща можна при пересадці лудізії. У кожній діленці має бути по 2-3 відростки. Розсаджують частини орхідеї в заздалегідь приготовлені горщики з субстратом.

Для виконання процедури живцювання потрібно зрізати у лудізії верхівковий живець із повітряними корінням, 2-3 вузлами й сплячими бруньками в пазухах листків, присипати зріз товченим деревним вугіллям, підсушити й укоренити живець у вологому моху, заглибивши його по основу листка. Можете спробувати вкоренити рослину в воді, додавши в неї активоване вугілля.

Щоб розмножити рослину безлистими стебловими сегментами, потрібно розрізати стебло таким чином, щоб на кожному відрізку було кілька міжвузлів. Укорінюють відрізки, уклавши їх горизонтально на вологий сфагнум і лише злегка вдавивши в мох.

Хвороби і шкідники лудізії

У домашніх умовах орхідею лудізію вражають білокрилки, щитівки, борошнисті червці й павутинні кліщі.

Павутинний кліщ висмоктує з рослини соки, проколюючи її листки. Шкідники сильно послаблюють орхідею. Побачити крихітних кліщиків майже неможливо, але якщо ви помітили на квітці найтоншу павутину, а на листках знебарвлені цятки, значить, на орхідеї паразитують саме павутинні кліщі. Заводяться вони в умовах недостатньої вологості повітря, яка лудізії протипоказана. Оскільки кліщі не комахи, а павукоподібні, знищують їх не інсектицидами, а акарицидними препаратами – Аполло, Актофітом, Вертімеком, Актелліком або Фітовермом.

Щитівки – дрібні комахи, вкриті восковим панциром. Вони теж належать до сисних шкідників, що уповільнює розвиток рослини. До того ж їхні виділення приваблюють грибок сажі, який вкриває наземні частини рослини чорним нальотом, що аж ніяк не додає дорогоцінній лудізії привабливості. У боротьбі зі щитівками використовують німову олію, рясно змащуючи нею місця скупчення личинок і дорослих особин, після чого їх знімають із рослини механічно. Потім орхідею обробляють розчином препарату Танрек, Колорадо, Моспілан, Актеллік, Конфідор, Актара, Карбофосс або будь-якого іншого інсектициду.

Борошнисті червці – білі грудочки на листках, що нагадують шматки вати, посипані борошном. Їх легко помітити й упізнати. Для знищення червців лудізію обробляють препаратами Агравертін, Фітоверм, Актеллік, Акарін або Неорон, але попередньо потрібно прибрати червців з орхідеї ватним тампоном, змоченим мильним розчином або спиртом.

Білокрилки – маленькі білі метелики, крила яких вкриті восковим нальотом. Вони поселяються на нижній стороні листя і відкладають там яйця. Якщо ви злегка труснете рослину, заражену білокрилками, вони тут же білою хмарою злетять догори. Ознакою присутності білокрилок на рослині є блискучі сліди на верхній стороні листя – це медяна роса, або падь, відходи життєдіяльності шкідників, на яких згодом розвивається грибок сажі, вкриваючи поверхню листя спершу білим, а потім чорним нальотом. Для боротьби з білокрилками використовуються ті ж препарати, що і для знищення червців.

Види і сорти лудізії

Як ми вже писали, в роду тільки один вид – лудізія дісколоріт, проте він є поліморфним, тобто має безліч форм і різновидів, з яких найвідоміші такі:

• лудізія Odina – щільні повзучі гілки цієї орхідеї закінчуються чорно-зеленим листям, густо вкритими сріблястими прожилками;
• лудізія Dawsoniana – у цього різновиду зеленувато-коричневе з тонкими рожевими прожилками овальне листя, загострене на кінці, а квітки – сніжно-білі з яскравими жовтими пильовиками;
• лудізія velvet – листя у цих рослин має оксамитову з двох сторін текстуру;
• лудізія alba – зелене листя цієї рослини з чітко вираженими сріблясто-салатними або золотистими жилками позбавлене червоного підтону;
• лудізія Rubrovenia – рослина з начебто зробленим із бронзи листям у формі правильного еліпса, вкритим темно-червоними або мідно-червоними прожилками;
• лудізія Trilineata – схожа на попередній різновид рослина, але з більшими листками й товстішими прожилками;
• лудізія Otletae – у цієї рослини майже чорне листя завширшки 2,5 см, прикрашене візерунком блідо-червоного й оранжевого кольорів;
• лудізія Rhodoneura – цей різновид відрізняється від попереднього гібрида формою листя: воно майже кругле з різко загостреним кінчиком;
• лудізія Tanlaniana – рослина з широким для цього виду листям – близько 5 см, а в центрі листової пластини розташована ажурна сітка з блідо-зелених тонких ліній;
• лудізія Grandis – орхідея великих розмірів;
• лудізія Condorensis – орхідея з квітконосами вище 40 см.

• Ломикамінь (Saxifraga): догляд, фото, види
• Люфа: вирощування вдома, види і сорти