Каллізія: вирощування вдома, види і сорти
Каллізія (лат. Callisia) – рід вічнозелених трав'янистих багаторічників родини Коммелінові, які ростуть у вологому притінку тропіків і субтропіків Антильських островів, а також країн Центральної та Південної Америки. У роду 12 видів, і деякі з них вирощуються в кімнатній культурі.
Назва рослини походить від двох грецьких слів, які перекладаються як «гарний» і «лілія», хоча найближчим родичем каллізії є не лілія, а традесканція.
Посадка й догляд за каллізією
- Цвітіння: в кімнатній культурі цвіте нечасто, зазвичай у кінці літа або на початку осені.
- Освітлення: яскраве розсіяне світло або притінок.
- Температура: в період активного росту – 20-24 ºC, восени й узимку – 16-18 ºC. Нижня температурна межа – 14 ºC.
- Полив: у період вегетації – у міру висихання верхнього шару субстрату. Взимку між поливаннями субстрат має висихати на третину глибини.
- Вологість повітря: підвищена. У спеку рекомендується регулярно обприскувати листя з дрібнодисперсного розпилювача.
- Підживлення: з квітня по жовтень – 2 рази на місяць розчином комплексного мінерального добрива. В інші пори року можна добрива не вносити.
- Період спокою: з листопада по березень.
- Пересадка: молоді рослини – щорічно, дорослі – один раз на 2-3 роки.
- Розмноження: верхівковими живцями, відсадками, поділом кореневища.
- Хвороби: втрата декоративності в результаті поганого догляду або порушення умов утримання.
- Шкідники: трипси та павутинні кліщі.
- Властивості: рослина не терпить тютюнового диму.
Рослина каллізія – опис
Каллізія в домашніх умовах – рослина декоративно-листяна, хоча і має здатність до формування квіток. У кімнатній культурі поширені чотири види: каллізія повзуча, каллізія човноподібна, каллізія витончена та золотий вус, або каллізія запашна. Їх вирощують зазвичай як ампельні рослини, а каллізія запашна, окрім декоративних, має ще й лікарські властивості. Детальний опис видів каллізії ми наведемо трохи нижче.
Догляд за каллізією в домашніх умовах
Як доглядати за каллізією вдома
Квітка каллізія вимагає утримання під яскравим розсіяним світлом, але із затіненням від прямих сонячних променів. У добре освітленій кімнаті каллізію можна помістити навіть віддалік від вікна. Кімнатна рослина каллізія – квітка не для кухні: вона не терпить тютюнового диму, випарів, домішок і потребує постійного притоку свіжого повітря, тому літо домашня каллізія любить проводити на балконі або в саду. Цю рослину можна вирощувати не тільки в житлових приміщеннях, а й в офісах, організовуючи провітрювання без протягів, які шкодять квітці навіть більше, ніж задушливе повітря.

Каллізії цілком підходить звичайна кімнатна температура: улітку 20-24 ˚C, узимку – 16-20 ˚C. Однак слід берегти каллізію від різких перепадів температури і холоду: нижня межа для рослини в зимовий час – + 14 ˚C.
Полив і підживлення каллізії
У період активного росту, тобто з весни по осінь, каллізію поливають м'якою водою кімнатної температури, щойно висохне верхній шар ґрунту в горщику. Узимку полив скорочують, особливо якщо період спокою каллізії минає в прохолоді.
Однак повного висихання субстрату в горщику допускати не можна: рослина може загинути. При поливі вода не має потрапляти в центр розетки: це може викликати утворення гнилі.

Тропічна квітка каллізія вимагає підвищеної вологості повітря, особливо в літню спеку та взимку, коли в квартирі на повну потужність працюють опалювальні прилади. Щоб рослина не потерапала від сухого повітря, її доведеться часто обприскувати з дрібнодисперсного розпилювача або використовувати побутовий зволожувач.
Як доглядати за рео в умовах наших квартир
Із квітня по жовтень каллізію 2 рази на місяць підживлюють розчином комплексного мінерального добрива, у решту часу рослина підживлень не потребує.
Пересадка каллізії
Молоду каллізію пересаджують щороку, дорослу – один раз на 2-3 роки. Рослину перевалюють у заповнений на одну чверть обсягу керамзитом або галькою горщик, який у діаметрі має бути більшим за старий посуд на 2 см, і заповнюють простір, що залишився, сумішшю рівних частин дернової землі, перегною, піску й листової землі. Після пересадки каллізію поливають.

Деякі квітникарі вважають, що пересаджувати каллізію безглуздо, краще виростити з живців нову рослину. Якщо ваша каллізія в нижній частині стебел сильно оголилася, то, напевно, краще дійсно замість пересадки провести живцювання. Однак при гарному догляді рослина старіє і вироджується не так уже швидко.
Розмноження каллізії
Розмножують каллізію впродовж усього року тими ж способами, що й традесканції, плющ або хойю. Наприклад, зрізають верхівковий живець із 3-4 міжвузлями, опускають зрізом у воду й чекають, коли відростуть корінці. Укорінені живці висаджують по кілька штук у горщик із субстратом. Легко розмножувати каллізію також відсадками: пагін прикопують на рівні другого або третього вузла, просто в горщику з рослиною, якщо дозволяє місце, або ставлять поруч інший горщик із субстратом і прикопують відсадок у ньому. Щойно пагін пустить коріння, його відокремлюють від материнської рослини.
При пересадці можна розділити каллізію на частини й розсадити їх по різних горщиках.
Шкідники та хвороби каллізії
Хвороби каллізії та їх лікування
Інфекції каллізію майже не уражають, але якщо рослина раптом починає хворіти, то в цьому виключно ваша провина: мабуть, ви не створили для неї необхідних умов утримання або погано за нею доглядали.
- Наприклад, якщо кінчики листя каллізії стали сохнути, це означає, що рослина відчуває хронічну нестачу вологи й потерпає від сухого повітря.
- Погане освітлення призводить до витягування пагонів і втрати листя каллізії.
- Застій води в коренях через поганий дренаж або дуже частий полив може закінчитися опаданням листя та гниттям коренів.
Прочитайте ще раз розділ про умови утримання каллізії й рекомендації з догляду за рослиною, після чого виправте виявлені помилки.

Шкідники каллізії та боротьба з ними
Зі шкідників каллізію можуть атакувати трипси і павутинні кліщі. Обидва ці шкідники харчуються соком рослини через прокуси в листі, через що воно жовтіє й опадає, і рослина поступово хиріє. Трипсів можна знищити інсектицидними препаратами, а кліщів – акарицидними. Обробки бажано проводити на відкритому повітрі, оскільки ці препарати токсичні для людей і домашніх тварин.
Види та сорти каллізії
Каллізія елегантна (Callisia elegans)
Або каллізія витончена – мініатюрна рослина з колінчастими повзучими стеблами завдовжки понад півметра, які спочатку ростуть прямо, а потім опускаються. Ця рослина дуже схожа на традесканції. У висоту вона сягає 30-40 см. І листя, і стебла каллізії витонченої вкриті оксамитовим опушенням. Овальні, загострені на кінцях, безчерешкові, завдовжки до 6 см листові пластини рослини з нижньої сторони забарвлені в фіолетово-зелений відтінок, а з верхньої – в темно-зелений зі сріблястими смугами. Цвіте цей вид білими квітками, що формуються на кінцях пагонів. Живе рослина не дуже довго: десь за два роки листя втрачає яскравість забарвлення і вже не так щільно вкриває пагін, тому квітникарі відновлюють ліану живцюванням або відсадками.

Каллізія човникоподібна (Callisia navicularis)
Мінлива рослина, декоративність якої залежить від різновиду й умов утримання. Це сукулент із повзучими стеблами, що швидко вкорінюються у вузлах, і соковитим, ланцетним, сильно увігнутим дворядним листям із поздовжньою улоговинкою, забарвленим із верхньої сторони в бронзово-зелений колір із червоним вилиском на сонці, а з нижнього – в коричнево-фіолетовий. Голе, але по лінії, висхідній від пазухи, укрите торочками дрібних волосинок листя сягає в довжину 2, а в ширину – 1,5 см.

Каллізія повзуча (Callisia repens)
Рослина заввишки до 20 і завширшки до 30 см із тонкими червоними або фіолетовими стеблами та розташованими на них у два ряди маленьким серцеподібним яскраво-зеленим листям у лілових цятках. Квітки у цього виду білі й непоказні. У домашніх умовах каллізія репенс вирощується в підвісних конструкціях, а в саду використовується як ґрунтопокривна рослина. Відомі такі садові форми виду:
- Б’янка – каллізія з червоно-фіолетовими ніжними стеблами і дрібним яскраво-зеленим листям;
- Рожева пантера – сорт зі смугастим рожево-зеленим листям.
Популярністю також користуються сорти каллізії повзучої Пінк Леді, Ноум Поп’юла та Тортл.

Каллізія запашна (Callisia fragrans)
Або каллізія тайська, або золотий вус може зустрічатися також під назвами «далекосхідний вус», «живий волос», «домашній женьшень» і «кукурудзка». Це більша рослина, ніж, наприклад, вирощувана в домашніх умовах каллізія дрібнолиста повзуча. У висоту каллізія запашна може сягати півтора метра, але їй обов'язково потрібна опора, інакше ліана може зламатися під власною вагою. У каллізії фрагранс два види стебел: короткі, м'ясисті вертикальні, що завершуються великою розеткою листя, і довгі, трубчасті горизонтальні відростки, суглобисті вуса, якими рослина захоплює нові площі. Листя у цього виду запашне, велике, шкірясте, темно-зелене, завдовжки до 30 і завширшки до 6 см. Із верхнього боку воно глянцеве, знизу – матове, при вирощуванні на яскравому світлі листя рожевіє.

Література
- Каллизия
- Рослини родини Комелінові
- Додаткова інформація на World Flora Online
- вирощування
- Посадка рослин (рос.)