Милі й водночас яскраві та ефектні квітки петунії ваблять погляд. Ця квіткова рослина здавна користується великою популярністю у садівників, і з кожним роком, і з кожним новим сортом вона набуває дедалі більшу кількість шанувальників. Петунії представлені найширшою гамою барв і кольорів, а їхнє рясне цвітіння може тривати дуже довго. Одна біда: без досвіду та вправності не завжди виходить виростити з насіння міцну розсаду петунії.
Однорічні рослини
Однорічниками ці рослини називаються тому, що їхній життєвий цикл обмежується одним роком: спочатку проростає насіння, потім дозрівають пагони та формуються квітки, після них – зав'язі, врешті-решт зріють плоди, а рослина вмирає. І все це відбувається в межах одного вегетаційного періоду. Зазвичай однорічники представлені трав'янистими рослинами, які розмножуються виключно генеративно, тобто насіннєвим способом.
Насіння більшої частини однорічних рослин дозріває лише до кінця літа, тобто за сезон можна виростити тільки одне покоління таких однорічників. Називають їх монокарпічними. До монокарпіків належить велика частина зернових, бур'янів, декоративних, зокрема квітучих, і овочевих культур. А ось деякі ефірні однорічники за один сезон можуть прорости, зацвісти й дати насіння кілька разів.
Ростуть однорічники в різних кліматичних поясах, та особливо багато їх у пустелях, полях і напівпустелях. А ось у тундрі, де генеративне розмноження утруднене, однорічних рослин значно менше. Невимогливі до умов однорічники добре розвиваються в середній смузі, і їх сіють просто в ґрунт напровесні. Ті однорічні культури, які не встигають визрівати, вирощують розсадним способом.
Якщо ви хочете прикрасити балкон або терасу невибагливою, але гарною і довго квітучою рослиною, радимо звернути увагу на агератум. Кущики з милими пухнастими квіточками, забарвленими в ніжні, але гарні кольори, вас не розчарують: цвісти вони будуть з початку літа до настання холодів.
Використовують агератум як для обрамлення садових доріжок, так і для оформлення міксбордерів і рабаток.
В саду агератум не зимує, але якщо ви хочете його зберегти, пересадіть рослину восени в горщик і продовжуйте милуватися ним вдома. А як доглядати за довгим цвітінням, ви дізнаєтеся, прочитавши цю статтю.
На сьогоднішній день виведено майже 4 000 сортів айстри і з кожним роком ця цифра зростає. Адже знайома нам з дитинства квітка не втрачає своєї популярності як у професійних квітникарів, так і у дачників, які не уявляють свою ділянку без цих різнокольорових пухнастих зірок.
Що потрібно знати, висаджуючи айстри на городі? Чому у айстр розвиваються неповні суцвіття? Навіщо досвідчені квітникарі радять спалювати айстри після цвітіння? Чи справді можна сіяти айстри прямо в сніг?
Відповіді на ці питання ви знайдете в нашій статті.
Алиссум, бурячок, лобулярія морська – в цієї рослини так само багато назв, як і різновидів. Серед різноманіття видів можна знайти як однорічні рослини, так і багаторічники. До роду алісума належить і така популярна садова рослина, як лобулярія, або алісум морський.
Зацвісти алісум може вже в середині квітня, а якщо за ним правильно доглядати, то можна добитися і повторного цвітіння.
Алісум декоративний, холодостійкий і в цілому невибагливий, але в нього є певні вимоги, і щоб домогтися від рослини максимальної привабливості, слід ці вимоги вивчити. Ви зможете це зробити, ознайомившись зі статтею, розміщеній на нашому сайті.
Рослина амарант (лат. Amaranthus), або щириця належить до роду родини Амарантові, у дикій природі дуже поширеного в Америці, Індії та Китаї. Родом амарант із Південної Америки, там досі в дикій природі зростає велика частина його видів, яких сьогодні налічується близько сотні. Вісім тисяч років тому амарант став, поряд із кукурудзою та бобами, однією з основних зернових культур народів, що населяли територію сучасної Мексики і Південної Америки – інків та ацтеків.
Амброзія (лат. Ambrosia) – рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин родини Айстрові, що включає 50 видів, які ростуть здебільшого в Північній Америці. В Євразії квітка амброзія з'явилася наприкінці XVIII століття: в 1873 році його завезли з Америки разом із насінням конюшини. У 1914 році амброзію культурно вирощували в Україні в станиці Кудашівка як замінник хіни, а після революції її на колесах студебеккерів рознесли по всій країні. Рослина амброзія є карантинним бур'яном.
Арктотіс (лат. Arctotis) – рід квіткових рослин родини Айстрові, в який входить близько 70 видів. Зо три десятки 30 із них виростає на африканському континенті на південь від Зімбабве й Анголи, певна кількість видів є ендеміками Капської області, а деякі зустрічаються і в Південній Америці. З грецької мови назву роду можна перекласти як «ведмеже вухо»: рослина вирізняється густим опушенням. Історія культурних видів налічує понад 100 років.
Садова берізка, або повійка, належить до роду Берізка (лат. Convolvulus) родини Берізкових. У цьому роду понад 250 видів рослин, головною об'єднуючою рисою яких є форма квіток. Зростають представники роду в районах із помірним і субтропічним кліматом. Наукова назва роду походить від латинського дієслова, що означає «згортатися», і пояснює потребу багатьох видів обвиватися стеблами навколо інших рослин, використовуючи їх як опору.
Брахікома (лат. Brachycome) – рід однорічних і багаторічних трав'янистих квіткових рослин родини Складноцвіті, що налічує понад 50 видів, які в природі можна зустріти в Новій Зеландії, Тасманії й Австралії. До Європи насіння цих рослин привіз з Австралії в кінці XVII століття англійський авантюрист, пірат і натураліст Вільям Дампір, а в XIX столітті брахікома вже поширилася по всій Європі й англійських колоніях. Сьогодні рослина знову популярна, тому з брахікомою проводять активні селекційні експерименти.
Вербена (лат. Verbena) належить до роду родини Вербенові, що включає понад 200 видів, котрі зростають у тропічних і субтропічних районах Америки. По-простому квітка вербена називається голубиною, залізною або чавунною травою, а в більш поетичному варіанті – «сльози Юнони», «трава Геркулеса», «кров Меркурія» або «вени Венери». Християни вважають вербену священною травою, тому що, відповідно до притчі, перші квіти вербена з'явилися на тому місці, куди впали краплі крові розіп'ятого Ісуса.
Рослина вербозілля (лат. Lysimachia) – рід трав'янистих багаторічників, однорічників і дворічників родини Первоцвітові. Вербозіллям рослину називають за схожість його листя з листям верби. У народі вербозілля також відоме як кривавник, ранник, зімодра. Наукову назву рослині дано на честь Лісімаха – одного з полководців Олександра Македонського, який став згодом правителем Фракії й царем Македонії. Довгий час помилково вважалося, що саме він відкрив вербозілля.
Без простеньких, але чарівних однорічників будь-яка клумба виглядає не зовсім завершеною. Однак при виборі однорічних рослин бентежить величезна їхня кількість, а також відмінності в умовах вирощування. Оптимальне рішення – це підбір видів і сортів літників, що квітнуть в один час і складають гармонійну композицію. Правильно підібрані рослини зроблять ваш сад неповторним. Давайте спробуємо розібратися в розмаїтті однорічників, щоб було легше визначитися з вибором.
Віоли, або фіалки Віттрока, або братки, давно освоїли наші сади, але популярності своєї не втратили донині.
Віоли невибагливі, витримують пересадку навіть під час цвітіння, а цвітуть вони з березня до кінця весни або з серпня до початку заморозків.
Сьогодні існує безліч гібридів цієї квітки, є серед них і багаторічники, здатні переносити навіть суворі зими.
Фіалки садові володіють не лише декоративними якостями, але і цілющими властивостями: чаєм з братків лікують дитячу золотуху.
У статті на нашому сайті ви знайдете цікаву та корисну інформацію про братків, яка допоможе вам виростити віолу в саду, на підвіконні або в балконному контейнері.
Рослина гайлардія (лат. Gaillardia), або гайярдія, належить до роду родини Айстрові, котрий налічує близько двадцяти п'яти видів, які в дикій природі ростуть у Південній та Північній Америках. Гайлардії – посухостійкі трав'янисті однорічники і багаторічники, названі на честь французького мецената і покровителя ботаніки, члена Паризької академії наук Гайяра де Шарантоно, який жив у XVIII ст.
Ця мила, але в той же час ефектна рослина схожа одночасно і на ромашку, і на айстру. Білі, фіолетові, помаранчеві, жовті і червоні головки гацанії розкриваються до полудня і весь час стежать за сонцем.
Якщо ви посадите гацанію на балконі, то милуватися суцвіттями-кошиками вам не доведеться: вони, відвернувшись від вас, будуть тягнутися до сонця.
Ефектно виглядають бордюри з різнобарвної гацанії, особливо в сонячний день, коли кошики розкриті.
Вирощувати гацанію нескладно, а як правильно це робити, ви дізнаєтеся зі статті, розміщеній на нашому сайті. Там же ви прочитаєте про те, які існують види і сорти гацанії, і зможете зробити вибір.
Квітка геленіум (лат. Helenium) – рід однорічників і багаторічників родини Складноцвіті, що нараховує 32 види, які зростають у Центральній та Північній Америках, переважно на заході США. Поширена думка, що рослина геленіум одержала ім’я на честь дружини царя Менелая, прекрасної Єлени, через яку спалахнула війна Греції з Троєю, описана Гомером в «Іліаді».
Геліопсис (лат. Heliopsis) – рід трав'янистих однорічних і багаторічних рослин родини Складноцвіті, або Айстрові, які ростуть у Центральній і Північній Америці. Назва роду в перекладі означає «сонцеподібний» і підтверджує подібність форми суцвіть рослини з астрономічним світилом. У роду більше десятка видів. Типовим видом роду є геліопсис шорсткуватий (Heliopsis helianthoides), сорти та гібриди якого переважно й вирощують у культурі.
Рослина гіпсофіла (лат. Gypsophila), або лещиця, качім, гіпсолюбка – трав'яниста рослина родини Гвоздичні. У перекладі назва рослини означає «та, що любить вапно», оскільки багато видів цієї рослини у природі ростуть на вапняках. Квіти гіпсофіла налічують понад сто видів чагарників, трав'янистих однорічників і багаторічників, котрі ростуть в Євразії, Північно-Східній Африці та Новій Зеландії. У садовій культурі вирощується й однорічна гіпсофіла, і багаторічна.
Якщо ви любите щороку саджати у себе в саду щось новеньке, зверніть увагу на такий симпатичний і невибагливий однорічник, як годеція. Ця рослина досить популярна. Її легко вирощувати посівом у ґрунт: насіння годеції відмінно проростає.
Цвіте годеція рясно і довго: з середини літа до середини жовтня. Найкраще рослина виглядає в групових посадках, а низькорослі сорти зазвичай висаджують бордюром уздовж садових доріжок.
Годеція представлена великою кількістю сортів з різним забарвленням квіток.
Доглядати за цією рослиною просто, а як саме потрібно це робити, ви дізнаєтеся з нашої статті.
Гомфрена (лат. Gomphrena) – рід квіткових рослин родини Амарантові, поширених у тропічних поясах як Північної, так і Південної півкулі. Французький ботанік Делашен, який описував гомфрену, вказав, що ім'я дав рослині Пліній, і Карл Лінней вніс гомфрену до "Species plantarum" саме під цією назвою. Найбільшу кількість різних представників цього роду можна зустріти в Південній Америці, всього ж у роду близько ста видів. Деякі з них вирощують як кімнатні рослини.
Квітка горицвіт (лат. Adonis), або тирлич, належить до роду родини Жовтецеві, що налічує за різними джерелами від 20 до 45 видів трав'янистих однорічників і багаторічників, котрі зростають у Європі та районах Азії з помірним кліматом. Рослина горицвіт любить нежарке літо.
Горлянка (лат. Ajuga), або аюга – рід трав'янистих рослин родини Глухокропивові або Губоцвіті. У нас квіти горлянка ще називають суховершки, гостровершки або дівчача краса. В Африці і Євразії трава горлянка поширена повсюдно, в Австралії росте два види роду, а в помірних широтах всієї Північної півкулі можна зустріти близько 70 видів горлянки. Горлянка вражаюче життєстійка.
Грицики (лат. Capsella) – рід трав'янистих рослин родини Капустяні. Наукова назва capsella перекладається з латини як «скринька» й описує форму плодів представників роду. Рослина грицики звичайні (лат. Capsella bursa-pastoris) є лікарською рослиною, найпоширенішим у культурі видом роду. Ця рослина-космополіт виростає повсюдно в тропічних і помірних зонах земної кулі. Видовий епітет bursa-pastoris в дослівному перекладі означає «сумка пастуха». Народні назви цієї рослини – горобине око, дика гречка, калитник, мисочки, мішечки. Місце походження виду досі не визначено.
Про красу «короля синіх кольорів» говорити не будемо, якщо ви хоча б раз бачили дельфініум, його витончено-мереживні суцвіття без сумніву запали вам у душу.
Поговоримо краще про підступи та сюрпризи, які готує квітникарю ця народно улюблена квітка.
Чи знали ви, що всі частини дельфініума отруйні? При вирощуванні і навіть найближчому милуванню квіткою ніякої небезпеки для людини та домашніх тварин немає. А ось якщо у вас є пасіка, ризикуєте отримати так званий «п'яний мед»!
Є заковика й з повторним цвітінням. Багато хто любить дельфініум за те, що у нього є і друга, осіння хвиля цвітіння, але мало хто знає, що вона дуже виснажує рослину і негативно впливає на якість основного, літнього цвітіння. Уважним квітникарям слід врахувати це.
При правильному ж догляді дельфініум може цвісти до 50 днів однієї хвилею! Як досягти цього, читайте у нашому матеріалі.
Квіти дзвіночки (лат. Campanula) належать до роду трав'янистих рослин родини Дзвоникові, яка налічує понад триста видів, що ростуть у місцях із помірним кліматом – на Кавказі, в Передній і Середній Азії, у Європі, у Сибіру, а також у Північній Америці. Воліють дзвіночки степи, луки, ліси, пустельні ділянки та скелі. Багато видів цих квітів ростуть в альпійських і субальпійських поясах гір. Латинська назва так і перекладається – дзвіночок. У народі ці квіти називають сказитник, скучень, скучник, страхополох, збанята і курятина.
Діасція (лат. Diascia) – рід квіткових рослин родини Ранникові, що налічує 68 видів напівлистопадних і вічнозелених однорічних і столонних багаторічних рослин, що походять здебільшого з гірських районів Південної Африки і набули значного поширення в європейському садівництві. На посушливих рівнинах ростуть зазвичай однорічні представники роду, а в горах – багаторічники.
Квітка діцентра (лат. Dicentra) належить до роду трав'янистих однорічників і багаторічників підродини Руткові родини Макові, відомого оригінальною формою своїх квіток-сердечок. Через них французи називають рослину діцентра сердечком Жанетти: старовинна легенда розповідає, що прекрасні квіти виросли на тому місці, де розбилося бідолашне серце Жанетти, коли дівчина побачила, як її рятівник, юнак, який вивіз її з лісу, коли вона заблукала, іде під вінець з іншою дівчиною. Англійці називають діцентру «дама в ванні».
Енотера (лат. Oenothera) – великий рід рослин родини Онагрових, представлений за різними джерелами 80-150 видами, серед яких трав'янисті рослини та напівчагарники найрізноманітнішого вигляду, поширені здебільшого в Європі й Америці. Інші назви енотери – ослинник, ослова трава, перелет, веслин, люлочник, дівенна, жовтець, коров’як, крокос, купино, коров’яче масло, миколайки, натягач, жовта фіалка, рапунцель, нічна свічка тощо. Наукова назва роду «енотера» складається з двох грецьких коренів, які перекладаються як «вино» та «дикий звір»: у стародавні часи вважалося, що хижака, який понюхав рослину, оброблену вином із ослинника, можна швидко приручити.
Еустома мегапопулярна серед квітникарів та флористів. Про це свідчать й народні назви квітки: «ірландська троянда», «техаський дзвіночок», «японська троянда». Здається, кожній країні, яку підкорила еустома, хотілося «прописати» красуню саме у себе.
На жаль, сьогодні всесвітньо популярна «троянда-дзвіночок» в природі практично не зустрічається, а в Америці рослину навіть занесено до Червоної Книги.
Тим ціннішим стає кожен культивований селекціонерами новий сорт чи гібрид.
Чи можливо виростити багаторічну еустому? Як виростити у себе еустому з одного черешка? У чому небезпека пересадки «ніжної троянди»? Чи буде рости ця квітка на підвіконні? Яку кімнату обрати для еустоми в домі?
Жовтушник (лат. Erysimum) – рід трав'янистих рослин родини Капустяні, розповсюджених по всій північній півкулі. Найчастіше представники роду зустрічаються в горах. У роду понад 250 видів, але в культурі вирощуються лише кілька з них. Наукову назву, що означає в перекладі з грецької «допомагати», рід отримав за цілющі властивості деяких його видів. Друга назва жовтушника – хейрантус.