Днями мені потрапила на очі публікація про те, як бути, якщо вам дісталася занедбана ділянка зі старими деревами. У ній рекомендується насамперед ці дерева спиляти або викорчувати.

І хоча сьогоднішня стаття буде присвячена деревам-піонерам, ці дві теми взаємопов'язані.

Що таке дерева-піонери

Дерева-піонери – це рослини, адаптовані до умов вашої місцевості, які ви можете висадити на порожній ділянці. Для їх висаджування не потрібно копати велику посадкову яму, не потрібно наповнювати її поживною ґрунтовою сумішшю, тому що вони нормально зростатимуть у звичайному ґрунті, навіть якщо він бідний. Їм не потрібні поливи, і вони швидко та добре ростуть на повністю відкритому та освітленому сонцем місці.

У нашій місцевості є дерева, які не лякає пекуче сонце. Якщо ви хочете, щоб таке дерево росло на вашій ділянці без жодної участі з вашого боку, вирощувати його потрібно з кісточки. Звичайно, ви можете викопати саджанці дерев-піонерів у сусідньому лісі, на узбіччі дороги чи в лісосмузі та пересадити їх на ділянку, але будьте готові до того, що саджанцям для адаптації знадобиться час та догляд.

Навіщо потрібні дерева-піонери?

Якщо ви висадите на порожній ділянці саджанці плодових рослин – яблуні, груші, сливи – вони будуть приживатися з великим трудом і вимагатимуть від вас серйозних зусиль: під палючим сонцем, в спеку, їх потрібно буде притіняти і регулярно поливати. Якщо ж ви спочатку висадите дерева-піонери, що швидко ростуть, вони незабаром за рахунок свого листя створять тінь, і ви зможете висаджувати під ними корисні рослини.

Багато дерев-піонерів легко переносять часте радикальне обрізування. Опале під час нього листя і обрізані пагони переробляються в ґрунті, підвищуючи його родючість. Гола земля під яскравим сонцем – мертва, а коли вона вкрита листям та гілками, то починає поступово оживати, у ній заводяться мікроорганізми, черв'яки, і ґрунт стає придатним для вирощування культурних рослин.

Крім того, плодами багатьох дерев-піонерів можуть харчуватися кози, вівці та корови, а деякі плоди їстівні і для людей.

Якщо на вашій ділянці вже ростуть якісь дерева, хай навіть старі, немає сенсу вирубувати їх, щоб потім на голому місці виростити нові. Краще привести їх у порядок, підлікувавши і прорідивши крону. Ці дерева дають тінь, земля під ними родюча, і ви можете використовувати її для вирощування інших рослин.

Дерева азотфіксатори

Рослини не можуть засвоювати азот із повітря. Вони споживають цей елемент із сполук, які отримують під час кореневих та позакореневих підживлень. Але є живі мікроорганізми, бактерії, які вміють засвоювати азот з повітря. Вони зв'язують його з іншими елементами і вже у такому вигляді віддають рослинам.

Бактерії вступають у взаємовигідний симбіоз з деякими рослинами, утворюючи на їх коренях бульби, в яких накопичується азот. А азот потрібен рослинам для швидкого зростання листя та нових пагонів. Бактерії теж отримують користь від такої взаємодії: дерево в процесі життєдіяльності синтезує всілякі речовини, і їх отримують бактерії.

Але якщо ви думаєте, що висаджування на ділянці азотфіксуючих рослин вирішить проблему з підживленням азотом решти всіх рослин, ви помиляєтеся. Азот, накопичений на корінні рослини, використовується виключно самою рослиною і поширюватися навколо він буде лише в тому випадку, якщо рослина буде знищена.

Це як у випадку з сидератами: ви дозволяєте їм вирости на певну висоту, потім зрізаєте і загортаєте в ґрунт, і тільки після цього вони віддають накопичений на бульбочках азот у ґрунт.

На відміну від сидератів, азотфіксуючі бульби на коренях дерева розташовані на набагато більшій глибині і після знищення дерева забезпечують азотом не поверхневий шар ґрунту, а коріння плодових дерев, що ростуть поруч.

Рослини-піонери на моїй ділянці

Плодові піонери

У нашому регіоні чудовим прикладом дерева-піонера є абрикос. Він дає смачні та корисні плоди, росте без проблем, і навіть якщо спиляти його повністю, від пня піде потужна, рясна порость, яку можна використовувати для розпалювання печі або для мангалу.

Ще одним піонером у нашій місцевості є алича. Вона теж дає смачні, корисні плоди і швидко росте без жодного догляду. До того ж, на аличу можна щепити живці сливи.

У мене з дерев-піонерів висаджено цілу огорожу. Шовковиця, наприклад, швидко росте, дає смачні і корисні плоди, на ній маса досить великого листя, що створює тінь, а після опадання мульчує ґрунт. Вирощував я її з живця, тому перший рік саджанець потребував догляду, зокрема регулярних поливів.

Зараз шовковиця догляду не потребує. Це дерево дає багатий самосів, і сіянці всього за один рік без жодного догляду виростають досить пристойно.

З кущиків терену, які я виростив з насіння, можна створювати живоплоти. Цей чагарник добре плодоносить, і його теж можна використовувати як підщепу.

Декоративні піонери

Здавалося б, верба вимагає вологих ґрунтів, але мені довелося поливати цей вкорінений живець тільки першого року. Тепер верба росте сама по собі, виглядає і почувається чудово. Вона дає тінь, її листя можна використовувати для приготування компосту та мульчування грядок, а з пагонів можна виготовляти саморобки, плести кошики і навіть меблі. Якщо вербу зрізати під пень, вона знову відросте.

Гледичія колюча, як і шовковиця, повсюдно висаджувалась у нашому регіоні для того, щоб зменшити ерозію ґрунту. Росте вона швидко і добре відростає, навіть якщо скосити її порость триммером: від цього вона тільки міцніє. Гледичія – чудова рослина для створення абсолютно непрохідних живоплотів.

Сумах оленерогий – практично незнищенна швидко зростаюча рослина, що дає масу кореневої порості, яка мені не заважає, та й боротися з нею нескладно. Але декоративність сумаха варта похвали, особливо восени, коли його листя забарвлюється в різні відтінки жовтого і червоного кольору.

Крім того, сумах – чудовий медонос, і під час цвітіння навколо нього бджоли просто рояться. Щоправда, мені здається, що у мене на ділянці лише чоловічі екземпляри, бо після цвітіння на них нічого не зав'язалося. Листям сумаха можна годувати тварин, а свічки плодів використовують як спецію.

Багато дерев можна висаджувати в якості піонерів тільки тому, що вони швидко ростуть. Наприклад, трирічна павловнія дала відмінний приріст, і її величезне листя вже дає комфортну тінь. Павловнія теж є медоносом, і її також можна періодично зрізати. Рекомендують це робити один раз на сім років. Після обрізки вона відростає наново.

Чимось схожа на павловнію катальпа: вона теж швидко росте, у неї так само велике листя, і вона так само високодекоративна. Я висадив цілу алею з катальп, а в їх тіні посадив саджанці плодових дерев. Листям катальпи я мульчую ґрунт.

Азотфіксатори

Робінія псевдоакація виросла у мене самосівом. Це відмінний, густо облистяний медонос, що накопичує у своєму корінні азот. Власне, вона мені не така вже й потрібна, але поки що я її залишив як захист від зимового вітру: у цьому місці сильний протяг. З часом я її спиляю, і весь азот з її коріння піде в ґрунт, щоб живити посаджені поряд рослини.

Альбіція ленкоранська, за деякими відомостями, теж є азотфіксатором. На жаль, перевірити це твердження я не зможу, тому що процес проходить глибоко під землею.

Сподіваюся, я вас переконав, що на порожній ділянці має сенс висаджувати дерева-піонери, а якщо вони вже там ростуть, то не треба їх позбуватися.

Усього вам доброго.

Відео про рослини азотфіксатори та піонери