Новий спосіб укривання інжиру на зиму без прикопування, або “як полегшити собі осінні роботи”
Температура на вулиці вже наближається до нуля, хоча я думаю, що тепла погода ще буде. Але про всяк випадок давайте поговоримо про укривання інжиру.
Яким має бути укриття для інжиру?
Я вважаю, що воно має бути простим, дешевим, але при цьому ефективним. Навряд чи запропонований мною спосіб підійде для всіх кліматичних зон. Я живу на півдні України і з кожним роком переконуюсь у тому, що клімат тут стає все теплішим, тому мої рослини не замерзнуть і під легшим укриттям. Тож сьогодні я вирішив провести експеримент.
Раніше я на зиму присипав інжир землею, але я від цього втомився, та й спина болить: доводилося перелопачувати величезний об'єм землі, а навесні треба було займатися відкопуванням рослин. Десятисантиметровий шар землі надійно захищає інжир від вимерзання, але я вважаю, що інжирові не потрібна така тепла зимівля.
Це показала минула зима. У квітні, коли я розкопав інжир, він буквально весь був усипаний бребами, які під час заморозків обсипалися. Виходить, що інжир замість того, щоб під укриттям відпочивати, витрачав сили та живлення на формування врожаю, який так і не дозрів. Щоб надалі цього не відбувалося, я вигадав новий спосіб укриття інжиру.
Перша ділянка
Потрібно пригнути пагони інжиру до землі, але робити це слід плавно: коренева система в укорінених живців невелика, і під час пригинання пагонів можуть обриватися дрібні корінці. Зігнутий саджанець не повинен торкатися землі, бо взимку він намокатиме.
Росте інжир у досить глибокій траншеї, стінки якої обставлено шифером, і зафіксувати пагони в зігнутому положенні можна, вставивши між стінками на певній висоті якусь палицю.
Утеплювати інжир я буду здерев'янілим бур'яном, який лежить у мене на ділянці з минулої осені. Він утримуватиме в траншеї тепле повітря і водночас не завадить повітрообміну.
Заповнивши траншею бур'яном до верху, я накрив його старими, але щільними мішками з-під борошна, з яких попередньо вийняв поліетиленові вставки. Крізь ці мішки в траншею надходитиме свіже повітря, але від атмосферних опадів вони інжир захистять.
Спочатку я розрізав мішки з боків, скріпив їх між собою степлером, перетворивши на рулон покривного матеріалу, а потім розстелив цей рулон поверх хмизу. В кінці та на початку траншеї я придавив мішковину камінням, а збоку по всій довжині трохи присипав її землею, щоб укриття не зірвало вітром.
Друга ділянка
В іншому місці 4 кущі інжиру ростуть у поглибленій грядці, яку я колись зробив для овочів. Вона набагато мілкіша, ніж траншея, яку я щойно вкрив. Зафіксувавши інжир у горизонтальному положенні за допомогою дроту та металевих гачків, я також засипав його хмизом, прикрив такими самими мішками та притиснув усю конструкцію рослинними рештками – обрізаними гілками, стеблами соняшника та топінамбуру.
Уздовж грядки проходять доріжки, тому присипати мішки з боків грядки землею в мене не вийшло, і я просто придавив їх у кількох місцях цеглою.
Третя ділянка
Цьому кущеві інжиру сорту Далматський вже три роки, і саме з нього я знімаю основний урожай дуже смачних плодів. Дворічні пагони куща гнуться нормально, а трирічні я нагнув і припнув до землі з великими труднощами. Наступного року деякі гілки я вже пригнути не зможу і доведеться їх спиляти: для плодоношення достатньо буде і молодих пагонів.
Можна піти іншим шляхом: не пригинати кущ до землі, а просто утеплити його прикореневу зону. Але оскільки мені все ж таки вдалося вкласти пагони на землю, я вкрив кущ обрізками горця бальджуанського – найшвидше зростаючої ліани, що утворює величезну кількість порості. Я практично повністю обрізав цю рослину, тому що в мене попросила коріння ліани людина, яка цього року виграла конкурс на найкращий мед України.
Поверх хмизу я знову-таки накрив інжир мішками і придавив їх рослинними рештками. У результаті я повністю впорався із завданням. Якщо синоптики пообіцяють тридцятиградусні морози, я можу накидати поверх укриття додатковий шар хмизу.
Ціна питання
Тепер давайте порахуємо: 25 мішків, що були у вживанні, обійшлися мені в 100 гривень, а скоби для степлера я купив за 7 гривень – дрібниці. Наскільки укриття вийшло надійним, я дізнаюся навесні. Я не закликаю всіх наслідувати мій приклад, особливо в суворій кліматичній зоні. Це мій експеримент, і це ризик.
Я думаю, що таке укриття можна використовувати не тільки для інжиру, але і для інших теплолюбних культур, наприклад, для винограду, гранату та хурми. Є у цього способу два недоліки: по-перше, він не захищає рослини від мишей, які проникають під будь-яке сухе повітряне укриття, а по-друге, він не естетичний, а я вважаю, що навіть взимку сад повинен бути красивим.
Поки що я не придумав, як виправити ці недоліки, і якщо ви підкажете мені ідею, як зробити так, щоб білий покривний матеріал менше кидався в очі, я вам буду дуже вдячний.
Усього вам доброго.
Відео про укриття інжиру на зиму
