Гранат у домашніх умовах – вирощування з кісточки

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Кімнатний гранатДерево гранат (лат. Punica), або гранатник – рід невеликих дерев і чагарників родини Плакунові. Латинська назва рослини походить від слова «пунічний» (або «карфагенський»), оскільки гранат надзвичайно поширений на території сучасного Тунісу (в далекому минулому Карфагена). Українська ж назва дерева походить від латинського слова granatus, що в перекладі означає «зернистий». У Стародавньому світі рослину називали зернистим яблуком, а в середні віки вона отримала назву насіннєвого яблука. До речі, італійці досі вважають, що саме гранат і був тим яблуком, яким спокусили Єву. Сьогодні в дикому вигляді гранат зустрічається в Південній Європі й Західній Азії. У культурі вирощується тільки один вид роду – гранат звичайний.

Плоди граната не тільки смачні, а й корисні, і не дивно, що багато любителів рослин, не маючи можливості виростити гранатове дерево в саду, вирощують його на своєму підвіконні буквально з кісточки гранатина – так ботаніки називають плоди цієї південної рослини. У цій статті ми розповімо вам, як виростити гранат із кісточки, як доглядати за гранатом у домашніх умовах, як поливати гранат, як пересадити гранат, як прищепити домашній гранат, чому у граната жовтіє листя, чому опадають гранати, в чому шкода і користь граната, а також відповімо на інші запитання, які ви ставите в листах.

Прослухати статтю

Домашній гранат – опис

Рослина гранат – листопадний довгожитель із субтропіків заввишки до 5-6 м у природі й рідко вище 2 м у кімнатних умовах. Гілки у граната колючі і тонкі. Овальне і глянцеве світло-зелене листя граната сягає в довжину 3 см. Цвітіння граната починається в самому кінці весни і триває все літо. Червоно-помаранчеві квітки граната бувають двох типів: двостатева глечикоподібна квітка граната зав'язує плід, а численні дзвонові квітки безплідні. Кулястий плід граната є великою ягодою зі шкірястим насінником і може сягати в діаметрі 18 см. Шкірка граната може бути жовто-помаранчевого, червоно-бурого або будь-якого проміжного відтінку. У ягоді, розділеної на 6-12 камер або гнізд, розташованих у два яруси, міститься насіння граната в кількості до 1200 і більше штук. Кожне насіннячко оточене соковитим покровом. Плодоносити гранат починає зазвичай у трирічному віці. Повне плодоношення триває від 7 до 40 років.

Кімнатний гранат сьогодні так само популярний, як кімнатний лимон, кавове дерево, апельсин, манго, фінікова пальма й інші екзоти, які неможливо вирощувати в садах через невідповідність нашого клімату звичним для тропічних і субтропічних плодових дерев умовам. Але вирощування домашнього граната – заняття для затятих, і ви повинні розуміти, що ваші зусилля можуть і не принести очікуваного результату. Гранат із кісточки в домашніх умовах – мета цілком реальна, але втілити її можна тільки при дотриманні оптимальних для рослини умов та своєчасного і правильного догляду.

Кімнатний гранат із кісточки

Як виростити гранат у домашніх умовах.

Як виростити гранат із кісточки? Як посівний матеріал можна використовувати свіжі кісточки стиглого, здорового і красивого граната. Слід знати, що гранати, які продаються в крамницях і на базарах, є гібридами, тому плоди домашнього граната, вирощеного з їхніх кісточок, не збережуть смакових якостей батьківського сорту, хоча декоративність рослини може бути понад всілякі похвали. Найкраще, якщо ви роздобуде стиглий і смачний плід кімнатного граната. З плоду витягують кісточки й очищають їх від м'якоті. Насіння має бути кремового кольору і твердим на дотик – м'яке і зеленувате насіння для вирощування непридатне. Замочіть кісточки на 12 годин у воді з додаванням двох-трьох крапель Циркону або Епіну, щоб стимулювати процес проростання. Розчин не має покривати насінини повністю – їм, крім вологи, потрібен кисень.

Вирощування граната в домашніх умовах

Як посадити гранат.

Вирощування граната здійснюють у пухкому субстраті, що складається з родючого ґрунту, торфу та піску. Для цієї мети ви можете придбати в крамниці універсальний ґрунт для квіткових рослин – гранат до складу ґрунту невибагливий. Підготовлені й просушені зернятка граната заглиблюють у субстрат на 1-1,5 см, злегка поливають, накривають посудину поліетиленом або склом і поміщають у добре освітлюване сонцем місце. Якщо посадка граната відбудеться в кінці зими або на початку весни, то через кілька тижнів можна очікувати появи сходів, а насіння, посаджене в іншу пору року, може сидіти в землі кілька місяців.

Як доглядати за саджанцем граната.

Вирощування граната здійснюють у пухкому субстраті, що складається з родючого ґрунту, торфу та піску. Для цієї мети ви можете придбати в крамниці універсальний ґрунт для квіткових рослин – гранат до складу ґрунту невибагливий. Підготовлені й просушені зернятка граната заглиблюють у субстрат на 1-1,5 см, злегка поливають, накривають посудину поліетиленом або склом і поміщають у добре освітлюване сонцем місце. Якщо посадка граната відбудеться в кінці зими або на початку весни, то через кілька тижнів можна очікувати появи сходів, а насіння, посаджене в іншу пору року, може сидіти в землі кілька місяців.

Коли у сходів сформуються перші справжні листки, розсадіть сіянці, вкоротивши корінь на третину, по невеликих окремих горщиках із поживним ґрунтом і з дренажним шаром під ним. Помістіть гранат на найсвітліше підвіконня – йому необхідно перебувати під прямими сонячними променями не менш ніж 2 години на день. Для паростків, що зійшли в зимовий час, вам доведеться влаштовувати додаткове освітлення.

Після того, як на сіянцях сформуються три пари листків, прищипніть їх, щоб стимулювати зростання граната двома верхівками. Коли на кожному пагоні сформується по три пари листків, прищипніть і їх, щоби гранат ріс пишним деревцем.

Посадка і догляд за гранатом вдома

Підтримуйте температуру в приміщенні, в якому росте молодий гранат, у межах 20 ºC, влаштовуючи йому регулярні провітрювання. Улітку домашній гранат краще винести на балкон або терасу, оскільки рослина дуже любить свіже повітря й сонячне світло. Через десять місяців після появи сходів ви можете побачити цвітіння граната.

Восени деревце скине листя й увійде в стан спокою. Можна, звичайно, змусити його рости і взимку, але дерево від цього швидко втомлюється і виснажується – відпочинок потрібен усім, і гранат не виняток. Перенесіть кімнатний гранат у приміщення з температурою 10-12 ºC, припиніть підживлення, скоротіть до необхідного мінімуму полив і дайте рослині місяць-другий відпочити. Після періоду спокою на гранаті знову з'явиться листя, і він стане ще гарнішим, ніж був.

Догляд за гранатом у горщику

Полив граната.

Поливайте саджанці граната під корінь, щоб вода не потрапляла на листя – для цього краще використовувати лійку з вузьким носиком. Субстрат у горщику весь час має бути ледь вологим. Під час цвітіння граната полив зменшують, проте допускати пересихання ґрунту в горщику не можна. Вода для поливу має бути нехолодною – на 1-2 градуси теплішою, ніж повітря в приміщенні, і відстояною хоча б упродовж доби.

Скорочення поливу можна компенсувати обприскуванням листя рослини нехолодною кип'яченою водою.

У період спокою полив рослини скорочують значно.

Кімнатний гранат – вирощування з кісточки

Удобрення граната.

У розсадний період для стимуляції розвитку сіянців можна розвести пів чайної ложки деревної золи в половині літра води й полити рослину цим живильним розчином. Із весни до осені гранатове деревце удобрюють кожні два тижні універсальними рідкими добривами для кімнатних рослин. Якщо ви вирощуєте гранат заради його плодів, які збираєтеся вживати в їжу, то краще проводити підживлення не мінеральними добривами, які містять забагато нітратів, а органічними – гноївкою або розчином курячого посліду. Але майте на увазі: якщо гранат перегодувати азотом, він не зацвіте, а значить, не дасть і плодів.

Пересадка граната.

Гранат у кімнатних умовах має рости в тісному горщику – що просторіша посудина, в якій він росте, то більше він утворює безплідних дзвонових квіток. Уперше гранат пересаджують через рік. Надалі пересадку здійснюють не раніше, ніж корінь граната заповнить увесь горщик. Кожна наступна посудина має бути більшою за попередню в діаметрі на 2-3 см. Коли гранатові виповниться 4 роки, його більше не пересаджують, але щороку замінюють у горщику верхній шар субстрату.

Обрізування граната.

Формують гранат у вигляді кущика з 3-4 скелетними гілками або деревця з низьким штамбом і 4-5 скелетними гілками. Надалі на кожній скелетній гілці закладають по 4-5 гілок другого порядку, на яких згодом можна формувати гілки третього порядку. Зайві й жирові пагони вирізають, як і кореневу парость. Із віком старі гілки, які вже не будуть давати врожай, вирізують. Плодоносить гранат на пагонах поточного року.

Як виростити гранат із кісточки в домашніх умовах

Шкідники і хвороби граната

Домашній гранат, як і будь-яка кімнатна рослина, можуть вражати шкідники – борошнисті червці, павутинні кліщі, щитівки, попелиці, плодожерки і білокрилки. Хвороби домашніх гранатів – це рак кореня, фомопсис, або рак гілок, сіра гниль та плямистості листя. Попелицю (тлю) знищують дводенним настоєм 40 г тютюну в 1 л гарячої води, який після настоювання розводять водою 1:2 і додають у нього 4 г тертого господарського мила. Білокрилки, павутинні кліщі і щитівки гинуть після обробки граната настоєм часнику чи цибулі: 20 г лушпиння заливають літром води, настоюють упродовж 5 днів і проціджують. Від плодожерки можна позбутися, тільки збираючи уражені шкідником опалі плоди і знімаючи з дерева ще не впалі хворі гранатини. Для боротьби зі шкідниками можна використовувати й хімічні засоби: від борошняних червців позбуваються потрійною обробкою граната з інтервалом у 5-6 днів Конфідором, Моспіланом або Актарою, від павутинних кліщів – акарицидами Актелліком або Фітовермом.

Рак коренів, як і рак гілок, проявляється розтріскуванням кори й утворенням ран із губчастими здуттями, всиханням пагонів, гілок, а в разі сильного ураження і всього дерева. При перших же ознаках захворювання необхідно вичистити рани до здорової тканини, обробити їх розчином мідного купоросу і замазати садовим варом. Якщо таких ділянок багато, спиляйте дерево на пень – можливо, таким чином ви зумієте його врятувати. Найчастіше захворювання виникає через механічне пошкодження кори і деревини граната.

Цвітіння кімнатного граната

Гранат жовтіє.

Читачі часто звертаються з запитанням, чому жовтіє гранат. Якщо ви не знайшли на гранатовому дереві шкідників, зокрема павутинних кліщів, то, можливо, воно потерпає від занадто високої температури повітря. Гранат жовтіє і в разі нестачі води в ґрунті, проте пожовтіння в цьому випадку супроводжується появою на листках темних плям.

Гранат опадає.

Якщо у граната опадає листя, то це може бути наслідком його пожовтіння, а причини у цього явища ті ж, що і у раптової жовтушності листя – павутинні кліщі або інші шкідники, хвороби, занадто висока температура повітря або недостатній полив. Починається падолист і з природної причини – адже гранат листопадне дерево, тому і в кімнатній культурі, і в природі гранати опадають у кінці вегетаційного періоду, коли готуються до зимівлі.

Гранат сохне.

Сохне листя граната через недостатню вологість повітря або через проблеми з корінням, що виникли тому, що ви неодноразово порушували режим поливу. Понюхайте ґрунт, у якому росте гранат, і якщо він сильно пахне цвіллю, негайно пересадіть рослину в новий субстрат, оглянувши коріння і видаливши за потреби уражені гниллю ділянки. Рани на коренях обробляють товченим вугіллям.

Кімнатний гранат – розмноження

Як розмножують гранат.

Кімнатний гранат розмножують насіннєвим шляхом, а також вегетативним – щепленням і живцями. Ми вже писали, що вирощений із насіння гранат не завжди зберігає сортові ознаки батьківського дерева, зате на ці сіянці можна прищепити сортовий живець. Гранати, вирощені з живців і відсадків, ознаки материнської рослини зберігають повністю.

Як цвіте гранат в домашніх умовах

Гранат із живців.

Для живцювання заготовляють обрізки з приростів поточного року завдовжки близько 10 см. Можна нарізати живці і з прикореневої парості. Спочатку живці поміщають на 6 годин нижнім зрізом у розчин стимулятора коренеутворення, потім промивають під проточною водою й висаджують їх у субстрат, що складається в рівних пропорціях із торфу й піску, заглиблюючи нижній зріз на 2-3 см, і накривають живці для створення парникового ефекту прозорою банею або пластиковими пляшками з відрізаним горлечком. Тримають живці на світлому підвіконні. Коли вони дадуть коріння (а статися це може через 6-10 тижнів), їх можна буде розсадити по окремих горщиках із ґрунтом для цитрусових рослин або з сумішшю піску, перегнійної, дернової і листової землі у співвідношенні 1:1:2:2. Якщо ви забезпечите гранатові з живця гарний догляд, він може зацвісти вже на другий або третій рік після посадки. Можливе також розмноження граната здеревілими живцями, але вони вкорінюються ще довше, причому багато з них гине.

Як прищеплювати гранат.

Гранат удома можна розмножити щепленням. Для отримання сортової рослини на підщепу граната, вирощену з кісточки, прищеплюють сортовий живець. Дати необхідний для щеплення живець може тільки плодоносний гранат. Здійснюють щеплення різними способами – усе залежить від товщини підщепи і прищепного живця. Наразі розроблено понад 150 видів щеплення, і який вибрати, вам доведеться вирішувати самостійно. Найпростішими у виконанні, а тому і найпоширенішими, вважаються щеплення простим копуліруванням, копуліруванням із язичком (англійським), за кору, в розщеп, вприклад і в бічній заріз. Якщо щеплення пройшло успішно, цвітіння граната настає через 3-4 роки.

Плодоношення граната в домашніх умовах

Види і сорти граната домашнього

Відомо тільки два види граната – гранат звичайний (Punica granatum) і гранат сокотранський (Punica protopunica), який є ендеміком єменського острова Сокотра. У сокотранського граната квітки не яскраво-червоні, а рожеві, а плоди не такі великі й солодкі, як у граната звичайного. Опис граната звичайного ви могли прочитати на початку статті.

Карликовий гранат, що має гібридне походження, через свою популярність виділений в окремий вид Punica nana, адже саме його найчастіше й вирощують у кімнатній культурі, зокрема й у вигляді бонсая. Вид вирізняється невисоким зростом – не більше 1 м – і раннім плодоношенням. Зацвітають рослини вже на 3-4 місяць, а дворічні дерева формують близько десятка дрібних плодів до 5 см у діаметрі. Ідеальною рослиною для вирощування в кімнатних умовах робить гранат nana його стійкість до сухого повітря. Цей вид, на відміну від сортів граната звичайного, майже не скидає листя на зиму.

Селекціонерами виведено понад 500 сортів граната, багато з яких можна вирощувати в кімнатній культурі, наприклад:

  • Узбекистан – у кімнатних умовах цей сорт граната виростає до 2 м. Плоди у нього кулясті, яскраво-червоного кольору, вагою до 120 г, шкірка тонка, кисло-солодкі зерна винного бордового кольору;
  • Бейбі – рослина заввишки лише до півметра з одиночними або зібраними в пучки по 5-7 штук квітками і жовто-коричневими з червоним рум'янцем плодами діаметром 5-7 см, дозрівають до середини зими. Рослини цього сорту вимагають штучного запилення;
  • Карфаген – гранат, квітучий із травня по серпень червоними квітками до 4 см у діаметрі і соковитими, смачними, злегка кислуватими плодами;
  • Шах-нар – сорт азербайджанської селекції з округлими або грушоподібними червоними плодами в шкірці середньої товщини і з невеликими зернами приємного кисло-солодкого смаку;
  • Рубін – дерева цього сорту ростуть у висоту до 70 см. Відрізняються вони від рослин інших сортів більш яскравими квітками рубінового відтінку. Плоди при гарному догляді досягають у масі 100 г і 6-8 см у діаметрі.
Хвороби і шкідники кімнатного граната

У садовій культурі також поширені сорти Кзил-анар, Вандерфул, Ульфі, Лод-Жуар, Ак-Дона, Гюлейша червона й рожева, Пурпуровий, Славутський та інші. Якщо ви хочете мати гранат удома, можете виростити будь-який, навіть сильнорослий сорт граната звичайного – в домашніх умовах він усе одно навряд чи виросте понад 2 м.

Властивості граната – шкода і користь

Корисні властивості граната.

Гранат – один із найкорисніших фруктів. Його плоди містять вітаміни P, C, B12, B6, клітковину, натрій, йод, фосфор, залізо, калій, марганець, кальцій і магній. У соку граната містяться цукри – фруктоза та глюкоза, яблучна, винна, лимонна, щавлева, бурштинова, борна й інші органічні кислоти, сірчанокислі й хлористі солі, фітонциди, танін, дубильні й азотисті речовини.

Наявність у плодах усіх цих необхідних для людського організму речовин і зумовлює корисні властивості граната. Він втамовує спрагу, покращує кровотворення, сприяючи виробленню гемоглобіну й утворенню еритроцитів у крові, зміцнює стінки судин, нервову систему й імунітет. Настій із плодів і квіток граната є одним із найдавніших кровоспинних засобів. Літнім людям гранат рекомендують для відновлення сил після хірургічних операцій.

Гранат багатий на вітамін K, необхідний для обміну речовин у сполучних тканинах і кістках, і зокрема для засвоєння кальцію. Гранат уповільнює розвиток остеоартрозу, знімаючи запалення й припухлості хрящових тканин.

Корисні властивості граната

Гранатовий сік, що сприяє, крім іншого, нормалізації кров'яного тиску, показаний як кровотворний засіб при хворобах серця, органів кровообігу, нирок, легень і печінки, а естрогени, що містяться в гранаті, полегшують симптоми клімаксу і допомагають боротися з депресією.

Гранат – найнеобхідніший продукт для вегетаріанців, оскільки до складу його соку входить 15 амінокислот, майже половина з яких міститься переважно в м'ясних продуктах. Таким чином, той, хто свідомо відмовився від тваринної їжі, вживаючи гранат, може не відчути нестачі білків тваринного походження. Сік граната має сечогінний і жовчогінний ефект, а також знеболюючу та протизапальну дію.

Користь граната також у тому, що він є прекрасним засобом від цинги, сечокислого діатезу, атеросклерозу, головних болів і шлунково-кишкових розладів. Людям, які перенесли опромінення, живуть у зоні підвищеної радіації й працюють із радіоактивними ізотопами, наполегливо рекомендують вживати гранатовий сік. Показаний він також при анемії, гіпертонії, малярії, бронхіальній астмі й діабеті.

Шкірка граната, що містить алкалоїди, має сильну протиглистову дію. Відвар із неї застосовують також при запаленні печінки і нирок, суглобів і очей. Допомагає він і як засіб для полоскання запаленого горла, і при розладах кишківника. А злегка підсмажений з оливковою олією або вершковим маслом порошок зі шкірки граната використовується в ролі маски для жирної шкіри обличчя, а також для лікування опіків, тріщин і саден.

Кісточки граната – ефективний засіб для підвищення перистальтики кишечника і джерело найціннішої гранатової олії, яка за рахунок високого вмісту жиророзчинних вітамінів E і F сприяє швидкому загоєнню ран, регенерації клітин епідермісу, омолоджує й захищає організм людини від раку. А екстракт граната відновлює шкіру після занадто тривалого перебування на сонці.

Як виростити гранат із насіння вдома

Білі плівки, що розділяють камери з насінням усередині плода граната, висушують і додають у чай, оскільки вони мають властивість врівноважувати стан нервової системи, знімати збудження, відчуття тривоги й позбавляти від безсоння.

У традиційній медицині з плодів, квіток, шкірки, кори й кісточок граната роблять відвари та настоянки для лікування недокрів'я, стоматиту, діареї, опіків, кон’юнктивіту та інших хвороб.

Гранат – протипокази.

Насичений кислотами сік граната протипоказаний при гастриті з підвищеною кислотністю, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки. За потреби його сильно розбавляють водою. З тієї ж причини шкода граната може проявитися роз'їданням зубної емалі, тому після вживання граната або соку з нього необхідно почистити зуби й ретельно прополоскати рот водою. Закріплююча властивість граната може викликати закрепи у людей із проблемами травлення, а токсичні речовини, що містяться в шкірці, у разі передозування відваром можуть викликати сильне підвищення артеріального тиску, слабкість, запаморочення, судоми, різке погіршення зору і подразнення слизової оболонки, тому перш ніж застосовувати відвари, обов'язково порадьтеся з лікарем.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Лимон в домашніх умовах – вирощування з кісточки

Лимон в домашніх умовах – вирощуван…

Рослина лимон (лат. Citrus limon), або цитрина – вид роду Цитрус родини Рутові. Батьківщина лимона – Китай, Індія і тропічні тихоокеанські острови. На...

Читати далі...
Спірея японська: посадка і догляд, опис сортів

Спірея японська: посадка і догляд, …

Спірея японська (лат. Spiraea japonica) – вид декоративних чагарників родини Розові, в природі ростуть у Китаї та Японії. У наших широтах ця декоратив...

Читати далі...
Фікус каучуконосний у домашніх умовах

Фікус каучуконосний у домашніх умов…

Фікус каучуконосний, або фікус еластичний (лат. Ficus elastica) – вид роду Фікус родини Шовковицеві. Походить рослина з північного сходу Індії і з інд...

Читати далі...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити