Розмарин: вирощування на городі і дома, сорти
Рослина розмарин (лат. Rosmarinus) – рід вічнозелених напівчагарників і чагарників родини Ясноткові. У природі розмарин росте в Північній Африці – Марокко, Тунісі, Алжирі та Лівії, а також на Кіпрі, в Туреччині і європейських країнах – Іспанії, Португалії, Греції, Італії, країнах колишньої Югославії та на півдні Франції. У перекладі з латини назва рослини звучить як «морська свіжість» – у стародавніх греків розмарин асоціювався з Афродітою, яка з'явилася з піни морської. Але насправді аромат розмарину далекий від йодистого запаху моря, радше він поєднує в собі запахи сосни й камфори, тому, можливо, ближча до істини не латинська, а грецька назва рослини, що означає в перекладі «бальзамічний чагарник».
Вважалося, що розмарин покращує пам'ять, і тому студенти в Стародавній Греції носили на голові вінки, сплетені з гілок розмарину. Саме запахом і пояснюється популярність рослини. Розмарин входить у збір прованських трав і «букет гарні», його додають у маринади, напої, на розмарині настоюють оцет. Вирощувати теплолюбний вічнозелений розмарин у відкритому ґрунті можна тільки в районах із теплими зимами, в країнах із прохолодним кліматом його вирощують як кімнатну та контейнерну культуру.
Прослухати статтю
Посадка й догляд за розмарином
- Посадка: посів насіння на розсаду – у кінці лютого або на початку березня, висадка сіянців у відкритий ґрунт – у другій половині травня.
- Освітлення: яскраве сонячне світло.
- Ґрунт: добре дренований, вапняний.
- Полив: помірний, під корінь, щоб краплі не потрапляли на листя.
- Підживлення: навесні на ділянку вносять азотне добриво (аміачну селітру, сечовину), потім один раз на місяць підживлюють рослину розчином комплексного мінерального добрива. Восени застосовують тільки калійно-фосфорні суміші.
- Розмноження: насінням, живцями, відсадками й поділом куща.
- Шкідники: у відкритому ґрунті – попелиця, у домашніх умовах – попелиця та білокрилки.
- Хвороби: узимку в домашніх умовах – пероноспороз.
Рослина розмарин – опис
Розмарин – кущ заввишки від 50 до 200 см із потужною кореневою системою, що проникає вглиб на 3-4 м, тупочотиригранними опушеними молодими пагонами світло-сірого кольору і темно-сірими дерев'янистими багаторічними пагонами з корою, що облазить. Листя у розмарину шкірясте, лінійне, сидяче, з загнутими донизу краями, завдовжки до 3,5 см і завширшки до 4 мм. Верхня сторона листка блискуча, нижня опушена. Темно-фіолетові, світло-фіолетові або білі квітки зібрані в густі волоті. Розмарин – родич таких рослин, як тростина, базилік, лаванда, м'ята, собача кропива (пустирник), чебрець, материнка й меліса. У свіжому вигляді використовують верхівки однорічних пагонів із квітками та листям – їх додають у супи, м'ясні страви, страви з капусти, бобових і баклажанів. Ми розповімо вам, як виростити розмарин у домашніх умовах, а також як здійснюється вирощування розмарину в відкритому ґрунті, як виростити розмарин у Підмосков'ї й опишемо корисні властивості і протипокази розмарину.
Посадка розмарину на розсаду
Коли садити розмарин на розсаду
собача кропива (пустирник), чебрець, материнка й меліса. У свіжому вигляді використовують верхівки однорічних пагонів із квітками та листям – їх додають у супи, м'ясні страви, страви з капусти, бобових і баклажанів. Ми розповімо вам, як виростити розмарин у домашніх умовах, а також як здійснюється вирощування розмарину в відкритому ґрунті, як виростити розмарин у Підмосков'ї й опишемо корисні властивості і протипокази розмарину.
Вирощування розмарину з насіння
Насіння розмарину перед посівом занурюють на кілька годин у воду для набубнявіння, після чого сіють у вологий пісок або вермикуліт на глибину 3-4 мм і накривають зверху плівкою. Аби прискорити появу сходів, контейнер із посівами поміщають у тепле місце – насіння розмарину проростає при температурі 25-30 ºC. Для створення під плівкою необхідного для проростання насіння рівня вологості поверхню ґрунту обприскують через розпилювач. З'являться перші паростки через півтора-два місяці, і тільки-но це станеться, плівку з контейнера можна буде зняти і перенести посіви якомога ближче до світла. Не забувайте час від часу зволожувати субстрат у контейнері нехолодною відстояною водою. Коли сіянці витягнуться в висоту до 7-8 см, їх можна пересаджувати у відкритий ґрунт.
Вирощування розмарину в домашніх умовах
Як виростити домашній розмарин
Вирощування розмарину в квартирі починається так само, як і вирощування розмарину на розсаду, але висаджують сіянці, які досягли у висоту 7-8 см, не в відкритий ґрунт, а по окремих, бажано глиняних горщиках діаметром 9-11 см із дренажними отворами. Горщики наповнюють водо- і повітропроникним субстратом, змішавши універсальний ґрунт із піском або вермикулітом. Можна скласти суміш із листяної, дернової землі, піску й перегною в пропорції 2:2:1:2. Зробіть у зволоженому ґрунті ямку завглибшки з корінь сіянця, витягніть сіянець із контейнера разом із земляною грудкою, перемістіть його в ямку в горщику й обережно ущільніть навколо сіянця ґрунт.
Розмарин у горщику бажано помістити на південне підвіконня. Один раз на тиждень повертайте горщик із розмарином навколо осі на 180º, щоб кожна сторона рослини отримувала сонячне світло.
Навесні й улітку домашній розмарин краще тримати у дворі, на терасі або балконі – він любить літнє тепле повітря, але якщо ви хочете, щоб розмарин продовжував зростати і взимку, внесіть його в приміщення, щойно температура на вулиці впаде до -1 ºC і щодня вмикайте в кімнаті вентилятор на 3-4 години, оскільки холодне повітря з відкритої кватирки рослині вадить, а при відсутності циркуляції повітря розмарин може запліснявіти. Підтримуйте в зимовий час температуру в приміщенні не вище 16 ºC і стежте за тим, щоб повітря було сухим.
Розмарин у домашніх умовах може потерпіти від попелиці й павуків, тому будьте готові обробляти рослину розчином інсектициду або акарициду стільки разів, скільки буде потрібно для позбавлення від шкідників.
Полив розмарину
Ґрунт у горщику з розмарином має бути вологим, але не мокрим. Перша ознака того, що розмарин відчуває спрагу – поява на нижній частині стебел жовтого листя. А на надлишок вологи рослина реагує скиданням листя. Полив краще здійснювати лійкою з довгим вузьким носиком, щоб вода потрапляла на ґрунт, а не на листя розмарину – якщо вода намочить листя, на рослині може з'явитися цвіль. Вода для зволоження ґрунту має бути кімнатної температури й відстояною бодай упродовж доби.
Підживлення розмарину
У період активної вегетації з березня по вересень розмарин підживлюють мінеральними добривами, що містять передусім кальцій. Уносять добрива один раз на два тижні. Узимку підживлення можна не вносити або робити це один раз на місяць-півтора.
Вирощування розмарину у відкритому ґрунті
Посадка розмарину в ґрунт
Умови вирощування розмарину в відкритому ґрунті нічим не відрізняються від оптимальних умов для кімнатного розмарину – сонячне місце, захищене від сильного вітру, пухкий і легкий, добре дренований і бажано вапняний ґрунт. Посадка розмарину на грядку здійснюється в другій половині травня, коли сіянці сягнуть у висоту 7-8 см і встановиться тепла погода. Якщо ви плануєте вирощувати великі кущі, висаджуйте розсаду на відстані 50 см одне від одного, а якщо ні, то досить і відстані 10 см. Після посадки розмарин поливають.
Як виростити розмарин у ґрунті
Посадка і догляд за розмарином не заберуть у вас багато сил і часу. Догляд за рослиною полягає в розпушуванні ґрунту, прополюванні, поливі, підживленні й обрізуванні. Через тиждень після висадки прищипніть у розмарину верхівки пагонів, щоб стимулювати кущіння. Уперше розмарин зацвіте тільки на другий рік після посадки.
Починаючи з дворічного віку, в квітні кущі прямозростаючого розмарину обрізають на висоті трьох-чотирьох міжвузлів на тогорічному прирості. Розпростертий розмарин не обрізають. Кожні сім років проводять змолоджуюче обрізування кущів розмарину, зрізуючи всі пагони на рівні землі. Що ж до формуючого обрізування, то його теж проводять навесні. З куща розмарину можна сформувати кулю, куб, мініатюрне дерево, зокрема й у формі кипариса. Великим успіхом користується мітлоподібний бонсай із розмарину.
Підмосковну зиму розмарин може не пережити. Щоб захистити його від морозів, пересадіть рослину в контейнер і внесіть на зиму в світле приміщення з температурою не вище 16 ºC. Якщо цього зробити не можна, обріжте кущ на рівні поверхні ґрунту, засипте його сухими тирсою або листям і спорудіть навколо кущика намет із ялинових гілок.
Полив розмарину
Незважаючи на свою посухостійкість, розмарин у відкритому ґрунті в разі неправильного поливу поводиться так само, як і в домашніх умовах: від надлишку вологи листя розмарину опадає, частина його коренів відмирає, а від нестачі води нижнє листя рослини жовтіє. Поливайте розмарин помірно, під корінь, не допускаючи потрапляння вологи на листя, оскільки це може спричинити утворення цвілі.
Підживлення розмарину
Гарний старт рослині навесні може дати внесення в ґрунт азотних добрив, а потім, упродовж усього вегетаційного періоду раз на місяць вносьте в ґрунт комплексне мінеральне добриво. Восени з підживлення видаляють азотну складову, але збільшують кількість фосфору.
Що садити після розмарину
Розмарин – рослина багаторічна, але якщо ви вирішили звільнити від нього ділянку, очистіть ґрунт від рослинних залишків, перекопайте і внесіть у нього перегній або компост. Висаджувати після розмарину на цьому місці можна буде такі культури, як морква, цибуля та часник.
Розмноження розмарину
Окрім насіннєвого способу, для розмноження розмарину використовують вегетативні способи – живцювання, відсадки й поділ куща. Насіннєвий спосіб ми вам уже описали.
Для живцювання у вересні або жовтні з однорічних пагонів нарізають відрізки завдовжки 8-10 см із трьома або чотирма міжвузлями, звільняють їхню нижню частину від листя, занурюють нижній зріз у стимулятор коренеутворення, висаджують у контейнер із легким, пухким, добре дренованим і стерильним ґрунтом (наприклад, у торф, змішаний із вермикулітом) і поміщають у тепле місце, куди не потрапляють прямі сонячні промені. Субстрат у контейнері підтримують у злегка вологому стані, а самі живці щодня обприскують водою. При появі на живцях нових листочків їх розсаджують по окремих горщиках діаметром 7-9 см. Через тиждень на живцях прищипують верхівки для стимуляції розгалуження.
Для розмноження відсадками нахиліть низько зростаючий пагін розмарину до землі, зафіксуйте його в такому положенні і прикопайте, залишивши верхівку над поверхнею. Поливайте відсадок разом із кущем, аби ґрунт, що вкриває його, був весь час злегка вологим, а коли помітите, що верхівка пішла в ріст, відокремте відсадок від куща і пересадіть у невеликий горщик або на грядку.
Поділом куща частіше розмножують кімнатний розмарин. Кущик виймають із горщика, ділять корінь розмарину на частини, в кожній із яких мають бути розвинені корінці й пагони, обробляють зрізи товченим вугіллям і розсаджують діленки по окремих горщиках.
Шкідники і хвороби розмарину
У відкритому ґрунті розмарин поводиться, як надзвичайно стійка до захворювань і шкідників рослина, але в кімнатних умовах у зимовий час його іноді вражають попелиця, білокрилки й несправжня борошниста роса. Позбутися від комах можна намилюванням рослини з наступним змиванням піни під душем. Не забудьте тільки надійно захистити ґрунт у горщику від потрапляння мильної води. Щоб не допустити появи на розмарині несправжньої борошнистої роси, стежте за рівнем вологості повітря в кімнаті і ґрунту в горщику – він не має бути високим. Саме тому ми і рекомендуємо користуватися в зимовий час вентилятором, який створює циркуляцію повітря в приміщенні.
Види та сорти розмарину
У роду Розмарин всього три або чотири види, але в культурі вирощують тільки розмарин лікарський. Решта видів розмарину зустрічаються в природних умовах.
Розмарин звичайний (Rosmarinus officinalis)
або розмарин лікарський, був описаний на початку статті. Найпопулярнішими сортами прямостоячого розмарину лікарського вважаються:
- Бененден Блю – компактний кущ із дугоподібними пагонами;
- Альбіфлорус – розмарин із білими квітками;
- Розеус – сорт із рожевими квітками;
- Севен Сі і Таскен Блю – рослини, що сягають у висоту не більше 50 см.
Розмарин звичайний має різновид prostratus, або розмарин розпростертий, який є вічнозеленим напівчагарником заввишки до 50 см, що розростається в ширину на півтора метра. Листя у цього різновиду розмарину лікарського нагадують хвою ялини – вони соковитого зеленого кольору, щільні, шкірясті, з білою прожилкою по центру. Цвіте розмарин розпростертий маленькими блакитними або бузковими квітками. У садівництві цей підвид часто використовують як ґрунтопокривну рослину. У розмарину розпростертого є кілька популярних сортів:
- Корсика Простратус;
- Венцано Простратус;
- Повзучий;
- Лавандовий – повільно зростаючий чагарник із синіми квітками й маленьким яскраво-зеленим листям.
Властивості розмарину – шкода і користь
Лікувальні властивості розмарину
У чому користь розмарину? Розмарин іздавна вважається символом достатку, процвітання та довголіття – на весілля молодятам дарували гілочку розмарину. Застосовували розмарин у лікувальних цілях, використовуючи його жовчогінну, антиоксидантну, тонізуючу, протизапальну й ранозагоювальну дію. Корисні властивості розмарину виявлялися при лікуванні виснаження, ревматизму, радикуліту, клімаксу, статевої слабкості, гіпотонії. Лікує розмарин застуду, деякі хвороби серця, він є сильнодіючим засобом проти ожиріння та целюліту, стимулює кровообіг і сприяє загальному омолодженню організму.
Найціннішим препаратом вважається олія розмарину. Її застосовують для лікування фурункульозної й вугрової висипки, екземи та інфікованих ран. Добувають олію з молодих пагонів, квіток і листя рослини методом обробки паром.
Ну і, звичайно, розмарин лікарський широко використовують у кулінарії, додаючи його в салати, соуси, в рибні та м'ясні страви й у чай.
Розмарин – протипокази
Категорично не можна використовувати розмарин і препарати з нього – олію, настої, відвари і настоянки – вагітним. Не рекомендується розмарин при епілепсії, схильності до судом, гіпертонії, людям із підвищеною чутливістю шкіри й дітям до дев'яти років.