Лаванда: вирощування в саду, види і сорти

Рослина лаванда (лат. Lavandula) належить до роду родини Ясноткові, що налічує близько 30 видів. Зростає квітка лаванда в природних умовах на Канарських островах, у Східній і Північній Африці, Австралії, Аравії, Індії та на півдні Європи. У культурі по всьому світу вирощують тільки два види цієї рослини – лаванду широколисту (французьку) і лаванду вузьколисту, або лікарську (англійську). Назва рослини походить від латинського lava, що в перекладі означає «мити» і вказує на призначення лаванди в Стародавньому світі – римляни та греки використовували рослину для прання й миття.

Сьогодні квіти лаванда ростуть не тільки в приватних садах, а й у ролі цінної ефірноолійної культури вирощуються в промислових масштабах.

Квітка лаванда – опис

Лаванда – багаторічний вічнозелений чагарник із дерев'янистим корінням, що йде в глибину на 2 метри, численними здеревілими в нижній частині пагонами, що сягають у висоту 60 см, супротивними сидячими лінійними сріблясто-зеленими листками з м'яким опушенням і запашними синіми або синьо-бузковими квітками, зібраними в перервані колосоподібні суцвіття по 6-10 штук у кільцях. Суцвіття формуються на верхівках безлистих стебел. Цвітіння лаванди починається у другій половині літа. Лаванда – чудовий медонос. Насіння лаванди при правильному зберіганні здатне зберігати прорісність багато років.

Лаванда є родичем таких культур, як гісоп, базилік, м’ята, меліса, собача кропива, материнка, шавлія і розмарин. Ми розповімо вам, як виростити лаванду з насіння, які умови вирощування лаванди у відкритому ґрунті, як здійснюється посадка лаванди і догляд у відкритому ґрунті, як розмножити лаванду, як зимує лаванда в Москві й дамо багато цікавої та корисної інформації про цю садову рослину.

Посадка лаванди у відкритий ґрунт

Коли садити лаванду ґрунт

Посадка лаванди в ґрунт здійснюється або насінням у жовтні, або розсадою в кінці травня. Щоб виростити лаванду з насіння, посівний матеріал слід купувати на початку зими або восени, оскільки перед посівом у ґрунт насіння для підвищення прорісності стратифікують упродовж 2 місяців при температурі 5 ºC. Зазвичай насіння, змішане з вологим піском, проходить стратифікацію в овочевому ящику холодильника. Сіють насіння лаванди на розсаду в лютому або березні.

Розсада лаванди

Поки насіння лежить у холодильнику, підготуйте посудину для посіву та субстрат для насіння, ретельно змішавши дві частини перегною з однією частиною ріні. Просійте суміш – насіння лаванди дуже дрібне, тому субстрат не має містити ніяких грудок – і прожарте її в духовці при температурі 110-130 ºC або пролийте розчином перманганату калію яскраво-рожевого кольору. Ґрунтову суміш, що пройшла обробку, покладіть у посудину для вирощування з дренажними отворами на шар дренажу.

У самому кінці зими або напровесні посійте насіння лаванди по поверхні субстрату в контейнері, присипте його шаром піску завтовшки 3 мм, обприскайте з розпилювача теплою водою, накрийте для утворення парникового ефекту склом або поліетиленовою плівкою й помістіть у світле, тепле місце. Час від часу посіви потрібно провітрювати, піднімаючи покриття. Пророщують насіння при температурі 15-22 ºC.

Як доглядати за лавандою в розсадний період? Тільки-но з'являться сходи, вам доведеться організувати їм додаткове підсвічування, щоб розсада лаванди не витягувалася. Щодня знімайте на деякий час покриття, щоб сіянці звикали до температури в кімнаті, і щойно вони до неї адаптуються, плівку можна буде прибрати зовсім, а сіянці розсадити так, щоб відстань між ними була не менше 5 см.

Як садити лаванду в ґрунт

Наприкінці травня настає пора висаджувати лаванду в сад. Найчастіше лавандою прикрашають альпійські гірки, використовують у ролі бордюру або садять обабіч стежок. Добре росте лаванда під яскравим сонцем. Не саджайте її на заболочених ділянках або в місцях із високим заляганням ґрунтових вод, оскільки лаванда дуже чутлива до надлишку вологи. Ґрунт рослина воліє сухий, супіщаний, але непогано росте і на суглинках із гарним дренажем. Оптимальний показник кислотності для рослини 6,5-7,5 pH. У кислий ґрунт доведеться вносити мелений вапняк. Перед посадкою лаванди необхідно підготувати ділянку: скопати на глибину не менше 20 см і добре розпушити ґрунт, вносячи під перекопування торф або компост.

Як посадити лаванду? Посадка лаванди проводиться з відстанню між сіянцями 80-90 см, а між кущами високорослої лаванди дотримується дистанція 120 см. Глибина ямки має бути такою, щоб у неї вільно помістилася коренева система саджанця. Коріння перед посадкою злегка підрізають, потім встановлюють кущ лаванди в ямку і закопують його, заглиблюючи кореневу шийку на 4-6 см. Після посадки саджанці лаванди рясно поливають.

Підзимовий посів лаванди

У районах із теплими зимами краще сіяти насіння лаванди просто в ґрунт. Роблять це в жовтні, після того, як підготують ґрунт на ділянці, внісши під перекопування торф, а якщо ґрунт занадто вологий, то в нього додають дрібний гравій або пісок для підвищення волого- і повітропроникності. Насіння сіють на глибину 3-4 см, злегка ущільнивши після посіву поверхню ґрунту. Якщо осінь стоїть суха, полийте посіви, але не дуже рясно, а з першим снігом накидайте на ділянку невеликий замет.

Догляд за лавандою в саду

Вирощування лаванди

Тільки-но на саджанцях лаванди з'являться перші суцвіття, їх бажано видалити, щоб молоді рослини, не витрачаючи сили на цвітіння, могли зміцніти й наростити потужну кореневу систему. Перший рік лаванда в саду росте дуже повільно, тому необхідно боротися з бур'яном, який може заглушити саджанці. Як виростити лаванду? Якого догляду потребує лаванда на дачі? Вам доведеться регулярно і рясно поливати рослину, а в сильну спеку поливання мають стати частими. Після поливань або дощів необхідно розпушувати між кущами ґрунт і прополювати ділянку, але якщо ви хочете зберегти час і сили, замульчуйте після посадки ґрунт між кущами торфом.

Старі кущі навесні й восени варто високо підгортати – цей захід сприяє утворенню нових пагонів на старих гілках. Окрім зазначених процедур, вам доведеться займатися обрізанням лаванди й вносити в ґрунт підживлення, віддаючи перевагу калійним добривам, оскільки гній і азотні добрива сприяють лише наростанню зелені, але гальмують цвітіння лаванди, заради якого, власне, її й вирощують.

Обрізування лаванди

Вирощування лаванди зажадає від вас проведення щорічного обрізування рослини. Тільки-но закінчиться цвітіння, зріжте зів'ялі суцвіття, а восени вкоротіть гілки, підтримуючи форму куща. Не допускайте, щоб лаванда сильно витягувалася вгору, тому що в вітряну погоду її кущі будуть вилягати і втратять декоративність. Коли кущ досягне десятирічного віку, доцільно провести його змолоджуюче обрізування, вкоротивши всі гілки до 5 см. Так само можна вчинити і з молодим кущем, якщо його цвітіння не вирізняється пишнотою.

Розмноження лаванди

Розмножується лаванда, крім насіннєвого способу, також поділом куща, відсадками й живцями.

Якщо ви вже маєте кущ лаванди на ділянці або вам вдалося роздобути у когось однорічний здеревілий пагін рослини, у вас цілком може вийти лаванда з живців. Наріжте з пагона живці завдовжки 8-10 см, посадіть їх у вологий пухкий ґрунт, заглибивши нижній зріз на 2-3 см, і накрийте скляними банками. Зняти банки можна буде, коли живці вкореняться.

Щоб розділити кущ лаванди, його потрібно до цього підготувати. Восени, після цвітіння, великий кущ обрізають на висоті 10 см і підгортають, заповнюючи землею весь простір між пагонами. Навесні підгортання повторюють. Упродовж літа кущ дає рясну парость. Восени кущ можна викопати, розділити на частини з добре розвиненими коренями й пагонами та розсадити.

Для розмноження відсадками навесні відгинають кілька пагонів, укладають їх у канавки завглибшки 3-4 см, закріплюють у такому положенні, засипають ґрунтом і поливають. Усе літо ґрунт над відсадками тримають у вологому стані, а наступної весни вкорінений пагін відокремлюють від куща, ділять на частини й пересаджують їх на постійне місце.

Шкідники і хвороби лаванди

Лаванда у відкритому ґрунті надзвичайно стійка і до захворювань, і до шкідників, але від проблем не застрахована й вона. Іноді лаванда може потерпіти від цикадки, або слинявої пінниці, і райдужного жука, а з хвороб лаванду може вразити сіра гниль.

Цикадок і райдужних жуків доведеться збирати руками, після чого слід обов'язково змінити шар мульчі на ділянці. А сіру гниль, яка, як правило, з'являється у вологе дощове літо або в разі хронічного перезволоження ґрунту занадто частими поливаннями, вилікувати не можна, але можна видалити й спалити уражені захворюванням частини лаванди, щоб інфекція не поширилася на всі рослини. І, звичайно, потрібно переглянути режим поливу лаванди.

Лаванда в Москві і Підмосков'ї

З повною впевненістю в успіху в умовах Москви і Московської області можна вирощувати тільки лаванду англійську – вузьколисту, або лікарську. Посадка лаванди і догляд за нею в середній смузі здійснюється за тими ж принципами і майже в ті самі терміни, що і в більш теплих районах. Насіння сіють у ґрунт, коли минуть поворотні заморозки – у другій половині травня, а розсаду висаджують на початку червня. Сіяти насіння під зиму ризиковано – воно може замерзнути.

Лаванда – догляд після цвітіння

Лаванда взимку

Якщо у вашій місцевості температура взимку може опуститися нижче 25 ºC, вам потрібно надійно захистити від морозів ділянку з лавандою, проте не застосовуйте в ролі утеплювача опале листя, оскільки під ним лаванда взимку може згнити. Найкраще після осіннього обрізування накрити кущики лаванди ялиновим гіллям.

У районах з не настільки холодними зимами лаванду вузьколисту не вкривають.

Види і сорти лаванди

У культурі поки що вирощують тільки такі види лаванди, як лаванда вузьколиста (англійська) і французька лаванда, вона ж широколиста. Але оскільки існують і інші придатні до вирощування в культурі види лаванди, ми пропонуємо вам їх опис. Отже:

Лаванда французька (Lavandula stoechas)

або лаванда широколиста (Lavandula latifolia) родом із південного заходу Європи. Вона вирізняється сильним ароматом і красою квіток різних відтінків фіолетового, рожевого, бузкового, зеленого, бордового й білого кольорів. Цвітіння у лаванди французької починається раніше, ніж у інших видів рослини – у квітні або травні – і триває до липня, але в кінці літа широколиста лаванда може зацвісти знову. Лаванда французька не така холодостійка, як англійська, тому вирощують її переважно в теплих районах. Найпопулярнішим різновидом цього виду є Lavandula stoechas pedunculata, або «метелик» (Papillon), із квітками оригінальної форми. Із сортів лаванди широколистої найвідоміші:

• Йеллоу Вейл – сорт із темно-фіолетовими квітками, малиновими приквітками й жовто-зеленим листям;
• Рігал Сплендур – сорт із темно-фіолетовими квітками;
• Рокі Роуд – новий різновид із великими лілово-блакитними квітками, що розпускаються в липні;
• Тіара – великі блакитні квітки з кремовими приквітками;
• Хелмсдейл – сорт із бузково-бордовими квітками.

Лаванда гібридна (Lavandula x intermedia)

або лаванда голландська є групою високодекоративних гібридів між лавандою англійською та іншими видами роду. Це великі рослини зі сріблястим вузьким листям і великими продовгуватими квітками на довгих квітконосах, зігнутих під вагою квіток. Цвітіння лаванди гібридної починається в липні. Найвідоміші сорти лаванди голландської:

• Альба – сорт із білими квітками;
• Арабіан Найт – сорт із квітками темно-блакитного або темно-фіолетового забарвлення;
• Соєрс – форма зі світло-ліловими квітками;
• Гроссо – сорт із великими квітками лілово-фіолетового відтінку;
• Річард Грей – компактний кущ із темно-ліловими квітками.

Лаванда зубчаста (Lavandula dentata)

походить із Середземномор'я. Це теплолюбна компактна рослина з м'яким порізаним листям сріблястого відтінку і великими запашними квітками, що розкриваються в липні. Рослина не вирізняється холодостійкістю. Найпопулярнішим різновидом лаванди зубчастої вважається Ройал Кроун – рослина з ліловими квітками.

Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia)

або лаванда англійська, або лаванда лікарська (Lavandula officinalis = Lavandula spicata) походить із Південної Європи. Це багаторічний чагарник зі сріблясто-зеленим листям і невеликими блакитно-бузковими квітками, що зацвітають у липні або серпні. Це найбільш зимостійкий вид лаванди. Найвідомішим різновидом лаванди вузьколистої є лаванда дельфінієподібна, що сягає у висоту не більше 30 см, але вона має дуже красиве сріблясте листя. Дуже поширена також лаванда Хідкоут, яку використовують переважно для невисоких огорож. Із сортів лаванди англійської найбільш затребувані в культурі:

• Альба – сорт заввишки до 50 см із білими суцвіттями;
• Розеа – кущ заввишки до 40 см із лілово-рожевими квітками;
• Манстед – кущ заввишки близько 40 см із квітками насиченого синього відтінку;
• Хідкоут Джайнт – компактна рослина заввишки до 60 см;
• Хідкоут Блю – компактний кущ заввишки до 40 см із синьо-фіолетовими суцвіттями.

Властивості лаванди – шкода і користь

Лікувальні властивості лаванди

Всі наземні частини лаванди містять ефірну олію, до складу якої входять ліналоол, кумарини, урсолова кислота, дубильні речовини, гераніол і борнеол. Трояндова олія має багато корисних властивостей і знаходить широке застосування в парфумерно-косметичній промисловості та в медицині. Олією лаванди лікують опіки та забої.

Лаванду використовують для лікування захворювань судин головного мозку, паралічу й судом після інсульту, а також для позбавлення від головного болю, запаморочення та сонливості. Вона має сечогінний ефект, знімає зубний біль. Чаєм із лавандою можна зняти спазм і дискомфорт шлунка.

Допомагає лаванда при меланхолії, дратівливості, істерії й неврастенії, а також при грипі, астмі, бронхітах, кашлюку, туберкульозі, ентериті, метеоризмі, атонії шлунково-кишкового тракту, глистах, ревматизмі, циститі, аменореї, гіпертензії, лихоманці й різних висипах.

Лікарі відзначають чудовий ефект настою лаванди на загальний психічний стан людини та на її нервову систему загалом. Він знімає стрес і знижує негативний вплив несприятливих факторів на свідомість і психічний стан людини, допомагає відновити сили та енергію і стимулює розумову активність.

Зелень лаванди використовують для лікувальних ванн, а сухі суцвіття – як засіб проти молі при зберіганні одягу та для ароматизації приміщення й білизни.

Лаванда – протипокази

Не рекомендується використовувати лавандову олію в період вагітності, особливо в перші місяці, оскільки лаванда стимулює скорочення мускулатури матки. Не застосовують олії й після аборту, щоб не спровокувати кровотечу. Протипоказана лаванда під час прийому препаратів, що містять залізо чи йод.

Інтенсивне застосування олії може викликати депресію й подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

Препарати на основі лаванди мають сильний вплив і можуть викликати сильну алергічну реакцію при індивідуальній незносності рослини, тому перш ніж їх застосовувати, обов'язково порадьтеся з лікарем.

• Курильний тютюн: вирощування з насіння, сорти
• Лаватера: вирощування з насіння в саду