Чистотіл (лат. Chelidonium) – рід дводольних рослин родини Макові, який у культурі представлений видом чистотіл великий (Chelidonium majus), у народі ще відомий як глекопар, гладишник, ростопаш, сіре зілля, старовина, ластовине зілля, чистяк, чистець. Наукова назва роду перекладається з латини як «ластівчина трава» і ґрунтується на повір'ї, що ці птахи лікують сліпих дитинчат соком чистотілу.

Наявність у чистотілу таких цілющих властивостей підтверджували свого часу і лікарі Стародавньої Греції, й Авіценна. Лікарі застосовували сік чистотілу для лікування очних хвороб аж до XVIII століття. Згодом стали відомі й інші цінні властивості рослини. Українські назви «чистотіл», «чистець» пов'язані з тим, що соком чистотілу зводили бородавки й інші шкірні утворення.

У природі вид поширений у Європі, Середземномор'ї, а також в Америці, куди його завезли в XVII столітті як засіб для видалення бородавок. В умовах нашого клімату ця трава росте всюди, як бур'ян.

Трава чистотіл – опис

Стебло у чистотілу пряме й гіллясте, сягає у висоту від 50 до 100 см. На його зламі виділяється густий молочний сік, який набуває на повітрі червоно-помаранчевого кольору. Нижнє, прикореневе листя у чистотілу глибоко-перисто-роздільне, складається з трьох-п'яти пар яйцеподібних або округлих часток із трилопатевою, більшою, ніж інші, верхньою часткою. Верхня сторона листя зелена, нижня – сизувата. Нижні листки розташовуються на черешках, верхні сидячі. Правильні чотирипелюстні золотисто-жовті квіти чистотілу діаметром до 2,5 см зібрані в прості парасольки. Нектарників у квіток немає, але комах, зокрема бджіл, приваблює велика кількість пилку. Плід чистотілу – стручкоподібна багатонасінна коробочка, що містить чорні блискучі насінини з гребенеподібним придатком білого кольору.

Вирощування чистотілу у відкритому ґрунті

Посадка чистотілу

Розмножується чистотіл відрізками кореневищ і насінням. Найкраще росте ця трава на яскравому сонці, але можна вирощувати її і в притінку, і навіть у вологих темних місцях. Механічний склад ґрунту теж великого значення не має. Багато саджають чистотіл там, де не росте нічого, наприклад, уздовж парканів або за господарськими приміщеннями.

Свіжозібране насіння чистотілу сіють під зиму, оскільки у торішнього насіння прорісність значно гірша. Але можна сіяти чистотіл і навесні. Ґрунт перекопують на глибину штиха лопати й боронують. Глибина посіву – 5 см. Якщо посіяти чистотіл у кінці квітня, то проросте він тижні за два, зацвіте в середині липня, а в кінці серпня дасть плоди. Сходи посіяного під зиму насіння з'являться раніше, ніж проросте насіння, посіяне навесні. Дорослий чистотіл, що вже перезимував, починає відростати в першій декаді травня, у середині травня він уже почне формувати квітки, а припиниться цвітіння тільки до серпня.

Догляд за чистотілом у саду

Чистотіл практично не вимагає догляду. Коли з'являться сходи, дайте їм трохи зміцніти й розсадіть так, щоб між кущиками була відстань близько 30 см: кожній рослині потрібна площа живлення. Полив чистотілу знадобиться, тільки якщо встановиться тривала посуха. Іноді чистотіл можна підживити настоєм коров'яку: коров'ячий послід заливають водою, настоюють упродовж 2-3 днів, періодично помішуючи, після цього проціджують і розводять водою 1:6. Боротися з бур'янами вам не доведеться: на ділянці, де росте чистотіл, не приживається навіть такий бур'ян, як пирій повзучий. До речі, траву чистотілу можна використовувати як інсектицидний засіб: її збирають у період цвітіння, сушать, розтирають на порошок і запилюють город від цибулевої мухи та хрестоцвітих блішок.

Збір і зберігання чистотілу

Заготовляють чистотіл у пору цвітіння: кущ висмикують цілком, разом із корінням, очищають від землі, сухого листя і частин інших рослин, промивають у воді, пов'язують у пучки по 10-15 кущиків і розвішують для просушування в сухому затіненому місці з гарною циркуляцією повітря. Якщо ви використовуєте сушарку, то виставляйте температуру на позначку 50-60 ºC. Бажано, щоб процес пройшов якомога швидше, тому що при швидкій сушці в рослині зберігається більше соку, а якщо чистотіл сушити довго, то він може побуріти й запліснявіти.

Кожен сухий пучок чистотілу загортають у тканину або папір, щоб не припадав пилом, при цьому залишивши відкритими верхівки кущика, щоб до рослини був доступ повітря. Зберігають загорнуті пучки в підвішеному вигляді в сухому темному місці з гарною вентиляцією – таке зберігання дозволяє використовувати сировину до 5-6 років. Якщо скласти сухий чистотіл у картонні коробки, то термін зберігання лікарського скорочується до трьох років.

Працюючи з чистотілом, намагайтеся не торкатися руками до обличчя, особливо до очей і губ.

Види і сорти чистотілу

Окрім чистотілу великого, опис якого ми помістили на початку статті, іноді в якості введеного в культуру згадується чистотіл азійський (Chelidonium asiaticum), але багато фахівців вважають його лише підвидом чистотілу великого, незважаючи на те, що в 1982 році на підставі каріологічного й морфологічного аналізу він був виділений в окремий вид.

Відомий також отіл весняний, або лісовий мак (Hylomecon vernalis = Hylomecon japonicum) – багаторічний вид із великими яскраво-жовтими квітками, що теж належить до родини Макові, але представляє самостійний монотипний рід. Лісовий мак вирощують у культурі як декоративну рослину.

Властивості чистотілу – шкода і користь

Лікувальні властивості чистотілу

Нагадуємо вам,  що чистотіл отруйний: він містить понад 20 ізохінолінових алкалоїдів, серед яких хелідонін, який за будовою близький до морфіну й папаверину, гомохелідонін – судомна отрута, що діє як сильний місцевий анестетик, сангвінарин, який надає нетривалу наркотичну дію, що завершується судомами, і при цьому збуджує слиновиділення й перистальтику кишківника, а також протопин, що тонізує мускулатуру матки.

До складу чистотілу входить велика кількість аскорбінової кислоти, флавоноїди, каротин, гіркоти, сапоніни, смоли, хелідонова, лимонна, яблучна й бурштинова органічні кислоти. За рахунок свого складного хімічного складу чистотіл має жовчогінну, бактерицидну, спазмолітичну й протизапальну дію. Свіжим соком рослини припікають прищі і пухирі при герпесі, зводять мозолі й бородавки, знебарвлюють пігментні плями.

Цілющі властивості чистотілу застосовують для виведення з кишківника поліпів. Під наглядом лікарів здійснюють лікування чистотілом гінекологічних та офтальмологічних захворювань. Відваром чистотілу полощуть ротову порожнину при стоматитах та інших проблемах з яснами, а настоєм усувають запальні процеси в носоглотці.

Седативна дія чистотілу дозволяє використовувати його як добавку в заспокійливі збори при стресах, безсонні, неврозах, а здатність знімати спазми пояснює його застосування при жовчнокам'яній хворобі, колітах, гастритах, відкладенні солей і піску в нирках. Окрім цього, чистотіл застосовують для лікування атеросклерозу, підвищеного артеріального тиску, хвороб легень, зокрема бронхіальної астми, а також при ревматизмі, вовчому лишаї, харчових отруєннях та інших інтоксикаціях, псоріазі, екземі, лишаях, вугровому висипанні й маститах. Знеболююча дія чистотілу дозволяє застосовувати його при опіках.

Чистотіл – протипокази

Хай би яким був корисний чистотіл, не забувайте про те, що він отруйний. При отруєнні можуть проявитися такі симптоми:

• подразнення і запалення слизових оболонок;
• нудота, блювота та діарея;
• зниження артеріального тиску;
• непритомність і галюцинації.

Чистотіл і його препарати через уміст у них алкалоїдів протипоказані вагітним і годувальницям, дітям, епілептикам, людям, що страждають сильними психічними розладами, стенокардією, декомпенсацією серцевої діяльності, хронічними закрепами і важким дисбактеріозом. Зовнішнє застосування чистотілу може викликати пошкодження шкіри.

І навіть якщо ви не входите до групи ризику, перш ніж використовувати чистотіл, проконсультуйтеся з лікарем, а згодом неухильно дотримуйтесь рекомендованої дози.

Розділи: Садові рослини Бур'ян Рослини на Ч