Рослини на К стр. 2

Чи знаєте ви, що пірамідальна форма кипариса – не творіння природи, а результат роботи селекціонерів? А те, що Плутарх радив писати закони лише на кипарисових дошках, тому що їх не руйнує час?

Деревина кипариса не має шарів, її можна різати і вздовж, і впоперек, тому з неї можна виготовити навіть дрібні деталі.

Для вирощування в кімнатній культурі був виведений мініатюрний кипарис, який, тим не менш, має майже всі якості, властиві величезним лісовим деревам.

У статті на нашому сайті зібрана вся інформація, яка необхідна для вирощування цього чудового хвойника в домашніх умовах, і ми із задоволенням нею з вами поділимося.

Рослина кипарисовик (лат. Chamaecyparis) належить до роду вічнозелених хвойних дерев родини Кипарисові. У цьому роду сім основних видів і кілька сотень культиварів. У природних умовах кипарисовики іноді досягають заввишки сімдесяти метрів. Зовні вони трохи нагадують кипарис, тому ці рослини часто плутають, але гілки у кипарисовика дрібніші, ніж у кипариса, і більш плоскі. Найбільше кипарисовик своєю пірамідальною кроною нагадує тую. Родом кипарисовик зі Східної Азії та Північної Америки.

Китайська троянда окультурена дуже давно. В Азії гібіскус використовували для ритуалів: з квітів плели вінки для молодят і готували напій, що збуджує у молодят пристрасть.

В Європі ж у рослини з'явився негативний шлейф: її називали квіткою смерті за те, що вона нібито випромінює погану енергію, що руйнує здоров'я і стосунки в родині. З гібіскусом пов'язано безліч прикмет, і всі вони не втішні для рослини.

Однак те, що китайська троянда дуже красива, не заперечують навіть забобонні люди. Так чи варто відмовляти собі в задоволенні милуватися гібіскусом через сумнівні вигадки?

У нашій статті ви знайдете вичерпну інформацію про те, як правильно доглядати за гібіскусом.

Коріандр, або коляндра, або кінза (лат. Coriandrum sativum) – трав'янистий однорічник роду Коріандр родини Зонтичні, який широко використовується як прянощі в кулінарії і як ароматизатор у парфумерії, миловарінні та виробництві косметики. Коріандр посівний є медоносом. Назва рослини прийшла з давньогрецької мови, і за однією версією є похідною від слова, що означає «блощиця»: в незрілому вигляді коріандр пахне, як ця розчавлена комаха. За іншою версією у твірного слова є омонім зі значенням «звіробій», тому однозначно сказати, чому коріандр названий коріандром, важко.

Кларкія – дуже гарна однорічна садова рослина, представлена великою кількістю сортів.

Кларкія настільки ж невибаглива, наскільки й прекрасна, саме тому вона настільки користується попитом в ландшафтному дизайні. Її використовують в групових композиціях, висаджують в якості бордюру уздовж садових доріжок, стін і парканів, нею прикрашають балкони і тераси.

Кларкія світлолюбна і добре поєднується з іншими рослинами: ромашками, трояндами, півоніями, дельфіями, флоксами, олеандрами та айстрами.

Кларкії часто використовують для складання букетів.

Про те, як виростити кларкію на своїй ділянці і як доглядати за рослиною протягом сезону, ви дізнаєтеся з нашої статті.

Головне, що потрібно знати садівникові про клематиси: вони бувають двох видів – з дерев’янистими та трав'янистими пагонами. Збираючись вперше посадити клематиси у себе на ділянці, варто зорієнтуватися, який саме з видів ви придбали. Адже підхід до них потрібен абсолютно різний!

В іншому випадку ви ризикуєте не дочекатися того самого казкового цвітіння, яким так славляться клематиси.

Другий важливий момент для клематисів – це обрізка. Саме від типу і термінів обрізки залежить, як ваш клематис буде рости, коли і наскільки зацвіте і навіть імунітет рослини до грибкових інфекцій теж залежить від обрізки!

Всі секрети клематиса – у нашому матеріалі.

Дерево клен гостролистий (лат. Acer platanoides), або клен платановидний, або клен платанолистий – вид клена, який набув значного поширення на території Західної Азії та Європи. Північна межа ареалу цього виду доходить до південних районів Скандинавії, Карелії і Фінляндії, а південна закінчується біля північного Ірану. Зростає клен гостролистий у змішаних і листяних лісах невеликими групами або поодиноко.

Квіти клеома (лат. Cleome), або клеоме, належить до роду однорічних або дворічних рослин родини Клеомові, що зростають по всій земній кулі в районах із теплим і помірним кліматом і налічують близько 70 видів. За своєрідну форму суцвіть німці називають квітку клеома «spinenpflanze», що означає «рослина-павук». Незвичайні китиці виглядають, як вибух, сплеск шампанського – вам може не сподобатися ця рослина, але не звернути на неї уваги неможливо.

Рослина клеродендрум (лат. Clerodendrum), або клеродендрон – це листопадні чи вічнозелені дерева або чагарники родини Вербенові порядку Губоцвіті. У природі квіти клеродендрум зустрічаються здебільшого у тропіках Африки, Азії та Південної Америки. Усього відомо близько 400 видів клеродендрумів. Назва рослини перекладається як «дерево долі», його іноді називають «волькамерією» або «невинним коханням».

Клетра (лат. Clethra) – рід листопадних і вічнозелених дерев'янистих рослин родини Клетрові, які ростуть по берегах струмків і боліт. У роду близько 80 видів. Типовим видом роду є клетра вільхолиста. Деякі види популярні в садовій культурі.

Красива, але невибаглива кливия – ще один яскравий представник родини Амарилісові. Вона живе і цвіте до сорока років, доставляючи радість оточуючим.

Однак тканини клівії містять отруйні алкалоїди лікорин, клівімін і кліватін, тому працювати з клівією потрібно з дотриманням всіх заходів безпеки.

Через отруйність помаранчевого соку про клівії ходять різні неприємні чутки, і деякі забобонні люди уникають тримати у себе в будинку цю ефектну рослину. Але тим не менше на популярність клівії це до сих пір не вплинуло.

На нашому сайті ви зможете дізнатися про всі тонкощі вирощування клівії і отримати відповіді на всі ваші запитання про цю рослину.

Клузія (лат. Clusia) – рід вічнозелених рослин родини Клузієві, що налічує за різними даними від 150 до 300 видів, поширених переважно в тропічних районах Південної Америки, хоча деякі з них можна зустріти і в Північній. Рід було названо на честь Карла Клузіуса (Шарля де Леклюза) – одного з найвідоміших європейських ботаніків XVI століття. Серед видів клузії є й такі, які можна вирощувати в кімнатній культурі.

Кніпхофія (лат. Kniphofia) – рід трав'янистих багаторічників підродини Асфоделових родини Ксантореєві, представники якої ростуть у Південній і Східній Африці, піднімаючись на висоту до 4000 м над рівнем моря. Раніше цей рід відносили до родини Лілійні. Деякі з 75 видів роду, а також їхні гібриди вирощуються в культурі як гарноквітнучі рослини.

Ліана кобея (лат. Cobaea) – багаторічний в'юнкий напівчагарник родини Синюхові, що вирощується в культурі як однорічник. Назву свою рослина кобея отримала на честь іспанця, єзуїтського ченця-природознавця Барнабаса Кобо, який прожив багато років на батьківщині кобеї – в Мексиці та Перу. У природних умовах квітка кобея росте у вологих тропічних і субтропічних лісах американських континентів.

До родини Геснерієві входить приблизно 65 видів рослин роду колерія (лат. Kohleria). Ростуть переважно на територіях від Центральної Америки до Мексики, на о. Тринідад і в Колумбії. Цей рід отримав свою назву на честь відомого викладача в ХІХ столітті в Цюріху Майкла Колера. Колерії не особливо вимогливі до температури і вологості повітря, тому вирощувати їх простіше, ніж інші рослини родини Геснерієві.

"Помийна рослина", "кротон бідняка" – так називають колеус сноби. Однак на відміну від примхливого кротона ця не менш яскрава квітка має дуже потужну, а головне, позитивну енергетику. Та й декоративність колеуса вище усіляких похвал.

Колеус прекрасний настільки ж, наскільки і невибагливий. Доглядати за цією рослиною просто, але вона образлива, і на вашу зневагу відразу ж відповість зниженням декоративності.

Прекрасне листя колеуса виділяє в повітря ефірне масло, ніжний аромат якого нагадує м'ятний. Крім того, листя виганяє з приміщення моль: ця рослина не терпить поганого сусідства.

У нашій статті ви знайдете багато цікавої та потрібної інформації про колеус і про догляд за ним.

Кольквіція (лат. Kolkwitzia) – монотипний рід квіткових рослин підродини Ліннеєві родини Жимолостеві. Єдиним представником роду є чагарник кольквіція приємна, або чарівна (Kolkwitzia amabilis), що виростає в гірських районах центрального Китаю і в інших місцях із помірним кліматом. Свою назву рослина отримала на честь німецького ботаніка Ріхарда Кольквіца.

Капуста кольрабі (лат. Brassica oleracea var. gongylodes) – дворічна трав'яниста рослина, що є різновидом виду Капуста городня роду Капуста родини Капустяні. Походить рослина кольрабі зі східного Середземномор'я, в культурі вона відома здавна. Наприклад, є докази того, що кольрабі культивували в Давньому Римі. Назва рослини походить від двох слів швейцарсько-німецького діалекту, що означають капуста і ріпа. З італійської мови кольрабі перекладається як капустяна ріпа.

Лісова конвалія – це не просто гарна і запашна квітка. Це ще джерело лікарської і парфумерної сировини: аромат конвалії – візитна картка духів Діор. Але і після того, як конвалія відцвіте, її темно-смарагдове листя ще довго не втрачає своєї привабливості.

На жаль, навіть токсини, що містяться в конвалії, не захистили рослину від варварського знищення. Тому людство зобов'язане зберегти конвалії хоча б як садову культуру. Про те, які бувають види конвалії і як правильно посадити і виростити цю квітку в саду, ви дізнаєтеся зі статті на нашому сайті.

Конюшина лучна (лат. Trifolium pratense), або конюшина червона, або трилисник, або кашка, є видом роду конюшина родини Бобові, що виростають на території Європи, Західної й Середньої Азії, а також Північної Африки. Родова назва перекладається як «трилисник». Легенда розповідає, що покровитель Ірландії святий Патрік зумів за допомогою листка конюшини вигнати змій із країни в море. Відтоді в Ірландії немає змій, а трилисник конюшини є символом цієї країни.

Кордиліна (лат. Cordyline) належить до родини Драценові або Агавові (залежить від джерела) і нараховує приблизно 20 видів рослин. У природі ростуть у субтропічних і тропічних поясах по всьому світу.

Кореопсис (лат. Coreopsis), або дівочі очка, або красуня паризька, або королиця золота, або льонок (лат. Coreopsis) – рід трав'янистих квіткових однорічних і багаторічних рослин родини Складноцвіті, або Айстрові. У роду понад сто видів рослин, розділених на 11 секцій. Близько тридцяти видів походять із Північної Америки, а решта – з Південної та Центральної. Деякі кореопсиси іноді помилково відносять до роду Череда, і навпаки: частину рослин роду Череда приписують до роду Кореопсис.

Коріандр овочевий (лат. Coriandrum sativum), або коріандр посівний – трав'янистий однорічник, що належить до роду коріандр родини Зонтичні. Ця рослина культивувалася як лікарська та як прянощі ще в Стародавньому світі – Єгипті, Греції і Римі. Коріандр має приємний аромат, який використовують у косметиці, парфумерії та миловарінні. Походить він, найімовірніше, зі Східного Середземномор'я, а в Західну та Центральну Європу коріандр завезли римляни. У XV-XVII століттях він потрапив до Нової Зеландії, Австралії й Америки. Сьогодні цю рослину вирощують повсюдно.

Королиця (лат. Leucanthemum) – рід трав'янистих багаторічників і однорічників родини Складноцвіті, або ж Айстрові, який раніше відносили до роду Хризантема. Однак на відміну від хризантеми королиця не має характерного аромату й не опушена сіруватим ворсом. За різними даними в рід Королиця включено від двадцяти до сімдесяти видів. Наукова назва «леукантемум» перекладається з грецької як «біла квітка», а в українській мові паралельно існує назва «стоцвіт».

Рослина космея оселилася в наших садах, парках і скверах дуже давно, проте до цих пір не втратила своєї популярності.

Космея не має яскравої краси, але її милі різнокольорові кошики з жовтою серединою і схоже на зелень кропу листя радує око з середини червня до кінця літа.

Сортів космеї багато, є серед них напівмахрові і махрові. Космея не вимагає особливої уваги і може рости взагалі без догляду, проте якщо ви хочете побачити рослину на піку її декоративності, читайте далі, щоб дізнатися, як виростити космею з насіння і як зберегти її привабливість до кінця сезону.

Рослина крассула (лат. Crassula), або товстянка є представником роду сукулентних рослин родини Товстолисті (Товстянкові), який включає за різними даними від 300 до 500 видів. Понад 200 з них росте в Південній Африці, багато – в тропічній Африці і на Мадагаскарі, деякі види зустрічаються на півдні Аравійського півострова – крассули поширені в основному в Південній півкулі. Назва роду походить від слова «crassus», у перекладі означає «товстий», якою в більшості випадків є м'ясиста структура листя багатьох представників роду.

Рослина крес-салат (лат. Lepidium sativum), або хрінниця посівна, або водяний крес – їстівний трав'янистий однорічник або дворічник, вид роду Блощичник родини Хрестоцвіті. Родом крес-салат із Ірану, але сьогодні в дикому вигляді його можна зустріти в Ефіопії, Єгипті, а також в Азії від східного узбережжя Середземного моря до Пакистану. Обробітком крес-салату на території сучасного Середземномор'я займалися ще в давнину, а з плином часу культура поширилася по всій Європі.

Кринум (лат. Crinum) – рід красивих цибулинних рослин родини Амарилісові, поширених у тропіках і субтропіках обох півкуль. У роду понад сто видів. Велика частина окультурених рослин вирощується в домашніх умовах, добре знайомий квітникарям і кринум акваріумний, а гібридний вид кринум Пауелла є популярною садовою рослиною.

Криптокорина (лат. Cryptocoryne) – рід трав'янистих земноводних рослин родини Ароїдні, які ростуть по струмках і річках у районах Азії з субтропічним і тропічним кліматом. У культурі ці рослини вирощуються в акваріумах. Уперше рослину цього роду було описано в 1779 році, а сам рід сформувався та був описаний до 1828. Усього в роду близько 60 видів. Назва роду складається з двох грецьких коренів і перекладається як «захований качан». В Англії криптокорини називають захованими флейтами.

Кріп (лат. Anethum) монотипний рід трав'янистих однорічних родини Зонтичні, представлений видом кріп пахучий, або кріп городній. У дикій природі вид зустрічається в центральних і південно-західних районах Азії, в Гімалаях і на півночі Африки, а в культурі вирощується по всьому світу. Так само, як і його родичка петрушка, кріп відомий людству з часів Стародавнього Єгипту, але в якості спеції в Європі кріп стали вживати тільки в XVI столітті.