Кринум (лат. Crinum) – рід красивих цибулинних рослин родини Амарилісові, поширених у тропіках і субтропіках обох півкуль.

У роду понад сто видів. Велика частина окультурених рослин вирощується в домашніх умовах, добре знайомий квітникарям і кринум акваріумний, а гібридний вид кринум Пауелла є популярною садовою рослиною.

Рослина кринум – опис

Квітка кринум – трав'янистий багаторічник. Деякі види цього роду вирізняються від інших амарилісових рослин дуже великими розмірами. Подовжені або кулясті цибулини кринума сягають у діаметрі 20 см і часто мають коротку шийку. Багато рослин утворюють несправжній стовбур, що складається з основ відмерлого листя і закінчується розеткою з численних яскраво-зелених, лінійно-ланцетних, ременеподібних, найчастіше згорнутих у трубочку молодих листків завдовжки до 1 м. Розташовані на квітконосах метрової висоти білі, рожеві або ніжно-малинові квітки кринума діаметром до 20 см, сидячі або на коротких ніжках, зібрані в парасольки. Характерна особливість кринумів у тому, що їхні суцвіття розвиваються тільки в тій частині цибулини, в якій давно засохло листя. Окрім того, від початку утворення парасольки до її остаточного розвитку минає до п'яти сезонів.

Садова рослина кринум Пауелла утворює суцвіття з десятка запашних лійчастих рожевих квіток завдовжки до 10 см, що послідовно розкриваються. У висоту кринум Пауелла сягає 1 м, а діаметр куща під час цвітіння – 60 см. Цвіте кринум садовий у липні-вересні. Після цвітіння на ньому визрівають плоди-коробочки, які розпадаються, неправильної форми, з великим зеленим бульбоподібним насінням.

Посадка кринума у відкритий ґрунт

Коли садити кринум у ґрунт

Посадка садового кринума у квітник здійснюється в квітні або травні. Оскільки рослина добре зносить посуху, їй цілком підійде відкрите й сонячне місце на узвишші в південній стороні саду, однак ділянка має бути захищена від вітру та протягів.

Як посадити кринум

Кринум воліє ґрунт пухкий, багатий на гумус і з гарними дренажними властивостями. Оптимальними для вирощування кринума є піщано-суглинисті ґрунти. Тижні за два до посадки цибулин слід перекопати ділянку з компостом або перегноєм і, якщо це необхідно, внести в неї для підвищення дренажних властивостей жорсткий пісок. Якщо на ділянці занадто важкий ґрунт, бажано укласти під нього дренажний шар із крупного щебеню або битої цегли.

При посадці в ямки, які розташовують на відстані 30 см одна від одної, потрібно покласти по півсклянки деревної золи й ретельно змішати її з ґрунтом. Заглиблюють цибулини кринума залежно від розмірів на 5-25 см. Після посадки ділянку поливають.

Догляд за кринумом у саду

Як доглядати за кринумом

Посадка кринума та догляд у відкритому ґрунті за цією цибулинною рослиною ніяких складнощів не містять. Вам потрібно буде поливати та підживлювати рослину в період зростання, розпушувати навколо неї ґрунт і полоти бур'яни, а з настанням осені готувати кринум до зимівлі. Щойно рослина вступить у період спокою (а сигналом до цього є пожовтіння й опадання листя), кущі вкривають шаром соломи або торфу завтовшки до півметра. Якщо ж зими у вас суворі, та ще й безсніжні, то краще викопати цибулини кринума й до весни зберігати їх в овочевому ящику холодильника. Або пересадити їх восени в контейнер і утримувати в прохолодному приміщенні без поливу.

Полив і підживлення кринума

Ґрунт навколо кринума потрібно підтримувати в злегка вологому стані, особливо в період активного росту та бутонізації, однак зволоження ґрунту не має бути рясним, оскільки в вогкості цибулини псуються і гинуть. Вода для поливу має бути відстояною і нагрітою на сонці.

Удобрюють кринум у відкритому ґрунті двічі на місяць рідкими мінеральними й органічними сполуками по черзі. Для приготування мінерального складу 5 г комплексного добрива розчиняють у 10 л води. Для органічних розчинів використовують гній, пташиний послід або застосовують готові добрива, які можна придбати в спеціалізованих магазинах. Перед початком цвітіння в ґрунт уносять розчин калійної солі та суперфосфату.

Хвороби і шкідники кринума

Зі шкідників небезпеку для кринума становлять павутинні кліщі, щитівки та червці. Амарилісові червці сильно пригнічують рослину, вона починає відставати в рості, її листя жовтіє й опадає, а на липких виділеннях, що їх залишають шкідники, поселяються гриби. Якщо цибулини сильно вражені червцями, їх краще викинути, але якщо ви виявили шкідників відразу після їхньої появи, то впоратися з ними можна, обробивши кринум по листю розчином інсектицидного препарату. Щитівок теж знищують розчином інсектициду, але оскільки ці комахи надійно захищені від будь-яких отрут панциром, потрібно перед обробкою видалити дорослих особин із рослини за допомогою ватної палички, змоченої в спирті або мильному розчині. Боротьба з павутинними кліщами ведеться акарицидами, оскільки ці шкідники є не комахами, а павукоподібними. До речі, такі препарати, як Актеллік, Актара, Акарін і Фітоверм, є інсектоакарицидами і прекрасно справляються з усіма шкідниками кринума.

Із хвороб варто побоюватися таких грибкових інфекцій, як антракноз, стаганоспороз і червоний опік. Антракноз швидко розвивається в теплих і вологих умовах, а червоний опік можна діагностувати по червоних плямах і смугах, що з'явилися на листках і цибулинах кринума. Обидва ці захворювання лікують розчином Фундазолу чи іншого фунгіциду подібної дії.

Вирощування кринума в домашніх умовах

Домашній кринум – під цією узагальненою назвою вирощують кілька різних видів роду – воліє ґрунт, що складається з рівних частин піску, дернової, листової землі та торфу, а горщик для рослини має бути великим і мати дренажні отвори. Під субстрат на дно горщика поміщають товстий шар дренажного матеріалу – керамзиту.

Утримують кринум кімнатний у звичайній для житла температурі при гарному освітленні, причому рослині дуже корисні прямі сонячні промені. Улітку вазон із кринумом можна виносити на відкрите повітря, а період спокою, який припадає на зимовий час, рослині комфортно проводити в світлому місці при температурі 14-18 ˚C.

Принцип зволоження ґрунту залишається тим же, що і для садового кринума: з весни до осені субстрат у горщику має бути весь час злегка вологим, а взимку кринум поливають тільки тоді, коли субстрат висохне повністю. Воду використовують відстояну, кімнатної температури. У період, коли в кімнаті інтенсивно працюють опалювальні прилади, бажано час від часу протирати листя кринума вологою мочалкою або обприскувати з пульверизатора відстояною теплою водою.

Підживлення рідкими мінеральними комплексами для квітучих рослин починають уносити двічі на місяць із початком активного зростання і появою на кринумі молодого листя. Після завершення цвітіння зів'ялі суцвіття і квітконоси видаляють, підживлення припиняють, а поливання поступово зменшують.

Молоді кринуми в домашніх умовах пересаджують один раз на 2 роки, а дорослі рослини – один раз на 3-5 років, але якщо ви не хочете турбувати великий кринум, просто замініть у його горщику верхній шар субстрату завтовшки 5 см. Цибулину кринума сильно не заглиблюють: вона має виступати над поверхнею на одну третину.

Уражається кринум у домашніх умовах тими ж хворобами та шкідниками, що й у відкритому ґрунті. Відповідно і позбавляти його від цих проблем потрібно тими ж засобами.

Види та сорти кринума

У культурі вирощують декілька видів кринума, причому переважно в домашніх умовах:

Кринум абіссінський (Crinum abyssinicum)

– рослина родом з Ефіопії з подовжено-округлою цибулиною діаметром до 7,5 см і шістьма звуженими до вершини листками завдовжки до 45 і завширшки до 1,5 см із шорсткими краями. Квітконоси заввишки до 60 см несуть зібрані в парасольку по 4-6 штук білі квітки з тонкою трубкою завдовжки до 5 см та подовженими пелюстками завдовжки до 7 і завширшки до 1,8 см.

Кринум азійський (Crinum asiaticum)

виростає в гірських районах тропічної Азії. Цибулина у нього отруйна, діаметром до 14 см, із довгою шийкою. Ременеподібне суцільнокрає тонке листя в кількості 20-30 штук сягає в довжину 12 5, а в ширину 11 см. Парасолькове суцвіття складається з 20-50 сидячих на ніжках квіток із прямою трубкою завдовжки до 11 см, вкритою зеленим малюнком, і білими лінійними пелюстками завдовжки до 10 см. Тичинки у квіток червонуваті, розбіжні.

Кринум великий (Crinum giganteum)

зростає в стоячих водоймах тропічної Африки і сягає у висоту 90 см. У нього цибулина діаметром до 15 см із короткою шийкою і хвилясте зелене листя завдовжки до 90 і завширшки до 10 см з явно проступаючими жилками. На міцних квітконосах заввишки до 1 м формуються суцвіття з сидячих запашних білих квіток із зеленою зігнутою трубкою і дзвоноподібним зівом.

Кринум плаваючий (Crinum natans)

– вид, що зустрічається в країнах Західної Африки від Камеруну до Габону. Ця ефектна рослина заввишки від 50 до 100 см вирощується в культурі у великих акваріумах. Цибулина кринума плаваючого сягає в діаметрі 5 см. Листя у нього стрічкоподібне, широке, темно-зелене. Садять кринум в акваріумі окремо від інших рослин.

Кринум каламістратум (Crinum calamistratum)

або кринум хвилястий, або кринум кучерявий – рослина з розташованим розеткою на вкороченому стеблі темно-зеленим, стрічкоподібним, хвилястим по краях листям із явно вираженою серединною жилкою. Довжина листя може сягати 1 м. Це кринум акваріумний, як і вищеописаний вид. Він утворює суцвіття з 1-3 запашних квіток.

Кринум таїландський (Crinum thaianum)

– акваріумна рослина з півдня Таїланду з лінійним темно-зеленим листям завдовжки понад 2 м і завширшки до 2,5 см. Цей кринум заввишки від 50 до 100 см використовується для дуже великих акваріумів, де він може рости впродовж всього року.

Кринум широколистий (Crinum latifolium)

зустрічається в Азії: у Китаї, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Бангладеш, Індії та Шрі-Ланці. У нього округла цибулина діаметром до 20 см із короткою шийкою і численні тонкі зелені ременеподібні листки завдовжки до 1 м. Квітки з червоними зовні білими пелюстками та зігнутою зеленою трубкою зібрані в суцвіття по 10-20 штук.

Кринум величний (Crinum augustum)

росте на Сейшелах і скелястих схилах півострова Маврикій. У висоту він сягає 1 м, цибулина у нього кеглеподібна, численні щільні ременеподібні перші листки сягають у довжину 90 см, а на злегка стисненому, темно-червоному в верхній частині квітконосі формується парасолькоподібне суцвіття з 20 і більше запашних квіток із прямою або слабковигнутою червоною трубкою і прямостоячими ланцетовими пелюстками завдовжки до 14 см, білими зсередини та яскраво-червоними зовні. Тичинки у квіток червоні.

Кринум Мура (Crinum moorei)

зростає в ПАР. У висоту цей вид сягає від 50 до 150 см. У нього округла цибулина до 20 см у діаметрі з шийкою завдовжки до 45 см, 12-15 білястих ременеподібних хвилястих листків завдовжки до 90 см із рельєфними жилками, а на квітконосах заввишки до 60 см розпускається по 6-10 рожевих квіток із лійковидним зівом, зігнутою трубкою і блідо-рожевими тичинками. У цього виду є різновид і з білими квітками.

Кринум Макована (Crinum macowanii)

– живе на скелястих схилах в Наталі. Це рослина з округлою цибулиною діаметром до 25 см із шийкою такої ж довжини. Листя у кринума довге – до 90 см. На квітконосах заввишки до 90 см формується суцвіття з 10-15 рожевих квіток із зеленою зігнутою трубкою.

Кринум дзвінчастий (Crinum campanulatum)

в природі зустрічається в ставках Капської області. У висоту цей вид сягає 30 см і більше, цибулина у нього яйцеподібна, маленька, листя жолобчасті, лінійні, завдовжки до 120 см, із гострими краями. Вузький зелений квітконос несе суцвіття з 4-8 квіток із дзвінчастим зівом. Пелюстки у них спочатку білі в червону смужку, а потім рожево-червоно-зелені, трубка витягнута, циліндрична, вигнута, червона.

Окрім описаних, у кімнатній і оранжерейній культурі можна зустріти кринуми приємний, червонуватий, луговий, цибулиннонасінний (капський), дівочий (віргінський), цейлонський (шорсткий), пурпуровий, американський, білий та інші.

• Космея: вирощування в саду, види і сорти
• Крокосмія: вирощування в саду, види і сорти