Зизифус (жужуба): умови вирощування в нашому кліматі
Вітаю вас, шановні читачі!
Продовжуємо знайомитись із цікавими рослинами для малодоглядного саду. Сьогодні я висаджуватиму культуру, яка має кілька назв: унабі, жужуба, ююба, китайський фінік та зизифус.
Коротко про історію зизифуса
У Китаї зизифус вирощується вже кілька тисяч років. З цієї країни рослина потрапила до Середземномор'я. Завезли його в середні віки генуезькі чи венеціанські купці. Потім цей екзот поширився по всій Європі, а далі завоював міцні позиції у Сполучених Штатах.
Вирощується жужуба і в Україні, але поки що лише в аматорських садах. Щоправда, були спроби закладати промислові сади у Криму, і мій сіянець якраз привезений із Криму. Сьогодні я висаджуватиму його на своїй ділянці.
Характеристика зизифуса
У жужуба дуже вдало поєднуються невибагливість (малодоглядність), яку я дуже ціную в рослинах, і ще одна якість: воно дає смачні та корисні плоди.
Коренева система дорослого дерева може досягати вглиб 3 м, а вшир 7 м, і саме це робить зизифус практично незалежним від догляду: йому не потрібні поливи навіть у сильну спеку. А взимку, у сплячому стані, зизифус витримує морози до -25 ⁰C, що у нашій кліматичній зоні трапляється нечасто.
Однак у перший рік після висаджування його бажано на зиму утеплити, тобто підгорнути землею нижню частину, а верхню прикрити сухими стеблами топінамбуру, соняшника або кукурудзи.
Краще, звичайно, вирощувати культурні сорти жужуба, які дають більші та смачніші плоди. Майте на увазі: деревина у зизифуса дуже міцна, і якщо ви збираєтеся прищепити на його дичку живець культурного сорту, метод окулірування для цього не підійде. Можна робити щеплення копулюванням, але вам доведеться постійно точити інструмент.
Зизифус дуже врожайна культура. Молодий саджанець на третій рік здатний давати вже до 10 кг ягід, а доросле дерево – 50-60 кг. Цвіте жужуба дрібними квіточками. Мій саджанець, який живе у контейнері вже пів року, зацвів.
На дорослому дереві може бути до 300 тисяч квіток, тому навіть за поганого запилення ви все одно будете з урожаєм. Проте фахівці радять висаджувати відразу кілька саджанців зизифусу різних сортів або хоча б одну сортову рослину та кілька сіянців. Тоді деревця будуть добре запилюватися, і ви отримаєте справді пристойний урожай.
Умови вирощування зизифуса
Єдине, чого вимагає зизифус, це правильно вибраного місця. Ви повинні виконати дві основні вимоги: місце має бути сонячним, тобто абсолютно відкритим; ґрунтові води на цій ділянці в жодному разі не повинні стояти високо.
Як я вже повідомляв, коренева система жужуба глибоко проникає в ґрунт, і якщо коріння постійно перебуватиме у воді, рослина загине. Тому ґрунт повинен бути добре дренованим, щоб у корінні не застоювалася вода. А ось до складу ґрунту зизифус абсолютно невимогливий.
Я зараз посаджу свій сіянець за всіма правилами, тобто створю для нього хороші стартові умови, а потім рослина сама знаходитиме вологу та живлення, розповсюджуючи кореневу систему та видобуваючи з ґрунту все, що їй необхідно.
Зизифус з відкритим корінням зазвичай садять навесні, у березні-квітні. Можна його посадити навіть у травні: його бруньки починають прокидатися пізньою весною. У мене контейнерний сіянець, тому саджати його можна і влітку, але бажано робити це не опівдні, а ближче до вечора.
Висаджування зизифуса
Яму я підготував заздалегідь, наповнивши її родючою сумішшю з рівних частин городньої землі та компосту та проливши її водою. Правила висаджування зизифуса не відрізняються від стандартних. Кореневу шийку не можна заглиблювати в жодному разі. Після загортання ями потрібно ще раз рясно полити ґрунт, а коли вода вбереться, поверхню слід замульчувати скошеною сухою травою.
Щоб саджанець швидше адаптувався на новому місці, його спочатку потрібно регулярно поливати, але потім поступово поливання повинні ставати рідшими.
Формування зизифуса
Зизифус можна формувати у вигляді куща, тобто залишити кілька гілочок, що відходять від кореня, або у вигляді деревця зі штамбом заввишки 50-70 см. Для цього потрібно видаляти всі пагони на висоті 50-70 см і залишити вище штамба 3-4 скелетних гілки, які згодом утворять крону.
Обрізка зизифусу потрібна лише санітарна, тобто видаляти слід лише поламані, сухі, хворі та загущуючі крону гілки і пагони.
Корисні властивості зизифуса
Плоди цієї рослини мають дуже гарний оздоровчий ефект. Рецептів я вам наводити не буду, в інтернеті цієї інформації достатньо, але розповім про властивості.
Ягоди жужуба допомагають упоратися з такою серйозною хворобою, як гіпертонія, причому навіть у задавнених випадках. Зизифус часто називають грудною ягодою, тому що препарати з його плодів, кори та листя використовують при лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів.
Допомагають вони також при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Вплив жужуба на повітря прирівнюється до дії хвойних рослин, що виділяють в атмосферу велику кількість фітонцидів. Іншими словами, зизифус оздоровлює повітря навколо себе.
Східні народи мають повір'я, що зизифус відганяє від будинку злих духів, тому його часто садять безпосередньо біля входу. Помічено, що змії ніколи не підповзають до зизифуса, а для Запоріжжя, де я зараз живу, змії є досить серйозною проблемою, я їх тут зустрічав неодноразово.
Використовують плоди жужуба і в кулінарії: з них можна робити варення, мармелад, желе, компоти, їх можна маринувати. За смаком маринований зизифус нагадує оливки. А любителям випити хочу повідомити, що компот із плодів зизифуса чудово знімає похмілля.
На мій погляд зизифус – дуже цікава і дуже потрібна в саду рослина: не потребує догляду, чудово плодоносить, цілюща і смачна. І я рекомендую його вам вирощувати однозначно.
Відео про вирощування жожоби
