Крокосмія (лат. Crocosmia), або монтбреція (застаріла назва), або тритонія, є цибулинною рослиною, яка належить до родини Ірисові. Назва «крокосмія» складена з двох грецьких слів – kroros (крокус) і osme (запах), це пояснюється тим, що аромат сухих квіток крокосмії нагадує запах шафрану (крокусу). А назву монтбреція рослина отримала на честь французького ботаніка Антуана Франсуа Ернеста Кокбера де Монбрена. Тритонією (в перекладі з грецької це означає «флюгер») монтбрецію називають через розлогу форму суцвіття. У природі крокосмії ростуть на півдні Африки.

У Європі квіти монтбреція культивуються з XIX століття.

Ботанічний опис

Сьогоднішня культурна крокосмія – це трав'янистий бульбоцибульний багаторічний гібрид, відомий як крокосмія звичайна, виведений у XIX столітті Лемуаном з крокосмії Потс і крокосмії золотистої. Її невелика за розміром бульбоцибулина вкрита сітчастими оболонками. Висота крокосмії від 40 до 100 см. У неї розгалужене стебло з лінійним або мечоподібним листям і потужний квітконос, який робить монтбрецію схожою на гладіолус. Її іноді так і називають – японський гладіолус, та й агротехніка монтбреції мало чим відрізняється від агротехніки цієї квіткової культури. Помаранчеві, білі та жовті зірчасті квітки крокосмії до 5 см у діаметрі зібрані по 3-5 штук у щільні волотисті суцвіття. Плід – багатонасінна округла коробочка.

Крокосмія – близька родичка широко культивованих садових квітів, як-от: крокус (шафран), ірис (півники), ферарія, гладіолус і фрезія. Вона прекрасно виглядає на відкритих клумбах у поєднанні з такими квітами: лілійник, канна, рудбекія, сальвія й ехінацея. Годиться ця рослина і для зрізання – стебла з суцвіттями крокосмії стоять у воді до двох тижнів.

Відповідаючи на ваші запитання, ми розповімо, як виростити розсаду крокосмії в домашніх умовах, як здійснюється посадка крокосмії і догляд за нею у відкритому ґрунті, чим різняться, наприклад, посадка бульб квітки крокосмія Джордж Девідсон та посадка і догляд за крокосмією Люцифер. Ми не тільки відповімо на всі ваші запитання про вирощування крокосмії, а й подамо іншу цікаву інформацію про цю рослину тим, хто збирається зайнятися такою непростою справою, як посадка і догляд за квіткою крокосмія.

Вирощування крокосмії з насіння

Посів крокосмії

Розмножують монтбрецію бульбоцибулинами та насінням. При насіннєвому розмноженні доцільніше використовувати розсадний спосіб, оскільки у відкритому ґрунті насіння може й не прорости. У кінці лютого або на початку березня посівний матеріал на добу замочують у воді, міняючи її кожні 6 годин, після чого насіння крокосмії сіють у субстрат, що складається з дернової землі, торфу, перегною та піску. Посіви накривають плівкою й поміщають якомога ближче до світла.

Догляд за розсадою крокосмії

Догляд за квіткою крокосмія в розсадний період передбачає виконання звичайних для квітникаря процедур. Тільки-но з'являться сходи, покриття з них знімають і доглядають за ними, як за будь-якою іншою розсадою: поливають у міру необхідності, обережно розпушують навколо сіянців ґрунт. Намагайтеся весь час підтримувати субстрат у злегка вологому стані, але не перезволожуйте його, інакше сіянці можуть захворіти грибковими хворобами.

Пікірування крокосмії

У фазі розвитку другого-третього справжнього листочка сіянці пікірують у просторіший посуд, де вони підростатимуть в очікуванні пересадки у відкритий ґрунт. Тижні за два до пересадки починайте ненадовго виносити розсаду на вулицю, щодня збільшуючи тривалість процедури загартування.

Посадка крокосмії у відкритий ґрунт

Коли садити крокосмію в ґрунт

Посадка монтбреції в ґрунт здійснюється в кінці квітня або на початку травня, коли земля прогріється до 6-10 ºC. Висаджувати крокосмію потрібно тільки на відкритій сонячній ділянці, інакше ви можете ніколи не дочекатися її квіток. Ґрунт має бути вологопроникний, а ґрунтові води на ділянці, де ростиме монтбреція, не повинні залягати занадто високо – рослина не любить застою води в коренях. Готують клумбу під крокосмію з осені: на кожен м² вносять два відра перегною, 100 г гашеного вапна, 40 г суперфосфату і 20 г хлористого калію. Посадка крокосмії навесні розпочинається внесенням у ґрунт із подальшим закладенням азотних добрив із розрахунку 30 г на м².

Як садити крокосмію

Сіянці висаджують у ямки на відстані 10-12 см між рослинами, проміжок між рядами – 25-30 см. Після посадки крокосмії на клумбу її поливають і на 2-3 дні прикривають від палючих сонячних променів. Зацвіте рослина, вирощена з насіння, на третій рік, хоча при оптимальних для крокосмії умовах ви зможете побачити її прекрасні суцвіття вже на другий рік.

Догляд за крокосмією в саду

Як виростити крокосмію

Догляд за крокосмією нітрохи не складніший, ніж догляд за гладіолусами. Поливають рослину рясно один раз на тиждень. Після поливання бажано розпушувати ґрунт на клумбі, щоб не утворювалася кірка.

Посадка і догляд за монтбрецією передбачають регулярне підживлення рослини. Можна виростити крокосмію і без підживлень, якщо ви посадили її в родючий ґрунт, але якщо ґрунт на ділянці бідний, починаючи з появи другого листка, кожні 10 днів удобрюйте землю настоєм коров'яку (одна частина добрива настоюється на 10 частинах води) і повним мінеральним добривом, розчинивши 2 г препарату в 1 л води. У період формування бутонів крокосмії більшою мірою потрібні калійні добрива. Як бачите, догляд за квіткою крокосмія зовсім не складний, а якщо посадка монтбреції і догляд у відкритому ґрунті здійснюються відповідно до агротехніки культури, проблем із цвітінням і здоров'ям рослини у вас бути не повинно.

Розмноження крокосмії

Як уже згадувалося, розмножується крокосмія насіннєвим і вегетативним способами. Про насіннєве розмноження монтбреції ви вже маєте уявлення, а вегетативне розмноження здійснюється поділом бульбоцибулин. Щорічно навколо однієї дорослої бульбоцибулини виростає близько п'яти діток, які зацвітають наступного року. Материнська рослина при цьому продовжує розмножувати діток. Вирощування і догляд за крокосмією передбачає регулярний поділ і розсаджування бульбоцибулин рослини. Час від часу, коли посадка крокосмії стає занадто густою, бульбоцибулини навесні викопують, від материнських цибулин відокремлюють діток і висаджують їх. Садити крокосмію потрібно в ті ж терміни, що висаджують на клумбу її розсаду – в кінці квітня або на початку травня. Можна перед висадкою у відкритий ґрунт посадити крокосмію в горщики, щоб трохи підростити цибулини, а в травні або червні пересадити їх на клумбу разом із земляною грудкою.

Шкідники і хвороби крокосмії

Крокосмія – рослина стійка і до хвороб, і до шкідників, проте в результаті недостатнього догляду або тривалого перезволоження ґрунту її можуть вразити такі захворювання:

Фузаріоз, від якого передусім жовтіє, сохне і відмирає листя рослини, квітконоси викривлюються, квітки деформуються, а їхнє забарвлення змінюється;

Сіра гниль, що вкриває цибулини крокосмії пухнастим сірим нальотом;

Жовтяниця, або трав'янистість, від якої спочатку жовтіють кінчики листя, а потім листя набуває солом'яного відтінку, і врешті рослина гине. Переносять цю вірусну хворобу цикадки.

Для боротьби з фузаріозом використовують обробку монтбреції фунгіцидами, сіру гниль легше попередити, ніж її позбутися, а жовтяницю не вилікувати навіть маючи велике бажання – від вірусних захворювань ліків ще не придумали. Щоб попередити всілякі хвороби, посадка і догляд за монтбрецією мають здійснюватися в достеменній відповідності з її агротехнікою, крім того, необхідно обробляти насіння перед посівом і бульбоцибулини перед посадкою одновідсотковим розчином марганцівки, і час від часу міняти для крокосмії ділянку.

Зі шкідників небезпеку для монтбреції становлять капустянки, трипси й особливо павутинні кліщі.

Капустянки харчуються бульбоцибулинами рослини і відкладають потомство в ґрунті на глибині 10 см, і витягти їх можна тільки, влаштувавши для комах пастки: ранньої осені в яму завглибшки близько 50 см закладають свіжий кінський гній, після чого закидають яму землею і намічають місце віхою. Через певний час яму розкопують і нищать капустянок, що влаштувалися в гної на зимівлю.

Трипси живляться соком рослин, від чого на листках з'являються знебарвлені плями, смуги або штрихи. Листя відмирає, стебла викривлюються, квітки втрачають красу. Для боротьби з трипсами використовують препарати Агравертін, Фітоверм, Актеллік, Карбофос або Конфідор відповідно до інструкції виробника.

Павутинні кліщі можуть з'явитися на крокосмії в посушливий період. Це сисні комахи, що проколюють наземні частини рослини і харчуються її соком. Окрім того, кліщі є переносниками невиліковних вірусних хвороб. У боротьбі з павутинними кліщами використовують ті ж інсектоакарициди, що і для знищення трипсів.

Крокосмія після цвітіння

Як і коли збирати насіння крокосмії

Якщо ви вже вирощуєте крокосмію, то навряд чи вам знадобиться купувати її насіння, адже рано чи пізно вам доведеться ділити бульбоцибулини рослини, так що посадковий матеріал у вас з'явиться. Якщо ж ви тільки зібралися вирощувати монтбрецію, то насіння краще придбати в магазині.

Підготовка крокосмії до зими

Тим, хто живе в районі з холодними зимами, бульбоцибулини крокосмії краще восени викопати. Робити це потрібно не раніше середини жовтня, оскільки саме до цього терміну навколо цибулин наростають дітки. Бульбоцибулини просушують при гарній вентиляції й температурі близько 10 ºC, а потім зберігають, як цибулини гладіолуса.

У місцевостях, де зимові морози не такі часті, можна залишити бульбоцибулини в землі, але замульчувати ділянку компостом, зверху на який укласти ялинове гілля, стружки чи сухе листя.

У південних районах досить присипати восени клумбу з крокосмією шаром сухого листя завтовшки 20 см і вкрити зверху плівкою. Щойно припиняться морози, укриття прибирають, а старе листя крокосмії обрізають на рівні поверхні ділянки.

Види і сорти крокосмії

У природі існує близько 55 видів крокосмії, але в культурі вирощують найчастіше такі з них:

Крокосмія золотиста (Crocosmia aurea)

Батьківщина цього виду – Південно-Африканська Республіка. Ця рослина з лінійним або мечоподібним листям і яскравими жовто-жовтогарячими квітками. Цвіте крокосмія цього виду на початку осені, в культурі її вирощують із 1846 року. У виду є форми з помаранчевими, червоними і жовтими квітками;

Крокосмія масонорум (Crocosmia masoniorum)

Є компактним кущем, який росте у висоту до 60-80 см. У рослин цього виду мечоподібне ребристе листя завширшки до 5 см і невеликі яскраво-помаранчеві квітки, зібрані в гроно, що відхиляється горизонтально. Квітки розкриваються в середині літа. Цей вид вирізняється більшою зимостійкістю, ніж інші представники роду;

Крокосмія панікулата (Crocosmia paniculata)

Високоросла рослина з гофрованим листям, котра досягає у висоту 150 см. Це один із найбільш ранньоквітучих видів крокосмії, волоті якого з невеликих, але яскравих помаранчевих квіток зацвітають у середині червня;

Крокосмія Потс (Crocosmia pottsii)

Виростає в Африці, в болотистій місцевості, тому їй буде комфортно в притінку саду, де ґрунт висихає не надто швидко. Листя у рослин цього виду вузьке і гладке, а квітки дрібні;

Крокосмія звичайна (Crocosmia crocosmiiflora)

Або монтбреція садова, є одним із перших садових гібридів крокосмії, виведених у 1880 році Лемуаном при схрещуванні крокосмії Потс і крокосмії золотистої. Ця рослина заввишки до 1 м з прямим, тонким і розгалуженим стеблом, вузьким мечоподібним або широколінійним прямостоячим листям світло-зеленого відтінку і невеликими лійкоподібними квітками жовтого або оранжево-червоного кольору, зібраними в мітелку. Цвіте цей гібрид у липні або серпні.

Оскільки селекційні роботи з виведення нових сортів і гібридів монтбреції ведуться постійно, сьогодні існує понад 400 культиварів цієї рослини. Найбільш відомими з них є такі сорти крокосмії:

• Емілі Маккензі – густолистий і компактний кущ заввишки до 60 см. Пряморослі стрілки цієї рослини усипані помаранчево-коричневими квітками з яскравою плямою у центрі;
• крокосмія Люцифер – рослина заввишки до півтора метрів з прямими квітконосами і дуже яскравими червоними квітками. Цей сорт вирізняється особливою морозостійкістю, тому в місцевості з не дуже холодними зимами бульбоцибулини можна залишати на зиму в ґрунті;
• Джордж Девідсон – сорт заввишки до 70 см із бурштиново-жовтими квітками, які виглядають ще яскравішими на тлі темно-зеленого листя. Цей сорт прекрасно стоїть у зрізці. Цвіте в липні-серпні;
• крокосмія Ред Кінг – у цього сорту квітки яскравого червоного кольору з помаранчевою серединою;
• Спітфайер – кущ заввишки до 60 см, квітне з серпня по кінець вересня вогняними жовтогарячими квітками;
• Мандаринова королева – висота цього сорту близько 120 см, квітки яскраво-помаранчеві.

Чудово виглядають на клумбі крокосмії таких сортів, як Вавилон, Голден Фліс, Зірка сходу, Норвіч Кенарі, Містраль, Везувій, Букет Парфе, Леді Оксфорд, Рейнгольд, Хіз Мейджесті, Леді Вілсон, Аврора, Франс Галс, Джейс Кой, Леді Гамільтон та інші.

• Кринум: вирощування і догляд, види і сорти
• Крокуси – вирощування в саду