Сосна: посадка і догляд, розмноження і види

Рослина соснаСосна (лат. Pinus) – типовий рід хвойних чагарників, сланика або дерев родини Соснові, в який входить близько 120 видів. Сосни зростають по всій Північній півкулі від Заполяр'я до екватора. У субарктичному та помірному кліматі вони утворюють ліси і на рівнинах, і в гірських районах, а в субтропічному та тропічному поясі сосни ростуть переважно в горах.

Існує три версії походження наукової назви роду: від кельтського слова pin, що означає «гора» або «скеля», від грецької назви сосни, pinos, згадуваної ще Теофрастом, і від латинських слів picis, pix, що означають «смола». Згідно з давньогрецьким міфом, сосни походять від німфи ранкової зорі Пітіс, яку бог північного вітру Борей, охоплений ревнощами, перетворив на це дерево. Китайці вважають, що сосни відводять від дому біду та приносять щастя й довголіття, тому їх потрібно саджати біля будинку. У наш час сосни настільки популярні в будь-якому куточку світу, що робота з виведення сортів і гібридів цієї культури ведеться невпинно.

Посадка й догляд за сосною (коротко)

  • Посадка: з кінця серпня до середини вересня або з кінця квітня до початку травня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: для заповнення посадкового котловану готують суміш із 2 частин ґрунту з верхнього родючого шару, 2 частин дернової землі, однієї частини піску або глини, 100 г Кеміри Універсал і 50 г Нітрофоски. У кислий ґрунт додають 200-300 г люсованого вапна.
  • Полив: доросла сосна штучного зволоження не потребує, а саджанцям перші два роки після посадки потрібно влаштовувати в жовтні вологозарядковий полив. Тільки румелійська сосна вимагає 2-3 поливань за сезон при витраті 15-20 л води на кожну рослину.
  • Підживлення: перші два роки після посадки один раз на сезон у прикореневе коло вносять розчин комплексного мінерального добрива з розрахунку 40 г на м². Надалі живлення відбуватиметься за рахунок хвойної підстилки.
  • Розмноження: насінням, живцями та щепленням.
  • Шкідники: попелиця, хермес, хвойні червці, соснові щитівки, соснові підкірні блішки, павутинний кліщ, руді соснові трачі, соснові шовкопряди, пагонов’юн, гусінь соснового п'ядуна та соснова мінуюча міль, шишкові вогнівки, шишкові смілки, великі й малі лубоїди, вусачі, златки , слоники та смілки цяткові.
  • Хвороби: іржа, сосновий вертун, іржавинний (смоляний) рак, снігове шютте, склеродеріоз (зонтична хвороба), некроз кори.
Детально про вирощування сосни читайте нижче

Дерево сосна – опис

Сосни – вічнозелені однодомні дерева з пірамідальною в молодому віці кроною, яка до старості стає парасолькоподібною або кулястою. Сосни можуть бути деревами, чагарниками або сланкими кущами. Висота сосни може бути і 2, і 20, і 50 м. Коренева система у сосон розвинена – стрижнева або якірного типу. Кора у сосни на стовбурі глибокотріщинувата, червоно-бура, а на гілках – червона або жовтувата, тонко лущиться.

Сосни – рослини з кільчастим розгалуженням і пагонами двох типів: укороченими (брахібластами) і подовженими (ауксибластами). Хвоя розташована тільки на брахібластах. За кількістю хвоїнок на пагоні соснові рослини поділяються на три типи: двохвойні (їх представляють сосна звичайна і сосна приморська), трихвойні (сосна Бунге) і п’ятихвойні (сосни сибірська і японська біла). Голки сосни сягають у довжину 5-9 см і сидять пучками по 2-5 штук в оточенні плівчастих піхов. На довгих пагонах листя сосни буре й лускате. Іноді в результаті механічних пошкоджень на сосні можуть утворюватися розеткові пагони – укорочені, з пучками широких і коротких голок.

Посадка і догляд за сосною на ділянці

Чоловічі стробіли утворюють колосся в основі молодих гілок, жіночі стробіли – симетричні довгасті або яйцеподібно-конічні поникаючі шишки, розташовані в верхній частині рослини. Після дозрівання насіння шишки опадає. Складаються шишки сосни з черепитчато складених шкірястих або дерев'янистих плодових лусок із потовщеннями у вигляді гранованого щитка на кінцях. Насіння сосни зазвичай крилате, але є види і з безкрилим насінням. Запилюються сосни вітром. Насіння зберігає прорісність до 4 років.

Сосни – довгожителі. Є серед них екземпляри, вік яких обчислюється не сотнями, а тисячами років.

Посадка сосни

Коли садити сосну.

Найкращі саджанці сосни – три-п'ятирічні деревця із закритою кореневою системою: коріння молодої сосни гине на відкритому повітрі за 10-15 хвилин. Купувати посадковий матеріал краще в спеціалізованих розсадниках, розташованих у вашому районі. Перш ніж садити сосну, потрібно опустити контейнер із коренями саджанця години на три в воду. Висаджувати сосну у відкритий ґрунт потрібно ранньої осені (з кінця серпня до середини вересня) або навесні (з кінця квітня до початку травня).

Як посадити сосну.

Котлован для сосни викопують завглибшки близько метра. Якщо ґрунт на ділянці важкий, необхідно закласти в посадкову яму для дренажу шар керамзиту або битої цегли завтовшки 20 см і пересипати його піском. Заздалегідь готують земляну суміш: 2 частини родючого верхнього шару ґрунту змішують із 2 частинами дернової землі й 1 частиною піску або глини. У ґрунтосуміш потрібно додати 50 г Нітрофоски або 100 г Кеміри-універсал і ретельно все перемішати. У кислий ґрунт додатково вносять 200-300 г люсованого вапна.

Насипте ґрунтову суміш у яму, потім дуже обережно витягніть саджанець із контейнера, намагаючись не зруйнувати земляну грудку, опустіть деревце в яму й заповніть простір, що залишився, ґрунтовою сумішшю, підсипаючи її поступово і тут же злегка утрамбовуючи. Після посадки навколо деревця роблять земляний відвал, щоб вода при поливі не розтікалася, і виливають під саджанець 2 відра води. Після того, як вода вбереться, а земля осяде, коренева шийка саджанця має опинитися на рівні поверхні. Якщо ви саджаєте великомір, то його шийка має бути на 10 см вище рівня землі: з часом вона опиниться там, де повинна бути.

Висаджуючи на ділянці кілька дерев, дотримуйтесь між ними відстані щонайменше 4 м, хоча низькорослим соснам досить інтервалу 1,5 м.

Догляд за сосною в саду

Як виростити сосну.

Рослина сосна напрочуд стійка до посухи, їй цілком достатньо природних опадів, і лише деревця, висаджені в поточному або минулому сезоні, потребують осіннього вологозарядкового поливу, який здійснюють після падолисту: вологий ґрунт не так промерзає в період сильних морозів. Застій води в коренях для сосни згубний. Не посухостійка тільки рослина сосна румелійська, яку поливають 2-3 рази за сезон, витрачаючи по 15-20 л води за один раз.

Як садити і доглядати за сосною

Перші два роки після посадки молоді сосни потрібно підживлювати, вносячи в їхнє прикореневе коло один раз на сезон розчин комплексного мінерального добрива з розрахунку 40 г на 1 м². Надалі сосні буде досить тієї органіки, яка накопичиться в хвойній підстилці.

Обрізування сосна не потребує, але крону можна буде зробити густішою, уповільнивши при цьому її зростання, якщо обламувати руками молоді (світлі) гілки сосни на третину довжини.

Пересадка сосни.

Пересаджувати будь-яку хвойну рослину краще навесні: з середини квітня до початку травня. Річ у тім, що приживлюваність хвойних рослин порівняно з листяними породами набагато нижча, їхнє коріння розвивається повільніше, і для адаптації на новому місці їм потрібен більш тривалий період тепла.

Лісову сосонку, яку ви зібралися пересадити на свою ділянку, потрібно правильно викопати: спочатку її обкопують по проекції периметра крони, поступово оголюючи коріння деревця і намагаючись при цьому не пошкодити його. Глибина кругової траншеї має бути щонайменше 60 см, а ширина – 30-40 см. Потім сосну обережно витягують разом із земляною грудкою і швидко доставляють до місця посадки. Майте на увазі, що коріння сосни весь час має бути зануреним у ґрунт.

Рослину опускають у заздалегідь підготовлену яму, в яку вже покладено дренажний шар і півкіло гною, а зверху насипано шар не звичайної садової землі, а лісового ґрунту, змішаного з добривами та хвойною підстилкою. Розмір котловану має бути в півтора разу більшим за кореневу систему сосни разом із земляною грудкою. Вільний простір заповнюють лісовою землею з добривами, після чого сосну рясно поливають. У перші 2-3 тижні їй буде потрібен частий і рясний полив: не рідше 2 разів на тиждень.

Шкідники і хвороби сосни.

Як і інші хвойні рослини, сосни частіше хворіють не від інфекцій, а від неправильного або недостатнього догляду. Іноді ми отримуємо скарги читачів про те, що, наприклад, сосна, яка добре розвивалася, ні з того ні з сього жовтіє або що висаджений торік саджанець із настанням весни загинув. А причина полягає в несвоєчасній або неправильній посадці або помилці в догляді за рослиною. Здоров'я вашого саду виключно в ваших руках, а наше завдання – лише озброїти вас потрібною інформацією.

Умови вирощування сосни в ґрунті

Сосни потерпають від грибкових захворювань, які виникають насамперед через занадто щільну посадку, брак освітлення і надлишок вологи.

Іржа – найпоширеніше захворювання сосни, ознаками якого є наповнені спорами помаранчеві бульбашки, що утворюються на нижній частині крони. Щоб уникнути зараження сосни іржею, не вирощуйте її близько до смородини чи аґрусу й проводьте профілактичні обробки дерева мідьвмісними препаратами.

Сосновий вертун проявляється утворенням на молодих пагонах сосни золотисто-жовтих довгастих здуттів. Із розвитком захворювання пагони викривлюються в формі букви S і на них з'являються ранки, в яких збирається смола сосни. Знищують збудників інфекції фунгіцидними препаратами, водночас застосовуючи імуностимулятори та мікродобрива. Хвою, що опала з хворих дерев, потрібно спалювати.

Іржавинний рак (смоляний рак) – небезпечне захворювання, яке зазвичай призводить до загибелі сосни. Упізнати його можна по оранжево-жовтих бульбашках, що з'являються з новоутворених тріщин у корі. На початковій стадії хвороби можна врятувати рослину, розчистивши рану на стовбурі до здорової тканини, обробивши деревину три-п'ятивідсотковим розчином мідного купоросу й наклавши на пошкоджене місце захисний склад – пасту Раннет або садовий вар із додаванням фунгіциду. Хворі гілки краще спиляти, а спили продезінфікувати так само, як і рани на стовбурі. Рослинні залишки необхідно спалити.

При склеродеріозі, або парасольковій хворобі, на пагонах сосни відмирає верхівкова брунька, хвоя гине, і захворювання охоплює всю гілку. Прогресує хвороба у вологі сезони й у теплу осінь, найчастіше вражаючи кедрові та гірські сосни. Щоб перешкодити поширенню інфекції, необхідно проводити санітарне обрізування мертвих пагонів до здорової бруньки впродовж усього сезону.

Сніжне шюте проявляється на молодих соснах (молодше восьми років) відразу після танення снігу: їх хвоя набуває червоно-бурого кольору, на голках з'являються чорні цятки спор грибка, а потім і білий наліт, через що шюте й назвали сніжним. При масовому ураженні можлива загибель саджанців і живців. Джерело інфекції – опала хвоя хворих рослин, яку не було своєчасно зібрано й спалено. Саджанці обробляють мідьвмісними препаратами двічі за сезон – у травні й у другій половині літа.

Як правильно вирощувати сосни на ділянці

При некрозі кори у сосни жовтіють, усихають і відмирають кора й гілки. Розвивається це захворювання найчастіше на рослині, ослабленій засухами, морозами та механічними пошкодженнями. Хворі сосни обробляють фунгіцидами мінімум тричі за сезон – навесні, на початку літа й восени, але перед обприскуванням потрібно зняти з кори хвороботворні утворення тампоном, змоченим фунгіцидом, а мертві гілки та пагони зрізати до живої бруньки.

Шкідників сосни можна розділити на чотири групи:

  • сисні шкідники: попелиця, хермес, хвойні червці, соснові щитівки, соснові підкірні блощиці й павутинні кліщі;
  • хвоєгризи: руді соснові трачі, соснові шовкопряди, пагонов’юн, гусінь соснового п'ядуна і соснова мінуюча міль;
  • шкідники шишок: шишкові вогнівки, шишкові смілки;
  • підкірні й стовбурові шкідники: великі й малі лубоїди, вусачі, златки, слоники та смілки цяткові.

Від цієї армії шкідників вас можуть врятувати правильна агротехніка, сумлінний догляд за соснами, особливо в перші роки життя, і регулярні профілактичні обробки інсектицидними й акарицидними препаратами.

Розмноження сосни

Як розмножити сосну.

Розмножуються рослини роду Сосна насіннєвим способом та вегетативними – живцюванням і щепленням. Зазвичай вегетативні способи розмноження надійніші, і результатів від них можна очікувати раніше, проте основним способом розмноження сосни є генеративний, тобто насіннєвий спосіб.

Вирощування сосни з насіння.

Насіння для розмноження потрібне зріле, свіже. Соснові шишки збирають у кінці жовтня або на початку листопада: в цей час насіння в них уже дозріло й готове до посіву. Шишки потрібно не піднімати з землі, а знімати з дерева. Удома їх розкладають на тканині або папері поблизу опалювального приладу й чекають, коли вони висохнуть і з них можна буде легко дістати насіння. Зберігають насіння в прохолодному місці в щільно закритих скляних банках, а за два-три місяці до посіву їх перебирають і опускають на час у посудину з водою. На те насіння, яке залишиться плавати на поверхні, краще не розраховувати, а насінини, що опустилися на дно, піддають стратифікації: опускають для знезараження на півгодини в слабкий (рожевий) розчин марганцівки, потім промивають і замочують на добу у воді для набубнявіння, після чого змішують із вологим піском, поміщають у капронову панчоху й тримають у холодильнику мінімум місяць.

Пересадка і розмноження сосни

Сіють насіння в другій декаді квітня в легкий і не обов'язково родючий ґрунт, наприклад, у просмажений у духовці впродовж 20 хвилин при температурі 200 ºC річковий пісок. На пісок, поміщений у посудину, укладають шар тирси завтовшки 2 см, на неї розкладають насіння загостреним кінцем униз, злегка натискаючи на кожне зернятко, а зверху присипають посіви шаром опалої хвої завтовшки 1-1,5 см, рясно обприскують з пульверизатора й поміщають посіви в парник під плівку. Насіння може проростати довго, але зазвичай до квітня вже з'являються перші сходи. Не забувайте провітрювати посіви, зволожувати субстрат і видаляти з плівки конденсат.

Щойно з'являться сходи, їх поміщають у світле тепле місце, захищене від протягів, а на стадії формування у сіянців другої пари голок їх пересаджують у справжній ґрунт для сосон. Через 2-3 роки сіянці навесні висаджують у відкритий ґрунт на відстані 30-50 см один від одного, намагаючись не травмувати й не оголяти їхнє коріння, а також не струсити з них мікоризу, необхідну хвойним культурам для зростання та розвитку. Потрібно обережно підрізати корінець сіянця, опустити його в бовтанку з садової землі (2 частини) і перегною (1 частина), розведених водою до консистенції густої сметани, і після цього посадити в заздалегідь приготовлену ямку. На шкільній грядці сосонки поливають один раз на тиждень, розпушують після поливання ґрунт навколо саджанців, видаляють бур'яни, а на другий рік перед весняним сокорухом у ґрунт на грядці вносять перепрілий гній (500 г на м²), суперфосфат (25 г на м²) І калійну селітру (10 г на м²) із наступним закладенням на глибину 10 см. На постійне місце сосонки висаджують навесні або ранньою осінню через 4 роки після висадки в шкілки.

Розмноження сосни живцями.

Живцювати сосну краще восени. Живці потрібно брати здеревілі, завдовжки 8-12 см, із п'ятою (зі шматочком деревини від гілки, на якій виріс живець). Заготовляють живці в похмуру погоду з верхівкових бічних пагонів середньої частини крони, зверненої на північ. Щоб отримати правильний живець, потрібно не різати, а різким рухом вниз і вбік відірвати пагін зі шматочком деревини й кори на ній. При підготовці живців до посадки п'яти злегка зачищають від хвої і задирок, після чого відрізки укладають на 4-6 годин у двовідсотковий розчин Фундазолу, Каптану або в темно-рожевий розчин марганцівки, а безпосередньо перед посадкою нижній край із п'ятою обробляють Корневіном, Епіном або Гетероауксином.

Шкідники і хвороби сосен і боротьба з ними

Висаджують живці в субстрат, що складається з рівних частин листової землі, перегною і піску, під нахилом і накривають їх прозорим ковпаком для створення парникових умов. Щодня покриття з живців знімають для провітрювання і видалення з плівки конденсату. Взимку ящик із живцями можна тримати в підвалі, а навесні – на відкритому повітрі. Укорінення триває від півтора до чотирьох із половиною місяців, причому у живців одночасно відростають і коріння, і нові пагони. Наступної весни, в травні, ґрунт, у якому ростуть живці, поливають розчином Епіну або Корневіну, а у відкритий ґрунт їх висаджують ще через рік.

Розмноження сосни щепленням.

Цей спосіб розмноження сосни для досвідчених садівників, але кажуть, що новачкам у таких справах везе. Зрештою, саме так досвід і набувається: люди роблять те, чого раніше ніколи не робили.

Перевага щеплення вприклад у тому, що цей спосіб гарантує успадкування прищепним живцем усіх властивостей і характеристик материнської рослини. У якості підщепи можна використовувати рослини віком 4-5 років, а щепу нарізають із приросту віком від одного до трьох років. Хвою з живців видаляють, залишивши голки тільки біля бруньки, розташованої у верхній частині. З підщепи видаляють усі довгі пагони і бічні бруньки. Щеплення здійснюють на самому початку весняного сокоруху або в середині літа. Весняне щеплення проводять на тогорічному пагоні, а літнє – на пагін поточного року.

Сосна взимку на ділянці

Сосна восени.

Усі види сосни, крім сосни Тунберга, є зимостійкими. Навіть із настанням холодів процеси в деревах не зупиняються, а лише уповільнюють свій перебіг. Виходячи з цього, й потрібно готувати хвойні рослини до зими. Приблизно в кінці листопада, перед настанням морозів, потрібно провести вологозарядковий полив: під кожну сосонку нижче одного метра виливають 2 відра води, а якщо дерево вище, то норма витрати води виростає до 3-5 л. Щоб вода йшла в ґрунт, а не розтікалася по поверхні, по периметру кордону пристовбурного кола роблять земляний відвал. Особливо важливий підзимній полив для однорічних і дворічних саджанців, у яких коренева система ще не досить розвинена. Потребують його й породи зі слабкою зимостійкістю, а також рослини, які перенесли в поточному році формуюче обрізування.

Із серпня внесення в ґрунт азотних добрив потрібно припинити: азот стимулює утворення зеленої маси, а вам потрібно, щоб за вересень-листопад зросли та дозріли вже сформовані пагони, інакше взимку вони загинуть. Аби прискорити процес їхнього здеревіння і заодно зміцнити кореневу систему сосни, дерево в вересні підживлюють калійно-фосфорним комплексом.

Як доглядати за соснами восени і взимку

Важливим пунктом підготовки молодих сосон до зими є мульчування пристовбурного кола. У якості мульчі найкраще використовувати подрібнену деревну кору: вона дозволяє кисню проникати до коріння рослин, а коли починається відлига, така мульча не перешкоджає виходу випарів, тому під корою ні коріння, ні шийка не пріють, як це трапляється іноді під мульчею з тирси.

Зимівля в саду.

Узимку, після сильного снігопаду, мокрий важкий сніг може стати причиною обламування тонких гілочок і розломів на скелетних гілках сосни. Не потрібно трясти дерево та смикати його за гілки: рослини взимку настільки тендітні, що гілки тріскаються від будь-якого зусилля. Сніг із гілок, до яких ви можете дотягнутися, потрібно струшувати віником або щіткою з довгою ручкою в напрямку від кінчиків до стовбура, а щоб дістати гілки вище, оберніть кінець дошки або палиці тканиною, підчепіть нею гілку й гойдайте її вгору і вниз.

У період раптової відлиги або коливання між плюсовими денними та мінусовими нічними температурами сосна може вкритися кіркою льоду, тяжкість якої теж може привести до розламів. Щоб гілки не постраждали, підіпріть їх, як ви це робили з плодовими деревами, коли на них формувалося забагато плодів.

Види і сорти сосон

Величезна кількість видів і сортів сосни може збити з пантелику не тільки любителя, а й професійного садівника, тим більше що продовжують з'являтися все нові сорти та гібриди цієї рослини. Ми познайомимо вас із деякими видами, які частіше за інших зустрічаються в садах, скверах і парках.

Сосна брістольська (Pinus aristata),

або сосна остиста – американський вид, що росте в Колорадо, Нью-Мексико, Аризоні, сухих районах Юти, Каліфорнії і Невади. Це кущисте дерево заввишки до 15 м, яке в Європі зростає набагато нижче. Іноді це низькорослий чагарник із зеленою і гладкою в молодому віці корою, яка з часом стає лускатою. Сучки у сосни остистої підняті, короткі й жорсткі, голки темно-зелені, п’ятихвойного типу, щільно лежать, завдовжки від 2 до 4 см. Циліндрично-яйцеподібні шишки, що з'являються на двадцятому році життя, сягають у довжину 4-9 см. Рослини цього виду світлолюбні, невибагливі до ґрунту, посухостійкі, але погано зносять задимлене міське повітря. Відомі такі садові форми сосни брістольської:

  • Башфул – з округлою кроною;
  • Джоз Бест – із конічною кроною;
  • Резек Долл – із конічною пухкою кроною;
  • Шервуд Компакт – маленьке дерево зі щільною конічною кроною.
Сосна брістольська (Pinus aristata)

Сосна м’яка (Pinus flexilis)

теж родом із Північної Америки. Ця рослина сягає у висоту 26 см. У молодості крона у неї вузькоконусоподібна, пізніше вона набуває форми кулі. Кора сосни м’якої темно-коричнева, спочатку гладка й тонка, а пізніше груба, дрібнолуската. Гілки злегка зігнуті, у дорослих сосон повисають під гострим кутом до стовбура. Молоді пагони неяскравого червонувато-коричневого відтінку, борознисті, голі або вкриті світлими кучерявими волосинками. Тригранні, жорсткі, вигнуті темно-зелені хвоїнки завдовжки 3-7 см зібрані в пучки по 5 штук. На дереві вони зберігаються до 5-6 років. Яйцевидно-циліндричні, повисаючі, блискучі, світло-бурі або жовті шишки сягають у довжину 15 см. У Європі рослина вирощується з 1861 року, має кілька декоративних форм:

  • Гленмор – дерево з довшими, ніж у основного виду, голками сіро-блакитного кольору;
  • Нана – карликова чагарникова форма з голками завдовжки до 3 см;
  • Пендула – сосна заввишки всього під 2 м із висячими суками;
  • Тайні Темпл – дуже низькоросла форма з темно-зеленими з зовнішньої сторони й сіро-блакитними зсередини голками завдовжки 6-7 см.
Сосна м’яка (Pinus flexilis)

Сосна кедрова європейська (Pinus cembra),

в дикому вигляді зустрічається в середній смузі Європи. У висоту кедрова сосна сягає 10-15 м. У неї коричневі або іржаво-червоні пагони, хвоя з одного боку зелена, з іншого сиза або блакитнувата, вкрита гирлочковими смужками. Шишки кулеподібно-яйцеподібні, завдовжки 5-8 і завширшки 4-6 см. Вид вирізняється зимостійкістю, тіньовитривалістю і довговічністю. Має низку декоративних форм:

  • колоноподібну;
  • однолисту – карликовий чагарник із хвоєю, зібраною в пучки по 5 штук;
  • зелену – з хвоєю яскраво-зеленого кольору;
  • золотисту – з блискучою жовтою хвоєю;
  • строкату – з золотисто-рябою хвоєю;
  • Ауреоварієгата – з більш-менш жовтими голками;
  • Глаука – сосна з пірамідальною кроною і сріблясто-блакитною хвоєю;
  • Глоуб – карликова форма заввишки до 2 м;
  • Пігмеа або Нана – компактні форми заввишки 40-60 см із тонкими й короткими гілками й голками, схожими на хвою сланика;
  • Стрикта – сосна з колоноподібною кроною, майже вертикальними суками, спрямованими вгору, і щільно притиснутими гілками.
Сосна кедрова європейська (Pinus cembra)

Сосна кедрова корейська (Pinus koraiensis),

або кедр корейський росте на узбережжях Амура, в Північно-Східній Кореї і Японії. У висоту дерево сягає 40 м, а в діаметрі – від 1 до 1,5 м. Гілки у сосни простягнені або висхідні, кора гладка, товста, сіро-коричнева або темно-сіра. Молоді пагони світло-коричневі, злегка опушені, тригранні. Зелені з одного боку та сизі або блакитні з устричними смужками з іншого голки зібрані в пучки по 5 штук. Шишки циліндричні, завдовжки 10-15, а завширшки 5-9 см. У культурі вид із 1846 року. Сосна корейська тіньовитривала, стійка в умовах міста, декоративна. Посадка сосни корейської має проводитися в свіжу, родючу, але перезволожену землю. Декоративні форми сосни корейської:

  • строката – частина хвої світло-золотистого відтінку, частина золотисто-плямиста або золотисто-облямована;
  • вигнута – хвоя спірально вигнута, особливо на кінцях гілок;
  • Глаука – сосна заввишки до 10 м із красивою конічною кроною діаметром від 3 до 5 м. Хвоя щільна, сіро-блакитна, в пучках по 5 голок. Чоловічі колоски жовті, шишки завдовжки 10-15 см спочатку червонуваті, потім фіолетові, а в зрілості бурі;
  • Сільвер – сорт із довгими сріблясто-синіми голками;
  • Анна – сосна з широкоовальною кроною;
  • Вінтон – карликова форма заввишки до 2 м із діаметром крони близько 4 м;
  • Варієгата – сосна зі світло-жовтими або жовто-плямистими з жовтим краєм голками.
Сосна кедрова корейська (Pinus koraiensis)

Сосна кедрова сланикова (Pinus pumila),

або кедровий сланик (Pinus pumila) поширена по всьому Східному Сибіру, Далекому Сході, Кореї, Північно-Східному Китаю і Японії. За оригінальний вигляд сланикову кедрову сосну називають лежачим лісом або північними джунглями. Вид є деревцями заввишки не більше 5 м, що переплітаються між собою кронами, притискаються до землі й утворюють густі зарості. Гілки у сланика лапаті, пагони короткі, зеленуваті, з віком сіро-коричневі з рудим опушенням. Тонкі синьо-зелені голки завдовжки до 10 см зібрані в пучок по 5 штук. Шишки червоно-фіолетові, але з дозріванням вони набувають бурого кольору. У культуру вид введено в 1807 році. Сланикова сосна зимостійка, світлолюбна, невимоглива до ґрунтів, стійка до хвороб та шкідників і має такі декоративні форми:

  • Глаука – чагарник заввишки до 1,5 м із кроною діаметром до 3 м, потужними пагонами, що підводяться, та сіро-блакитною хвоєю;
  • Хлорокапра – рослина розміром, як основний вид, із сіро-зеленими голками й жовто-зеленими в молодому віці шишками;
  • Дреєрз Дворф – компактна рослина з широкою лійковидною кроною і блакитною хвоєю;
  • Дворф Блю – широка невисока сосонка з біло-блакитними голками завдовжки 3-4 см;
  • Глоуб – порівняно швидкозростаюча форма висотою і діаметром крони до 2 м, з тонкими гарними голками блакитно-зеленого відтінку;
  • Єделло – сосна з розлогою плоскою кроною з гніздоподібним заглибленням у середині й притиснутими до пагонів голками, зеленими зверху і блакитно-білими зі споду;
  • Нана – чагарник зі щільною кроною, червоними колосками та скрученою, яскравою сіро-зеленою хвоєю;
  • Сапфір – неравномерно растущая форма с короткими голубыми иголками.нерівномірно зростаюча форма з короткими блакитними голками.
Сосна кедрова сланикова (Pinus pumila)

Сосна звичайна (Pinus sylvestris)

поширена в Європі і Сибіру. У висоту рослини цього виду сягають від 20 до 40 м. Стовбур прямий, із високим природно оформленим штамбом. Крона у молодому віці конусоподібна, до старості широка, округла, а іноді й парасолькоподібна. Зібрані в пучки по дві плоскі, жорсткі, злегка зігнуті хвоїнки завдовжки до 6 см забарвлені в сизо-зелений колір. Симетричні яйцеподібно-конічні шишки завтовшки до 3,5 см сягають у довжину 7 см. Вид світлолюбний, зимостійкий, але чутливий до забруднення повітря. Росте швидко, що є досить рідкісною чеснотою для сосон. Має такі садові форми:

  • Альба – сосна заввишки до 20 см із кроною у формі широкої парасольки і сіро-блакитною хвоєю;
  • Альбінс – карликова рослина з сіро-зеленою хвоєю;
  • Ауреа – чагарник заввишки до 1 м з округлою кроною, жовто-зеленою в молодому і золотисто-жовтою в зрілому віці хвоєю;
  • Компресса – карликова рослина заввишки до 2 м із колоноподібною кроною і притиснутою хвоєю;
  • Фастіджіата – сосна заввишки до 15 м зі строго колоноподібною кроною, щільно притиснутими суками й гілками та блакитно-зеленими голками;
  • Глаука – потужна рослина з ширококеглеподібною кроною і блакитною хвоєю;
  • Глобоза Вірідіз – карликова форма заввишки до півметра із закругленою або яйцеподібною кроною і довгими жорсткими темно-зеленими голками;
  • Репанда – сосна широка, плоска й розчепірена з потужними пагонами та сіро-зеленою хвоєю завдовжки до 8 см;
  • Японіка – пряме, дуже повільно зростаюче дерево з кроною, як у ялини, з суками, що косо піднімаються, і короткими зеленими голками;
  • Кемон Блю – середньої величини дерево з кеглеподібною кроною, щільними суками й закругленими голками інтенсивного блакитного кольору.
Сосна звичайна (Pinus sylvestris)

Окрім описаних видів, у культурі вирощуються сосни Коха, гачкувата, малоквіткова, густоквіткова, Муррея, Палласа (кримська), погребна, скручена, смолиста, Сосновського, сплощена (китайська), Фріза (лапландська), чорна, балканська (румелійська), Банкса, Волліча (гімалайська), віргінська, Гельдрейха, гірська, пагорбова (західна біла), жовта (орегонська), Пінія (італійська), кедрова сибірська (кедр сибірський) і інші.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.