Самшит: вирощування в саду, розмноження і види

Рослина самшит (лат. Buxus) – рід вічнозелених повільно зростаючих дерев і чагарників родини Самшитові, яких у природі за останніми даними налічується близько 100 видів. Вони ростуть у Вест-Індії, Східній Азії і у країнах Середземномор'я. Назва рослини «буксус» запозичена давніми греками з невідомої мови. У природі існує три великих ареали самшиту – африканський, центральноамериканський і євро-азійський.

У культурі дерево самшит, одну з найдавніших декоративних рослин, вирощують як горщикову і садову культуру. У теплих районах чагарник самшит використовується не тільки в якості живої огорожі і бордюрів – мальовничо сформовані кущі самшиту прикрашають сади і газони.

Самшит у домашніх умовах – популярна культура для бонсай, оскільки може рости в невеликій посудині, добре кущиться, має дрібне листя і чудово зносить обрізання.

Рослина самшит – опис

Листя у самшиту супротивне, цілокрає, шкірясте, еліптичне або майже кругле. Квітки ароматні, дрібні, одностатеві, зібрані в пазушні суцвіття. Плід – тригніздова коробочка, при дозріванні розтріскується і розкидає блискуче насіння чорного кольору. Самшит – медонос, проте самшитовий мед вживати не можна, оскільки всі частини рослини отруйні. Ландшафтні дизайнери цінують самшит за красу крони, блискуче листя і здатність добре зносити обрізування. Садівники, крім усього іншого, цінують самшит декоративний за його невибагливість і тіньовитривалість.

Посадка самшиту

Коли саджати самшит

Якщо дотримуватися народної мудрості, яка говорить, що рослини, що цвітуть навесні, краще саджати восени, і навпаки, то саджати самшит краще в осінній час, із середини вересня до початку жовтня, надавши йому до настання холодів місяць для вкорінення. Хоча деякі садівники успішно саджають самшит напровесні і навіть улітку. Висаджувати рослину найкраще в напівтінистому або тінистому місці, в глинистий, вологий і водопроникний ґрунт, що містить вапно. На яскравому сонці у самшиту швидко пошкоджується листя.

Як посадити самшит

За добу до висадки у відкритий ґрунт саджанці самшиту із закритою кореневою системою потрібно рясно полити, щоб було легше витягти кореневу систему із земляною грудкою з контейнера. Буде ще краще, якщо ви зумієте вийняти саджанець і занурити його коріння у воду на добу. Яма для самшиту повинна бути приблизно втричі глибшою і ширшою за земельну грудку з корінням саджанця. На дно ями поміщають дренажний шар із перліту завтовшки 2-3 см, вийняту з ями землю теж змішують із перлітом у рівних частинах. У саджанця розправляють коріння, поміщають його в яму і поступово засипають коріння сумішшю ґрунту з перлітом, намагаючись уникнути утворення повітряних порожнин. Після заповнення ями злегка ущільніть землю і полийте саджанець відстояною дощовою водою (при висоті саджанця 15-20 см вам знадобиться 3 л води). Коли після поливання земля в ямі просяде, досипте ще ґрунтосуміші, але вже не ущільнюйте її. Стовбурець самшиту повинен розташовуватися чітко вертикально. У 20-30 см від стовбура насипте по колу невисокий земляний вал, щоб при подальших поливаннях вода не розтікалася, а йшла вглиб, а пристовбурні кола всередині кола засипте шаром перліту завтовшки 1-2 см.

Догляд за самшитом у саду

Як виростити самшит

Вирощування самшиту – справа зовсім неклопітка, і якщо ви не знаєте, як доглядати за самшитом, дотримуйтесь загальних правил садівництва і простої логіки. Після посадки, якщо не буде дощів, полийте самшит через тиждень. Витрата води при подальших поливаннях – приблизно одне відро на рослину метрової висоти. Воду необхідно лити всередину кола, яке ви позначили земляним валом. Поливати самшит слід уранці або ввечері, причому під час посухи або сухих гарячих вітрів поливати самшит потрібно не частіше, але рясніше. Після поливання обов'язково розпушують ґрунт, водночас видаляючи з ділянки бур'яни. На початку травня, коли земля вже достатньо прогріється, пристовбурні кола самшиту мульчують шаром торфу завтовшки 5-8 см, але таким чином, щоби мульча у жодному випадку не стикалася з пагонами і стовбуром самшиту.

Догляд за самшитом передбачає регулярні підживлення рослини. Уперше самшит удобрюють лише через місяць після посадки, якщо ви висаджували його навесні, оскільки удобрювати можна тільки вкорінену рослину. Надалі в період активного росту в ґрунт вносяться комплексні мінеральні добрива або органіка, а восени під перекопування в ґрунт – тільки ті добрива, які містять калій і фосфор, оскільки азот восени і взимку рослині не потрібен.

Пересадка самшиту

Пересадку самшиту краще здійснювати навесні, щоб рослина встигла благополучно вкоренитись і підготуватися до зими. Дорослі рослини потрібно пересаджувати разом із грудкою землі. Пересадка самшиту проводиться за тим самим принципом, що й первинна посадка, і якщо ви все зробите правильно, рослина переживе процедуру безболісно.

Стрижка самшиту

Обрізування самшиту здійснюється в квітні або на початку травня. Формувати кущ самшиту можна у вигляді геометричної фігури – найчастіше це куби, конуси або кулі. Можна вирощувати самшит у вигляді штамбового дерева, залишивши на ньому тільки центральний, найсильніший пагін, і вирізавши під корінь усі інші. Молодим паросткам, що зростають у верхній частині центрального пагона штамба, зазвичай надають форми кулі. Одного разу сформувавши рослину, вам доведеться тільки злегка коректувати форму, оскільки самшит росте дуже повільно. При коригуванні зазвичай обрізають тільки молоді прирости, до обрізування старої деревини справа може дійти, тільки якщо кущ остаточно втратив необхідні обриси. Самшит зносить стрижку дуже легко, причому він тим густіший, чим частіше ви його стрижете. Фахівці рекомендують коригувати крону самшиту щомісяця. Однак майте на увазі: що частіше ви робите обрізування самшиту, то частіше вам доведеться його поливати і підживлювати, щоб він міг заповнити втрату поживних речовин, що доставлялися йому обрізаним листям.

Шкідники і хвороби самшиту

Головний ворог рослини – самшитова галиця, що відкладає свої яйця на початку літа в молоде листя на кінцях пагонів. Личинки в'їдаються у тканину листка і зимують там, а у травні з їхніх лялечок з'являються дорослі комахи. Якщо окупація самшиту галицею носить тотальний характер, його листя сохне й опадає. Боротьба із самшитовою галицею ведеться наступними препаратами: Актара, Карбофос, Фуфанон, Тагор. Якщо після однієї обробки ви поліпшень не помітили, повторіть обприскування через десять днів. Ці ж інсектициди допоможуть вам у разі появи на самшиті повстяника, життєдіяльність якого проявляється здуттями на листках і в'яненням пагонів. Павутинний кліщ, який з'являється на рослині в сильну посуху, також знищують перерахованими препаратами.

Із хвороб страждає самшит на некроз пагонів, що супроводжується відмиранням кінців гілок і плямами на листі. Це захворювання лікують обробкою фунгіцидами, і, можливо, неодноразовою. Найгірше, якщо самшит уразить рак. Якщо це відбудеться, обріжте вражені ділянки рослини, захоплюючи здорову деревину, й обробіть рани фундазолом.

Самшит у Москві і Підмосков'ї

Посадка та догляд за самшитом вічнозеленим у Москві і Московській області мало відрізняється від агротехніки рослини в інших районах із помірним кліматом. Однак у місцях, де зимові морози бувають дуже сильними, не можна нехтувати заходами із підготовки самшиту до зими. Про те, як забезпечити рослині благополучну зимівлю, читайте у відповідному розділі.

Розмноження самшиту

Як розмножити самшит

Самшит розмножують найчастіше вегетативно, але іноді використовують і насіннєвий спосіб розмноження. Проблема в тому, що насіння самшиту дуже швидко втрачає прорісність, але якщо ви хочете спробувати виростити кущ із насінини, скористайтеся нашими рекомендаціями.

Вирощування самшиту з насіння

Свіже, щойно дозріле насіння замочують на добу в теплій воді зі стимулятором росту – Епіном або Цирконом. Потім його розкладають між двома вологими (не мокрими) рушниками або серветками і чекають, поки з'являться білі паростки – зазвичай це трапляється за місяць, і весь цей час ви повинні підтримувати тканину, в якій лежить насіння, у вологому стані. Якщо паростки не з'являються протягом 2-3 тижнів, покладіть серветки з насінням на кілька днів до овочевого ящика холодильника, а потім знову перемістіть у теплу кімнату. Після появи білих паростків насіння сіють у суміш торфу з піском у рівних частинах, направивши паростки в ґрунт, і накривають посудину склом або плівкою. Контейнер утримують у теплому місці в притінку й очікують на сходи, які повинні з'явитися протягом двох-трьох тижнів. Як тільки проклюнуться зелені паростки, плівку або скло прибирають, контейнер переставляють у притінок. Догляд за сіянцями полягає у поливанні і підживленні молодих рослин добривами слабкої консистенції. Зміцнілі і підрослі сіянці висаджують у ґрунт після того, як минуть поворотні заморозки.

Розмноження самшиту живцями

Весняне живцювання самшиту – найпоширеніший спосіб розмноження цього чагарника. Для живців заготовляють молоді, міцні, але не здеревілі до кінця пагони завдовжки 10-15 см, які зрізують навскіс, і, видаливши з нижньої третини живця листя, замочують на добу в розчині коренеутворювача. Потім живці промивають і висаджують у відкритий ґрунт приблизно такого складу: старий, давно перепрілий компост або перегній, листова земля і пісок у рівних частинах. Склад може бути й іншим, головне, щоби ґрунт був легким і поживним. Заглиблюють живці в субстрат по самісіньке листя і накривають кожен пластиковою п'ятилітровою пляшкою з вирізаним дном. Для того щоб полити живець, вам потрібно буде відгвинтити кришку пляшки і побризкати всередину водою з розпилювача. Так само можна щодня провітрювати живці. Корінці починають утворюватися за місяць, а за два у самшиту вже сформується коренева система, і пляшку можна буде прибрати. Не забудьте в першу зиму укрити живці ялиновим гіллям, інакше вони загинуть.

Розмножувати самшит живцями можна і восени, але саджати їх потрібно в горщики, оскільки до зими вони не встигнуть вкоренитися і зміцніти, тому напевно загинуть навіть під укриттям. Живці потрібно внести в приміщення з температурою 10 ºC, де вони перечекають зимові холоди, а навесні їх висаджують на постійне місце.

Розмноження самшиту відсадками

Це ще один надійний і перевірений спосіб вегетативного розмноження. Навесні пагони самшиту пригинають до землі і прикопують. Усе літо їх поливають і підживлюють разом із материнським кущем, а коли вони укорінятимуться і підуть у ріст, їх відокремлюють і висаджують на постійне місце.

Самшит узимку

Самшит восени

Найважчим періодом у культивуванні самшиту є зима – вічнозелений чагарник дуже чутливий до холодної температури. Крім того, спляча коренева система не забезпечує пагони і листя самшиту, які пробуджуються до життя при першому ж промені сонця, вологою і живленням, від чого вони сохнуть. Ось чому важливо саджати самшит у затінку. І ось чому так важливо вжити всіх необхідних заходів для підготовки самшиту до зими.

Безпосередньо перед настанням морозів, на початку листопада, потрібно провести рясне підзимове вологозарядкове поливання самшиту, яке наситить рослини вологою на довгі зимові місяці. Після цього потрібно замульчувати пристовбурні кола перепрілою хвоєю або торфом. Сухе листя для цього не годиться, тому що вологої зими воно може підіпріти і спричинити розвиток у самшиту грибкових хвороб.

Укриття самшиту на зиму

Коли температура повітря опуститься до -10 ºC, беруться до організації укриття самшиту. Перед тим, як укрити самшит на зиму, штамбові рослини потрібно підв'язати до опори, щоб рясний снігопад не зламав стовбурець самшиту. Після цього слід повністю обгорнути штамб нетканим матеріалом або обв'язати ялиновим гіллям. У дорослих штамбів можна побілити стовбур, тоді обв'язувати тканиною буде потрібно тільки крону рослини. Бордюр або живопліт із самшиту теж потребують укриття – їх повністю накривають двома-трьома шарами нетканого матеріалу або мішковини, які закріплюють, присипаючи краї землею. Але попередньо кущі самшиту потрібно зв'язати – великі маси мокрого снігу можуть поламати його гілки. Укорінені живці та молоді самшити обв'язують ялиновим гіллям, замульчувавши пристовбурні кола торфом або хвойними голками. Знімають укриття, як тільки настане весна, інакше в теплі самшит може випріти. Роблять це в похмурий день, причому хвойні лапи і шари тканини прибирають не всі – залиште один шар мішковини, лутрасилу або спанбонду і трохи ялинового гілля для притінення від занадто яскравого весняного сонця. Привчати самшит до весни потрібно поступово.

Види і сорти самшиту

У культурі вирощують не так уже й багато видів самшиту, проте у нього є дуже привабливі садові форми, з якими ми хочемо вас познайомити. Отже:

Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens)

поширений у природі Середземномор'я і Кавказу, де краще рости у підлісках листяних і змішаних лісів навіть у густому затінку. Це дерево заввишки до 15 м, набагато рідше – чагарник. Пагони у цього виду прямі, чотиригранні, густооблистяні, зелені. Листя супротивне, майже без черешків, голе, блискуче, темно-зеленого кольору згори пластини і матового світло-зеленого, навіть жовтуватого, зі споду. Форма листя – витягнуто-еліптична, довжина від 1,5 до 3 см. Дрібні одностатеві зеленуваті квітки зібрані в компактні головчасті суцвіття. Плід – куляста коробочка невеликого розміру зі стулками, що розкриваються, коли дозріває насіння. Всі частини самшиту вічнозеленого отруйні! Найкращі сорти:

• Суффрутікоза – вічнозелений чагарник, що повільно зростає суворо вертикально до 1 м заввишки. Листя яйцеподібне або обернено-яйцеподібне, супротивне, завдовжки до 2 см. Квітки дрібні. Рослина ідеальна для живоплотів і бордюрів;
• Блауер Хайнц – присадкуватий повільно зростаючий чагарник із жорсткішими, ніж у Суффрутікози, пагонами і шкірястим блакитно-зеленим листям. Це відносно новий сорт, який використовується для створення килимових орнаментів не вище 20 см. Більш компактний і морозостійкий, ніж попередній сорт;
• Елеганс – щільний чагарник із кулястою кроною заввишки до 1 м із прямими густооблистяними пагонами та довгастим строкатим листям із білою облямівкою. Посухостійкий.

Самшит дрібнолистий (Buxus microphylla)

На відміну від самшиту вічнозеленого, цей вид значно менш чутливий до зимових морозів. Це корейський або японський нащадок самшитів, що витримує взимку без укриття тридцятиградусні морози, проте потребує укриття від яскравого весняного сонця. Найзатребуваніші в культурі сорти:

• Вінтер Джем – дуже морозостійкий сорт самшиту з щільною кроною, який чудово підходить для створення маленьких топіарних форм. Прекрасно зносить обрізування. Рідкісний для самшитів швидкозростаючий сорт, що досягає заввишки 1,5 м;
• Фолкнер – компактний повільнозростаючий чагарник заввишки до 1,5 м, найчастіше його кущі обрізують у формі кулі, до чого схиляє природне зростання крони.

Самшит колхідський, або кавказький (Buxus colchica)

– повільнозростаючий релікт третинного періоду, що є найбільш дрібнолистим і зимостійким самшитом із європейських видів. Живе цей вид до 600 років, досягаючи у висоту 15-20 м, діаметр стовбура біля основи – 30 см.

Самшит балеарський (Buxus balearica)

– найзахідніший вид самшиту. Родом він із Балеарських островів, півдня Іспанії, Португалії та Атлаських гір на півночі Марокко. Це найбільш великолистий вид євро-азійського ареалу: лист самшиту Балеарского досягає довжини 4, а завширшки 3 см. Росте швидко, має надзвичайно високі декоративні якості, однак, на жаль, абсолютно не зимостійкий.

Є ще кілька видів самшиту, які можна культивувати в умовах нашого клімату, однак поки що вони зустрічаються в наших садах дуже рідко.

• Сальпіглосис: вирощування з насіння, види і сорти
• Санвіталія: вирощування з насіння, види і сорти