Іксія: вирощування і догляд, види і сорти
Іксія (лат. Ixia) – рід трав'янистих багаторічників родини Ірисові, котрий за різними даними об'єднує від сорока до понад шістдесят видів, що мешкають у Південній Африці, а точніше – в Капській області. Назва роду утворена від грецького слова, що означає «пташиний клей», і пояснює властивість соку іксії – липкість. У квітникарстві ця рослина з'явилась у XVIII столітті.
Сьогодні іксія в саду представлена переважно сортами гібридного походження, відомими під загальною назвою іксія гібридна. Видові іксії в культурі зустрічаються все рідше.
Посадка й догляд за іксією
- Цвітіння: упродовж 3-4 тижнів у кінці весни або на початку літа.
- Посадка: висадка цибулин у ґрунт у тих районах, де взимку не буває мінусових температур – у кінці жовтня або на початку листопада, а в середній смузі краще робити це в кінці квітня або на початку травня.
- Освітлення: яскраве сонячне світло.
- Ґрунт: поживний, багатий на гумус, нейтральний.
- Полив: після посадки та до появи сходів ділянку з іксією не поливають, але щойно з'являться паростки, полив має стати регулярним, а під час формування бутонів і цвітіння – частим і рясним. Вечорами в жарку погоду квіти обприскують теплою водою: рослині потрібна підвищена вологість повітря.
- Підживлення: раз чи двічі на місяць із початку літа та до завершення цвітіння мінеральними добривами для цибулинних культур або органічними розчинами в слабкій концентрації.
- Розмноження: дітками та поділом бульбоцибулини.
- Шкідники: не ушкоджують.
- Хвороби: гнилі та цвіль.
Квітка іксія – опис
Іксія є бульбоцибулинною рослиною, яка сягає у висоту від 15 до 70 см. Стебла у неї тонкі, листя лінійне, вузьке, довге, дворядне, мечоподібне. Широко відкриті квітки іксії діаметром від 2,5 до 5 см, яких формується на квітконосі близько десятка, складаються з шести пелюсток білого, червоного, рожевого або жовтого кольору, причому ближче до центру колір стає густішим і темнішим – темно-червоним, чорним або коричневим відповідно. Цвіте іксія в кінці весни або на початку літа. Ночами і в похмуру погоду квітки рослини закриті. Іксія має несильний, але приємний аромат, що приваблює комах, зокрема бджіл.
Посадка іксії у відкритий ґрунт
Коли садити іксію
У регіонах із теплим кліматом іксію висаджують як навесні, у кінці квітня або на початку травня, так і восени, у листопаді. Оскільки цибулини іксії можуть загинути вже при температурі –1-2 ºC, у середній смузі й у регіонах з іще суворішими зимами посадка квітки здійснюється тільки навесні.
Щоб іксія не зазнала атак шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, бажано щороку висаджувати її на новому місці. Ділянка має бути захищеною від вітру, сонячною та розташованою далеко від дерев. Ґрунт краще живильний, багатий на гумус, нейтральної реакції. Не можна садити рослину в місцях, де може застоюватися вода.
Як посадити іксію
Ділянку під іксію слід добре підготувати до посадки: перекопати з компостом і вирівняти. Якщо ґрунт важкий, слід додати в нього для водопроникності піску. При підготовці посадкового матеріалу відберіть щільні й пружні цибулини, а м'які, сухуваті і ті, на яких виявлено ознаки плісняви, краще не висаджувати.
Посадковий матеріал поміщають на глибину 5-8 см у ямки, на дно яких покладено шар родючого ґрунту. Діток і діленки розташовують на відстані 8-10 см одна від одної, бульбоцибулини – з інтервалом 10-12 см. Після посадки ділянку не поливають, а відразу мульчують шаром органічного матеріалу завтовшки 2-3 см.
У поточному році можуть зацвісти тільки іксії з найбільших бульбоцибулин, інші почнуть цвісти через рік або два.
Догляд за іксією в саду
Як доглядати за іксією
Посадка іксії та догляд за нею не складні, але агротехніка вирощування цієї культури має свої особливості. Найважливішими умовами для успішного вирощування іксії є яскраве світло, висока температура і підвищена вологість повітря, тому виправданим є вирощування іксії на яскравому сонці, а для створення підвищеної вологості доведеться проводити вечірні обприскування. Якщо посадити іксію в притінку, вона не проявить повною мірою властивих їй декоративних якостей: квітконоси будуть занадто довгі й тонкі, а забарвлення квіток тьмяним.
Догляд за іксією складається з регулярних поливань, розпушування ґрунту між рослинами, прополювання, внесення добрив, видалення зів'ялих квіток і, якщо в цьому виникне необхідність, захисту від хвороб і шкідників.
Полив і підживлення іксії
Після посадки бульбоцибулин ділянку не поливають до появи сходів, а статися це може за 2-3 тижні. З цього часу полив іксії має бути регулярним, а в період бутонізації та цвітіння – частим і рясним. Вода для зволоження ґрунту має бути теплою й відстояною, і в неї бажано додавати препарати, що стимулюють пишне і тривале цвітіння.
Підживлюють іксію мінеральними добривами для цибулинних культур, хоча вона прихильно приймає й органіку. Підживлення вносять із початку літа. Щойно цвітіння іксії завершиться, і підживлення, і полив рослини припиняють.
Розмноження іксії
Розмножується іксія дітками, які наростають навколо материнської бульбоцибулини. Перед посадкою діток відокремлюють, місця розломів обробляють вугільним порошком, після чого дочірні бульбоцибулинки висаджують у ямки. Зацвітають іксії з діток на другий або третій рік.
Розмножують іксію і шляхом поділу бульбоцибулини: її розрізають гострим ножем на частини так, щоб у кожній діленці виявилися вічко і денце з зачатками кореневища. Місця розрізів обробляють товченим вугіллям, зеленкою або золою й відразу висаджують. Рослини з розділеної бульбоцибулини можуть дати квітки вже в поточному році.
Іксія взимку
Після завершення цвітіння цибулини викопують не відразу, а тільки в кінці липня, оскільки їм знадобиться час, щоб накопичити поживні речовини. Потім бульбоцибулини витягають із землі, просушують у затінку при гарній вентиляції, протруюють у міцному розчині перманганату калію, знову просушують, складають у ящики й зберігають до посадки в сухому, прохолодному приміщенні або в овочевому ящику холодильника. Посадка в ґрунт, як ми вже згадували, на півдні здійснюється пізньої осені, а в холодних регіонах – навесні. Іксії можна садити на вигін, щоб їхні чудесні квітки прикрашали ваш будинок, коли за вікнами лежать снігові замети.
У місцевості, де взимку не буває мінусових температур, бульбоцибулини іксії годі й викопувати: пожовкле і зів'яле листя обрізають, а ділянку вкривають шаром сухої землі, соломи, тирси, опалого листя або ялинового гілля.
Шкідники і хвороби іксії
Ні хвороби, ні шкідники цю стійку рослину не пошкоджують. Проблеми зі здоров'ям у іксії можуть виникати тільки через мокру землю. У результаті хронічного перезволоження ґрунту цибулини рослини можуть пліснявіти. Врахуйте це при підготовці ділянки до посадки: у важкий ґрунт або глину потрібно обов'язково додати для дренажу в якості розпушувача пісок.
Види і сорти іксії
У культурі відомі такі види іксії:
Іксія зеленоквіткова (Ixia viridiflora)
– придбати посадковий матеріал цієї рослини непросто. У дрібних і плоских зелених квіток цього виду пурпурово-чорний центр.
Іксія плямиста (Ixia maculata)
– рослина з округлою бульбоцибулиною діаметром до 3 см, облистяним стеблом заввишки до 40 см, прикореневими вузькими ланцетними листками й колосоподібними суцвіттями з широко відкритих удень, і закритих уночі квіток діаметром до 4 см різного забарвлення з темним центром.
Іксія китайська (Ixia chinensis)
– цей далекосхідний вид перебуває під загрозою зникнення. У нього коротке кореневище й пагони заввишки від 50 до 150 см, у нижній частині яких розташоване в кількості від 5 до 8 штук мечоподібне листя завширшки до 4 і завдовжки до 50 см. Широко розкриті червонувато-бурі або жовті з темно-пурпуровими плямами квітки діаметром до 7 см у кількості від 12 до 20 штук зібрані в розлогі розгалужені волоті. Відкрившись у першій половині погожої днини, квітка починає в'янути вже близько 17 години. У культурі користуються популярністю декоративна форма виду флава з великими однотонно-жовтими квітками, різновид віялова, листки якої накладаються один на одного на три чверті довжини, і різновид пурпуреа з квітками в жовтувато-червоних тонах.
Іксія гібридна (Ixia x hybrida)
– багаторічна рослина заввишки 30-50 см із дворядно розташованим вузьким листям, безлистими квітконосами і зібраними по 6-12 штук у грона або колосся лійковидними квітками різних відтінків із коричневою або темно-червоною серединою. Цвіте іксія гібридна напровесні впродовж трьох тижнів. У культурі вид із 1770 року. Найвідомішими сортами є:
- Блю Берд – квітки сині з білим;
- Кастор – сорт із червоними квітками;
- Джайнт – рослина з біло-кремовими квітками;
- Ерлі Сепрайз – іксія з кармінно-червоними з білим квітками;
- Хогарт – квітки кремові;
- Холландз Глорі і Маркет – сорти з жовтими суцвіттями;
- Мейбел – квітки кармінно-червоні;
- Вулкан – сорт із квітками цегляно-червоного відтінку;
- Роуз Імперор – рослина з ніжно-рожевими суцвіттями.
У продажу є також «Іксія мікс» – сортосуміш рослин різного забарвлення.