Королиця (лат. Leucanthemum) – рід трав'янистих багаторічників і однорічників родини Складноцвіті, або ж Айстрові, який раніше відносили до роду Хризантема. Однак на відміну від хризантеми королиця не має характерного аромату й не опушена сіруватим ворсом. За різними даними в рід Королиця включено від двадцяти до сімдесяти видів. Наукова назва «леукантемум» перекладається з грецької як «біла квітка», а в українській мові паралельно існує назва «стоцвіт».

Значна частина видів королиці походить із Європи та районів Азії з помірним кліматом, хоча зустрічаються королиці також у Північній Америці, Новій Зеландії й Австралії. У культурі королицю частіше називають садовою ромашкою і широко використовують у ландшафтному дизайні й озелененні.

У цій статті ми розповімо вам, як виглядає королиця, як вона розмножується, коли садити королицю на розсаду, а коли сіяти її в відкритий ґрунт і як доглядати за нею в саду.

Рослина королиця – опис

Квітка королиця – рослина з червоними кореневищами, прямими, облистяними малогіллястими стеблами заввишки від 30 до 120 см і цільним, довгасто-ланцетним темно-зеленим лопатевим або городчастим по краю листям. Залежно від виду листя королиці може бути стебловим або прикореневим. Великі квітки діаметром від 6 до 12 см, абсолютно схожі на ромашки, є насправді суцвіттями-кошиками, що складаються з жовтих трубчастих квіток, оточених білими або жовтими крайовими язичковими квітками. Формуються кошики королиці на кінцях стебел двічі за сезон: із травня по липень і в серпні-вересні. Насіння королиці, що дозріває в центрі суцвіття, зберігає прорісність 2-3 роки.

Посадка королиці у відкритий ґрунт

Вирощування королиці з насіння

Розсадний спосіб вирощування королиці має ту перевагу, що в цьому випадку цвітіння настає вже в поточному році. Сіють королицю на розсаду в кінці лютого або на початку березня в ящики, касети, миски або скляночки – посуд може бути будь-яким, оскільки в подальшому вам однак доведеться пікірувати сіянці. Бажано використовувати для посівів не надто глибокий посуд, аби було легше контролювати вологість ґрунту.

Як субстрат використовують готову ґрунтову суміш для квіткової розсади або суміш верхового торфу з піском. Субстрат і посуд перед посівом стерилізують розчином марганцівки. Покладіть на дно посуду шар дренажу, потім укладіть ґрунт, залишивши посудину незаповненою на 2-3 см від краю. Вирівняйте поверхню, розкладіть насіння, заглибивши його на 1 см і злегка присипавши ґрунтом, після чого обприскайте поверхню водою з дрібнодисперсного пульверизатора. Посіви утримують при температурі 22 ºC, не накриваючи плівкою.

Щойно з'являться сходи, температуру знижують на 2-4 градуси. У місячному віці розсаду підживлюють слабким розчином коров'яку. Коли сіянцям виповниться місяця півтора, їх пікірують по окремих скляночках із субстратом того ж складу, але з додаванням невеликої кількості перегною. У цих скляночках королиця з насіння ростиме до самої висадки на клумбу. Через кілька днів після пікірування розсаду ще раз підживлюють розчином органічного добрива. Між двома підживленнями має бути інтервал 3-4 тижні.

У відкритий ґрунт розсаду висаджують у травні, після того, як минуть поворотні заморозки, але перед посадкою сіянці впродовж двох тижнів поступово адаптують до відкритого повітря.

Пересаджують сіянці в ямки діаметром 30 см, розташовані одна від одної залежно від сорту на відстані від 30 до 70 см. Ширина міжрядь має бути щонайменше 20 см. На дно кожної ямки потрібно покласти 300-400 г перегною або компосту і 20 г повного мінерального добрива. Розсаду із земляною грудкою переносять у ямку, після чого простір, що залишився в ній, заповнюють родючим ґрунтом. Після пересадки сіянців квітник рясно поливають, а коли вода вбереться і поверхня злегка просохне, ділянку мульчують тирсою з селітрою (на 1 відро тирси 20 г селітри).

Як садити королицю в саду

При посіві королиці безпосередньо у відкритий ґрунт у перший рік рослина формує кореневу систему й розетку листя, і тільки на другий рік ви побачите її кошики. Посів здійснюють напровесні або восени. На одному місці королиця може рости до 7 років, тому поставтеся до вибору ділянки з усією відповідальністю.

Королиці підійде добре освітлене місце з дренованим, у міру вологим і окультуреним на глибину 25-30 см ґрунтом. Ідеальним ґрунтом для цієї рослини є чорнозем. На бідних або сухих ґрунтах королиця формує кошики набагато дрібніші, ніж на поживному ґрунті, а на затінених ділянках розвиток королиці сповільнюється, і цвіте вона не так рясно, як під яскравим сонцем. Якщо ґрунт на ділянці занадто легкий або важкий, у нього потрібно додати на 1 м² відповідно 15 і 20 кг перегною. Не підходять для вирощування королиці важкі глинисті або легкі піщані ґрунти, а також занадто вологі ділянки, на яких рослина хворітиме грибковими хворобами й дуже швидко постаріє.

Скопайте на ділянці ґрунт, вирівняйте його і зробіть на відстані 20 см одна від одної борозенки. Насіння королиці заглиблюють на 2 см, закладають і добре поливають. На наступний день посіви мульчують торфом. Щойно з'являться сходи, їх обов'язково проріджують. При підзимному посіві сходи з'являться напровесні, а якщо в травні сіянці пересадити на постійне місце, то до кінця сезону ви, можливо, побачите цвітіння королиці. Якщо посів проводився навесні, до осені з сіянців виросте міцна розсада, яку висаджують на постійне місце за тією ж схемою, що була описана вище, а коли сіянці приживуться, їх утеплюють на зиму.

Догляд за королицею в саду

Як виростити королицю

Доглядати за королицею дуже просто. Вам потрібно буде поливати, розпушувати й прополювати ґрунт навколо кущів, уносити підживлення і вчасно видаляти зів'ялі суцвіття, щоб вони не знижували декоративності квітника.

Поливають королицю тільки в посушливу пору, витрачаючи на 1 м² квітника до 10 л води. Після поливання або дощу ґрунт між кущами розпушують, водночас видаляючи бур'яни, що з'явилися. Підживлюють королицю переважно Нітрофоскою: на початку росту знадобиться розчин із переважанням азотної складової, а при формуванні суцвіть – калійної. Добре відгукується королиця на підживлення розчином коров'яку, і якщо у вас є можливість уносити його в ґрунт двічі на місяць, то від мінеральних добрив можна взагалі відмовитися, але тоді перед цвітінням у ґрунт бажано замість Нітрофоски внести кісткове борошно.

Після того, як королиця відцвіте, її декоративність швидко йде на спад, і тоді її обрізають на висоті 10-15 см від землі.

Шкідники і хвороби королиці

У мряку, особливо якщо період дощів затягується, королицю можуть вразити грибкові хвороби. Потерпає рослина від іржі, борошнистої роси, пероноспорозу, плямистості, фузаріозу, гнилі основи стебла і бактеріального раку. Якщо у вас з'явилися підозри, що королиця нездорова, рясно обробіть її одновідсотковою бордоською рідиною і за потреби повторюйте таку обробку ще 2-3 рази через кожні 10 днів. Але попередньо сильно уражені кущі краще видалити й спалити.

Зі шкідників небезпеку для королиці можуть становити лугові трипси, слиняві пінниці та хризантемні мінери. Позбутися цих шкідників можна, провівши кілька обробок кущів і ґрунту навколо них розчинами препаратів Аплауд, Базудин, Вермітек, Інта-вір або настоями інсектицидних рослин – чорнобривців, чистотілу або деревію. Проте краще не гаяти часу на експерименти з рослинними засобами, а відразу взятися до обробок королиці хімічними препаратами: вони діють і швидше, і надійніше.

Види і сорти королиці

У культурі ви можете зустріти кілька видів і безліч сортів королиці.

Королиця болотяна (Leucanthemum paludosum)

або хризантема болотяна (Chrysanthemum paludosum = Hymenostemma paludosum) походить із південних районів Португалії та Іспанії. Ця рослина не перевищує 25 см, однак вирізняється сильною кущуватістю й утворює розгалужені нахилені або прямостоячі облистяні стебла. Листя у королиці болотяної яскраво-зелене, чергове, сидяче, лопатувате або городчасте по краях. Численні кінцеві суцвіття діаметром до 3 см складаються з великого диска жовтих трубчастих і коротких язичкових крайових квіток. Цвіте рослина з кінця червня до морозів.

Королиця курильська (Leucanthemum kurilense)

– так званий курило-північнояпонський ендем, пізньоквітуча скельна ромашка зі східно-азійських островів Курили, Хокайдо і Хонсю. Зростає цей багаторічник заввишки до 20 см на скелях, берегових пісках, щебенистих осипах. Листки у нього пальчасті, три-п’ятилопатеві, у контурах – від округлих до брунькоподібних; кореневище м'ясисте, товсте: кошики великі, нечисленні або поодинокі, складаються з білих язичкових і жовтих трубчастих квіток.

Королиця найбільша (Leucanthemum maximum)

або королиця великоквіткова, родом із Піренеїв. Це багаторічна рослина з наземним укорінюваним кореневищем і великою кількістю розгалужених стебел заввишки від 50 см до 1 м. Листки у рослин цього виду стеблові, нижні – лопатуваті, черешкові, верхні – сидячі, довгасті, городчасті по краях. Кошики до 12 см у діаметрі складаються з жовтих трубчастих серединних і розташованих в 1-2 ряди білих язичкових квіток. Суцвіття махрових сортів цього виду дуже схожі на хризантему: воно й заповнене рядами білих язичкових квіток, а віночок розташований у середині трубчастих квіток теж білого кольору. Королиця найбільша зацвітає пізніше за інші види: після першої декади липня. У культурі вид із 1816 року. Найвідомішими його сортами є:

• Аляска – кошики діаметром до 10 см із одним рядом білих язичкових квіток;
• Бетховен – пишно квітучі кущі заввишки до півметра з простими суцвіттями, схожими на ромашку;
• Крістіне Хагеманн – кущі заввишки до 70 см із махровими суцвіттями;
• Літтл Принцес – витончена рослина заввишки до 20 см із великими білими квітками;
• Сноу Леді – однорічна рослина з дуже великими суцвіттями, що сягають у діаметрі 17 см;
• Стерн вон Антверпен – висока королиця з суцвіттями діаметром до 10 см. Язичкові квітки в кошиках білі, трубчасті – жовті.

Королиця звичайна (Leucanthemum vulgare)

або ромашка лугова – це добре знайома всім садова ромашка, яку в природі можна зустріти на лугах і лісових галявинах Європи та південних районів Сибіру. У висоту ця багаторічна рослина сягає 80-90 см. Нижнє листя у неї стеблове, оберненояйцеподібне, цільне, верхнє – довгасте. Поодинокі кошики діаметром 6-7 см складаються з одного ряду білих язичкових і дрібних жовтих серединних квіток. У культурі вид із 1500 року. В умовах середньої смуги він зацвітає в кінці травня або на початку червня. Найвідоміші сорти:

• Максима Кеніг – королиця заввишки до 1 м із кошиками діаметром до 12 см, що складаються з 1-2 рядів білих язичкових квіток і темно-жовтих серединних трубчастих;
• Мей Куїн – рослина заввишки до 50 см, що вирізняється не тільки красивими кошиками, а й глянсовим темно-зеленим листям;
• Сан-Сусі – сорт заввишки до 1 м із суцвіттями до 12 см у діаметрі, що складаються з нечисленних жовтих серединних і розташованих у 6-8 рядів білих язичкових квіток завдовжки до 5 см.

• Корисні поради щодо вирощування ампельної петунії – як домогтися пишного цвітіння?
• Космея: вирощування в саду, види і сорти