Рудбекія: вирощування в саду, види і сорти
- Прослухати статтю
- Посадка й догляд за рудбекією
- Квіти рудбекія – опис
- Вирощування рудбекії з насіння
- Посадка рудбекії
- Догляд за рудбекією
- Рудбекія після цвітіння
- Види і сорти рудбекії
- Рудбекія волосиста (Rudbeckia hirta)
- Рудбекія двоколірна (Rudbeckia bicolor)
- Рудбекія охоплююча (Rudbeckia amplexicaulis)
- Рудбекія трилоба (Rudbeckia triloba)
- Рудбекія блискуча, або рудбекія промениста (Rudbeckia fulgida)
- Рудбекія розсічена (Rudbeckia laciniata)
- Рудбекія західна (Rudbeckia occidentalis)
- Рудбекія гігантська (Rudbeckia maxima)
- Рудбекія глянсувата (Rudbeckia nitida)
- Рудбекія красива, або прекрасна (Rudbeckia speciosa)
- Рудбекія гібридна (Rudbeckia hybrida)
- Рудбекія або ехінацея
- Література
- Корисні посилання
- Продовжуючи тему
- Коментарі
Рослина рудбекія (лат. Rudbeckia) належить до роду трав'янистих однорічників, дворічників і багаторічників родини Айстрові, до якої зараховують близько сорока видів. У природі квіти рудбекія поширені в основному у преріях Північної Америки, в культурі їх вирощують здебільшого в Європі та Африці. Перші переселенці у Північну Америку назвали рудбекію «чорноокою Сюзанною» через темну серединку суцвіття, але європейцям здалося, що «сонячний капелюх» – більш вдале ім'я для рослини.
Наукову назву рудбекії дав Карл Лінней на честь шведських ботаніків, батька і сина Рудбеків, молодший з яких був другом і вчителем Ліннея, а також прапрапрадід Альфреда Нобеля, й уславився тим, що в 1653 році відкрив лімфатичну систему людини.
Прослухати статтю
Посадка й догляд за рудбекією
- Посадка: посів насіння в ґрунт – у середині або в кінці червня, посів насіння на розсаду – у кінці березня або на початку квітня, висадка сіянців у ґрунт – у кінці травня.
- Цвітіння: з середини літа до заморозків.
- Освітлення: яскраве сонячне світло.
- Ґрунт: окультурений, родючий, дренований.
- Полив: ранковий або вечірній, регулярний, у спеку – частий.
- Підв’язування: високорослі форми вимагають опори.
- Підживлення: напровесні вносять повне мінеральне добриво, а через два тижні підживлення повторюють.
- Розмноження: насіннєве та поділом куща.
- Шкідники: листові нематоди.
- Хвороби: борошниста роса.
Квіти рудбекія – опис
Квітка рудбекія має прості або розгалужені жорсткоопушені стебла, що досягають у висоту від півметра до 200 см, хоча деякі дикі види виростають і до трьох метрів. Листя рудбекії цілісне, перисторозсічене або перистороздільне, овальне або яйцеподібне, від п'яти до двадцяти сантиметрів завдовжки, в нижній частині стебла на довгих ніжках, у верхній – сидяче. Суцвіття-кошики до 15 см у діаметрі складаються із крайових безплідних язичкових квіток різних відтінків жовтого кольору і серединних двостатевих трубчастих квіток, забарвлених у різні кольори – від жовтого до коричневого або пурпурово-чорного. Плід рудбекії – довгаста сім'янка, іноді з невеликою короною. Блискуче, дрібне, темно-сірого кольору насіння рудбекії зберігає прорісність 2-3 роки.

Вирощування рудбекії з насіння
Посів рудбекії
Усі види і сорти рудбекії, крім махрових сортів, розмножуються генеративно, і тільки багаторічні види можна розмножувати ще й поділом кореневища. Якщо ви не хочете мати клопіт із розсадою, можете посіяти насіння просто в ґрунт. Роблять це в середині або наприкінці червня: сіють насіння на підготовлені грядки на відстані близько 15 см одна від одної і присипають зверху тонким шаром землі, потім посіви рясно оббризкують водою. До осені на грядці з'являться невеликі розетки листя, які наступного року розвинуться в пишні кущі і зацвітуть раніше за висаджені навесні рудбекії. Рудбекія в саду розмножується також самосівом, і якщо з цим явищем не боротися, а просто прорідити навесні сіянці, що з'явилися з-під землі, то можна і не вдаватися до насіннєвого розмноження, покладаючись на мудру природу.

Розсада рудбекії
Розмноження однорічної і багаторічної рудбекії розсадним способом починають у кінці березня або на початку квітня, посіявши насіння в розсадні ящики, присипавши їх зверху тонким шаром ґрунту і злегка змочивши посів водою з розпилювача. Під плівкою і при температурі утримання 20-22 ºC сходи з'являються за один-два тижні. Весь цей час потрібно в міру необхідності зволожувати ґрунт у ящиках, видаляти конденсат із плівки і провітрювати посіви. При появі двох пар листочків сіянці розсаджують просторіше, щоб вони не заважали один одному рости, і після того, як вони освояться, починають їх загартовувати, виносячи щодня на кілька годин на балкон або терасу.

Посадка рудбекії
Коли висаджувати рудбекію в ґрунт
Посадка рудбекії у відкритий ґрунт здійснюється наприкінці травня, коли мине загроза нічних заморозків. Виділіть для рудбекії сонячну ділянку з родючим, водопроникним, окультуреним ґрунтом. У глинистий ґрунт потрібно під перекопування додати піску, але будь-який ґрунт перед посадкою рудбекії бажано збагатити компостом. Якщо частина ділянки опиниться в притінку – не страшно, рудбекія добре росте і на злегка затінених місцях.

Як саджати рудбекію
У відкритий ґрунт рудбекію висаджують на відстані 30-40 см між екземплярами. Якщо у вашому регіоні вже настало літо, рудбекія швидко приживеться, але якщо весна виявиться затяжною і ночі будуть прохолодними, висаджену на клумбу рудбекію потрібно на ніч вкривати агроспаном доти, доки вона не прийметься – після цього низькі температури рослині не страшні. На одному місці багаторічна рудбекія зростає від 3 до 5 років, тому є сенс замульчувати ділянку після посадки восьмисантиметровим шаром компосту.
Догляд за рудбекією
Як доглядати за рудбекією
Посадка і догляд за багаторічною рудбекією не містить ні тонкощів, ні секретів – все, як завжди: полив регулярний, ранковий або вечірній, у спекотну пору року – частий, після поливання – розпушування ґрунту на ділянці з одночасним видаленням бур'яну. Високі види і сорти рудбекії потрібно підв'язувати до опор. На початку сезону рудбекію підживлюють розчином, що складається з однієї столової ложки нітрофоски, однієї столової ложки сульфату калію і однієї столової ложки Агріколи-7, розчинених у десяти літрах води, з урахуванням витрати 3 літрів розчину на 1 м² ділянки. За два тижні таке ж підживлення вносять повторно. У міру в'янення суцвіть їх видаляють із частиною квітконоса до верхнього здорового листа.

Пересадка рудбекії
Якщо рудбекія на одному місці росте більше п'яти років, вона дає рясну парость, яка засмічує ділянку. У такому випадку потрібна пересадка рудбекії на нове місце. Викопайте кущ, розділіть його і розсадіть частини на новій грядці, витримуючи між кущиками необхідну відстань. І ділити, і пересаджувати рудбекію потрібно тоді, коли вона ще не вступила в період активного зростання – ранньою весною або після цвітіння.
Розмноження рудбекії
Про розмноження рудбекії насіннєвим способом ми розповіли в розділі «Вирощування рудбекії з насіння», а спосіб поділу куща описано в попередньому розділі. Інших способів розмноження рудбекії немає.

Шкідники і хвороби рудбекії
Із хвороб рудбекія вкрай рідко, але все ж уражається борошнистою росою. Виглядає це як пухкий білий наліт на наземних частинах рослини. Впоратися з захворюванням допоможе обприскування рудбекії одновідсотковим розчином колоїдної сірки або розчином мідного купоросу з розрахунку 80 г на 10 л води. Іноді бувають випадки пригнічення рудбекії листовою нематодою, що виражається появою бурих плям на листі, його стоншенням і відмиранням. Проти нематод ефективно використовувати Базамід, Немагон і Немафос способом, зазначеним в інструкції, хворі та пошкоджені екземпляри слід видалити з ділянки. Якщо вражена була однорічна рудбекія, спаліть восени всі її рослинні залишки, а ділянку ретельно перекопайте і пролийте міцним розчином марганцівки.
Шкодять рудбекії і листогризучі комахи – личинки і гусінь. Проте загалом рудбекія – рослина, що рідко піддається захворюванням і враженню шкідниками, і якщо посадка і догляд за рудбекією здійснюється відповідно до вимог агротехніки, то навряд чи у вас виникнуть проблеми з її здоров'ям.
Рудбекія після цвітіння
Як і коли збирати насіння рудбекії
Відцвітає і дає насіння рудбекія восени. Зачекайте, поки насіння висохне на квітці, потім надіньте рукавички й обережно зберіть насіння з центру квітки, розсипте його на газету і просушіть у сухому провітрюваному приміщенні.

Багаторічна рудбекія взимку
Багаторічна рудбекія потребує на зиму вкриття, проте спочатку необхідно зрізати рослинні залишки до самої поверхні ґрунту, а потім укрити ділянку товстим шаром перегною (5-7 см), ялиновим гіллям або сухою травою.
Види і сорти рудбекії
Всі культурні види і сорти рудбекії діляться на однорічні (вони ж дворічні) і багаторічні. До найбільш поширених у культурі однорічних видів належать:
Рудбекія волосиста (Rudbeckia hirta)
– родом із Північної Америки, зазвичай вирощується як однорічник або дворічник. Стебла в неї прості або розгалужені, жорсткоопушені, висотою близько метра. Прикореневе листя черешкове, цілісне, яйцеподібної форми, стеблові листки чергові, широколанцетні, сидячі, волосисті, з великими зубцями. На довгих квітконосах – суцвіття-кошики діаметром до 10 см. Язичкові квітки жовтого кольору, трубчасті сіро-пурпурові, квітколоже опукле. У культурі найчастіше використовуються низькорослі сорти Тото Рустік, Голдфламме – заввишки до 35 см; Мармелад, Бабине Літо – заввишки до 45 см; Гольдструм – заввишки до 60 см з простими суцвіттями близько 10 см у діаметрі.

Рудбекія двоколірна (Rudbeckia bicolor)
– прямостояча кущиста рослина висотою від 25 до 70 см з опушеними стеблами і ланцетовим листям. Яскраві суцвіття діаметром 6-8 см оснащені двома рядами язичкових жовтих або жовтогарячих квіток, іноді з пурпурно-чорною основою. Трубчасті квітки, розташовані на циліндричному за формою квітколожі заввишки до 2 см, мають майже чорне забарвлення. Цвітіння рудбекії двоколірної починається в середині червня і закінчується перед заморозками. Найвідомішим сортом є Гербствальд – рудбекія заввишки до півметра із суцвіттями до 7 см у поперечнику з червоно-коричневими язичковими квітками і чорними трубчастими.

Рудбекія охоплююча (Rudbeckia amplexicaulis)
росте у висоту до 80 см. Листя в неї супротивне, сидяче, голе, овальне або довгасте з гострою вершиною і тонкозубчасте по краю. Язичкові квітки яскраво-жовті, трубчасті, що розташовані на піднесеному до 3 см квітколожі, темо-коричневі.

Рудбекія трилоба (Rudbeckia triloba)
– пишно, але недовго квітуча рослина заввишки 100-140 см із трилопатевим нижнім і овальним темно-зеленим стебловим листям. Суцвіття дрібні, язичкові квітки жовті, трубчасті – темно-коричневі.

Із багаторічних видів рудбекії найчастіше вирощуються:
Рудбекія блискуча, або рудбекія промениста (Rudbeckia fulgida)
– багаторічник заввишки близько 60 см із цільним, вузьким ланцетовим листям. Суцвіття до 9 см у поперечнику складаються із помаранчевих язичкових і темно-червоних трубчастих квіток. У різновиду рудбекії блискучої «варіабіліс» крайові квітки помаранчево-жовті, а серединні темно-пурпурні. Крім цього різновиду, в культурі відомі сорти Гольдштурм і Гольдстар із золотистими язичковими квітками й опуклою коричневою серединою.

Рудбекія розсічена (Rudbeckia laciniata)
виростає до двометрової висоти. Кореневище в неї горизонтальне, сильно розгалужене, нижнє листя перистороздільне, стеблове – трироздільне. Суцвіття діаметром до 10 см складаються із 1-3 рядів яскраво-жовтих крайових квіток і світло-жовтих трубчастих. Із безлічі сортів цього виду найбільш поширена рудбекія Золота Куля – рудбекія махрова або напівмахрова із суцвіттями до 10 см у діаметрі, що складаються з яскраво-жовтих крайових квіток і зеленуватих трубчастих.

Рудбекія західна (Rudbeckia occidentalis)
– дуже незвичайний вид, схожий на без'язичкову ромашку. Сорт цього виду Блек Бьюті, наприклад, позбавлений язичкових квіток, тому виглядає як конус чорного кольору, оточений зеленими приквітками. Висота куща 120-150 см.

Рудбекія гігантська (Rudbeckia maxima)
– рослина велика, можна сказати, архітектурна. Листя зелене із сизим восковим нальотом, язичкові квітки яскраво-жовті, трубчасті квітки, що ростуть на квітколожі у формі конуса, темних відтінків. Рослина морозостійка, посухостійка. Суцвіття на довгих квітконосах добре стоять у зрізці.

Рудбекія глянсувата (Rudbeckia nitida)
– двометровий кущ із блискучим довгасто-ланцетовим листям. Суцвіття досягають 12 см у діаметрі. Язичкові квітки жовтого кольору, трубчасті – зеленого. Ефектно виглядають у саду сорти цього виду Хербстонн і Голдширм.

Рудбекія красива, або прекрасна (Rudbeckia speciosa)
заввишки лише 50-60 см. Листя в рослин цього виду довгасте або округле, нерівнозубчасте по краях. Суцвіття до 10 см у діаметрі складаються із помаранчево-жовтих язичкових квіток із трьома зубцями на кінці відгину і чорно-коричневих трубчастих квіток.

Рудбекія гібридна (Rudbeckia hybrida)
– об'єднана назва сортів рудбекій глянсуватої, волосистої і розсіченої, що мають дуже великі суцвіття до 19 см у діаметрі, в яких жовті або жовто-коричневі язичкові квітки досягають у довжину 14 см, а коричневі трубчасті квітки мають фіолетовий відтінок. Прикладом можуть служити сорти:
- Глоріоза Дейзі – зростання куща близько 120 см, вирощується і як однорічна, і як багаторічна рослина. Суцвіття до 16 см у діаметрі, які складаються з одного-трьох рядів строкатих або однотонних квіток жовтого чи жовто-коричневого відтінків і темно-коричневої трубчастої середини;
- Дабл Дейзі – рослина такої ж висоти із шорсткими стеблами, що дуже галузяться, сильно опушеним цільним яйцевидним листям. Махрові суцвіття, що досягають у поперечнику 17 см, складаються зі строкатих або однотонних язичкових і коричневих трубчастих квіток.

Рудбекія або ехінацея
Усім добре відомі цілющі властивості ехінацеї, але мало хто знає, що ехінацею пурпурову в 1753 році було віднесено Карлом Ліннеєм до роду рудбекії. Справді, і рудбекія, і ехінацея родом з північноамериканських прерій південного сходу США, і та, й інша ростуть на відкритих просторах у родючих вологих ґрунтах. Однак у 1794 році німецький ботанік Менх виніс ехінацею пурпурову (доти рудбекію пурпурову) в окремий рід.
Чим же відрізняються ці рослини? По-перше, забарвленням суцвіть: в ехінацеї язичкові квітки не в жовто-помаранчево-коричневій гамі, як у рудбекії, а пурпурові або малинові. Крім того, у рудбекії квітколоже і приквітки м'які, а в ехінацеї – колючі, жорсткі, шиловидно-загострені. Ці особливості рослини позначилися в його назві – «echitnos» в перекладі з грецького означає «колючий». Третьою і головною відмінністю ехінацеї від рудбекії є наявність у ній цілющих властивостей. На жаль, цілющі властивості рудбекії – це нічим не підтверджений міф.
Література
- Рудбекія
- Рослини родини Айстрові
- Додаткова інформація на World Flora Online
- вирощування
- Посадка рослин (рос.)