Пухироплідник калинолистий: посадка і догляд, опис сортів

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

physocarpus opulifolius0Пухироплідник калинолистий (лат. Physocarpus opulifolius) – вид роду Пухироплідник родини Розові, що походить із Північної Америки. Наукову назву рослини утворено поєднанням двох слів – physo і carpos, що перекладаються як «бульбашка» і «плід». У культурі вид із середини XIX століття. У народі рослину називають таволгою або спіреєю калинолистою. Серед садівників ця рослина має славу невибагливої, але при цьому оригінальної і привабливої: кущі рослини декоративні впродовж усього сезону, оскільки красиві не тільки її суцвіття, але також плоди та листя.

Пухироплідник калинолистий – опис

Пухироплідник калинолистий є листопадним чагарником зі спадаючими гілками, бурою або коричневою корою, яка з часом починає відшаровуватися. Висота пухироплідника калинолистого від 1,5 до 3 м. Листя рослини округло-еліптичне або округло-яйцеподібне, зверху зелене, знизу світліше, завдовжки до 4 см, із тупими лопатями в кількості від 3 до 5 штук. Краї листя зубчасто-пилчасті. Восени листя жовтіє. Зацвітає пухироплідник калинолистий у червні-липні рожевими або білими квітками, зібраними в опуклі щитки. Плоди – роздуті листівки, зібрані в супліддя. Цвісти й плодоносити пухироплідник починає з чотирьох років. Живе чагарник близько 30 років.

Посадка пухироплідника калинолистого

Коли садити пухироплідник калинолистий.

Як і будь-які садові чагарники, пухироплідник калинолистий краще садити навесні або восени, але якщо ви придбали саджанці із закритою кореневою системою, то посадку можна здійснювати впродовж усього сезону вегетації.

Вирощувати пухироплідник калинолистий краще на сонці, тому що в затінку забарвлення його листя не буде таким насиченим. До ґрунту у рослини тільки дві вимоги: наявність дренажу та відсутність вапна. Звичайно, в родючому пухкому ґрунті рослина виглядатиме пишніше й ошатніше, однак і при вирощуванні в бідному ґрунті пухироплідник теж буде гарний. Оскільки рослина стійка до загазованості, її можна висаджувати вздовж дороги.

Посадка и уход за пузыреплодником калинолистным

Як посадити пухироплідник калинолистий.

Викопайте заздалегідь яму завглибшки до півметра. Дно ями вистеліть шаром торфу або перегною, встановіть на дно саджанець разом із земляною грудкою таким чином, щоб після заповнення ями родючим ґрунтом коренева шийка опинилася на рівні поверхні. Після посадки рясно полийте пристовбурні кола, а після того, як вбереться вода, замульчуйте ґрунт навколо саджанця торфом, перегноєм або просто сухою землею.

Відстань між кущами в групових посадках або між пухироплідником та іншими рослинами має бути приблизно 1,5-2 м. Якщо ж ви висаджуєте огорожу з пухироплідника калинолистого, копайте ями в два ряди, залишаючи між рядами проміжок 35 см, а між ямами в ряду – 45 см.

Догляд за пухироплідником калинолистим

Посадка пухироплідника калинолистого і догляд за ним прості й не трудомісткі. Вам доведеться поливати рослину, розпушувати навколо неї ґрунт, видаляти бур'яни, у міру необхідності боротися з хворобами та шкідниками, робити обрізування і вносити підживлення.

Щойно посадженим рослинам потрібен частий і рясний полив. Узагалі ж регулярність поливань і кількість води, що витрачається, залежать від погоди, віку рослини та складу ґрунту. При вирощуванні пухироплідника на суглинках у літню спеку вам доведеться здійснювати полив двічі на тиждень, витрачаючи по 4 відра води на кожен дорослий кущ. Чагарник пухироплідник калинолистий, що росте на глинистих важких ґрунтах, перезволожувати не можна, оскільки це може спровокувати загибель кореневої системи. Вода має бути відстояною й літеплою, а після зволоження бажано розпушити ґрунт навколо кущів і видалити бур'ян.

Підживлюють пухироплідник калинолистий двічі за сезон: навесні, в період розпускання бруньок, у ґрунт уносять азотні добрива для росту вегетативної маси. Добре відгукується пухироплідник на розчин 1 столової ложки аміачної селітри й такої ж кількості сечовини в 10 л води з додаванням 0,5 л коров'яку. Добриво вносять під корінь. Восени кожен кущ підживлюють розчином 5 г (одної сірникової коробки) Нітроамофоски в відрі води, а норму для кущів старше 10 років збільшують уполовину. Дорослим кущам необхідно 10-15 л живильного розчину, а молодим достатньо 10 л. Навесні пристовбурні кола мульчують органічними матеріалами, наприклад, торфом або перегноєм.

Выращивание пузыреплодника калинолистного в саду

Санітарне обрізування пухироплідника калинолистого проводиться навесні: з кущів видаляють старі, хворі, підмерзлі й поламані гілки. Формуюче обрізування бажано робити після того, як кущ відцвіте. Природна крона пухироплідника калинолистого має фонтаноподібну форму, тому для утворення широкого і потужного багатостовбурного куща потрібно обрізати рослину на висоті 50 см, а якщо ви хочете надати рослині більш повітряного вигляду, залиште тільки 5 найбільш розвинених пагонів, скоротивши їх до 1,5 м, а всі інші виріжте дощенту.

Кущі, котрим більше 5 років, потребують омолоджуючого обрізування, яке проводять восени або напровесні, і полягає воно в видаленні старих пагонів до основи й обрізування інших до того місця, де відходить бічна гілка.

Живопліт стрижуть 1-2 рази за сезон, хоча за потреби це можна робити й частіше. Перша стрижка проводиться в квітні, до того, як почнуть розкриватися бруньки.

Пухироплідник дуже стійкий до хвороб і шкідників, проте через нестачу в ґрунті поживних речовин він може захворіти на хлороз, ознакою якого є погіршення стану листя: воно жовтіє, дрібніє, скручується й опадає, а іноді можуть всихати і верхівки пагонів. Позбавити пухироплідник від проблеми може внесення в ґрунт заліза в тій формі, в якій рослина буде в змозі його засвоїти. Найкращими препаратами від хлорозу є Агрікола, Феррілен, Антихлороз, Феровіт і Хелат заліза.

Розмноження пухироплідника калинолистого

Пухироплідник калинолистий можна розмножувати відсадками, живцями й поділом куща. Можливий і насіннєвий спосіб розмноження, при якому насіння сіють під зиму на глибину 2-3 см, проте сіянці дуже рідко успадковують батьківські ознаки, та й клопоту з їх вирощуванням забагато. Тому частіше вдаються до вегетативного розмноження.

Как выращивать пузыреплодник калинолистный

Найменш трудомістким способом є розмноження відсадками. Навесні з низько зростаючого здорового пагона видаліть усе листя, залишивши його тільки на верхівці, укладіть пагін у заздалегідь вириту канаву завглибшки 10-15 см, закріпіть його в ній шпильками, залишивши верхівку на поверхні та прив'язавши її до дерев'яного кілка. Щоб прикопана частина пагона дала коріння, потрібно весь сезон зволожувати над нею ґрунт, а наступної весни молодий кущик можна відсадити на постійне місце.

Для живцювання пухироплідника нарізають пагони поточного року завдовжки близько 20 см, з яких видаляють нижнє листя, а верхнє обрізають до половини. Нижній зріз живців можна злегка пошкребти ножем, щоб прискорити утворення калюса. Живці ставлять на добу в відро з водою, додавши в неї ложку меду або коренеутворювач, після чого висаджують під кутом 45º у субстрат із торфу й піску та накривають їх прозорою кришкою, поліетиленовим пакетом або пластиковими пляшками з обрізаними шийками. На зиму живці вкривають, а навесні пересаджують на постійне місце.

Сорти пухироплідника калинолистого

Пухироплідник калинолистий має кілька садових форм і безліч сортів. Декоративні форми відрізняються забарвленням листя:

  • лютеа – рослини з золотисто-жовтим листям;
  • нана – форма заввишки не більше 1 м із темно-зеленим листям;
  • aureo-maiginata – пухироплідник із золотисто-жовтою облямівкою по краю зеленого листя.

Сорти пухироплідника теж групують за такою характеристикою, як забарвлення листя. Пропонуємо вам опис сортів пухироплідника калинолистого, які вирощуються частіше за інші:

  • пухироплідник калинолистий Ауреа – чагарник заввишки до 2,5 м із білими квітками та яскраво-жовтим у момент розпускання листям, яке в період цвітіння стає зеленим, а потім знову жовтіє, утворюючи контраст червоним плодам;
  • пухироплідник калинолистий Пурпуреа, або пухироплідник калинолистий Діабло – розлогий чагарник заввишки до 3 м зі спадаючими гілками, які утворюють напівкулясту крону, три-п’ятилопатевим зеленим листям із незначним пурпуровим відтінком і численними блідо-рожевими квітками, зібраними в щитки. Плоди фіолетово-червоні;
  • пухироплідник калинолистий Літтл Девіл – чагарник заввишки від 80 до 100 см із темно-пурпуровим листям, рожево-білими квітками й червоними плодами;
  • пухироплідник калинолистий Андре – чагарник із широкою розлогою кроною, що сягає у висоту 2,5 м. Листя у нього при розпусканні рожево-червоне, потім воно стає пурпуровим із бронзовим відтінком;
  • пухироплідник калинолистий Наггет – кущ заввишки до 2 м із вазоподібною кроною та відносно дрібним, жовтим при розпусканні листям, яке поступово зеленіє;
  • пухироплідник калинолистий Лютеус – швидко зростаючий чагарник заввишки до 3 м із білими квітками, жовтим із помаранчевим відтінком листям, яке влітку стає трохи зеленішим;
  • пухироплідник калинолистий Дартс Голд – удосконалений сорт Лютеус: широкий і щільний кущ заввишки до півтора метра із яскраво-жовтим упродовж усього сезону листям, яке влітку трохи зеленіє. Квітки білі або рожеві;
  • пухироплідник калинолистий Леді ін Ред – чагарник заввишки 120-180 см із червоним листям і блідо-рожевими квітками, зібраними в щільні щитки;
  • пухироплідник калинолистий Ред Барон – компактний чагарник заввишки до 2 м із рожевими квітками й темно-червоним глянсовим, злегка зморщеним трилопатевим листям із яскраво-червоним жилкуванням і криваво-червоним вилиском.
Сорти пухироплідника калинолистого

Затребувані в садівництві й такі сорти пухироплідника калинолистого: Сноуфолл, Саммер Вайн, Нанус, Вінус, Амбер Джубілі, Енджел Голд, Міндія (Коппертіна) і Сентер Глоу.

Пухироплідник калинолистий у ландшафтному дизайні

Для прикраси саду ландшафтні дизайнери часто використовують прийом висаджування двох сортів пухироплідника, контрастних за кольором: бронзувато-бордовий Ред Барон і жовто-лимонний Дартс Голд, наприклад. Або пурпуровий Діабло д'Ор і золотисто-зелений Наггет. Їх можна чергувати один з одним в одному ряду або вирощувати двома паралельними лініями.

На задньому плані міксбордерів і групових посадок дуже ефектно виглядають кущі сортів Діабло і Мінді, які прекрасно поєднуються з повітряним міскантусом китайським, лавандового відтінку перовськією і сріблястим стахісом візантійським. Для розмежування функціональних зон (відділення двору від городу або для огорожі дитячого майданчика, наприклад) можна використовувати бордюри з компактних сортів пухироплідника: Амбер Джубілі, Дартс Голд або Саммер Вайн. Ці ж сорти підійдуть для оформлення садових доріжок, меж газону й обрамлення вхідної зони будинку. Ну і, звичайно, прекрасно виглядає живопліт із пухироплідника калинолистого, для якого вам знадобляться високорослі сорти рослини.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Непентес – догляд у домашніх умовах

Непентес – догляд у домашніх умовах

Квітка непентес (лат. Nepenthes) є єдиним родом монотипної родини Непентесові. Назва «непентес» походить від слова «непенфа» – так у давньогрецькій мі...

Читати далі...
Канни – посадка, вирощування і догляд

Канни – посадка, вирощування і догл…

Квітка канна (лат. Canna) – рід монотипної родини каннові (лат. Cannaceae) порядку імбироцвіті, що нараховує понад п'ятдесят видів трав'янистих рослин...

Читати далі...
Смородина – хвороби і шкідники: чим обробити

Смородина – хвороби і шкідники: чим…

Смородина (лат. Ribes) – рід рослин родини Аґрусові, що включає близько 150 видів, поширених у Європі, Північній Америці та Азії. Назва рослини походи...

Читати далі...