Доброго дня, шановні читачі! Я продовжую поповнювати свій сад малодоглядними рослинами, і одне з останніх моїх відкриттів – гібіскус сирійський.

Ця рослина досить поширена на півдні України. Росте вона не тільки на садових ділянках, а й у дикій природі, де ніхто гібіскус не доглядає, проте зазвичай він добре виглядає і рясно цвіте.

Саме це і переконало мене в його малодоглядності.

Розмноження гібіскуса

Розмножується гібіскус досить просто: посівом насіння ближче до весни та живцюванням. Селекціонери вивели величезну кількість сортів з квітками різного забарвлення: чисто білими, білими з кольоровою серединкою, малиновими, пурпуровими, рожевими, жовтими – вибір сортів гібіскуса у насіннєвих магазинах просто величезний.

Вподобану рослину можна розмножити живцюванням. Зацвітають гібіскуси в кінці липня або на початку серпня, і в цей час вам буде простіше визначитися, яку рослину ви хотіли б мати.

Серед гібіскусів є дрібноквіткові різновиди та сорти, але мені більше подобаються рослини з великими квітками. Я знайшов розлогий кущ заввишки приблизно 2 м, цвітіння якого мені сподобалося, нарізав з нього живців і поставив їх у воду, а буквально через 10 днів на живцях вже з'явився калус. Це означає, що скоро почне рости коріння.

Висаджувати живці можна прямо зараз. Якщо ви живете на півдні, то саджайте їх одразу на подвір’ї.

Зимівля гібіскуса

Я посаджу гібіскус в свій розсадник під липою, і там вони під товстим шаром хвої проведуть свою першу зиму разом з іншими укоріненими листопадними рослинами. А якщо цього року випаде сніг, то взагалі буде чудово.

Після того, як з гібіскуса опаде листя, його прикореневу ділянку потрібно замульчувати, а основу стебла прикрити лапником або сухими рослинними залишками: травою, зрізаними квітами, листям кукурудзи, стеблами топінамбуру або соняшнику – будь-якою висушеною органікою.

Однак гібіскус – рослина південна, і хоча є відомості, що вона переносить температуру до -29 ⁰C, у регіоні з морозними зимами живці краще в саду не залишати. Посадіть їх у контейнери з ґрунтом та віднесіть восени до підвалу, де взимку температура тримається в межах 0-5 ⁰C, а ґрунт не промерзає. Навесні внесіть їх у приміщення, і вони незабаром почнуть вегетувати.

Догляд гібіскуса

Цвіте гібіскус сирійський на пагонах поточного року, тому обрізати його потрібно до початку сокоруху – у лютому або в березні. Коли молоді пагони відростуть, на них сформуються квіти. Кожна квітка живе лише один день, але бутонів на гібіскусі зазвичай дуже багато, і втрату квіток ви навіть не помітите.

Гібіскус невибагливий, і особливих умов він не вимагає, але якщо ви хочете, щоб він продемонстрував максимальну декоративність, саджати його слід у родючий ґрунт, тобто потрібно викопати досить велику посадкову яму і заповнити її родючим ґрунтом з компостом або перегноєм.

Саджати гібіскус бажано на відкритому місці, де він отримуватиме багато сонячного світла. Оскільки його цвітіння припадає на найспекотніший період літа, коли температура підвищується до 40 ⁰C, поливати гібіскус потрібно хоча б через день, інакше він почне скидати пуп’янки.

Зробити цвітіння гібіскуса більш тривалим та рясним можна за допомогою калійно-фосфорних добрив. Крім цієї своєї властивості, калійно-фосфорні добрива підвищують зимостійкість рослин, і в умовах суворої зими вони будуть просто необхідні.

Гібіскус у ландшафтному дизайні

Вирощувати гібіскус можна як сольну рослину посеред газону, а можна посадити групу з декількох гібіскусів різних сортів з гармонійним забарвленням квітів.

Гібіскус добре поєднується з ґрунтопокривними та виткими трояндами. Виткі троянди виростають вище і розростаються ширше, ніж гібіскус, а ґрунтопокривні стеляться по землі. Обидві ці рослини будуть контрастувати з гібіскусом і підкреслювати його декоративність.

Прекрасний симбіоз створює гібіскус з лавандою: він досить стійкий до шкідників, але може постраждати від попелиці, а лаванда, кажуть, попелицю відлякує. Щоправда, я не особливо довіряю цим народним прикметам, але з погляду декоративності поєднання гібіскуса з лавандою здається мені цілком виправданим.

Мої плани на гібіскус

Я побачив в інтернеті кілька фотографій гібіскуса, і вони мене надихнули.

На першій фотографії – невелика жива огорожа із гібіскусів. Ця рослина добре реагує на обрізування і чудово тримає форму. У мене ділянка вузька і довга, і я використовую живоплоти для розділення площі на зони, яких я запланував з десяток.

Я поступово заготовляю для цієї мети різні рослини: бирючину, хвойники, тамарикс – їх я вже висадив. Може, використовуватиму дуб, але поки що роздумую над цим. Думаю, що невелика огорожа з гібіскуса з квітками різного забарвлення виглядатиме вельми мальовничо.

На другій фотографії, яка справила на мене враження, контейнерний гібіскус, точніше, гібіскус у великому вазоні. Цей спосіб вирощування особливо актуальний у регіонах із суворими зимами: влітку рослина прикрашатиме собою вашу ділянку, причому її можна переносити з місця на місце, а на зиму гібіскус перекочує в прохолодне приміщення.

В один контейнер можна посадити відразу три рослини з різними квітами та сформувати з них штамбове деревце із заплетеними в косу стовбурцями. Це дуже гарно. Колись я таким чином сплутав стовбури трьох фікусів Бенджаміна, сформувавши загальну крону у вигляді кулі. Вирощувати гібіскус таким чином можна і у відкритому ґрунті.

У зв'язку з цими планами у мене постало завдання знайти гібіскуси з квітами різних відтінків. Звичайно, на реалізацію проекту можуть піти роки, але я нікуди не поспішаю.

Гібіскус мускусний

Поки що у мене є лише п'ять живців гібіскусу сирійського, взяті з однієї рослини, але на моїй ділянці вже росте гібіскус мускусний, або трав'янистий, або болотяний. Родом ця багаторічна кореневищна рослина з південного сходу Америки. Взимку її надземна частина відмирає, а навесні від кореня швидко виростає нове потужне стебло.

Корінь гібіскуса мускусного мені дали цієї весни знайомі, запевнивши, що мені ця рослина сподобається, і мали рацію: за сезон стебло досягло висоти мого росту, покрилося великим смарагдовим листям, а на початку серпня на ньому стали розкриватися квітки діаметром 22 см дуже красивого відтінку рожевого кольору. Взагалі ж, квітки гібіскуса болотяного можуть досягати в діаметрі і 28 см, а стебло виростає до 2,5 м.

Живуть квітки тільки один день, а потім в'януть, але пуп’янки покривають рослину з верху до низу, так що вона цвістиме довго. Незважаючи на свій екзотичний вигляд, гібіскус мускатний досить морозостійкий і в нашому кліматі почувається комфортно в будь-яку пору року.

У північних регіонах потрібно після опадання листя, коли верхня частина рослини відімре, надійно замульчувати прикореневу ділянку, щоб кореневище в землі не замерзло. Ось, власне, і весь догляд гібіскуса болотяного.

На родючому ґрунті він росте краще, тому я саджав його у велику яму, яку добре заправив компостом. Гібіскус боїться вітру, тому його потрібно підв'язувати до опори.

Розмножується цей вид живцями та поділом кореневища. Ділити кущ необхідно кожні три роки, інакше гібіскус дуже розростеться, а його корінь настільки огрубіє, що розрізати його буде важко. Ось така чудова рослина з'явилася у мене на ділянці.

Всього вам найкращого.

Відео про гібіскус сирійський

Розділи: Багаторічні рослини Садові трав'янисті рослини Садові квітучі рослини Садові чагарники (кущі) Мальвові Гібіскус

• Гіацинти: посадка восени у відкритий ґрунт
• Гібіскус: вирощування, розмноження, види і сорти