Сьогодні ми збираємося вапнувати ґрунт і вирішили розповісти, у яких випадках ця процедура необхідна, у яких протипоказана, а також про те, які речовини можна використовувати для вапнування.

Для чого потрібно вапнувати ґрунт

Ми вапнуємо ґрунт щорічно. Вапно – це в першу чергу джерело кальцію, яке необхідне як ґрунту, так і рослинам. Кальцій покращує склад і структуру ґрунту, а рослини без кальцію просто не ростуть. Особливо цей елемент потрібний перцеві, томатам і капусті.

Але головне завдання вапнування – змінити кислотність ґрунту, зсунувши її в лужний бік.

Ґрунт на території України на південь від Києва здебільшого нейтральний або слаболужний, а на північ від столиці він в основному кислий. Більшість садових і городніх рослин віддають перевагу ґрунту з pH 6-7 одиниць, і якщо ґрунт на вашій ділянці кисліший, внесення вапна – найнадійніший спосіб виправити ситуацію.

Крім того, вапнування дезінфікує ґрунт, знищуючи в ньому збудників фузаріозу та кили, які активно розвиваються саме у кислому середовищі.

Можна перекопати із землею велику кількість вапна (3 кг/м²) один раз на кілька років, але краще вносити розкислювач у ґрунт невеликими дозами щорічно.

Протипоказання

Не можна вапнувати ґрунт на ділянках, де ростуть кислолюбні культури: рододендрони, лохина, азалія, картопля. Якщо ви посунете pH в лужний бік, картопля, наприклад, дуже страждатиме від парші.

Вапнування не проводиться одночасно із внесенням органічних добрив або перекопуванням сидератів: у таких випадках виникає хімічна реакція, в результаті якої з ґрунту випаровується азот.

Якщо у вас на ділянці ґрунт нейтральний або слабокислий, тобто залужування не потребує, але вам необхідно внести в нього кальцій, то краще використовувати не вапно, а доломітове борошно: воно менш лужне.

Якщо ж ви живете в місцевості, де випадає опадів менше 500 мм на рік, як джерело кальцію краще використовувати гіпс, який більше підходить для лужних та засолених ґрунтів, ніж вапно.

Вапнуємо грядку доломітом

У тих випадках, коли вам не потрібно різко зрушити показник ґрунту в лужний бік, краще використовувати доломітове борошно: воно повільніше засвоюється, його на довше вистачить, і, крім 32% кальцію, воно містить 12% магнію.

Оскільки нашому ґрунту якраз бракує магнію, ми сьогодні вноситимемо в нього доломіт найдрібнішого помелу, тому що активно розкладаються і засвоюються ґрунтом лише частинки менші за 5 мкм. Витрата – 50 г доломіту на 1 м ². Для нашої мети такої кількості буде достатньо.

Ми розсипали борошно по поверхні столовою ложкою (15 г), намагаючись розподіляти його рівномірно. Працювати потрібно в рукавичках, бо всі вапняні матеріали роз'їдають руки. Потім ми перекопали борошно з ґрунтом на глибину 20-30 см.

Не хвилюйтеся за черв'яків: від такої кількості доломіту їм нічого не буде, але якби ми використовували вапно, черв'яки могли б отримати опіки. Доломіт можна вносити навіть по живих рослинах, наприклад, по газону.

На упаковці з доломітом є інформація про те, скільки борошна знадобиться для ґрунтів з різною кислотністю. Намагайтеся дотримуватись цих рекомендацій, тому що від надлишку лугу в ґрунті може виникнути конкурентна нестача елементів живлення.

Наприклад, надлишковий кальцій може витіснити з ґрунту магній або зв'язати фосфор у нерозчинну форму. Краще внести трохи менше препарату, ніж потім усувати проблеми, спричинені його надлишком. Тому я і раджу вам вапнувати ґрунт щорічно невеликими дозами.

Сподіваюся, що наш досвід допоможе вам. Бувайте всі здорові!

Відео про вапнування ґрунту