Кімнатні ряболисті рослини

З ароїдних рослин дифенбахія – одна з найпоширеніших в кімнатній культурі, незважаючи не її жахливе минуле: стебла рослини використовували для покарання рабів на плантаціях в південних штатах Америки.

Сік рослини сильно подразнює шкіру і слизові тканини, а при потраплянні в рот часто викликає втрату мови. За це стебла дифенбахії в ті жахливі часи називали "німими різками".

Сьогодні існує безліч сортів цієї рослини з приголомшливо гарним листям. Серед них є як кущові, так і зростаючі в одне стебло.

Прочитайте нашу статтю, і ви дізнаєтеся, що вирощувати в квартирі дифенбахію – це просто і приємно.

Догляд за драценою багато в чому залежить від її виду: деякі різновиди цієї екзотичної квітки ростуть (а іноді навіть зацвітають!) навіть при мінімальному догляді, інші ж стають справжнім викликом для квітникаря- початківця.

Драцена росте повільно, але впевнено: в сприятливих умовах псевдопальма виростає до 1,5-2 м! Звичайно, на це підуть роки, зате у вас з'явиться справжнє родинне дерево, яке пам'ятатимуть різні покоління сімейства – така собі зелена реліквія!

А ще кажуть, що якщо вдасться укоренити драцену, зрізану на повний місяць, вона принесе повний дім щастя та любові! Особливо ліричні натури навіть використовують драцену, щоб перевірити почуття своєї половинки: чим швидше йде в ріст подарована драцена, тим сильніша нібито любов дарувальника.

Романтичне повір'я, але все ж краще озброїтися порадами професіоналів з вирощування драконового дерева. На всяк випадок ;)

Епіпремнум (лат. Epipremnum) – рід трав'янистих багаторічних ліан родини Ароїдні, який за різними даними налічує від 8 до 30 видів. Наукова назва «епіпремнум» у перекладі означає «на стовбурах» і пояснює спосіб існування представників роду, чий ареал охоплює тропічні ліси від Північної Австралії до Індії. Найбільше видів можна зустріти в Південно-Східній Азії, однак наразі епіпремнуми натуралізувалися і в інших місцях, наприклад, на Гаваях.

Калатею привезли в Європу конкістадори: їх вразило її листя, що нагадує чи то візерункові крила метеликів, чи то строкате пір'я дивовижних птахів.

Сьогодні калатея вирощується в кімнатній культурі практично в усьому світі, незважаючи на те, що забобонні люди приписують їй дуже неприємні властивості. Але ж ніхто не знає, скільки правди в цих вигадках.

Якщо ви створите їй необхідні умови і забезпечите хороший догляд, калатея здатна прожити в будинку багато років, і у вас щовечора буде можливість спостерігати урочистий ритуал марантових: як піднімається вгору і складається в молитовному жесті листя.

Читайте нашу статтю, і ви дізнаєтеся ще дуже багато цікавого про калатею.

Кротон на підвіконні – це свято: його строкате листя з явними світлими прожилками може бути забарвлене в усі відтінки осіннього лісу.

Сік кротона отруйний, як майже у всіх представників родини Молочайні. У природі ця рослина іноді досягає у висоту двох метрів, але в домашніх умовах вона виростає невеликою.

Один з видів кротона має проносну дію і є лікарською сировиною. Масло кротона знахарі аборигенів застосовують для лікування сильних отруєнь і зміїних укусів.

У кімнатній культурі найчастіше вирощують різні сорти кротона варієгатного. На нашому сайті ви знайдете вичерпну інформацію про цю незвичайну і дуже гарну рослину.

Маранта (лат. Maranta) належить до родини Марантові і налічує приблизно 25 видів. Свою назву рід отримав на честь Барталомео Маранти – медика з Венеції. У природному середовищі маранта мешкає в Південній і Центральній Америці, а саме в лісах на болотистих місцевостях.

Маранта – рослина настільки ж гарна, як і незвичайна. Вона примхлива, тендітна і не має великої життєвої сили, проте ці недоліки втрачають всю свою важливість при першому ж погляді на прекрасне листя маранти.

Ця яскрава і дивовижна гостя з тропіків вимагає особливих умов і постійного догляду, і якщо ви не в змозі проявити відповідальність, вам краще від неї відмовитися.

Проте якщо ви готові регулярно піклуватися про рослину, ви щовечора зможете спостерігати, як маранта в німий молитві піднімає і складає своє листя... А з приходом дня листя опуститься, розгорнеться і в котрий раз вразить вас своєю красою.

Пеперомія (лат. Peperomia) – представник рослин із родини Перцеві. Наразі відомо понад 1000 видів пеперомій, які в природних умовах ростуть у тропічних зонах Америки. Назва рослини складається з двох слів: peperi (грец.) – перець і homois (грец.) – подібний.

Плектрантус (лат. Plectranthus), він же домашня або кімнатна м’ята – рід родини Глухокропивові, або Губоцвіті, який об'єднує в собі за різними даними від 250 до 325 видів. Латинська назва роду утворена від грецьких слів, що означають у перекладі «півняча острога» і «квітка». У природі плектрантуси поширені в субтропіках і тропіках Південної півкулі: на Мадагаскарі, деяких островах Тихого океану, в Австралії, Індонезії й у районах, прилеглих до Сахари.

Полісциас (лат. Polyscias) – невеликий рід тропічних рослин, відноситься до родини аралієві. Налічує вже близько 80 видів. Назва утворена злиттям двох грецьких слів: «polys» – багато і «skias» – тінь. У природі зустрічається в тропіках Азії, на Мадагаскарі і островах Тихого океану. До Європи потрапив в 1800 році, але на підвіконнях він нечастий гість, оскільки полісциас примхливий.

Полісциас (лат. Polyscias) – рід рослин родини Аралієвих, які ростуть на островах Тихого й Індійського океанів і в південно-східній Азії. Усього в роду понад 100 видів, багато полісціасів вирощуються в кімнатній культурі. Близькими родичами полісціаса є фатсія, плющі та їхні гібриди ореопанакси, тревезії та тетрапанакси.

Днями я ходила в гості до подруги, яка влаштувалась на роботу в одну відому компанію, офіс просто розкішний, що особливо мене причарувало, так це те, що скрізь стоять вазони з квітами. В офісі нікого, крім нас не було, тому я не втрималась і насмикала різних квітів, щоб посадити вдома. Серед «позичених» паростків була і шефлера. Але вдома, розбираючи зелені багатства, я виявила, що не знаю, як укоренити шефлеру – чи саджати в грунт чи тримати у воді.

Тещин язик, щучий хвіст, зміїна коса, індійський меч, тигрова лілія, котячий хвіст та язик сатани – все це народні назви сансевієрії. От скільки яскравих асоціацій у нас викликала ця рослина самим лише своїм листям! (Стебла сансевієрія немає, цвіте дуже рідко.)

Незважаючи на такі колючі прізвиська, характер у сансевієрії м’який та поступливий. Це ідеальна рослина для тих, хто не любить часто заглядати до своїх кімнатних квітів та марудитися зі щорічними пересадками.

Чи справді сансевієрії достатньо одного підживлення на рік? Як обрати ідеальний горщик для цієї рослини? Як пов'язані добрива та вид розмноження з візерунком на листі сансевієрії? Читайте у нашій статті.

Сингоніум – високодекоративна повзуча рослина з прекрасним листям, напівепіфіт, невимогливий ні до умов утримання, ні до догляду.

Сингоніум вміє передбачати погоду: перед дощем на кінчиках його листя збираються краплі вологи.

На жаль, в домашніх умовах сингоніум не цвіте, але в місцях його природного зростання плоди рослини використовуються жителями в їжу.

Сингоніуму приписують різні неприємні властивості, наявність яких не підтверджено наукою. Чи є сенс в них вірити?

Якщо ви хочете прикрасити свій будинок екзотичною вічнозеленою ліаною, прочитайте у цій статті про те, як потрібно вирощувати сингоніум.

Строманта – один з найпрекрасніших представників родини Марантові, що вирощуються в домашніх умовах. Строкате листя рослини здається то атласним, то оксамитовим і має таку привабливість, що складності в утриманні квітки здаються не такими вже й серйозними.

У кімнатній культурі строманта представлена гібридними формами одного виду – строманти криваво-червоної. Листя рослини постійно знаходиться в русі: воно слідує за сонячним світлом, то розкриваючись, то складаючись.

Створити для строманти в квартирі необхідні умови непросто, але можливо. З нашої статті ви дізнаєтеся, як потрібно доглядати за рослиною, щоб вона залишалося на піку своєї привабливості круглий рік.

У моїй величезній колекції квітів є два сциндапсуси: золотистий і розписний. Це ліани з несиметрично-серцеподібним, блискучим листям. Листя золотистого сциндапсуса прикрашене золотистими штрихами і смужками, а розписний сциндапсус власник темно-зеленого листя з синювато-білими крапками. Можна зустріти ще і сріблястий сциндапсус, його листя прикрашене сріблясто-білими крапками. На квітковому ринку можна зустріти новинку – сорт Golden Pothos. У ліани даного сорту жовте листя, що виглядає дуже незвично, здається, що рослина хворіє, і все листя ось-ось опаде.

Сциндапсус – кімнатна ліана, яка чудово очищує повітря від шкідливих домішок і випарів.

Однак слід знати, що сік сциндапсуса отруйний, тому розташовувати ліану потрібно так, щоб до неї не мали доступу ані діти, ані тварини.

Доглянутий сциндапсус здатний прикрасити будь-яке приміщення, і не вірте чуткам, що ліани руйнують шлюби. Це марновірство ґрунтується не на випадках з життя, а на давньогрецькому міфі: Гера зненавиділа рослину за те, що вона врятувала життя сина її чоловіка Зевса, народженого на стороні. Насправді ж ні плющ, про який йшла мова в міфі, ні сциндапсус чоловікогонними властивостями не володіють.

У нашій статті ви знайдете інформацію про те, як утримувати сциндапсус у квартирі.

Фіттонія (лат. Fittonia) – трав'янисті багаторічники родом із Південної Америки (переважно з Перу). Рід входить до родини Акантові і налічує близько 10 видів.

Рід шефлера (лат. Schefflera) налічує до 200 видів і входить до родини Аралієві. Можна також зустріти назву Шеффлера. Росте в тропічних поясах планети.

Рослина шефлера (лат. Shefflera), або шеффлера, або парасолькове дерево, належить до найбільшого роду рослин родини Аралієвих, яка налічує близько 200 видів. Назву квітка шефлера отримала чи то на честь німецького ботаніка Якоба Християна Шеффлера, що жив у XVIII ст., чи то на честь польського науковця Петра Ернеста Яна Шеффлера.

Шеффлера (лат. Schefflera) – рід тропічних чагарників, ліан і дерев з родини аралієві. Названий Карлом Ліннеєм на честь друга, німецького ботаніка Якоба Християна Шеффлера, який жив у 18 столітті. Налічує до 200 видів. Є родичкою женьшеню, хоча про її цілющі властивості нічого не відомо. Зустрічається в тропічних районах у всьому світі. У природі росте до шести метрів у висоту, в кімнаті може вирости до двох метрів. Квітникарів приваблюють красиве, блискуче листя шеффлери.

Якщо ви любите великі рослини, то напевно замислювалися про покупку юки. Цей крупномір, яка не є пальмою, все ж дуже на неї схожий, і виглядає досить екзотично.

Юка – рослина високої декоративності, але при цьому невибаглива до умов і проста у догляді. Росте вона швидко, і може досягти в домашніх умовах майже двох метрів, проте цвітіння і плодів від неї ви не дочекаєтеся.

Юка добре очищає повітря в приміщенні, сприяє підвищенню артеріального тиску і активізує функції організму.

Про те, як влаштувати юку вдома з комфортом, як доглядати за нею і як її розмножувати, читайте в цій статті.