Дифенбахія (Dieffenbachia): догляд, фото, види

Ботанічний опис

Дифенбахія (лат. Dieffenbachia) – рослина родини Ароїдні. Залежно від джерела до складу роду входить 30-40 видів рослин. Батьківщиною цих трав'янистих багаторічників є тропічні зони Америки. Рід було названо на честь Дифенбаха – німецького ботаніка ХІХ століття.

Диффенбахія – вічнозелені рослини з потужним стовбуром і гарними листками, за які рід і цінується в культурі. Залежно від виду у дифенбахії відрізняється забарвлення листя: біле, зелене, зі смугами, плямами, кантом тощо. Існує багато інших різних сортів і форм. Якщо умови відповідні, а догляд належний, то домашня дифенбахія може зацвісти – квітка виражена качаном, обгорненим зеленувато-білим покривалом.

Дифенбахія дуже популярна рослина, що вирощується в кімнатних умовах, але при цьому досить вимоглива до умов догляду. Рослина вимагає регулярного поливу й обприскування, не любить протягів і різких перепадів температур. Купуючи дифенбахію, слід звернути увагу на отруйність молочного соку рослини – викликає подразнення шкіри, а при потраплянні в порожнину рота викликає німоту. Залежно від виду і сорту дифенбахії виростають до 1-2 м у висоту буквально за 5 років.

Відео про дифенбахію

Догляд за дифенбахією у домашніх умовах

Освітлення

Дифенбахії не підходять для вирощування на південних вікнах, оскільки ці рослини не люблять прямих сонячних променів. Видам зі строкатим листям потрібно більше яскравого розсіяного світла, ніж видам із зеленим, оскільки при нестачі світла листя втрачає свій малюнок і декоративність. Зеленолисті види чудово почуваються в глибині кімнати, але для цього може знадобитися додаткове штучне освітлення.

Температура

Дифенбахії в домашніх умовах дуже погано реагують на протяги і на різкі перепади температури. У весняно-літній період рослині необхідна температура 21-25 °C. В зимовий період дифенбахію утримують при температурі не нижче 15 °C, а оптимальною є температура 19-20 °C.

Полив дифенбахії

Воду для поливу рослини дифенбахія беруть м'яку, дають їй постояти протягом доби перед поливанням. Узимку і восени поливають акуратно, через кілька днів після висихання верхнього шару ґрунту. З весни і впродовж літа поливають рясно, намагаючись не залити рослину, але й не даючи земляній грудці повністю просохнути. Дифенбахія скидає листя при надлишку вологи в ґрунті.

Обприскування

Для нормального росту рослини їй слід створити відповідні умови. Необхідне регулярне обприскування і щотижневе миття листя. Якщо є можливість, то квітку дифенбахія можна влаштовувати літній душ, попередньо закривши ґрунт у горщику целофановою плівкою. Якщо розміри рослини не дозволяють обмивати рослину в душі, то листя потрібно протирати мокрою м'якою тканиною.

Підживлення

У період активного росту (навесні і влітку) дифенбахії удобрюють тричі на місяць половинним обсягом добрива від зазначеного виробником. Обирайте тільки ті добрива, до складу яких не входить вапно. При підживленні кімнатної дифенбахії органічними добривами потрібно пам'ятати, що сорти з білим листям можуть позеленіти (впливає надлишок азоту), тим більше при недостатній кількості світла. Такі сорти підживлюють тільки мінеральними добривами не частіше одного разу на три тижні.

Обрізування

Оскільки рослина з часом оголюється – скидає нижнє листя, – то домашню дифенбахію час від часу омолоджують: верхня частина рослини зрізається на кілька сантиметрів нижче вузла, після чого потрібно змити молочний сік, насухо витерти зріз серветкою і припудрити товченим вугіллям. На стовбурці, що залишився, виростуть молоді рослини.

Пересадка дифенбахії

Пересаджувати дифенбахію потрібно тільки після того, як коріння повністю заповнило горщик. Оптимальний час для пересадки – з кінця зими до кінця весни. При активному і швидкому рості може знадобитися пересадка влітку – в цей час дифенбахію краще перевалити, не турбуючи земляну грудку. І перевалку, і пересадку здійснюють у горщик трохи більшого розміру, дренаж насипають новий. Ґрунт повинен бути повітро- і водопроникним. Якщо волога затримуватиметься в субстраті, то коріння відмирає, а від поширюваної інфекції на листі з'являються плями. Субстрат складають слабкокислий – 4 частини листової, по дві частини верхового торфу і різаного сфагнуму, одна частина піску. Бажано додати в субстрат терте деревне вугілля. На дно горщика потрібно насипати керамзит, щоб зайва волога не затримувалася в ґрунті.

Розмноження дифенбахії живцями

Коли кімнатна дифенбахія починає оголюватися (опадають нижні листки), її можна розмножувати верхівковими живцями. Для цього верхівку рослини з листям зрізають до оголеного стебла (на кілька сантиметрів нижче верхнього вузла). Верхівковий живець укорінюють у піску, сфагнумі, суміші з рівних частин піску і торфу або у воді. Посудину з живцем ставлять у місце з яскравим світлом (але обов'язково без прямих променів сонця), температуру підтримують на рівні 22-24 °C, регулярно обприскують і протирають листя вологою м'якою губкою. У горщик молоду рослину висаджують, коли коріння виросте до двох-трьох сантиметрів.

Рештки стебла можна нарізати на шматочки, що складаються з одного вузла, а пеньок залишити в ґрунті, тоді з нього теж піде один пагін (потрібно залишити один вузол на пеньку). Нарізані частини стовбура підсушують протягом двох днів, після чого саджають у пісочно-торф'яну земляну суміш у горизонтальному положенні, накривають поліетиленовою плівкою і підтримують температуру на рівні 25 °C (краще використовувати нижній підігрів). Коли у живців з'являться корені, їх пересаджують в один із двох підходящих субстратів: перший – по 4 частини торф'яної і листової землі, 2 частини перегнійної і 1 частина піску, другий – такий же, який використовується при пересадці (описаний вище).

Отруйність

Молочний сік рослини при потраплянні на шкіру може викликати подразнення, а при потраплянні на слизові оболонки рота – пухлину залоз та язика. Працювати з рослиною слід акуратно. При пересадці або розмноженні рослини слід користуватися гумовими рукавичками і завжди мити руки з милом після контакту з рослиною.

Цілющі властивості

Дифенбахію часто ставлять на виробничих підприємствах, оскільки існує думка, що вона очищає повітря від шкідливих речовин і токсинів: бензолу, формальдегідів, ксиліту та інших. Подібні властивості має і драцена.

Хвороби і шкідники дифенбахії

Дифенбахія хворіє. Дифенбахія може захворіти, якщо умов утримання не дотримуються.

Дифенбахія обпадає. Якщо нижні листки опадають занадто швидко, то це свідчить про нерегулярний полив. Інша причина – горщик рослині замалий.

Кінчики листя дифенбахії сохнуть – одна з найпоширеніших проблем. Причин такої недуги може бути дуже багато: різкі перепади температури, низька вологість повітря, протяги, закисання ґрунту (поганий дренаж), обприскування рослини в темний час доби (в темряві).

Дифенбахія блідне. Якщо листок починає вицвітати (втрачає яскравість) – дифенбахії недостатньо світла. Також рослині може бракувати мікроелементів, калію і фосфору. Третя причина – надлишок азоту в субстраті.

Листя дифенбахії дрібне. Якщо листя не тільки втрачає забарвлення, а й виростає більш дрібним і деформованим, то субстрат занадто лужний.

Дифенбахія гниє. Якщо стебло втрачає колір і стає м'яким, то воно починає гнити. Причиною цього можуть бути занадто низька температура сукупно з закисанням ґрунту. Якщо рослина тільки почала хворіти, то гнилу частину вирізають, а місце вирізу затирають деревним вугіллям. Якщо так зробити не виходить, верхівку краще зрізати й укоренити, а іншу частину дифенбахії викинути.

Нижнє листя дифенбахії жовтіє. Якщо нижнє листя згортається і жовтіє, то це свідчить про протяги або занадто низьку температуру в зимовий період.

Листя дифенбахії втрачає колір. Знебарвлення листя може бути викликано надлишком освітлення або тим, що рослина стоїть під прямими променями сонця.

Краї листя дифенбахії коричневіють. Низька температура повітря або брак вологи в ґрунті може призвести до покоричневіння країв листя дифенбахії.

Шкідники дифенбахії. Дошкуляють дифенбахії такі шкідники – павутинний кліщ, попелиця, білокрилка, борошнистий червець, щитівка.

Види

Дифенбахія Леопольда / Dieffenbachia leopoldii

На 5-сантиметровому стеблі росте листя на коротких черешках. Листя овальної форми, широке, в довжину до 35, а в ширину до 15 см, центральна жилка біла, а сам листок – темно-зелений. Квітка – качан, закутаний білим покривалом.

Дифенбахія плямиста / Dieffenbachia maculata

Або Dieffenbachia picta. Стебло до метра у висоту, довжина черешків зазвичай дорівнює довжині листка. Листя ланцетної форми, в довжину до 40, а в ширину до 12 см, дещо загострене на верхівці. Листя вкрите білими плямами.

Дифенбахія Сегуіна / Dieffenbachia seguine

Листя схоже на листя дифенбахії плямистої, але ширше і не так густо вкрите плямами.

Дифенбахія чарівна / Dieffenbachia amoena

Витривалий вид. Стовбур – до півтора метра у висоту. Листя до півметра в довжину, темно-зелене, уздовж жилок на листі білі смуги.

Фото популярних видів

Дифенбахія Барагуїна і Леопольда, чарівна і плямиста, Дифенбахія Сегуіна.

На фото: Dieffenbachia amoena / дифенбахія прекрасна

На фото: Dieffenbachia amoena / дифенбахія прекрасна

На фото: Dieffenbachia maculata (picta) / дифенбахія плямиста

На фото: Dieffenbachia maculata (picta) / дифенбахія плямиста

На фото: Dieffenbachia maculata (picta) / дифенбахія плямиста

На фото: Dieffenbachia picta (maculata) / дифенбахія плямиста

На фото: Dieffenbachia picta (maculata) / дифенбахія плямиста

На фото: Dieffenbachia seguine / дифенбахія Сегуіна

На фото: Dieffenbachia seguine / дифенбахія Сегуіна

• Догляд за кімнатною трояндою
• Драцена (Dracaena): догляд, фото, види