Гіпсофіла: вирощування в саду, види і сорти

Рослина гіпсофіла (лат. Gypsophila), або лещиця, качім, гіпсолюбка – трав'яниста рослина родини Гвоздичні. У перекладі назва рослини означає «та, що любить вапно», оскільки багато видів цієї рослини у природі ростуть на вапняках. Квіти гіпсофіла налічують понад сто видів чагарників, трав'янистих однорічників і багаторічників, котрі ростуть в Євразії, Північно-Східній Африці та Новій Зеландії. У садовій культурі вирощується й однорічна гіпсофіла, і багаторічна.

Квітка гіпсофіла – опис

Корінь гіпсофіли потужний, стрижневий і розгалужений, стебло майже безлисте, простягнене або прямостояче, досягає у висоту від 20 до 50 см, але деякі напівчагарникові види ростуть до метра і навіть вище. Листя дрібне, цілісне, ланцетоподібне, овальне або лопатчасте. Пухкі волотисті суцвіття, прості або махрові, складаються з дрібних квіток білого або білого з прозеленню забарвлення, хоча у деяких видів (гіпсофіла повзуча або тихоокеанська) буває рожеве забарвлення квіток. Плід – одногніздова багатосім'янка яйцеподібної або кулястої форми. Насіння гіпсофіли зберігає прорісність два або три роки.

Вирощування гіпсофіли з насіння

Посів насіння гіпсофіли

Квітка гіпсофіла розмножується і вегетативними способами, і насінням. Однорічна гіпсофіла розмножується тільки насінням, але є і деякі багаторічні види, які вирощують із насіння. Як же виростити гіпсофілу з насіння? Однорічну гіпсофілу сіють під зиму у відкритий ґрунт на навчально-тренувальну (розсадну) грядку, а наступної весни зміцнілі саджанці пересаджують на постійне місце. Багаторічна гіпсофіла вирощується розсадним способом – насіння ранньою весною сіють просторо у розсадні ящики на глибину півсантиметра, посіви накривають склом і поміщають у світле тепле місце.

Розсада гіпсофіли

Коли за тиждень-два з'являться сходи, їх проріджують, аби відстань між екземплярами була не менше 15 см, або розсаджують по одному в торфоперегнійні горщики, і далі вирощування гіпсофіли відбувається при додатковому досвічуванні, оскільки сіянцям для нормального розвитку потрібен тринадцяти-чотирнадцятигодинний світловий день, а в середині весни дні ще закороткі.

Посадка гіпсофіли

Коли саджати гіпсофілу

Коли у сіянців з'явиться один-два справжні листочки, їх пересаджують на постійне місце, а оскільки багаторічні види можуть рости на одному місці довгі роки, посадка багаторічної гіпсофіли вимагає зваженого підходу до вибору ділянки. Найкраще місце для гіпсофіли – сухе і сонячне, з невеликим вмістом гумусу і наявністю вапна в ґрунті. Якщо ваш садовий ґрунт вапна не містить або його недостатньо, внесіть по 25-50 г СаСo3 на м² ділянки, щоб водневий показник ґрунту став 6,3-6,7. Не саджайте гіпсофілу поблизу ґрунтових вод – вона не любить надмірної вологи в корінні.

Як посадити гіпсофілу

Якщо посадка гіпсофіли здійснюється в два ряди, то між екземплярами зберігають проміжок не менше 0,7 м, а між рядами 1,3 м. Слідкуйте за тим, щоб коренева шийка при посадці не опинилася під землею. Висаджені рослини поливають. За два роки кожен другий кущ доведеться викопати, щоб на один квадратний метр припадав тільки один кущ. У викопаних рослин охолоджують кореневу систему і пересаджують в інше місце. Робиться це заради підвищення декоративності квіток гіпсофіли, які дуже гарні у зрізці та як декор у складеному букеті.

Зацвітає гіпсофіла з насіння, коли рослина сформує не менше 12 пар листя, а найкращої форми рослина досягає за три роки після посадки.

Догляд за гіпсофілою

Як виростити гіпсофілу

Догляд за гіпсофілою під силу навіть квітникареві-початківцю. Поливати рослину вам доведеться тільки в посушливу пору, причому воду слід лити під корінь. Вносити добрива, чергуючи органічні з мінеральними, потрібно два-три рази за сезон. В якості органіки використовуйте настій коров'яку, але ні в якому разі не свіжий гній – гіпсофіла його не зносить.

Розмноження гіпсофіли

Крім насіннєвого способу, для розмноження гіпсофіли використовують також вегетативний – живцювання, особливо якщо йдеться про відтворення махрових сортів рослини. Посадковий матеріал нарізають з молодих пагонів до того, як починають формуватися суцвіття – у травні або наприкінці квітня, втім, можна вибрати молоді пагони і нарізати з них живці і в серпні. Субстрат для вкорінення потрібен пухкий, з додаванням деякої кількості крейди. Глибина посадки живця – 2 см, температура для успішного вкорінення – близько 20 ºC. Крім того, живцям потрібні дванадцятигодинний світловий день і стовідсоткова вологість повітря, яка досягається спорудженням парника. У відкритий ґрунт вкорінені живці висаджують із тим розрахунком, що вони повинні встигнути прижитися до осені.

Шкідники та хвороби гіпсофіли

При недостатньому догляді гіпсофілу можуть вразити сіра гниль та іржа, а також галові або цистоутворюючі нематоди. З нематодами борються багаторазовим обприскуванням рослин фосфамідом із проміжком у 3-5 днів між сеансами, але якщо це не допоможе, доведеться викопувати кущ і мити його коріння у гарячій воді 50-55 ºC, оскільки нематода гине при температурі 40 ºС. Від іржі та сірої гнилі застосовують обприскування гіпсофіли контактними фунгіцидами – бордоською сумішшю, оксихомом або мідним купоросом.

Багаторічна гіпсофіла після цвітіння

Як і коли збирати насіння гіпсофіли

Восени, коли рослина висихає, на місці квітів з'являються маленькі коробочки з насінням гіпсофіли, схожими на коричневі піщинки. Коробочки зрізають, досушують у приміщенні з гарною вентиляцією, розкривають і висипають насіння на газету або папір, щоб просушити і дозарити, а коли воно висохне, його поміщають у паперові пакетики або картонні коробочки на зберігання.

Гіпсофіла взимку

Багаторічну гіпсофілу наприкінці осені обрізають, залишаючи біля кореня 3-4 міцних стебла, потім закидають залишки куща на зиму сухим листям або ялиновим гіллям на випадок безсніжної зими або занадто сильних морозів.

Види і сорти гіпсофіли

Гіпсофіла волотиста (Gypsophila paniculata)

– багаторічник заввишки до 120 см, швидко набуває форми кулястого куща. Стебла сильногалузисті, опушене вузьке листя сіро-зеленого кольору, квітки – не більш 6 мм у діаметрі, зібрані у волотисті суцвіття, залежно від сорту прості або махрові, рожеві чи білі. Сорти:

• Брістоль Фейрі – гіпсофіла біла, махрова, 60-75 см у висоту;
• Пінк Стар – теж махрова гіпсофіла, але з темно-рожевими квітками;
• Фламінго – махрова рожева гіпсофіла заввишки 60-75 см.

Гіпсофіла витончена (Gypsophila elegans)

– кулястий однорічник 40-50 см із сильногалузистими стеблами, дрібним листям ланцетної форми і маленькими квітками білого, рожевого або кармінного кольору в ажурних щитовидних волотях. Цвіте рясно, але нетривало. Сорти:

• Роза – гіпсофіла з рожевими квітками;
• Кармін – сорт із червоними квітками;
• Дабл Стар – низькорослий сорт 15-20 см у висоту з яскравими рожевими квітками.

Гіпсофіла повзуча (Gypsophila muralis)

– гіллястий однорічник із висотою куща близько 30 см. Листя лінійне, супротивне, темно-зеленого кольору, дрібні рожеві або білі квіти зібрані у волоті. Сорти:

• Фретенсіс – сорт із рожевими квітками;
• Монстроза – біла гіпсофіла.

Гіпсофіла тихоокеанська (Gypsophila pacifica)

– багаторічний розлогий кущ висотою до метра із сильногалузистими стеблами, сіро-блакитним широким ланцетним листям і квітками 7 мм у діаметрі блідо-рожевого кольору.

Крім перерахованих добре відомих у культурі видів, зацікавлення викликають гіпсофіли ясколковидна, арецієвидна, ніжна і гіпсофіла Патрена.

• Гіностема: властивості, вирощування, види
• Гладіолус – символ мужності та шляхетності