Зігопеталум (лат. Zygopetalum) – невеликий рід епіфітних, наземних і літофітних рослин родини Орхідних, які зростають у тропічних районах Південної Америки, причому більша частина представників роду походить із вологих лісів Бразилії. У роду всього 15 видів, і деякі з них настільки популярні в кімнатній культурі, що селекціонерам довелося взятися за виведення сортів і гібридів зігопеталума. Назва роду утворена від грецьких слів, які перекладаються як «збирати в пару» та «чашолисток» («пелюстка»), і характеризує будову квітки зігопеталума.
Кімнатні гарноквітучі рослини стр. 3
Каланхое (лат. Kalanchoe) залежно від виду можуть бути трав'янистими багаторічниками, напівчагарниками або сукулентними рослинами. Усього відомо більше 200 видів каланхое, а сам рід входить до родини Товстянкові. Природне середовище проживання – тропічні пояси Австралії, Азії та Америки.
Про цю квітку можна сказати: і як я без неї жила! У всякому разі, наші мами і бабусі не уявляють собі як можна не мати в будинку таку корисну рослину як Каланхое. Пригадую, у нас в будинку воно теж росло. І не дивно, адже Каланхое лікарське використовується в лікувальних цілях: від нежиті, хвороб горла, при порізах та опіках. Я саме для цих цілей випросила у свекрухи квітку, що вже добре розрослася.
Батьківщина кали – Південна Африка. У цій частині земної кулі каллу називають родичкою гладіолуса. В Європі «ефіопська красуня» з'явилася у XVII столітті, причому вирощували екзотичну квітку як кімнатну рослину.
У наш час кали прикрашають не тільки підвіконня, але й тераси, лоджії, сади.
Більш того, стало відомо, що гостя з африканського континенту володіє унікальною витривалістю: навіть при зміні освітлення, температури чи вологості кала продовжує цвісти!
У наших широтах кали цвітуть з початку літа й до пізньої осені, при цьому кожна «квітка» живе близько місяця. Якщо забезпечити рослині правильний догляд, на кожному кущику буде по 10-12 суцвіть.
Про тонкощі догляду за калами кімнатними та садовими читайте у нашому матеріалі.
Рослина кальцеолярія (лат. Calceolaria) належить до роду Кальцеолярієві родини Ранникові, хоча англійські вчені виділяють рід Кальцеолярієві в окрему родину. В роду близько 400 видів рослин, які ростуть у Центральній і Південній Америці. У перекладі «кальцеолярія» означає «черевичок». Представники роду – трав'янисті рослини, напівчагарники або чагарники, є серед них багаторічники, дворічники й однорічники, але в кімнатній культурі квіти кальцеолярія вирощують зазвичай як однорічні трав'янисті рослини.
Під назвою «орхідея камбрія» в кімнатній культурі вирощують гібриди кохліоди, брасії, онцидіума, одонтоглоссума й мільтонії, причому кожен із батьків передав камбрії найпозитивніші свої якості: великі квіти яскравих забарвлень дісталися гібридам від представників роду Одонтоглоссум, приємні пахощі – від мільтонії або брасії, а яскраві й строкаті візерунки – від вільсонари і беаллари. Камбрії найневибагливіші з орхідей, а проте потрібно все-таки знати, як доглядати за камбрією в домашніх умовах.
Камелія (лат. Camellia) належить до родини Чайні і включає приблизно 80 видів рослин. Росте в субтропічних і тропічних поясах Східної та Південно-Східної Азії, в Японії і Кореї, на Індокитайському півострові, на о. Ява і Філіппінських островах. До Європи вперше з Філіппін камелію привіз священик і натураліст Г.І. Камеліус, на чию честь рослина й отримала свою назву.
Квітка, в якій є щось від орхідеї, щось від гладіолуса і щось від банана, погодьтеся, не може залишитися непоміченою. Без червоних, жовтих, оранжевих, пурпурних, двоколірних і в цяточку канн зазвичай не обходиться жодна велика міська клумба. Але чужоземка канна не проти оселитися навіть на вашому балконі чи підвіконні!
Чим відрізняється догляд за садовою та домашньою канною? Як правильно «будити» насіння канн: ошпарювати окропом чи все ж морозити в холодильнику? Навіщо і як потрібно робити для канн «гарячу підстилку»? Ділимося перевіреними рекомендаціями успішного вирощування канн... Без смс та реєстрації! ;)
Катарантус (лат. Catharanthus) – рід однорічних або вічнозелених багаторічників, а також напівчагарників родини Барвінкові, що налічує вісім видів, один з яких у природі росте в Індії, а решта на Мадагаскарі. Назва роду походить від двох грецьких слів, що означають «ясний, чистий» і «квітка». Спочатку квітка катарантус була занесена ботаніками в рід Барвінок – такою сильною здавалася схожість катарантуса з цією рослиною. Однак, розібравшись, ботаніки зрозуміли, що не такі вже вони й родичі, і в 1837 році катарантус виділили в окремий рід. У культурі рослина з XVIII століття.
Кажуть, що цвітіння каттлеї – це справжнє свято. І не тільки тому, що це казково красиво й ароматно, а ще й тому, що його навіть найстаранніші квітникарі часто чекають роками.
Справа у тому, що зацвісти здатна тільки доросла та здорова каттлея.
Якщо ви вирощуєте квітку з часточки кореня, точно доведеться почекати. А якщо придбали вже дорослий екземпляр орхідеї, то зорієнтуватися можна за кількістю псевдобульб: якщо їх не менше чотирьох, дуже ймовірно, що ваша каттлея зацвіте вже цього року. При дотриманні важливих нюансів догляду, звичайно.
Детальніше – у нашій статті.
Рослина квасениця (лат. Oxalis) належить до роду трав'янистих однорічників і багаторічників родини Квасеницеві. У природі квіти квасениця ростуть у Південній Африці, а також у Центральній і Південній Америках і навіть у Європі. Квасениця – національний символ Ірландії, рослина святого Патрика, найбільш шанованого в країні праведника. «Oxys» латиною означає «кислий», і листя квасениці справді має кислуватий смак. У природі відомо близько 800 видів оксалісів, а у культурі деякі квасениці з'явилися у XVII столітті і відтоді вирощуються і як садові, і як кімнатні рослини.
Китайська троянда окультурена дуже давно. В Азії гібіскус використовували для ритуалів: з квітів плели вінки для молодят і готували напій, що збуджує у молодят пристрасть.
В Європі ж у рослини з'явився негативний шлейф: її називали квіткою смерті за те, що вона нібито випромінює погану енергію, що руйнує здоров'я і стосунки в родині. З гібіскусом пов'язано безліч прикмет, і всі вони не втішні для рослини.
Однак те, що китайська троянда дуже красива, не заперечують навіть забобонні люди. Так чи варто відмовляти собі в задоволенні милуватися гібіскусом через сумнівні вигадки?
У нашій статті ви знайдете вичерпну інформацію про те, як правильно доглядати за гібіскусом.
Купити кімнатну азалію я вирішила після того, як побувала в оранжереї Київського ботанічного саду. У лютому-березні – пік цвітіння цих дивовижних рослин. Звичайно, в оранжереї вони виглядають як досить великі кущі, практично деревця. Але кімнатні нічим не гірші. Азалія кімнатна – невелика рослина зі здеревілим стовбуром і дуже красивими квітами. Ось вони мене і підкорили. Але в результаті замість домашніх азалій у мене вийшли офісні. Їм більше підійшли умови в моєму кабінеті, а не вдома. Чому? Розповідаю нижче.
Зазвичай цю квітку ми отримуємо в подарунок до якого-небудь свята: 8 березня або професійного дня. Гербери, нарівні з орхідеями і бальзамінами, є оригінальним презентом для жінки. Зараз стали популярні в якості подарунка не букети зрізаних квітів, а оригінальні рослини у вазонах. Одна з них – кімнатна Гербера. Вона досить довго цвіте, невибаглива, а на літо Герберу можна висадити у відкритий грунт. Але оскільки ця квітка не так давно завоювала популярність, то питання, як доглядати за Герберою, виникає у квіткарів знову і знову.
В мене вже була досить велика колекція різних квітів, зокрема і екзотичних, коли я поповнила її ще і бальзамінами. І, незважаючи на свою зовнішню простоту і неекзотичність, ці квіти надовго стали моїми улюбленцями.
Рослина клеродендрум (лат. Clerodendrum), або клеродендрон – це листопадні чи вічнозелені дерева або чагарники родини Вербенові порядку Губоцвіті. У природі квіти клеродендрум зустрічаються здебільшого у тропіках Африки, Азії та Південної Америки. Усього відомо близько 400 видів клеродендрумів. Назва рослини перекладається як «дерево долі», його іноді називають «волькамерією» або «невинним коханням».
Клівія (лат. Clivia) - рослина красива і довгоквітуча. Родом вона з Південної Африки, як майже всі амарилісові. Назву свою Клівія отримала на честь Шарлотти Клайв, герцогині Нортумберлендської, гувернантки майбутньої королеви Великобританії Вікторії. Тривалість життя Клівії в домашніх умовах – 15 років. Вона зовсім невибаглива і в той же час надзвичайно красива. Правда, як і будь-яка інша квітка, вона вимагає дотримання певних правил у догляді. Про ці правила ми зараз і поговоримо.
Клівія (лат. Clivia) належить до родини Амарилісові і нараховує 3 види рослин. У природі поширені в ПАР.
Красива, але невибаглива кливия – ще один яскравий представник родини Амарилісові. Вона живе і цвіте до сорока років, доставляючи радість оточуючим.
Однак тканини клівії містять отруйні алкалоїди лікорин, клівімін і кліватін, тому працювати з клівією потрібно з дотриманням всіх заходів безпеки.
Через отруйність помаранчевого соку про клівії ходять різні неприємні чутки, і деякі забобонні люди уникають тримати у себе в будинку цю ефектну рослину. Але тим не менше на популярність клівії це до сих пір не вплинуло.
На нашому сайті ви зможете дізнатися про всі тонкощі вирощування клівії і отримати відповіді на всі ваші запитання про цю рослину.
Клузія (лат. Clusia) – рід вічнозелених рослин родини Клузієві, що налічує за різними даними від 150 до 300 видів, поширених переважно в тропічних районах Південної Америки, хоча деякі з них можна зустріти і в Північній. Рід було названо на честь Карла Клузіуса (Шарля де Леклюза) – одного з найвідоміших європейських ботаніків XVI століття. Серед видів клузії є й такі, які можна вирощувати в кімнатній культурі.
До родини Геснерієві входить приблизно 65 видів рослин роду колерія (лат. Kohleria). Ростуть переважно на територіях від Центральної Америки до Мексики, на о. Тринідад і в Колумбії. Цей рід отримав свою назву на честь відомого викладача в ХІХ столітті в Цюріху Майкла Колера. Колерії не особливо вимогливі до температури і вологості повітря, тому вирощувати їх простіше, ніж інші рослини родини Геснерієві.
Кринум (лат. Crinum) – рід красивих цибулинних рослин родини Амарилісові, поширених у тропіках і субтропіках обох півкуль. У роду понад сто видів. Велика частина окультурених рослин вирощується в домашніх умовах, добре знайомий квітникарям і кринум акваріумний, а гібридний вид кринум Пауелла є популярною садовою рослиною.
Кроссандра (лат. Crossandra) – рід тропічних рослин родини Акантові, поширених у вологих лісах Шрі-Ланки, Індії та Африки. Нині в роду налічують понад 50 видів. Першою в роду була окультурена кроссандра лійкоподібна, або хвилелиста. Сталося це в XIX столітті. Саме цей вид, а також його сорти та гібриди, переважно і вирощується як гарноквітуча оранжерейна та кімнатна рослина.
Ломикамінь (лат. Saxifraga) – рід багаторічних рослин, до складу якого входить приблизно 370 видів. Деякі види є одно- або дворічними. Дослівний переклад з латинської – «ламати камінь». Ломикамінь проростає корінням у камені і з часом розламує його. Поширені в помірних поясах і в більш холодних місцях.
Лудізія (лат. Ludisia), або лудісія – рід наземних трав'янистих рослин родини Орхідних родом з Індонезії і південно-східної Азії, що включає тільки один поліморфний вид – лудізію різнобарвну (лат. Ludisia discolor). Ці рослини в квітникарстві відносять до особливої групи «Jewel orchids», тобто лудізія – «дорогоцінна орхідея», однак визначається її коштовність не красою квітки, а особливістю забарвлення листя. У цій групі є представники й інших підтриб.
Мезембріантемум (лат. Mesembryanthemum) – рід невеликих сукулентних однорічників або дворічників родини Аїзові, поширених у Південній Африці. Назва, присвоєна роду в 1684 році, перекладається з грецької мови як «полуденна квітка»: відомі на той час мезембріантемуми об'єднувала особливість розтуляти квітки тільки в сонячну погоду. Через цю ознаку мезембріантемуми називають також сонячниками чи полуденниками. Однак у 1719 році були виявлені мезембріантемуми, квітки яких розпускаються вночі.
До родини Миртові належить рід мирт (лат. Myrtus), який налічує 20-40 видів рослин. У природі ця рослина росте майже на всіх континентах – у Західній Африці, в штаті Флорида в США, у Північній Америці й уздовж узбережжя Середземного моря в Європі.
Рослина мирт (лат. Myrtus) належить до роду вічнозелених деревних рослин родини Миртові, квіти яких містять ефірну олію. Природними ареалами мирта є Середземномор'я, Азорські острови і північ африканського континенту. Назва рослини невипадково співзвучна з грецьким словом «мирра», що означає «бальзам, рідкі пахощі», адже саме в якості культового атрибута ефірна олія мирта здавна використовується у храмах різних конфесій. Легенда розповідає, що вигнаний з Едему Адам приніс із собою на Землю квітку мирт як пам'ять про втрачений рай. З цією рослиною у різних народів пов'язано багато міфів, повір'їв, традицій, ритуалів і прикмет. Дерево мирт здавна вважається символом слави, миру і надії.
Мімоза (лат. Mimosa) належить до родини Мімозових і налічує залежно від джерела 300-450 видів рослин. Природна середа існування – субтропічна та тропічна Америка, Африка, Азія.
Молочайні – це численне сімейство квіткових рослин (понад 1500 видів в дикій природі). Деякі види молочаїв успішно вирощують в домашніх умовах.
Кімнатний молочай приваблює квітникарів своєю екзотичною зовнішністю, а ще – невибагливістю у догляді.
У більшості видів молочаїв квіти не надто виразні, зате цікаві форми та яскраві приквіткові листочки з лишком компенсують цей маленький недолік.
Практично єдиною рисою, яка об'єднує такий різноманітний рід молочаїв, є наявність молочного соку в стеблах. В решті ж – зовнішній вигляд, агротехнічні умови – молочаї дуже різняться.
Та все ж є деякі хитрощі догляду, дотримання яких гарантує вам успіх у вирощуванні майже будь-якого з молочаїв.
Детально – в нашому матеріалі.