Чагарники

Чагарники – це деревовидні багаторічники, які не мають головного стовбура, але складаються зі стебел або гілок, що ростуть просто із землі. Живуть чагарники здебільшого не так довго, як дерева – одне або два десятиріччя, але є серед них і довгожителі: барбарис звичайний живе до шістдесяти років, верес – до тридцяти, а кизил – до двохсот і більше років. У висоту чагарники сягають від 80 см до 6 м. Ростуть чагарники повсюдно, зокрема там, де немає умов для дерев. У наших широтах вони зустрічаються на узліссях лісових посадок або утворюють підліски в хащі.

Чагарники заведено поділяти на чотири групи: розеткові, що повністю деревіють, безлисті сукулентні, а також паразитні (напівпаразитні). А за метою вирощування вони бувають ягідними, як жимолость, аґрус і смородина, лікарськими, як обліпиха, крушина та шипшина, декоративними, як сніжноягідник, олеандр, бруслина та мирт, а можуть і об'єднувати в собі всі ці властивості. Розрізняють також листопадні й вічнозелені чагарники.

У декоративному садівництві чагарники дуже популярні: вони красиві, довговічні й доглядати за ними набагато легше, ніж за деревами. Їх часто висаджують у якості живої огорожі, яка не тільки захищає від вторгнення незваних гостей, а й слугує оздобою ділянки.

6 ліан, які прикрасять ваш сад

Садові ліаниНа садовій ділянці можна вирощувати ліани, які чудово підійдуть для оформлення живоплотів. У цій статті ми розповімо про декілька колоритних видів витких рослин, які неважко виростити в наших садах.

Продовжити читання  

Вирощування айви японської в садуХеномелес японський (лат. Chaenomeles japonica), або айва японська – вид квіткових дводольних рослин роду Хеномелес родини Розові. Батьківщиною виду є Японія, хоча рослина широко вирощується також у Китаї та Європі. Родова назва дослівно перекладається з грецької як «розколоти яблуко».

Продовжити читання  

Садовий барбарисРослина барбарис (лат. Berberis) належить до численного роду чагарників і дерев родини Барбарисові. Назва роду походить від арабського «beiberi», що означає «має форму мушлі». Ростуть барбариси переважно в гірських місцевостях Північної півкулі і налічують близько 170 видів, частину з яких введено в культуру. Садівників барбарис цікавить як сировинна база для виготовлення напоїв, варень, домашніх лікувальних засобів, але й декоративні якості цієї рослини не залишаються непоміченими любителями прекрасного – забарвлення листя сортових барбарисів різноманітне: крім зелених, вони бувають жовтими, пурпуровими, строкатими, плямистими і навіть з облямівкою. Відрізняються барбариси і своїми розмірами – від великих кущів триметрової висоти до карликових кущиків не вище 30 см.

Продовжити читання  

Рослина бирючинаРослина бирючина (лат. Ligustrum) – рід вічнозелених, напіввічнозелених і листопадних чагарників і невеликих дерев родини Маслинові, що налічує близько 50 видів, поширених у природі Європи, Азії, Австралії та Північної Африки. Найрізноманітніше представлена бирючина у флорі Китаю, Японії, Гімалаїв і Тайваню. Латинська назва рослини – похідна від дієслова «ligare», що в перекладі означає «зв'язувати», і пояснює в'яжучі властивості кори бирючини. Чагарник бирючина – близький родич бузку, схожість листя і кори цих двох рослин впадає в очі, проте розмірами бирючина поступається, та й цвітіння її далеко не таке привабливе, як у бузку. Бирючина належить до тих рослин, які в недоглянутому вигляді абсолютно не привертають увагу, але варто взяти в руки ножиці і надати кущеві форми, як він перетворюється найдивовижнішим чином.

Продовжити читання  

Квітка бругмансіяРослина бругмансія (лат. Brugmansia) належить до роду родини Пасльонові, виділеному з роду Датура (дурман), з представниками якого мають схожість квіти бругмансія. Рід включає шість видів вічнозелених чагарників і невеликих дерев, які ростуть у природі в субтропічних передгір'ях Південної Америки. Назву бругмансія отримала на честь ботаніка з Голландії Себальда Юстінуса Брюгманса. Іноді рослину називають «труби янгола». Квітка бругмансія теплолюбна, тому вирощувати її в наших широтах клопітно, але її рясне чудове цвітіння та чарівні пахощі настільки вражають уяву, що багато квіткарів беруться за вирощування та догляд за бругмансією і досягають у цій нелегкій справі успіхів.

Продовжити читання  

Садова бруслинаЧагарник бруслина (лат. Euonymus) – рід невисоких вічнозелених і листопадних деревних рослин родини Бруслинові, що налічує понад двісті видів. У природі бруслина поширена в Європі, Азії, Австралії та Америці – по всій Північній півкулі, полюбляє долини, заплави річок і підліски змішаних лісів. Латинська назва бруслини перекладається приблизно як «дерево з добрим ім'ям» або «славне дерево». У слов'ян бруслина має багато імен: куряча сліпота, божі оченята, бересклет, бурусклен, мересклет, вересклет, дересклед, кислянка, брусниця, бирючина, проскурина, вовче лико, вовчі сережки, саклак і сліпокурник. Багато видів бруслини культивуються як декоративні рослини, зокрема бруслина в ландшафтному дизайні використовується для декорування господарських будівель або парканів. Мальовничо виглядає в саду жива огорожа із бруслини, причому привертає вона погляд і влітку, і восени. Практичне значення мають види бруслина бородавчаста і бруслина європейська, оскільки саме в їхній корі і стеблах було виявлено гутаперчу.

Продовжити читання  

Квітка будлеяЧагарник будлея (лат. Buddleja), або буддлея – рід квіткових рослин родини Ранникові, представники якого зростають у теплих і помірних районах Південної Африки, Азії та Америки. Назву рослина будлея отримала на честь Адама Баддла, англійського ботаніка кінця XVII і початку XVIII століття, на батьківщині якого кущ будлея називали помаранчевооким. «Магніт для метеликів» або «метеликове дерево» – такі прізвиська отримала будлея за те, що запилюють її великі красиві метелики, які приваблюють медові пахощі квіток рослини. Цвітіння будлеї нагадує грона бузку, за що її іноді так і називають – осінній бузок.

Продовжити читання  

Вирощування бузку в садуБузок – рід чагарників родини Маслинові, яка налічує за різними джерелами від 22 до 36 видів, що виростають у гірських районах Євразії. Рослина бузок звичайний (лат. Syringa vulgaris) є типовим видом роду Бузок. У дикій природі бузок можна зустріти на Балканському півострові, по нижній течії Дунаю, в Південних Карпатах. У культурі чагарник бузок використовують як декоративну рослину, а також для захисту й зміцнення схилів, що піддаються розмивам. У європейській садовій культурі бузок стали вирощувати з середини XVI століття, після того, як римський посол привіз його з Константинополя. Турки називали рослину «лілак», а в садах Фландрії, Німеччини та Австрії її стали вирощувати під назвою «турецька калина» або «бузок».

У ті часи бузок займав у європейському декоративному садівництві вельми скромні позиції через короткий період цвітіння, дрібні квітки й пухкі волоті, однак після того, як селекцією рослини зайнявся француз Віктор Лемуан, з'явилося кілька десятків сортів довго та пишно квітучого бузку зі щільними суцвіттями правильної форми. Крім того, Лемуан створив сорти різних забарвлень із махровими квітками. Після Віктора Лемуана селекцією бузку займалися його син Еміль і внук Анрі. Усього Лемуани вивели 214 сортів бузку. У Франції селекційними роботами з бузком займалися також Шарль Бальту, Огюст Гушо та Франсуа Морель, у Німеччині – Людвіг Шпет і Вільгельм Пфітцер. На початку XX століття в Голландії нові сорти бузку виводили Ян ван Тол, Клаас Кессен, Гуго Костер і Дірк Евеленс Маарсен, у Польщі – Карпов-Ліпскі.

На початку XX століття цікавість до бузку виникла й у Північній Америці, де виведенням нових сортів рослини займалися Гульда Клагер, Джон Данбар, Теодор Хавемеєр та інші відомі селекціонери із США та Канади. На території колишнього СРСР селекційні роботи з бузком велися в Україні, Білорусі, Казахстані та Росії. Сьогодні існує понад 2300 сортів бузку, що розрізняються формою й розміром квіток, їхнім забарвленням, термінами цвітіння, висотою і габітусом кущів. Дві третини цих сортів було отримано за участю виду бузок звичайний.

Продовжити читання  

В'юнка трояндаВ'юнкі троянди – це види шипшини і деякі сорти садових троянд з довгими пагонами, що гілкуються. Всі вони є представниками роду Шипшина і займають одне з провідних місць у вертикальному озелененні альтанок, стін і будівель, прекрасно поєднуючись із архітектурними формами великих і малих розмірів. В'юнкі троянди незамінні при створенні таких декоративних садових конструкцій, як піраміди, колони, гірлянди альтанки й арки. Вони чудово виглядають у композиціях з іншими квітами та рослинами, тому так само популярні, як будь-яка кущова або кімнатна троянда.

Продовжити читання  

Квітка вейгелаРослина вейгела (лат. Weigela) належить до роду чагарників родини Жимолостеві. Назву рослина отримала на честь німецького хіміка, ботаніка і фармаколога Крістіана Еренфріда фон Вайгеля. У природі квіти вейгела поширені на сході і південному сході Азії, а також на острові Ява та на Далекому Сході. Рід обчислюється п'ятнадцятьма видами, в культурі ж вирощується найчастіше 7 видів і близько 10 високодекоративних сортів вейгели – це листопадні чагарники, які мають такі переваги, як краса і легкість у розмноженні та догляді.

Продовжити читання  

Із вересового квіту
Пікти варили давно
Трунок, за мед солодший,
Міцніший, аніж вино.

Рослина вересТрава верес звичайний (лат. Calluna vulgaris) – вічнозелена рослина, єдиний вид роду Верес родини Вересові, що нараховує сьогодні близько 500 сортів, багато з яких мають високі декоративні якості. Верес росте в Європі, простягаючись від тундри до зони хвойно-широколистяних лісів, у Гренландії, Північній Африці, на Азорських островах, у помірному поясі Азії і на Атлантичному узбережжі Північної Америки, полюбляючи ліси, торф'яні болота і згарища. Старовинна шотландська легенда розповідає, що верес виявився єдиною рослиною, котра погодилася на прохання Творця рости на голих скелястих пагорбах, які продуваються вітром, в нагороду за що був наділений витривалістю, невибагливістю, приємними пахощами і скромною, але вабливою чарівністю. І по сьогоднішній день там, де росте верес, не росте більше нічого – великі площі, охоплені вересом, заведено називати вересовими пустками. До речі, саме верес дав назву вересня в українській, білоруській та польській мовах – вересень, верасень, wrzesien.

Продовжити читання  

Садовий гібіскусКвітка гібіскус (лат. Hibiscus) належить до численного роду листопадних і вічнозелених дерев, чагарників і трав'янистих рослин родини Мальвові, яка налічує близько 300 видів, що зростають у природі в тропіках і субтропіках Нового і Старого Світу. В умовах помірного клімату у відкритому ґрунті можуть рости тільки гібіскус сирійський і гібіскус трійчастий, а також новий вид, отриманий в 40-50-ті роки ХХ ст. на основі північноамериканських гібіскусів болотного, яскраво-червоного й озброєного, гібіскус гібридний, або садовий гібіскус. Усі форми гібіскуса гібридного морозостійкі. Всіма улюблена китайська троянда, або гібіскус китайський, у наших широтах вирощується тільки як кімнатна або оранжерейна рослина, хоча троянда гібіскус і любить проводити «літні канікули» на свіжому повітрі.

Продовжити читання  

Квітка гліциніяКвіти гліцинія (від грец. Glicinia – «солодкий»), або вістерія (лат. Wisteria), належать до роду деревоподібних в'юнких рослин родини Бобові, які ростуть у субтропічних районах і привертають увагу своїми запашними, звисаючими ліловими суцвіттями. Латинську назву «вістерія» квітка гліцинія одержала на честь професора анатомії університету Пенсільванії Каспара Вістара. Відомо 9 видів роду гліцинія, але як садові культури вирощуються тільки гліцинія китайська і гліцинія японська, або рясноквітуча.

Продовжити читання  

Вирощування горобинника в садуГоробинник (лат. Sorbaria) – рід рослин родини Розові, представники якого в природних умовах ростуть в Азії. В роду 10 видів. Наукова назва роду походить від латинського Sorbus, що означає «горобина», і дана рослинам цього роду за схожість їхніх листків із листям горобини звичайної. Як декоративні рослини горобинники вирощуються з середини XVIII століття.

Продовжити читання  

ГортензіяГортензія (лат. Hydrangea) – квіткові рослини родини Гортензієві, яких у природі за різними відомостями налічується від 30 до 80 видів. Серед них є чагарники і невеликі дерева, які ростуть здебільшого у Східній та Південній Азії, Китаї, Японії, на Далекому Сході, а також в обох Америках. Названо рослину на честь принцеси Гортензії, про яку вже давно ніхто не пам'ятає. Пізніше, коли ботаніки займалися систематизацією рослин, гортензія отримала грецьку назву Hydrangea, що перекладається як «посудина з водою» – форма насіннєвих коробочок рослини нагадує глечик, а сама рослина дуже любить воду. Японці називають гортензію «адзісай», що означає «квітка – фіолетове сонце». Саме з Японії гортензія і була привезена до Європи в 1820 році, але вирощувалася спочатку через низьку зимостійкість тільки як кімнатна рослина. Проте селекціонери так захопилися культивуванням гортензії, що до середини XX століття було створено понад 100 садових сортів. У наших широтах гортензія садова представлена досить широко – дванадцятьма популярними видами.

Продовжити читання  

Вирощування гортензії волотистої в садуГортензія волотиста (лат. Hydrangea paniculata) є видом роду Гортензія родини Гортензієві, поширеним у природі в Японії, Китаї і на півдні Сахаліну. Ця приваблива й швидко зростаюча культура широко використовується в ландшафтному дизайні.

Продовжити читання  

Вирощування гортензії деревоподібної в садуГортензія деревовидна (лат. Hydrangea arborescens) – вид рослин роду гортензія родини Гортензієві, що зустрічаються в дикій природі на сході Північної Америки. Це найбільш невибагливий і поширений вид роду, який легко витримує суворі зимові морози.

Продовжити читання  

Квітка гортензіяРослина гортензія (лат. Hydrangea) належить до роду квіткових рослин родини гортензієві, в який входить за різними даними від 30 до 80 видів чагарників, ліан і маленьких дерев. У природі найчастіше гортензію можна зустріти у Східній та Південній Азії – в Японії та Китаї. Росте вона також на Далекому Сході і в Північній Америці. Квітка гортензія отримала своє ім'я на честь принцеси Священної Римської імперії, а латинську назву Hydrangea рослині дали вчені-систематики за непомірну вологолюбність (гідрангея перекладається, як «посудина з водою»). Японці ж називають гортензію «адзісай», що японською означає «квітка – фіолетове сонце». З великого різноманіття видів гортензії в кімнатній культурі вирощується тільки гортензія садова, або великолиста, компактних форм, усі інші види і сорти гортензії в наших широтах вирощують у садах.

Продовжити читання  

Квітка дейціяРослина дейція (лат. Deutzia) належить до роду листопадних і вічнозелених деревних багаторічників родини Гортензієві, який налічує близько 50 видів, що зростають у дикій природі Мексики, Гімалаїв і Східної Азії. У наших садах квітка дейція з'явилася не так давно, але була гідно оцінена за тривале і гарне цвітіння. На початку XIX ст. голландські купці завезли в Європу гімалайські та японські види дейції, китайські види рослини з'явилися в Європі тільки наприкінці XIX ст.

Сьогодні рослина, названа Карлом Тунбергом на честь одного з мерів Амстердама Йоганна ванн Дейца, який фінансував морську експедицію на Схід, стає дедалі популярнішою, тим більше що на вибір пропонується безліч сортів і декоративних форм, котрі відрізняються не тільки кольором, розміром і формою квіток, а й висотою куща.

Продовжити читання  

Вирощування дерену білого в садуДерен білий (лат. Cornus alba), або кизил білий – вид роду Дерен родини Деренові, близький родич кизилу паросткового, або шовковистого. Природний ареал рослини захоплює Монголію, Китай, Корею, а також простягається від європейської частини Росії до Далекого Сходу та Японії. Зростає дерен білий у підліску заболочених темнохвойних лісів. Родова назва рослини перекладається як «ріг». Чагарник дерен білий, як найпоширеніший у культурі вид, часто використовується в міському озелененні.

Продовжити читання  

X