Вітаю вас, шановні відвідувачі нашого сайту. Сьогодні я вам розповім про те, як вирощувати та розмножувати лілейники. Дуже часто лілейник називають квіткою для лінивих садівників. І справді: більш довговічну і невибагливу рослину потрібно ще пошукати.

На сьогоднішній день виведено понад тисячу сортів цієї квітки, які відрізняються один від одного висотою квітконоса, формою, розміром та забарвленням квіток. Сорти лілейника дуже різноманітні, серед них можна знайти рослину на будь-який смак. Але, на жаль, у ландшафтному дизайні лілейник використовується ще вкрай рідко. Сподіваюся, після моєї розповіді ви придивитеся до нього і вирощуватимете ці квіти на своїй ділянці.

Лілейник – це трав'янистий багаторічник. У нього досить потужна коренева система, головна особливість якої – м'ясисті нарости на корінні. Саме в них лілейник запасає поживні речовини. Листя у лілейника тонке і довге, іноді пряме, а іноді дугоподібно вигнуте.

Рослина викидає високий квітконіс, на верхівці якого формується суцвіття. Квітки бувають розміром до 15 см, різноманітного забарвлення: білі, рожеві, червоні, помаранчеві, фіолетові та двоколірні. Цвіте лілейник приблизно у червні-липні, але існують сорти, які повторно цвітуть у вересні.

Умови вирощування лілейника та його догляд

Поливання рослини

Варто відзначити, що лілейник – рослина практично незнищенна. У мене росте кілька сортів лілейника. В умовах наших зим, коли температура опускається нижче за -20 ⁰C, ще жоден сорт не вимерз і це при тому, що я свої квіти на зиму нічим не вкриваю.

Посуху лілейник переносить також досить добре. Я поливаю його зазвичай один раз на тиждень. Якщо в жарку погоду поливати рідко або мало, у лілейника починає жовтіти листя, а при занадто тривалій посусі без поливу його верхівкова частина може повністю відмерти. Цікаво, що рослина все ж таки продовжує жити, завдяки придатковим корінцям – тим самим наростам, в яких зберігаються запаси поживних речовин. І якщо ви знову почнете зволожувати ґрунт під лілейником, життя в ньому відновиться, і з землі підуть нові паростки.

Лілейник дуже добре переносить навіть невелике підтоплення, і якщо ви посадите його на березі водойми, він чудово до цього місця пристосується.

Освітлення

Лілейник вважається світлолюбною рослиною, але саджати його на надто яскравому, палючому сонці не варто. Найкраще місце для нього – під кроною високого дерева, де на листя лілейника падатиме розсіяне світло.

Ґрунт

До складу ґрунту лілейник не дуже вимогливий. Краще, звичайно, він ростиме на пухких суглинках і на інших родючих, багатих гумусом ґрунтах, але з мого досвіду можу сказати, що він росте практично на будь-яких ґрунтах.

Підживлення

Удобрювати лілейник найкраще після цвітіння, оскільки цей процес дуже виснажує рослину. Щоб вона могла відновитись, підживіть його будь-яким універсальним добривом для квітучих рослин.

Як органічне підживлення можна використовувати так зване зелене добриво: нарвіть бур'янів, трави, наповніть ними відро, налийте в нього води і поставте відро з травою та водою настоюватися на сонечко на 3-4 дні. Потім процідіть настій і використовуйте його як підживлення, але не в концентрованому вигляді, а в розведеному, тобто розчиніть у відрі води 1 л настою і лийте під кущі.

Проблеми

З лілейниками у вас може виникнути тільки одна проблема, причому виключно з вашої провини, якщо ви при висаджуванні заглибите кореневище рослини. У цьому випадку лілейник погано ростиме, а крім того, виникне висока ймовірність загнивання коренів.

Розмноження лілейника

Розмножують лілейники діленням куща, але годиться для цього тільки великий кущ, якому виповнилося п'ять років. Викопайте рослину і промийте її корені під струменем води: вам стане добре видно місця поділу. Можна, звичайно, використовувати для ділення секатор, але ви можете поранити коріння його гострими лезами, тому краще просто обережно розламати кущ руками.

Місця розлому слід про всяк випадок обробити фунгіцидом – фундазолом чи марганцівкою, щоб через ранки не проникла інфекція. Якщо на відділені виявилися гнилі корені, потрібно їх обов'язково вирізати гострими ножицями чи секатором. Якщо кореневу систему при розділенні довелося почистити, потрібно буде також вкоротити верхню, наземну частину відділення, і зрізати її потрібно так, як зрізають листя ірисів: навскіс із двох сторін.

Можна робити цю процедуру навесні, але все ж таки краще ділити лілейники на початку осені, приблизно з кінця серпня по кінець вересня. Бажано вибрати для цього похмуру погоду, щоб рослина менше страждала від перегріву. Посадкову яму слід заправити компостом або перегноєм: завдяки поживному ґрунту відділення швидше приживуться і перший рік не потребуватимуть удобрення. Якщо поділ пройде успішно, розсаджені відділення зацвітуть вже в наступному сезоні.

Лілейники у ландшафтному дизайні

Мені часто задають запитання, з якими квітами гармонують лілейники у ландшафтному дизайні. Ці квіти можна використовувати як для одиночної посадки, так і для групової. Дуже виграшним є поєднання лілейників з чагарниками, що дають пишну, рясну зелень – калиною, гортензією волотистою, дереном. Можна створювати з лілейників бордюри, а низькорослі сорти рослини з дрібними квітками часто використовують для оформлення кам'яних гірок. Лілейниками часто прикрашають водойми та фонтанчики. Квітки рослини довго зберігаються у зрізаних букетах.

Однак слід врахувати, що до кінця літа лілейники втрачають свою декоративність, принаймні деякі їх сорти, тому висаджуйте ці квіти так, щоб до кінця літа в квітнику не утворилися острови з пожовклого листя. Намагайтеся прикривати їх якимись іншими багаторічними квітами.

Хвороби та шкідники лілейників

Лілейники рідко уражаються хворобами, проте й це трапляється. Як правило, це захворювання грибкового походження, тому обробляючи сад, не забувайте обприскати одночасно і лілейники.

Зі шкідників небезпеку для рослини становляють трипси і миші, які дуже люблять взимку поласувати корінцями, а навесні соковитими пагонами лілейника.

Відео про розмноження лілійника