Іриси: опис вирощування, види і сорти
Іриси – квіти з найбагатшою палітрою можливих відтінків, безперечні домінанти клумб та букетів в благодатну пору перетікання весни в літо…
Головне, що потрібно знати квітникарю про іриси: квіти богині веселки Іриди люблять тепло та світло. Контроль вологи особливо важливий в період бутонізації (поливаємо регулярно й рясно), в решту часу орієнтуємося на пересихання ґрунту біля коренів.
- Як змусити іриси «розповзатися» по клумбі красиво?
- Як і чому потрібно садити іриси «на пісок»?
- Чим загрожує глибока посадка півників?
- Як облагородити пожовклі після цвітіння кущики ірисів?
Давайте розберемося разом.
Прослухати статтю
Посадка й догляд за ірисами
- Посадка: видові рослини – посівом насіння у відкритий ґрунт під зиму або після стратифікації посівного матеріалу навесні. Сортові – поділом кореневищ і висадкою діленок у ґрунт кожні 3-4 роки після цвітіння.
- Цвітіння: з травня до середини літа.
- Освітлення: яскраве сонячне світло в першій половині дня.
- Ґрунт: родючий, дренований, окультурений на глибину до 20 см, за складом – легкий або середній, нейтральний або слабколужний.
- Полив: регулярний, достатній, у період бутонізації – рясний.
- Підживлення: мінеральними комплексними добривами в рідкому вигляді до цвітіння. Під час цвітіння не підживлюють. Органіку не використовувати.
- Розмноження: насіннєве, вегетативне (поділом кореневища).
- Шкідники: гладіолусові трипси, совки, попелиці, кореневі лукові кліщі, лукові дзюрчалки, стеблова, сунична й галлова нематоди, слимаки, капустянки, дротяники, хрущі.
- Хвороби: бактеріоз, сіра гниль, фузаріоз.
Ірис (лат. Іris), або Півник – рід кореневищних багаторічників родини Півникові, або Ірисові (Iridaceae). Ростуть іриси всюди і налічують близько 700 видів усіляких форм і відтінків. У перекладі ірис означає «веселка». Так назвав квітку Гіппократ на честь Іриди, богині веселки. Легенда розповідає, що коли Прометей подарував людям вогонь, спалахнула веселка – так раділа природа. Радуга переливалася весь день, вечір і ніч, а коли темрява відступила і зійшло сонце, всі побачили, що на землі розцвіли дивовижні іриси – квіти, схожі на веселку. Флоренція (у перекладі – «квітуча») отримала свою назву від римлян за те, що поля навколо міста були усіяні ірисами. У культурі квітка ірис вже більше двох тисяч років. І вирощують їх не тільки як прикрасу садів, але і як цінну сировину для виробництва есенцій у парфумерній промисловості.
Квіти іриси – опис
Іриси – рослини кореневищні. На кореневищі росте шнуркоподібне або ниткоподібне коріння. Квітконоси (один або декілька) однорічні. Листя пласке, мечоподібне, тонке, дворядне, іноді лінійне, з восковим нальотом. Зібране воно віяловими пучками в основі квітконосу, стеблового листя майже немає. Квітки в ірисів поодинокі, інколи в невеликих суцвіттях, великі, часто запашні, відрізняються незвичайною витонченою формою і бувають забарвлені в найрізноманітніші кольори та їхні поєднання. У квітки шість пелюсток (насправді це частини оцвітини). Три зовнішні частки трохи вивернуті донизу, і вони за кольором зазвичай відрізняються від верхніх часток, які зростаються внизу й утворюють трубку. Цвітуть іриси з травня до липня, одночасно цвітуть дві-три квітки від одного до п'яти днів. Плід ірису – тригніздова коробочка.
Вирощування ірису – особливості
Багато любителів відмовляються від розведення ірисів, вважаючи, що це дуже складний процес. Насправді вирощування ірисів аж ніяк не втомлює і не настільки трудомістке, як здається. Потрібно тільки знати деякі тонкощі, якими відрізняється догляд за цими красивими квітами.
- По-перше, особливість ірисів у тому, що їхні кореневища розростаються горизонтально і часто оголюються, виходячи на поверхню. Тому іриси взимку потрібно обов'язково присипати землею і торфом, щоб вони не вимерзли. Навесні це покриття обережно прибирають.
- По-друге, іриси люблять переміщуватися, і за один рік можуть змістити своє розташування вбік на кілька сантиметрів. Щоб ряди виглядали рівнішими, садити іриси слід віялом листя уздовж, а не поперек ряду.
- По-третє, саджати ірис бородатий потрібно на пісок: на дно ямки насипають гіркою пісок і розправляють по ньому корінь ірису. При глибокій посадці ірис або пропаде, або не стане цвісти.
- По-четверте, не підживлюйте іриси органічними добривами, вони цього не люблять. Найкращий вид підживлення – мінеральні добрива в рідкому вигляді.
Посадка ірисів
Коли і куди саджати іриси
Існує загальновизнана думка, що іриси потрібно ділити й пересаджувати відразу після цвітіння, щоб вони встигли прийнятися до зими. Але якщо у ваших краях осінь тепла і довга, можете з пересадкою не поспішати. Взагалі-то іриси можна садити і навесні, і восени, і влітку після цвітіння. Головне не забувати пересаджувати іриси кожні 3-4 роки, а сибірські іриси – хоча б раз на десять років, інакше вони вироджуються, розростаються і перестають цвісти.
Висаджувати іриси бородаті треба на добре освітлених у першу половину дня, захищених від протягів схилах або височинах, щоб був відтік талих вод і гарний дренаж. Іриси болотні і сибірські, навпаки, полюбляють ґрунт вологий. Але й ті, й інші іриси люблять ґрунт багатий, і якщо земля на вашій ділянці не відповідає цій вимозі, внесіть навесні перед посадкою в ґрунт жирну садову землю або компост, підживіть її калійно-фосфорними добривами. Якщо ґрунт кислуватий, додайте доломітове борошно, крейду або деревну золу. Якщо на ділянці суглинок, додайте торфу і піску, якщо, навпаки, ділянка піщана, додайте глинистої землі. Для знезараження перед посадкою пролийте ділянку фунгіцидом і обробіть гербіцидами від можливих бур'янів.
Не використовуйте для удобрення ділянки гній.
Посадка ірисів навесні
Посадка і догляд за ірисами вимагають певних знань, але не так багато зусиль, як це здається квітникарям-початківцям. Посадковий матеріал, якщо він зберігався зиму або був куплений в магазині, перед посадкою краще обробити такими стимуляторами росту, як Екогель або Циркон. Довге коріння слід акуратно підрізати, підгнилі місця видалити, а корінь для дезінфекції потримати 20 хвилин у розчині марганцівки.
Посадка ірисів проводиться так: у неглибоку ямку насипають пагорбочком пісок, зверху укладають горизонтально кореневище бородатого ірису, розправляють коріння, засипають ґрунтом таким чином, щоб верхня частина кореневища залишалася над рівнем, і добре поливають. Якщо ви закопаєте все кореневище, то можете спровокувати його загнивання. Безбороді іриси, навпаки, потрібно заглибити на кілька сантиметрів і до того ж замульчувати для збереження вологи опалою хвоєю або торфом. Відстань між ірисами повинна бути не менше півметра.
Посадка ірисів восени
Іриси навесні висаджуються так само, як і восени, вірніше, пізнім літом, а саме після цвітіння. Зазвичай це відбувається з серпня до кінця вересня, хоча що раніше посадити, розсадити або пересадити іриси, то більше впевненості, що вони приживуться. Потрібно вилами викопати кущ ірису, розділити його на річні ланки з листяною лопаткою, акуратно вкоротити шнуркоподібне коріння, вирізати пошкоджені або підгнилі місця, продезінфікувати кілька годин у розчині марганцівки темно-рожевого кольору, потім 4-5 годин підсушити на сонці. Посадка ірисів здійснюється вже відомим вам способом. Відстань між низькорослими ірисами – 15 см, середньорослими – 20 см, високими – 50 см.
Догляд за ірисами
Як доглядати за ірисами в саду
Любов до тепла і світла – головна особливість ірисів. Що стосується поливу, то суворо стежити за кількістю одержуваної рослинами вологи важливо саме у фазі бутонізації. У цей час полив повинен бути регулярним і достатнім. Взагалі ж поливати іриси потрібно тільки тоді, коли ґрунт біля коренів стане дуже сухим.
Що стосується підживлення, то в більшості випадків достатнім буде удобрення ґрунту під час весняної підготовки ділянки. Але якщо ви вважаєте, що рослинам потрібне підживлення, то доречне воно у вигляді розчину фосфорно-калійних добрив, котрі вносяться під корінь під час зростання, але категорично не можна удобрювати іриси під час цвітіння.
Боротися з бур'янами вам доведеться весь вегетаційний період. Прополювання проводять вручну, оскільки коренева система ірисів розвивається горизонтально та розташована дуже близько до поверхні, і ви можете випадково пошкодити її, працюючи сапкою. Зрідка таки потрібно розпушувати ґрунт, тільки робити це слід дуже обережно, намагаючись не пошкодити коріння. І ще: не лінуйтеся видаляти зів'ялі квіти, інакше вони можуть стати розсадником шкідників.
Хвороби та шкідники ірисів
Що витонченіший і строкатіший сорт ірису на клумбі, то вища ймовірність його ураження хворобами і шкідниками. Головною умовою здоров'я ваших рослин є дотримання всіх правил агротехніки виду. Крім того, необхідно стежити за «самопочуттям» ірисів весь вегетаційний період, аби вчасно побачити проблему і зуміти її усунути. Якщо рослина уражена фузаріозом чи іншим видом гнилі, зволікання смерті подібне: слід негайно видалити і знищити хворий екземпляр та обов'язково пролити інші іриси по корінню і під корінь двопроцентним розчином фундазолу. Використовуйте цей препарат і в якості профілактичної обробки кореневищ перед посадкою, тоді ризик захворювання знизиться. Як превентивний захід від плямистостей усіх видів застосовується обприскування ірисів однопроцентним розчином бордоської суміші.
Зі шкідників найчастіше вражають іриси совки, виїдають основи квітконосів, в результаті чого ті жовтіють і гинуть. Щоб уникнути цієї проблеми, потрібно на початку вегетації двічі з тижневим інтервалом обприскати іриси десятивідсотковим розчином карбофосу.
Нападають на іриси і гладіолусові трипси, від яких у листі рослин порушується фотосинтез, вони стають бурими і засихають. Бутони ірисів, уражені трипсами, робляться потворними і знебарвлюються. Особливо високий ризик зараження трипсами в посушливе літо. Усунути проблему можна за допомогою карбофоса, як і у випадку із совкою, або обприскуванням рослин процідженим десятиденним настоєм 400 г махорки з додаванням 40 г тертого господарського мила.
Шкідниками ірисів можуть стати слимаки. Щоб позбутися їх, розкладіть між кущами ірисів мокрі ганчірки або листя лопуха, які слимаки використовують як укриття, потім зберіть їх разом зі слимаками і знищить. Існує й інший спосіб боротьби зі слимаками: в суху погоду рано-вранці або ввечері порозсипайте по ділянці гранульований метальдегід з розрахунку 30-40 г на 10 м2.
Іриси після цвітіння
Якщо ви не збираєтеся розсаджувати цього року ваші іриси, то найкраще після закінчення цвітіння буде зрізати квітконоси. Якщо починає жовтіти листя, можна обрізати жовтизну, зробивши кінчик листка напівкруглим – це виглядає дуже симпатично, і ваш ірис, як і раніше, прикрашатиме клумбу, а його кореневище буде набиратися поживних речовин для росту і цвітіння наступного року.
Якщо осінь видасться тепла, іриси можуть зацвісти вдруге. Коли ж листя нарешті пожухне, обріжте його на висоті 10-15 см і спаліть, щоб знищити можливі яйця шкідників або збудники хвороб.
Перед приходом холодів присипте оголене коріння ірисів землею, замульчуйте ділянку шаром піску або торфу товщиною 8-10 см. Якщо є ймовірність сильних або затяжних морозів, накрийте ділянку сухим листям або ялиновим гіллям. Якщо ж зима буде сніжною, укриття ірисам не знадобиться.
Зберігання ірисів
Якщо ви купили або викопали кореневища ірисів бородатих восени і хочете зберегти їх до весни, найкраще місце для їх зберігання – холодне сухе приміщення. Складіть добре просушені корінці в коробку і винесіть на балкон або лоджію. Тільки треба попередньо загорнути кожен корінь у папір, тканину або пересипати їх у коробці сухою тирсою чи сухим же торфом.
Усі інші види ірисів вологолюбні, тому найкращий спосіб зберегти корінь ірису до весни – це посадити його у вазон, попередньо обрізавши довгі корінці, продезінфікувавши його у неміцному розчині марганцівки і просушивши після цього. Корінець занурюють у землю не глибоко, злегка присипавши зверху землею. Навесні пророслий корінь разом із земляною грудкою висаджують у ґрунт.
Види і сорти ірисів
Бородаті іриси
Кореневі іриси за формою квітки ботаніки поділяють на бородаті і небородаті. Бородаті іриси, названі так через волохаті волосинки на пелюстках, мають свою класифікацію (високі, середньорослі, бордюрні, стандартні середньорослі, дрібноквіткові середньорослі, зв'язуючі середньорослі, стандартні карликові, мініатюрні карликові, столові, арілбреди, аріли й арілбреди, неарілоподібні арілбреди, аріли й арілоподібні арілбреди). Але ця класифікація для вчених, для квітникарів-любителів усе це просто іриси бородаті різних розмірів.
Ірис німецький
У культурі існує сотні сортів високого бородатого ірису, який ще має назву ірис німецький. Ірис німецький – найпоширеніший вид ірису бородатого. Ось кілька популярних сортів, які прикрасять будь-який сад:
- Baltic Sea – сильно гофровані іриси насичено блакитного кольору з синіми борідками;
- Bewilderbest – гофровані кремово-бордово-червоні зі смугами та штрихами жовтого і білого кольору;
- Acoma – небесно-блакитні / слонова кістка з лавандовою облямівкою, дуже популярний у американців.
Небородаті іриси
(узагальнююча назва умовна) включають наступні види: ірис сибірський, ірис японський, ірис спурія, ірис луїзіанський, ірис каліфорнійський, ірис болотний та інші іриси (видові та міжвидові). Про найпопулярніші в наших широтах види ми вам розповімо:
Ірис сибірський
чиє природне забарвлення варіюється від блакитного до темно-фіолетового, хоча сьогодні виведено вже близько 1000 сортів із різним забарвленням, наприклад, іриси білі Сноу Куїн; Imperial Opal висотою 80 см кольору рожевої лаванди, квітки до 10 см у діаметрі; ірис жовтий із білою облямівкою Беттз енд Шуга. Недолік тільки один – ірис сибірський позбавлений аромату;
Ірис японський
(він же ірис мечоподібний, він же ірис Кемпфлера) з орхідеєподібними великими квітками до 25 см у діаметрі, що не мають запаху. Японські селекціонери вивели багатопелюсткову і махрову садову форму ірису японського, яка називається хана-шобу. На жаль, цей вид неморозостійкий, тому квітникарям рекомендують сорти, виведені саме для наших широт: Nessa-No-Mai – фіолетовий із білим, квітки – до 23 см у діаметрі; Сольвейг – ніжний світло-бузковий ірис, Василь Алфьоров – немахровий ірис чорнильного кольору;
Ірис спурія
дуже елегантний, схожий на цибулинний ірис ксифіум, але набагато більший. Крім того, ірис спурія морозостійкий і посухостійкий. З найкрасивіших: Lemon Touch – мереживний жовто-лимонний із більш темним золотим сигналом, високий – 1 м; Transfiguration – такий же високий ірис від темно-фіолетового до синьо-фіолетового кольору з бронзовим сигналом; Stella Irene – пурпурно-чорний із маленьким золотим сигналом, висота 90 см.
Ірис болотний
або ірис несправжньоаїровий. Цей вид стоїть окремо, оскільки дуже відрізняється від інших видів тим, що росте тільки у вологому ґрунті. У природі має квіти жовтих відтінків, у культурі ірис болотний використовується для декорування штучних водойм. Популярні сорти Golden Queen із квітками жовтого кольору, Flore Pleno – махровий сорт, Umkirch – квітки рожеві.
За забарвленням сорти ірисів поділяються на:
- одноколірні (однаковий колір усіх часток ірису);
- двотонні (нижні і верхні частки різних відтінків одного кольору);
- двоколірні (нижні частки одного кольору, верхні – іншого);
- варієгата (нижні частки червоно-коричневі, верхні – жовті);
- амена (верхня частина біла);
- облямовані або пліката (контрастна облямівка або на нижніх частках, або на всіх);
- переливчасті (плавний перехід з одного відтінку в інший).