Сьогодні я, як і обіцяв, розповім вам про те, що таке стратифікація та скарифікація насіння і як їх правильно робити. Але насамперед потрібно зрозуміти, навіщо вони потрібні, тому, я думаю, трішки теорії нам не завадить.

Напевно багато хто з вас замислювався, чому насіння, що впало восени на землю, відразу не проростає, адже умови для цього дуже підходящі: земля волога, температура досить висока. Звичайно, перші ж морози знищили б ці сходи, але насіння про це знати не може. І, тим не менш, воно лежить і чекає на весну.

Справа в тому, що природа заклала в рослини захисні механізми, що перешкоджають ранньому проростанню насіння. Таких механізмів у рослин два.

Скарифікація насіння

Насіння деяких рослин знаходиться в дуже щільній оболонці, яка лопається і пропускає паросток лише через кілька місяців, коли всередину насіння нарешті потрапить волога.

Щоб штучно порушити цілісність оболонки, потрібно її пошкребти ножем, надфілем, наждачкою або пилкою для нігтів. Дуже дрібне насіння змішують із піском, поміщають у мішечок з тканини і труть його між руками, у процесі чого ушкоджується оболонка.

Багато насіння, купленого в магазинах, вже скарифіковано виробником, і інформація про це має зазначатися на упаковці. Але якщо ви збираєте насіння самостійно, вам потрібно вивчити ботанічні особливості ваших рослин, і перш ніж проводити будь-які маніпуляції з насінням, ви повинні знати, чи є в них необхідність.

Суть стратифікації насіння

Природа придумала ще один захисний механізм, що запобігає передчасному проростанню насіння: насіння багатьох рослин містить у собі речовини, що блокують зростання, і на їх нейтралізацію часом йде багато місяців утримання в холодному та вологому середовищі, причому з обов'язковим доступом повітря. Цей процес і називається стратифікацією насіння.

Терміни стратифікації

Кожна рослина має свої строки стратифікації. Насіння плодових культур і хвойних рослин вимагає досить тривалої обробки: від трьох місяців до пів року, тому це насіння сіють наприкінці осені-на початку зими.

У рослин другої групи цей процес займає набагато менше часу: насінню лаванди потрібна приблизно місячна обробка, і його можна сіяти після Нового року.

До третьої групи рослин, насінню яких досить двотижневої стратифікації, відноситься аквілегія. До стратифікації насіння цієї групи приступають наприкінці зими або на початку весни.

Способи стратифікації насіння

У природних умовах

Є кілька способів стратифікації насіння. Найпростіший і найзручніший спосіб – довірити цю роботу природі. В цьому випадку від вас знадобиться мінімум зусиль: перекопайте грядку, видаліть бур'яни і в кінці осені на початку зими посійте насіння.

Цей метод дуже зручний для стратифікації великого насіння, наприклад, горіхів та каштанів. Ви закладаєте їх у ґрунт на глибину близько 5 см, і ваше завдання виконане, залишається лише чекати весняних сходів.

Однак для дрібного насіння цей спосіб не підходить, тому що на його збереження можуть подіяти різні природні чинники – дощі, талі води, сильні морози і таке інше, його можуть розтягти або зіпсувати птахи, комахи та гризуни.

Щоб цього не відбувалося, дрібне насіння потрібно сіяти не у відкритий ґрунт, а в ємності з пухким родючим субстратом – сумішшю садової землі з промитим річковим піском або торфом. Зверху насіння потрібно присипати тонким шаром цього субстрату, після чого ємність з посівами слід прикопати в саду під тридцяти-сорокасантиметровий шар снігу.

Однак і ця пересторога не гарантує повної безпеки насіння: зима довга, іноді бувають відлиги, після яких знову настають морози, і насіння може зіпсуватися. Та й розбійні дії тварин також не можна виключати.

У холодильнику

Утримання насіння у звичайному побутовому холодильнику дозволяє повністю контролювати процес стратифікації. Посійте насіння в ємність, присипте його тонким шаром ґрунту, рясно зволожте посіви з пульверизатора, загорніть ємність у поліетиленовий пакет і помістіть його в холодильник на потрібний період. При правильному регулюванні температура на нижній полиці є ідеальною для цього процесу – 4 ⁰C.

Якщо вам доводиться стратифікувати велику кількість насіння, сійте його не в горщики, а в маленькі контейнери з прозорими кришками, блюдечка або навіть у маленькі пакети зі зволоженим сфагнумом або вермикулітом. Головне, щоб насіння знаходилося в холодному та вологому середовищі і щоб у ємності обов'язково зберігалася якась кількість повітря.

Деякі садівники, намагаючись зімітувати природні умови, не обприскують насіння, а кладуть у ємність поверх посівів шар снігу, який поступово тане та просочує субстрат талою водою. А є й такі, які іноді виймають насіння з холодильника на пару днів, влаштовуючи насінню "відлигу".

Про результати таких експериментів я нічого не знаю, але з погляду здорового глузду цей підхід цілком виправданий.

З яким насінням я працюю

У відкритий ґрунт я посіяв горіхи, каштани, горобину, кизильник, сніжноягідник, а також бирючину – мальовничий чагарник для живоплотів, на якому листя в умовах півдня України зберігається до грудня. Насіння цих рослин у мене багато, і сіяв я його із запасом, довіривши подальшу турботу про нього природі.

Насіння особливо цінних культур, стратифікація якого вимагає контролю, я сіятиму в касету на сорок чотири вічка. До таких рослин відносяться хвойники, які не люблять пересаджування. Коренева система у хвойників дуже вразлива, і бажано, щоб кожна насінина знаходилася в окремій посудині.

Я збираюся зробити живу огорожу з туй, а, як відомо, рослини, вирощені з насіння, більш стійкі і нарощують більш пишну крону, що дуже важливо для мого задуму. З шишечок туй вже висипається насіння, і його можна сіяти. Мені знадобиться близько 20 саджанців, але я про всяк випадок посію 30 насінин.

Мені подарували шишки кедрового сланцю – дуже цікавої рослини, фактично кедрової сланкої сосни, але виростає вона лише до 2-3, максимум до 5 м. З цього кедра-стелючки теж виходять чудові живоплоти, практично непрохідні за рахунок колючок. Проте мені він потрібний не для огорожі.

Справа в тому, що деревця кедра-стелючки мають високу декоративність і незвичайну форму крони, а через 20-30 років на них з'являються шишечки з маленькими і дуже смачними кедровими горішками. Сподіваюся, що я ще встигну спробувати їх.

Крім туй та кедрового сланцю, я збираюся сіяти на стратифікацію ялівець.

На скарифікацію в мене є насіння оливи. Можна пройтися по ньому напилком або наждачним папером, але є простіший спосіб: злегка пошкодити верхівку кісточки кусачками. У цю тріщину потрапить волога, і кісточка випустить паросток.

У нашій місцевості росте безліч дерев, насіння яких не вимагає стратифікації. Як правило, це рослини родом із південних регіонів, що адаптувалися до наших кліматичних умов. Наприклад, катальпа. Якщо дістати із плодової коробочки насінину і посадити її, вона проросте буквально через 2 тижні.

Я це до того, що, купуючи насіння, потрібно обов'язково з'ясовувати, чи потребуює воно стратифікації і які її терміни. І тоді з вирощуванням рослин у вас буде значно менше проблем. Ви можете знайти інформацію в інтернеті або в ботанічних довідниках. Зараз, дякувати Богу, дефіциту інформації немає.

Усього вам доброго.

Відео про стратифікацію та скарифікацію

Розділи: Садові рослини Вирощування розсади