Ряст (лат. Corydalis) – рід трав'янистих рослин родини Руткові, поширених у зоні з помірним кліматом Північної півкулі. Наукова назва походить від грецького слова, що означає в перекладі «шолом» і описує форму квітки рослин цього роду, у якому налічується близько 320 видів. Найбільша кількість видів рясту – близько 200 – зустрічається в Гімалаях, Західному й Центральному Китаї, де вони мешкають на висоті від 3 до 5 тисяч метрів над рівнем моря.

У культурі ряст з'явився не так давно – в XIX столітті. Привозили ці рослини з Сибіру, Центральної Азії, Тибету, Гімалаїв, але найчастіше з Китаю.

Сьогодні ряст поряд із флоксами, тюльпанами й жоржинами став однією з найпопулярніших садових рослин. Причина цього – морозостійкість, стійкість до хвороб, простота в догляді, наявність лікарських властивостей і висока декоративність цієї культури.

Рослина ряст – опис

Квітка ряст може бути як однорічною, так і багаторічною. Кореневище у представників роду масивне, розташоване на пристойній глибині й складається з розгалужених відростків, на яких іноді формуються округлі бульби з поживними речовинами. Прямостоячі стебла рясту сягають у висоту від 15 до 45 см. Біля їхньої основи в кількості від 2 до 4 штук розташовані темно-зелені з сизим нальотом папоротеподібні листки, двічі або тричі складні з округлими або трикутними частками, причому у кожної частки є свій черешок.

Приблизно в середині квітня на верхівці пагонів формуються циліндричні грона, в яких від 5 до 35 довгих квіток білого, рожевого, жовтого, бузкового або фіолетового кольору. Віночок у квіток завдовжки 15-25 мм, приквітки великі, чашолистки дрібні й загострені. Кожна квітка оснащена довгим шпорцем – умістилищем для нектару, доступ до якого можуть отримати тільки комахи з довгими хоботками. Плоди рясту – довгасті коробочки з дрібним чорним блискучим насінням. У кожної насінини є м'ясистий наріст – улюблені ласощі мурашок, які розтягують насіння рясту на великі відстані.

Зростання представників цього численного роду починається в березні, зацвітає рослина ряст, коли ґрунт прогріється до 3-4 ?C, і триває це цвітіння близько 3 тижнів. Насіння дозріває в червні, і після цього наземна частина рясту відмирає.

У ландшафтному дизайні ряст добре поєднуються з іншими первоцвітами: крокусами, мускарі, хіонодоксами, галантусомами й ранніми тюльпанами.

Посадка рясту у відкритому ґрунті

Коли садити ряст у ґрунт

У продаж бульби рясту, що перебувають у стані спокою, надходять із середини червня по вересень, і саме в цей час рекомендується їхня посадка у відкритий ґрунт. При купівлі уважно огляньте посадковий матеріал: бульби мають бути щільними й соковитими. Легке підсушування бульб не шкодить тільки центральноазійським видам рясту.

Вибір ділянки залежить від належності рослини до тієї чи іншої групи. Наприклад, лісовий ряст воліє рости в притінку на гумусних пухких ґрунтах, а гірські, китайські та альпійські види люблять сонячні відкриті місця з супіщаними, добре дренованими ґрунтами, розташованими на пагорбах і височинах. Реакція ґрунту для рясту має бути слабкокислою або нейтральною.

Як посадити ряст

Посадка рясту й догляд за ним у відкритому ґрунті не здасться вам складним. При підготовці ділянки в занадто важкі й щільні ґрунти внесіть під перекопування щебінь або дрібний гравій. Оскільки коріння рослини легко загниває, продумайте, як можна організувати стік для зайвої води.

Глибина посадки бульб залежить від їхнього розміру: дрібні заглиблюють на 5-7 см, великі – на 10-15 см. Після посадки ділянку поливають.

Догляд за рястом у саду

Як доглядати за рястом

Ряст у відкритому ґрунті потребує поливань, розпушування ґрунту, прополювання, підживлення і захисту від хвороб та шкідників. Однак у кожного виду є свої вимоги й переваги, які слід враховувати при вирощуванні.

Полив і підживлення рясту

Напровесні, коли починається ріст, ґрунт зазвичай вологий від танення снігу, тому поливати квіти вам не доведеться. Надалі ж регулярний полив потрібен усім видам рясту, але при цьому пустельні й альпійські види набагато легше зносять посуху, ніж застій води в коренях. Власне, застій неприпустимий для будь-якого виду, саме тому так важливо, щоб ґрунт, у якому росте ряст, був добре дренованим.

Після поливання землю навколо рослин розпушують і прополюють, але якщо вона вкрита органічною мульчею, і полоти, і розпушувати, і навіть поливати ділянку вам доведеться набагато рідше.

Підживлювати потрібно тільки лісові види рясту, перекопуючи ґрунт при посадці з листовим перегноєм або компостом. Можна використовувати в якості мульчі, якою навесні вкривають ділянку, органічні добрива.

Після завершення цвітіння наземні органи рясту поступово жовтіють і відмирають. Щоб не забути, де ріс корідаліс, позначте ділянку кілочками. Оскільки ряст вирізняється високою зимостійкістю, вкривати його на зиму не потрібно. Винятком є тільки ряст китайський, який вимерзає при температурі -23 ºC.

Пересадка і розмноження рясту

Ряст найкраще пересаджувати в період спокою, хоча він легко зносить цю процедуру навіть під час цвітіння. Однак наземна частина квітучої рослини може обірватися, тоді бульби зануряться в стан спокою. Пересаджують рослину зі збереженням земляної грудки.

Розмножують корідаліс бульбами, поділом кореневища і насіннєвим способом. Бульби на кореневищах утворюють тільки ряст Буша і кашмірський. Поділ кореневища здійснюють під час пересадки, у другій половині літа або навесні. Кущ ділять так, щоб у кожній діленці була частина кореневища й брунька поновлення. Діленки висаджують на глибину від 5 до 15 см, залежно від розміру бульб, дотримуючись відстані між ямками не менше 10 см. Однак поділ кореневища – не найпопулярніший спосіб розмноження корідаліса.

Для насіннєвого розмноження використовують недозріле насіння, яке вже почорніло, але перебуває в поки ще зеленій коробочці. Не пропустіть момент, інакше висохлі коробочки розкриються, насіння впаде на землю, і його розтягнуть мурахи. Прорісність насіння рясту втрачає вже за тиждень, тому покваптеся з посівом.

Насіння рясту сіють у контейнери з вологим ґрунтом і пророщують у затінку, не допускаючи висихання субстрату. У відкритий ґрунт сіянці висаджують наступної весни, а цвісти вони почнуть залежно від виду через 2-4 роки.

Хвороби і шкідники рясту

Хворіє ряст дуже рідко. Грибкові захворювання можуть виникнути через застій вологи в корінні, а від вірусних хвороб не застрахована жодна культура, хоч би як добре ви за нею доглядали. Екземпляри, уражені вірусною інфекцією, потрібно негайно видалити й спалити, а місце, де вони росли, пролити міцним розчином марганцівки. Для лікування грибкових хвороб застосовують розчини фунгіцидних препаратів. Що стосується шкідників, то побоюватися варто тільки гризунів – кротів і мишей. Знищують їх, розклавши по ділянці приманки з отрутою.

Види і сорти рясту

Численні види рясту можна розділити за екологічними вимогами, що визначають агротехніку виду. Найневибагливіші з багаторічних бульбових видів рясту – це лісові види, до яких належать:

• ряст Буша;
• ряст щільний, або Галлера;
• ряст дим’янколистий;
• ряст кавказький;
• ряст великоквітний, або гігантський;
• ряст Кузнєцова;
• ряст магаданський;
• ряст Маршалла;
• ряст низький;
• ряст малкський,
• ряст оманливий, або сумнівний;
• ряст приквітковий,
• ряст проміжний;
• ряст розставлений, або Турчанінова;
• ряст вузьколистий.

Ці види люблять багаті на гумус і листовий перегній супіщані й глинисті ґрунти, їх можна вирощувати в плодовому саду під деревами, на галявинах у траві серед листопадних дерев і в постійних квітниках. Найбільш затребуваними є сорти рясту щільного, або Галлера:

• Бет Еванс – сорт із ніжно-рожевими квітками з білим шпорцем;
• Прасіл Стрейн – сортосуміш рослин із варіаціями відтінків від червоного до рожевого й лососевого;
• Джордж Бейкер – рослина з яскраво-червоними, майже вишневими квітками;
• Дітер Шахт – сорт із квітками ніжно-рожевого відтінку;
• Хайленд Мікст – ряст із суцвіттями димчастого блакитно-рожевого кольору;
• Мюніх Форм – сорт із коралово-червоними квітками;
• Неттлтон Пінк – рослина з соковито-рожевими квітками.

Важче в умовах нашого клімату вирощувати багаторічники гімалайських пустель, передгір'їв і високогір'їв, які умовно називають гірськими видами. До них належать:

• ряст кашмірський;
• ряст Вільсона;
• ряст голостеблий;
• ряст Дарвазського;
• ряст великошпорцевий;
• ряст Ледебура;
• ряст маракандський;
• ряст Наріняна;
• ряст Пачоського;
• ряст Попова;
• ряст розсіченолистий;
• ряст рутолистий;
• ряст сизуватий;
• ряст Сєвєрцова;
• ряст Шангіна;
• ряст Емануеля.

До кореневищних багаторічних видів належать ряст жовтий, сірчано-жовтий і благородний.

Однорічні види рясту, наприклад, ряст вічнозелений і ряст-недоторка, зустрічаються в культурі нечасто.

• Нещодавно в європейську садову культуру було введено високо декоративні види рясту з китайської області Сичуань – звивистий і високий. Найпопулярніші сорти рясту звивистого:
• Блю Панда – рослина з блідим синьо-зеленим листям і блакитними квітками з гнутими шпорцями;
• Перпл Ліф – ряст із червонувато-фіолетовим листям і стеблами з темно-червоними цятками біля основи листя;
• Чайна Блю – сорт із коричнево-зеленим у зимовий час листям. Квітки зеленувато-блакитні, завдовжки до 31 см;
• Баланг Міст – сорт із блідо-блакитними квітками.

• Рябчик: вирощування в саду, види і сорти
• Рястка: вирощування в саду, види і сорти