Барбарис Тунберга: посадка і догляд, опис сортів

Вирощування барбарису Тунберга в садуБарбарис Тунберга (лат. Berberisthunbergii) – вид роду Барбарис родини Барбарисових, що зростає в природі на Далекому Сході. Натуралізувався цей вид також у Північній Америці та Європі. У культурі барбарис Тунберга вирощується повсюдно. Цінується рослина передусім за високу декоративність.

Посадка й догляд за барбарисом Тунбергом (коротко)

  • Цвітіння: у травні.
  • Посадка: навесні до початку сокоруху або восени, у жовтні.
  • Освітлення: види з червоним і бордовим листям потребують яскравого освітлення, а рослини із зеленим листям добре розвиваються і в притінку.
  • Ґрунт: легкий, не болотистий, глибоко дренований.
  • Полив: тільки в період затяжної посухи.
  • Підживлення: найкращі органічні: компост і перегній уносять у пристовбурні кола навесні під перекопування, а восени прикореневу зону мульчують сипучим компостом або торфом.
  • Обрізування: потреби в обрізуванні немає, але занадто довгі пагони, які стирчать із крони, можна вкоротити будь-коли. Санітарне обрізування краще робити навесні, до початку сокоруху.
  • Розмноження: насінням, поділом куща, живцями, відсадками й паростю.
  • Шкідники: попелиця та квіткові п'ядуни.
  • Хвороби: іржа, борошниста роса, всихання пагонів і плямистість листя.
Детально про вирощування барбариса Тунберга читайте нижче

Барбарис Тунберга – опис

Барбарис Тунберга – листопадний чагарник заввишки до 2,5 м, хоча в культурі висота барбарису Тунберга рідко перевищує 1 м. У рослини дугоподібні ребристі гілки, червоно-помаранчеві або яскраво-червоні пагони, які з плином часу буріють або стають темно-коричневими.

Бруньки в цього виду червонуваті, яйцеподібної форми, завдовжки близько 5 мм. Листя цілокрає, ромбічно-овальне, лопатчасте або округле, загострене або трохи закруглене на верхівці та клиновидне біля основи. Розташоване листя барбарису Тунберга на черешках і сягає в довжину 2-3 см, а в ширину – 1 см. Верхня сторона листової пластини забарвлена в яскраво-зелений колір, нижня – сиза. Восени листя стає жовтим або яскраво-червоним. Пагони та гілки рослини оснащені нечисленними тонкими і пружними колючками завдовжки до 1 см.

Яскраво-жовті, червоні зовні дзвонові квітки барбарису Тунберга, поодинокі або зібрані по 2-5 штук у пучки або короткі грона, сягають у діаметрі 1 см. Цвітіння починається в травні. Блискучі еліпсоїдальні коралово-червоні плоди завдовжки близько 1 см дозрівають у вересні або жовтні.

Вирощування барбарису Тунберга в саду

Садівників приваблює природна форма крони рослини й краса її листя, в кольоровій гамі якого безліч варіантів зеленого, жовтого й червоного кольорів. Окрім того, барбарис Тунберга вирізняється високою зимостійкістю та стійкістю до небезпечних для всіх видів барбарису захворювань борошнистої роси й іржі.

Посадка барбарису Тунберга в ґрунт

Коли садити барбарис Тунберга.

Ділянка для барбарису Тунберга має бути сонячною й відкритою, проте захищеною від холодного вітру. Сорти рослини з темно-зеленим листям можуть рости й у притінку, але барбарис із червоним і бордовим листям потребує багато світла. Ґрунт потрібен легкий, глибоко дренований, ні в якому разі не болотистий. Якщо ґрунт на ділянці має важку структуру, важкопроникну для води і повітря, вам доведеться приготувати для заповнення посадкової ями субстрат із дернової землі, піскуй перегною в співвідношенні 2:1:1.

Садять барбарис Тунберга навесні, до набубнявіння бруньок, або восени, причому осіння посадка краща. Саджанці з закритою кореневою системою можна висаджувати в будь-яку пору року, крім зими.

Як посадити барбарис Тунберга.

Викопайте посадкову яму діаметром і глибиною близько півметра. Дистанція між двома кущами має бути 1,5-2 м, а якщо ви висаджуєте живопліт, то розташовуйте по 2 кущі на 1 м. При посадці карликових сортів відстань між кущами залишають у межах 50 см.

Посадка і догляд за барбарисом Тунберга

Покладіть на дно ями шар піску завтовшки 10 см, потім заповніть ями підготовленим субстратом, обережно розташуйте на ньому саджанець, розправте його коріння й заповніть порожнини тим самим субстратом. Злегка утрамбуйте поверхню та полийте саджанець. Після того, як вода вбереться, замульчуйте пристовбурні кола перегноєм або торфом і вкоротіть наземну частину, залишивши на пагонах не більше 3 бруньок. Доки саджанець не прийметься і не піде в ріст, його поливають один раз на 10 днів.

Догляд за барбарисом Тунберга

Посадка барбарису Тунберга і догляд за ним не трудомісткі. Ні частих поливань, ні рясних підживлень він не потребує. Зволоження пристовбурного кола потрібне лише в період тривалої посухи, в решту часу барбарисові досить природних опадів. Щоб вода при поливанні не розтікалася, зробіть по периметру пристовбурного кола валик заввишки близько 10 см або виберіть із-під куща ґрунт таким чином, щоби пристовбурне коло стало великою, не дуже глибокою ямкою. Полив здійснюється теплою водою під корінь. Після поливання або дощу розпушіть ґрунт навколо куща й видаліть бур'яни.

У якості добрива для барбарису Тунберга найкраще підходить органіка – компост або перегній, які вносять навесні під перекопування. Восени ґрунт під кущами мульчують пухким органічним матеріалом – торфом або сипучим компостом.

Необхідності в обрізанні барбарису Тунберга немає, хіба що у деяких сортів рослини вкорочують занадто довгі пагони, що стирчать із пухкої крони. Зазвичай обрізування застосовують, аби видалити обмерзлі за зиму кінці пагонів, і роблять це після того, як на рослині розгорнуться молоді листочки та стануть очевидними ураження від морозу.

Зі шкідників барбарис Тунберга можуть вразити попелиці й квіткові п'ядаки. Від п'ядаків рослину обробляють Хлорофосом або Децисом, а від барбарисової попелиці необхідно напровесні обприскати кущі розчином 300 г господарського мила в 10 л води або тютюновим відваром (500 г махорки заварюють у 10 л мильного розчину). Якщо ж народні засоби не допоможуть, доведеться вдатися до акарицидів – Актелліка, Актари, Антитліну чи подібних препаратів.

Як саджати і доглядати за барбарисом Тунберга

У барбарису Тунберга можуть виникнути проблеми через борошнисту росу, плямистість листя, іржу та всихання пагонів. Якщо ви побачите на листках рослини білястий наліт борошнистої роси, обробіть кущ розчином колоїдної сірки або сірчано-вапняною сумішшю, а сильно уражені пагони зріжте й спаліть. Плямистість листя проявляється різноманітними за формою і кольором плямами. У результаті розвитку хвороби листя починає сохнути й опадати. Знищують інфекцію розчином 30 г оксихлориду міді в 10 л води, обробивши чагарник двічі: до і після цвітіння. Деякі види грибків викликають всихання пагонів барбарису. Зупинити процес можна своєчасним обрізуванням хворих пагонів із наступною обробкою рослини розчином фунгіциду.

Навесні на верхній стороні листової пластини молодого листя виникають яскраві помаранчеві плями, а на нижній стороні в помаранчевих подушечках утворюються спори. Це захворювання називається іржа. У результаті активного розвитку хвороби листя сохне й передчасно опадає. Щоби знищити інфекцію, необхідно обприскувати барбарис двовідсотковим розчином бордоської рідини або півторавідсотковим розчином колоїдної сірки відразу після розпускання листя, а після цього провести обробку ще двічі через кожні три тижні.

Розмноження барбарису Тунберга

Барбарис Тунберга розмножується насінням, живцями, відсадками, паростю та поділом куща.

Генеративний спосіб дає можливість отримати нові сорти й гібриди, однак він вимагає терпіння й часу. Складність втілення в життя насіннєвого способу розмноження в тому, що насіння барбарису погано сходить: проростає лише від 15 до 40 % посівного матеріалу. Щоб поліпшити прорісність, поверхню насіння скарифікують, тобто злегка пошкоджують поверхневу оболонку, після чого насіння сіють у ґрунт під зиму на глибину 4-5 см: упродовж холодної пори року воно проходить природну стратифікацію і навесні добре проростає. На постійне місце сіянці барбарису Тунберга висаджують через 2-3 роки.

Вирощування і догляд за барбарисом Тунберга

Для живцювання вам знадобляться наполовину здеревілі пагони завдовжки близько 15 см. Можна вкорінювати також і зелені однорічні пагони з двома або трьома міжвузлями, зробивши нижній зріз під кутом 45º. Для прискорення відростання коренів нижній зріз живців перед посадкою обробляють стимулятором росту, після чого висаджені живці накривають плівкою з перфорацією.

Якщо ви хочете розмножити барбарис за допомогою відсадків, прикопайте навесні низько ростучі гілки рослини, поливайте їх усе літо, а восени, коли вони пустять коріння, відріжте відсадки від материнського куща й пересадіть.

При поділі куща можна відразу отримати готовий саджанець, але складність методу полягає в тому, що при проведенні процедури важко не пошкодити материнський кущ. Ділити рослину можна тільки навесні, до початку цвітіння, або восени після падолисту.

Сорти барбарису Тунберга

У барбарису Тунберга є кілька декоративних форм (багатоквіткова, темно-пурпурова, сріблясто-облямована, Максимовича та інші) й безліч сортів. Опис сортів барбарису Тунберга міг би зайняти десятки сторінок, тому ми пропонуємо вам ознайомитися лише з найвідомішими в культурі сортами. Особливо цінними вважаються карликові сорти рослини:

  • барбарис Тунберга Кобольд – рослина заввишки не більше 50 см із темно-зеленим блискучим листям, яке восени стає шарлахово-червоним або жовтим;
  • Мінор – сорт заввишки до 50 см із зеленим листям;
  • барбарис Тунберга Ауреа – чагарник заввишки до 80 см із лимонно-жовтим або золотисто-жовтим листям, яке восени стає жовтувато-помаранчевим;
  • барбарис Тунберга Орендж Дрім – колючий кущ заввишки до 70 см із помаранчевим листям і такими ж пагонами;
  • барбарис Тунберга Голд Бонанза – сорт заввишки до 50 см і діаметром крони близько 70 см із дрібним листям світлого лимонно-золотистого відтінку;
  • барбарис Тунберга Багатель – кущики заввишки до 40 см із листям бурякового кольору. У перекладі з французької «багатель» – «дрібничка». Листя цього сорту влітку має коричневий відтінок, а восени набуває яскраво-червоного кольору;
  • барбарис Тунберга Голден Дрім – компактна рослина заввишки 50-70 см із дрібним вузьким яскраво-жовтим листям, яке восени стає коралово-червоним;
  • барбарис Тунберга Короніта – сорт заввишки до 50 см і діаметром до півтора метра з яскравим темно-пурпуровим листям зі світло-зеленою облямівкою по краю;
  • барбарис Тунберга Адмірейшн – щільний кущ заввишки до 50 см із яскраво-червоним або темно-помаранчевим листям із жовтою облямівкою по краях;
  • барбарис Тунберга Атропурпуреа Нана – сорт, що сягає у висоту 60 см, а подушкоподібна крона розростається в ширину до 1 м. Листя у рослини пурпурово-червоне, восени набуває шарлахово-червоного відтінку. Квітки зовні червоні, зсередини жовті.
Сорти барбарису Тунберга

Високорослі барбариси Тунберга з бордовими, помаранчевими або червоними листками представлені такими сортами:

  • Атропурпуреа – чагарник заввишки до 180 см із пурпурово-червоно-коричневими листям упродовж усього сезону;
  • барбарис Тунберга Орендж Рокет – вертикальний кущ заввишки до 120 см і діаметром 50-60 см із червоно-помаранчевим листям;
  • барбарис Тунберга Ред Піллар – кущ заввишки до півтора метра із червонувато-фіолетовим листям, що восени набуває червоного відтінку;
  • барбарис Тунберга Голден Ринг – дуже висока рослина, що сягає до 3 м, із облямованим жовтим темно-пурпуровим листям, яке восени стає яскраво-червоним. Плоди у цього сорту коралово-червоного кольору;
  • Хелмонд Піллар – майже колоноподібний сорт заввишки до 1,5 м з об'ємом крони близько 50 см. Молоде листя рослини червоно-рожеве, а старе – насиченого фіолетового кольору;
  • барбарис Тунберга Ред Рокет – висока рослина, що сягає до 2 м, із помаранчево-червоним листям, що восени набуває повністю помаранчевого забарвлення;
  • барбарис Тунберга Дартс Ред Леді – чагарник заввишки до 80 см із кулястою кроною, що складається з блискучих, темних бордово-пурпурових листків, восени жовтіючих.

Затребувані в культурі також високорослі сорти барбарису Тунберга з червоним листям Електрата Ред Чіф.

Високорослі сорти з зеленим і жовтим листям представлені такими сортами:

  • барбарис Тунберга Еректа – рослина заввишки до 1,5 м із вузькоколоноподібною в молодості і розлогою в зрілості кроною, що складається з дрібних світло-зелених листків, жовтіючих восени. Яскраво-червоні плоди довго тримаються на кущі після падолисту;
  • Верміліон – сорт заввишки й завширшки близько 1 м із зеленим листям, що набуває восени червоного відтінку;
  • барбарис Тунберга Грін Карпет – кущ заввишки до 1 м із кроною діаметром до 1,5 м. Листя влітку світло-зелене, восени шарлахово-червоне. Плоди червоні або рожеві;
  • барбарис Тунберга Марія – польський сорт заввишки до 1 м із колоноподібною формою крони. У молоденьких листків червонуватий відтінок, а з дорослішанням вони стають жовтими.

Барбарис Тунберга має безліч сортів зі строкатими листками. Наприклад:

  • барбарис Тунберга Арлекін – кущ заввишки 120-150 см із червоними листками в рожевих і білих плямах;
  • Розетта – сорт із бордовим листям із великою кількістю білих і рожевих плям;
  • барбарис Тунберга Роуз Глоу – сорт заввишки до 1,5 м і кроною такого ж діаметру. Молоде листя цієї рослини прикрашене біло-рожевим і бронзово-червоним мармуровим малюнком, а старе – червоно-пурпуровим і темно-рожевим;
  • барбарис Тунберга Пінк Квін (Атропурпуреа Розеа) – розлога рослина заввишки до 120 см із коричневим листям, із сірими і червоно-рожевими мазками на ньому. Восени листя багровіє;
  • Келлеріс – широкий чагарник із листям у вершково-білих мазках і плямах. Восени білі ділянки змінюють забарвлення на рожеве або темно-червоне;
  • Сільвер Бьюті – повільно зростаючий сорт, що сягає у висоту 1,5 м, а в ширину – 1 м, зі строкатим сріблясто-зеленим листям і сріблястою облямівкою. У кінці сезону на листках з'являються темно-червоні та рожеві плями.

Популярністю серед садівників і дизайнерів користуються також сорти барбарису Тунберга Наташа, Варієгата, Глоуб, Голден Дівайн, Голден Наггет, Голден Піллар, Голден Рубі, Голден Рокет, Дартс Перпл, Каберне, Інтермедія, Корнік, Конкорд, Крімзон Рубі, Крімзон Велвет, Паувау, Ройал Бургунді, Санні, Сенсейшн, Спаркл, Тоні Голд, Фаєрбол, Хармоні, Шеріданс Ред, Черрі Бомб і багато інших.

Барбарис Тунберга в ландшафтному дизайні

Барбарис Тунберга часто використовують як живу огорожу, причому кущам можна надавати будь-яку форму, а можна не стригти взагалі. Огорожа із кущів барбарису Тунберга непроникна через колючкий дуже красива. На її створення може піти від 6 до 7 років.

Барбарис Тунберга в ландшафтному дизайні

Висаджують рослини цього виду на берегах водойм, у кам'янистих садах, у пейзажних композиціях і в одиночних посадках – всюди барбарис Тунберга буде прекрасний. Невисокі сорти рослини використовують для створення бордюрів, рабаток і чагарникових міксбордерів. А в японських садках сформовані у вигляді щільних подушок карликові сорти барбарису Тунберга Кобольт, Грін Карпет або Атропурпуреа Нана можуть з успіхом замінити традиційні дрібнолистяні азалії.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.